08 квітня 2026 рокуСправа №160/3659/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у письмову провадженні у місті Дніпрі питання про витребування доказів у справі №160/3659/26 за позовною заявою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/3659/26 за позовною заявою Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Згідно з п. 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 (далі - Порядок №964), витрати відшкодовуються в повному розмірі:
- курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу в заклад фахової передвищої військової освіти, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, а також курсантами жіночої статі - за весь період навчання;
- курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк;
- особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “з», “и» пункту 1, підпунктів “д», “е», “ж», “з» пункту 2 і підпункту “в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», - за весь період навчання.
Згідно з п. 5 Порядку №964 витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу:
- курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання;
- курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби.
Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням у позивача в період навчання.
Отже, зважаючи на вищевказане нормативно-правове регулювання, до предмету доказування входить встановлення обставин щодо проходження або непроходження відповідачем базової військової служби до вступу в навчальний заклад, а в разі непроходження - також розмір витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу та розмір різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частини четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частинами першою та третьою статті 80 цього ж кодексу передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом; про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч.6-8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Суд звертає увагу позивача на те, що в тексті позовної заяви викладено неактуальну редакцію положень Порядку №964.
Також суд звертає увагу позивача на те, що згідно ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 79, 80 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Витребувати від Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, буд. 32, код ЄДРПОУ: 08410370):
1) відомості щодо проходження або непроходження ОСОБА_1 базової військової служби до вступу на навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, а також засвідчені належним чином копії підтверджуючих документів;
2) відомості про розмір витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу та про розмір різниці суми витрат з утримання ОСОБА_1 і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби, а також засвідчені належним чином копії підтверджуючих документів.
Витребувані докази необхідно надати Дніпропетровському окружному адміністративному суду протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали за адресою: вул. Академіка Чекмарьова, 5, м. Дніпро, 49089.
Роз'яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Боженко