07 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10507/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.08.2025 № 10740-9880/В-02/8-0300/25 про відмову у наданні пільг на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язання надати пільгу на 50-процентну знижку з оплати житлово-комунальних послуг з 01.05.2025 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до абзацу 1 пункту 11 частини 1 статті 20 Закону № 796.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ГУ ПФУ у Волинській області протиправно припинило нарахування їй пільг, передбачених пунктом 11 статті 20 Закону № 796-ХІІ (а саме 50 - відсоткової знижки плати за користування комунальними послугами), як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеній до категорії 1. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 12).
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що на звернення позивача щодо причин ненадання пільг на оплату житлово-комунальних послуг відповідач листом від 12.08.2025 № 10740-9880/В-02/8-0300/25 повідомив позивача про порядок надання пільг з 01.01.2025. При цьому зазначає, що оскаржуване позивачем рішення від 26.05.2025 № 1124914971-2025-2 про відмову у наданні пільг на оплату житлово-комунальних послуг винесено відносно чоловіка позивача ОСОБА_2 , яке оскаржено ним до суду у справі №140/10507/25. Позивач ОСОБА_1 є членом сім'ї пільговика під час надання пільги та на обліку як отримувач пільги на оплату житло-комунальних послуг не перебуває, до органів Пенсійного фонду України за призначенням пільги на оплату житло-комунальних послуг не зверталась. Вважає, що відповідачем жодним чином не порушено права позивача на отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 15-17).
Позивач у відповіді на відзив не погодилась з аргументами відповідача та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (1 категорія), а також особою з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 6-7).
23.07.2025 позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою у якій просила надати інформацію з яких причин їй припинено надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 30).
У відповідь на звернення позивача щодо надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 12.08.2025 №10740-9880/В-02/8-0300/25 повідомило, що з урахуванням пункту 1-1 Постанови №389 зі змінами, внесеними Постановою №1553, з 01.05.2025 проведено перерахунок, за результатами опрацювання якого прийнято рішення від 26.05.2025 №1124914971-2025-2 про відмову у наданні пільг на оплату житлово-комунальних послуг, у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї позивача в розрахунку на одну особу (6998,73 грн) у період з 01.10.2024 по 31.03.2025 перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у 2025році (4240,00 грн).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон №796-XII.
Відповідно до статті 1 Закону №796-XII зазначений Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Таким чином, зміст вищезазначених норм свідчить, що Закон №796-XII регулює суспільні відносини щодо захисту соціальних прав саме осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зі змісту статті 19 Закону №796-XII вбачається, що соціальний захист громадян полягає у відшкодуванні шкоди, завданої їх життю, здоров'ю і майну внаслідок радіоактивного забруднення, та реалізується шляхом надання відповідних компенсацій та пільг усім громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених цим Законом категорій.
Конституційний Суд України у рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 зазначив, що необхідність забезпечення належного рівня соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зумовлена обмеженнями, ризиками, втратами, яких зазнали вони та члени їх сімей. В ухваленому на виконання статті 16 Конституції України Законі №796-XII передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій. Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб.
Таким чином, встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов'язку, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди саме вказаній категорії громадян - громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 9 Закону №796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно пункту 11 статті 20 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» визначено, що з 01.12.2022 призначення житлових субсидій та пільг здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 (далі- Порядок).
За змістом пункту 1 цього Порядку, останній визначає механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг:
на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами;
на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
на придбання твердого палива і скрапленого газу.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік протягом одного опалювального сезону у грошовій готівковій формі.
Відповідно до пункту 3-1 Порядку №373 для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі -Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім'ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі -заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:
до 30 листопада 2022 р. включно до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);
починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.
Для отримання пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу заява подається щороку.
Відповідно до пункту 4 Порядку №373 право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї визначається:
органами Пенсійного фонду України - відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 49, ст. 1570);
бюджетними установами, казенними підприємствами та комунальними некомерційними підприємствами, що утворюються у результаті реорганізації державних та комунальних закладів охорони здоров'я, - відповідно до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 р. № 426 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 14, ст. 625; 2004 р., № 6, ст. 321; 2005 р., № 23, ст. 1282).
Пунктом 6 Порядку № 373 визначено, якщо в одному житловому приміщенні право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг мають кілька пільговиків, розрахунок суми пільги здійснюється одному із таких пільговиків, який має право на більший за розміром відсоток знижки плати, з урахуванням розміру пільг інших пільговиків.
Уповноважений орган інформує особу про призначення (непризначення) пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу та за заявою пільговика надає йому інформацію про розрахунок відповідного розміру пільги та її виплату/невиплату, в тому числі через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
У період воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти особі про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається: номер рішення уповноваженого органу; номер телефону особи; прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи; прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка провела інформування; дата і час телефонного дзвінка.
У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_1 як потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) 23.07.2025 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою у якій просила надати інформацію з яких причин їй припинено надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 статті 20 Закону №796-XII.
З листа ГУ ПФУ у Волинській області від 12.08.2025 №10740-9880/В-02/8-0300/25 слідує, що з травня 2025 року відповідач припинив нарахування і виплату пільги на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги)) на підставі пункту 7 розділу “Прикінцеві положення» Закону №4059-IX та пункту 1-1 Постанови Кабінету №389 у зв'язку з перевищенням середньомісячного доходу сім'ї позивача, з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році (6998,73 грн).
Тобто, звернення позивача було розглянуто та надано відповідь.
Водночас із Витягу з Електронної бази органу Пенсійного фонду слідує, що рішенням від 26.05.2025 № 1124914971-2025-2 (а.с. 20) відмовлено у наданні пільг на оплату житлово-комунальних послуг не позивачу, а ОСОБА_2 , який є чоловіком позивача та який перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
З комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 у справі № 140/10554/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо припинення з 01.05.2025 виплати ОСОБА_2 соціальної пільги за користування житлово-комунальними послугами відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відновити з 01.05.2025 ОСОБА_2 нарахування та виплату пільги по сплаті житлово-комунальних послуг відповідно до абзацу 1 пункту 11 частини першої статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На даний час вказане судове рішення не набрало законної сили.
Предметом спору в даній справі є визнання протиправним та скасування рішення про відмову у наданні пільг на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язання надати пільгу на 50-процентну знижку з оплати житлово-комунальних послуг з 01.05.2025 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до абзацу 1 пункту 11 частини 1 статті 20 Закону № 796.
Позивач ОСОБА_1 не є отримувачем пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Тож завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.
Згідно із висновком, сформованим в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 термін “порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття “охоронюваний законом інтерес». При цьому з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що “поняття “охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Згідно усталеного підходу, який знаходить своє відображення в багатьох судових рішеннях Верховного Суду, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення (подібний за змістом висновок висловлений, зокрема, Верховним Судом у постанові від 14.02.2022 у справі № 200/9772/18-а).
Отже, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв'язку із прийняттям рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулося порушення її прав.
Судом встановлено, що заява позивача від 23.07.2025 про надання інформації з яких причин їй припинено надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до пункту 11 статті 20 Закону №796-XII була розглянута ГУ ПФУ у Волинській області та за наслідками її розгляду ОСОБА_1 надано відповідь листом від 12.08.2025 № 10740-9880/В-02/8-0300/25, яким повідомлено про порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг з 01.01.2025 та повідомлено про підстави припинення надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг (перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї позивача, з розрахунку на одну особу, величини податкової соціальної пільги у 2025 році).
Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 не є отримувачем пільги на оплату житлово-комунальних послуг, отримувачем такої пільги згідно витягу з Електронної бази Пенсійного фонду є її чоловік ОСОБА_2 .
Тобто, виходячи з наведеного, на даний час будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, які б порушували права, свободи чи його інтереси позивача, що потребують судового захисту, відповідачем не приймалося та не вчинялося.
В даному випадку, позивач звернулася за захистом прав, які жодним чином відповідачем не порушені.
Отже, суд зазначає, що в разі якщо фактично спору між сторонами не існує, то спірні правовідносини не виникають, а відтак, і право на звернення до суду не може бути реалізоване.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк