Рішення від 07.04.2026 по справі 140/10337/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10337/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати солдату водію-електрику додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 17.11.2022 по квітень 2024 року, виходячи з розміру 100 000 гривень з розрахунку за один місяць пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії; зобов'язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 17.11.2022 по квітень (включно) 2024 року, виходячи з розміру 100 000,00 гривень з розрахунку за один місяць пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи за здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою виконання спеціальних завдань (заходів) медичного забезпечення як складової всебічного забезпечення угрупування військ (сил) Сил оборони держави під час здійснення заходів з забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, позивач був відряджений до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон на посаду солдата водія-електрика на підставі: наказу №288 від 16.11.2022 з 17.11.2022 до окремого розпорядження; наказу №107 від 15.03.2023 з 22.03.2023 до окремого розпорядження; наказу №413 від 27.11.2023 з 26.11.2023 до окремого розпорядження; наказу №445 від 28.12.2023 з 28.12.2023 до окремого розпорядження.

Зазначив, що в період з 17.11.2022 по теперішній час Передове хірургічне відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон виконує бойові (спеціальні) завдання із всебічного (медичного) забезпечення діючих угрупувань військ Сил оборони та своєчасності проведення лікувально-евакуаційних заходів, згідно із бойовими розпорядженнями Угрупування Медичних сил Збройних сил України, бойових наказів командира угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил Збройних Сил України на базі КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» безпосередньо в м. Херсон, та знаходився в Центральному районі міста, майже на лінії зіткнення.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 визначено Херсонську територіальну громаду (на території якої дислокується Передове хірургічне відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон)) «Територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні Інформаційні ресурси» з 01.05.2023.

Окрім того, 22.12.2023 позивачу було видано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , що є підтвердженням перебування позивачв в зоні проведення бойових дій.

На думку позивача, він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у зв'язку з перебуванням у період з 17.11.2022 до квітня 2024 року безпосередньо в районах ведення бойових дій та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, так як фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні.

На звернення до командування Військово-медичного клінічного центру Південного регіону з питань нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000,00 грн, відповідач письмової відповіді не надав, а усно повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн зазначивши, що особовому складу нараховується та виплачується додаткова винагорода у розмірі лише 30 000,00 грн.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

01.10.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечує повністю. Відзив обґрунтований тим, що

на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю, передбачена Постановою КМУ №168 збільшується до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Підставою для виплати такої збільшеної додаткової винагороди є відповідні накази командирів (начальників), а документальним підтвердженням безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій; рапорт командира підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях або у виконанні бойових (спеціальних завдань) завдань та довідки командира військової частини за формою, що затверджена відповідним додатком до рішення Міністра оборони України (у формі окремого доручення) від 23.06.2022 року №912/з/29.

В матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення, накази, рапорти, витяги з журналів про безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії), виконання бойових завдань позивачем за спірний період.

Відповідно до наказів з метою виконання спеціальних завдань (заходів) медичного забезпечення як складової всебічного забезпечення угрупування військ (сил) Сил оборони держави під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії ОСОБА_1 був відряджений до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон та в період з 17.11.2022 по квітень 2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Херсон і як наслідок отримав статус учасника бойових дій (особи з інвалідністю внаслідок війни).

Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 Херсонська міська територіальна громада була окупована російською федерацією.

З 11.11.2022 по 01.05.2023 Херсонська міська територіальна громада була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

З 01.05.2023 Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій від 02.02.2023 №26, від 14.02.2023 №35, від 01.03.2023 №52, від 01.04.2023 №89, від 01.05.2023 №111, від 01.06.2023 №147, від 01.07.2023 №183, від 01.08.2023 №210, від 01.09.2023 №247, від 01.10.2023 №273, від 01.11.2023 №301, від 01.12.2023 №341, від 01.01.2024 №2 в період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, до районів ведення воєнних (бойових) дій не входить частина Херсонської області та безпосередньо місто Херсон, які знаходяться на Правому березі річки Дніпро.

Окрім того, зазначає, що позивач не надає до суду жодної інформації та належних доказів щодо періодів перебування останнього безпосередньо в районах, які відносяться до районів введення воєнних (бойових) дій.

Звертає увагу, що позивачем не було надано жодних належних доказів щодо звернення до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону із запитом щодо здійснення виплати збільшеної додаткової винагороди та надання йому належним чином завірених копій документів, які ним було перераховано в позовній заяв, а відтак твердження позивача про те, що відповідач не надав письмової відповіді, а усно повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, відсутні підстави для отримання позивачем додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн за період з 17.11.2022 по квітень 2024 року (включно), оскільки таке право не підтверджено належними та допустимими доказами, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та окремого доручення №912/з/29 від 23.06.2022 (зі змінами) про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову.

У зв'язку з відрахуванням з 23.03.2026 судді Димарчук Т.М. зі штату Волинського окружного адміністративного суду на підставі наказу голови суду від 25.02.2026 №02-07/4/26 та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 16.03.2026 №01-87/179/26 проведено повторний автоматизований розподіл справи №140/10337/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №140/10337/25 було визначено суддю Костюкевича С.Ф.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 КАС України.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №221 від 09.09.2022 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №132-РС від 09.09.2022 (по стройовій частині) на посаду водія-електрика передового хірургічного відділення військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 725 ліжок) міста Одеса, з 09.09.2022 зараховано до списків особового складу центру та на всі види забезпечення (а.с. 67).

На підставі наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) №288 від 16.11.2022 солдата ОСОБА_1 , водія-електрика передового хірургічного відділення, відряджено до КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) з 17.11.2022 до окремого розпорядження з метою виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного медичного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій, з метою недопущення зниження якості та своєчасності проведення лікувально-евакуаційних заходів. Підстава: бойове розпорядження Угруповання Медичних сил Збройних Сил України від 16.11.2022 №510/3/8276дск, бойовий наказ командира угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил Збройних Сил України від 16.11.2022 №991дск, посвідчення про відрядження №№1605-1614, 1625, 1615-1624, 1628, 1626-1627 від 16.11.2022 (а.с. 24-26, 38).

На підставі наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) №107 від 15.03.2023 солдата ОСОБА_1 , водія-електрика передового хірургічного відділення, відряджено до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон з 22.03.2023 до окремого розпорядження з метою виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного медичного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, недопущення зниження якості надання медичної допомоги та своєчасності проведення лікувально-евакуаційних заходів. Підстава: бойове розпорядження командира угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил Збройних Сил України від 24.02.2023 №576дск, посвідчення про відрядження №330 від 15.03.2023 (а.с. 23, 36).

На підставі наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) №413 від 27.11.2023 солдата ОСОБА_1 , водія-електрика передового хірургічного відділення, відряджено до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон з 26.11.2023 до окремого розпорядження з метою виконання спеціальних завдань (заходів) медичного забезпечення як складової всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Підстава: бойове розпорядження командира угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил Збройних Сил України від 13.11.2023 №118/БРдск, посвідчення про відрядження №1586 від 27.10.2023 (а.с. 22).

На підставі наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) №445 від 28.12.2023 солдата ОСОБА_1 , водія-електрика передового хірургічного відділення, відряджено до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон з 28.12.2023 до окремого розпорядження з метою виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного (медичного) забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, недопущення зниження якості надання медичної допомоги та своєчасності проведення лікувально-евакуаційних заходів. Підстава: бойове розпорядження командира угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил Збройних Сил України від 14.12.2023 №168/БРдск, посвідчення про відрядження №1727 від 28.12.2023 (а.с.37).

Наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №90 від 03.04.2024 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_1 , водія-санітара передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (на 725 ліжок) Військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) №463-РС від 20.03.2024 на посаду водія-санітара евакуаційного відділення медичної роти Військової частини НОМЕР_3 , з 03.04.2024 виключено зі списків особового складу центру та всіх видів забезпечення (а.с.39-40,66).

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 17.11.2022 по квітень 2024 року, виходячи з розміру 100 000 гривень з розрахунку за один місяць пропорційно усьому часу участі в бойових діях чи здійснення заходів з національної безпеки і оборони для відсічі і стримування збройної агресії, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).

Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону № 2011-XІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2-4 статті 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, дія якого в подальшому була неодноразово продовжена та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

З метою виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 якої (в первісній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Пунктом 1 Постанови №168 (в ред. зі змінами внесеними постановою №1146 від 08.10.2022 - застосовується з 1 вересня 2022 року) було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Постанова №168 була доповнена пунктом 2-1 (зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168»), яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Внесені зміни підлягають застосуванню з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 року №1934-XII «Про Збройні Сили України» Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абз. 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).

Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 №98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29.

У пункті 1 Окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем:

бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій;

бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

У пункті 3 цього Окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Пунктом 5 цієї директиви Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 07.03.2022 №248/1217).

Надалі постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" до пункту 1 внесено зміни, зокрема: слова "військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,", "співробітникам Служби судової охорони," виключено та після слів "перебуваючи безпосередньо в районах" доповнено словами "їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,".

Крім того, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233 (який застосовується з 01 лютого 2023 року), внесено зміни до Порядку №260, зокрема доповнено цей Порядок новим розділом: "XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану".

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 2 розділу ХХХІV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (утому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З 29.09.2023 наказом Міноборони України від 26.09.2023 №566 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - наказ №566) абзаци 1, 2, 3 пункту 2 Розділу XXXIV Порядку №260 було викладено в такій редакції:

на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

Відповідно до пункту 4 розділу ХХХІV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відтак, установлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 30000,00 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000,00 гривень, у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.

Спірні правовідносини у цій справи виникли у зв'язку з невиплатою позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000,00 грн за період з 17.11.2022 по квітень (включно) 2024 року, у зв'язку з відсутністю підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

Відповідач зазначає, що позивачем документально не підтверджено його безпосередньої участі у спірному періоді у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за спірний період, що давало б йому право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн відповідно до пункту 1 Постанови №168.

Окрім того, відповідач вказує, що відповідно до наказів начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону ОСОБА_1 з метою виконання спеціальних завдань (заходів) медичного забезпечення як складової всебічного забезпечення угрупування військ (сил) Сил оборони держави під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії був відряджений до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон та в спірні періоди брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Херсон, однак територія м. Херсона, Херсонської міської територіальної громади, де позивач виконував вказані заходи, згідно з рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, не була віднесена до районів ведення воєнних (бойових) дій, а відтак на думку відповідача, підстави для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у спірний період відсутні.

Верховним Судом, зокрема у постановах від 27.03.2025 у справі №340/3094/24, від 02.10.2025 у справі №560/14120/24, від 27.11.2025 у справі №280/11142/24, 19.02.2026 у справі № 280/1810/24 сформовано правові висновки щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168, згідно з якими вирішальним для набуття права на збільшену додаткову винагороду є не лише формальне віднесення території до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій, а насамперед характер виконуваних військовослужбовцем завдань, ступінь залучення до бойової діяльності та реальні умови проходження служби.

Втім, таке право не є безумовним, а виникає у військовослужбовців виключно у разі, коли вони беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

Так, згідно з пунктом 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойового наказу (бойового розпорядження);

журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відтак, перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн на місяць, передбаченою Постановою № 168. Ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови №168, означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та підтвердження цих обставин указаними документами.

Отже, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2024 у справі № 360/334/23.

Як вбачається з наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) №288 від 16.11.2022 солдата ОСОБА_1 , водія-електрика передового хірургічного відділення, відряджено до КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) з 17.11.2022 до окремого розпорядження з метою виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного медичного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій, з метою недопущення зниження якості та своєчасності проведення лікувально-евакуаційних заходів. Підстава: бойове розпорядження Угруповання Медичних сил Збройних Сил України від 16.11.2022 №510/3/8276дск, бойовий наказ командира угрупування сил і засобів Медичних сил « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування Медичних сил Збройних Сил України від 16.11.2022 №991дск, посвідчення про відрядження №№1605-1614, 1625, 1615-1624, 1628, 1626-1627 від 16.11.2022 (а.с.24-26).

Також судом встановлено, що безпосередня участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань із всебічного медичного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій, з метою недопущення зниження якості та своєчасності проведення лікувально-евакуаційних заходів підтверджена посвідчення про відрядження №1618 від 16.11.2022 (а.с.38).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) №288 від 16.11.2022 солдата ОСОБА_1 , водія-електрика передового хірургічного відділення, відряджено до КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон до складу Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) з 17.11.2022 до окремого розпорядження.

Згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року Херсонська міська територіальна громада була окупована Російською Федерацією.

З 11.11.2022 по 01.05.2023 Херсонська міська територіальна громада була віднесена до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

З 01.05.2023 року Херсонська міська територіальна громада віднесена до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Відповідно до визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про оборону України», район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.12.2022 №311, з 01 по 30 листопада 2022 року Херсонська область визначена районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.01.2023 №1, з 01 по 31 грудня 2022 року Херсонська область визначена районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 №26, від 14.02.2023 №35 та від 17.03.2023 №67, з 01 по 31 січня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.03.2023 №52 (із змінами, внесеними наказом від 17.03.2023 №68) з 01 по 28 лютого 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.04.2023 №89, з 01 по 31 березня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.05.2023 №111 з 01 по 30 квітня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.06.2023 №147 з 01 по 31 травня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.07.2023 №183, з 01 по 30 червня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.08.2023 №210, з 01 по 31 липня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.09.2023 №247 з 01 по 31 серпня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.10.2023 №273,

01 по 30 вересня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2023 №301 з 01 по 31 жовтня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.12.2023 №341

з 01 по 30 листопада 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України 01.01.2024 №2 з 01 по 31 грудня 2023 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України 01.02.2024 №42 з 01 по 31 січня 2024 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України 01.03.2024 №82 з 01 по 29 лютого 2024 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України 01.04.2024 №121 з 01 по 31 березня 2024 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України 01.05.2024 №170 з 01 по 30 квітня 2024 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Вказані вище накази Головнокомандувача Збройних Сил України є чинними та визначають райони ведення воєнних (бойових) дій.

Відтак, згідно вищенаведених наказів Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій, м. Херсон Херсонської міської територіальної громади в період з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року визначений районом ведення воєнних (бойових) дій. Натомість, в період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не визначений районом ведення воєнних (бойових) дій.

Таким чином, оскільки за наказами Головнокомандувача Збройних Сил України територія всієї Херсонської області з 01 листопада 2022 року по 31 грудня 2022 року була визначена районом ведення воєнних (бойових) дій, а позивач на підставі наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №288 від 16.11.2022 на посаді водія-електрика Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон з 17.11.2022 до окремого розпорядження (до 21.03.2023) виконував бойові (спеціальні) завдання із всебічного медичного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави з метою недопущення зниження якості та своєчасності проведення лікувально-евакуаційних заходів, перебуваючи безпосередньо в районі ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовим розпорядженням, тому суд приходить до висновку про те, що позивач має право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 17 листопада по 31 грудня 2022 року, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Крім цього в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано належних доказів на спростування вказаної у наказі начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №288 від 16.11.2022 та посвідченні про відрядження №1618 від 16.11.2022 інформації про безпосередню участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань із всебічного медичного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення воєнних (бойових) дій.

Разом з тим, як встановлено судом вище, відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України у спірний період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року м. Херсон Херсонської міської територіальної громади не був визначений районом ведення воєнних (бойових) дій, а в наказах начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону №107 від 15.03.2023, №413 від 27.11.2023, №445 від 28.12.2023 та в посвідченнях про відрядження №330 від 15.03.2023, №1586 від 27.10.2023, №1727 від 28.12.2023 не вказано, що ОСОБА_1 на посаді водія-електрика Передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (Херсон) КНП «Херсонська обласна клінічна лікарня» м. Херсон виконував бойові (спеціальні) завдання із всебічного медичного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави перебуваючи безпосередньо саме в районі ведення воєнних (бойових) дій, тому позовна вимога щодо ненарахування та невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди за період з 01 січня 2023 року по квітень 2024 року (включно) не підлягає до задоволення.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 17 листопада по 31 грудня 2022 року.

Зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за період з 17 листопада по 31 грудня 2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (65044, Одеська область, м. Одеса, вул. Пироговська, 2, код ЄДРПОУ 08199969).

Суддя С.Ф. Костюкевич

Попередній документ
135519364
Наступний документ
135519366
Інформація про рішення:
№ рішення: 135519365
№ справи: 140/10337/25
Дата рішення: 07.04.2026
Дата публікації: 10.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (07.04.2026)
Дата надходження: 11.09.2025
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії