07 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/981/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Волинської обласної прокуратури про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
26.01.2026 ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Волинської обласної прокуратури (далі також - відповідач) в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 19.11.2025 за №1542к «Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів окружних прокуратур Волинської області» в частині затвердження задовільного результату оцінювання якості роботи прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_1 , наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 09.12.2025 за №1680к «Про преміювання прокурорів Волинської обласної прокуратури та окружних прокуратур Волинської області», наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 22.12.2025 за № 1743к «Про внесення змін до наказу Волинської обласної прокуратури від 09.12.2024 №1680к «Про преміювання прокурорів Волинської обласної прокуратури та окружних прокуратур Волинської області», в частині не виплати щорічної премії прокурору Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_1 , роботу якого оцінено задовільно, у розмірі 27 відсотків суми мого посадового окладу;
зобов'язати Волинську обласну прокуратуру здійснити виплату ОСОБА_1 щорічну премію за 2025 рік, з урахуванням виникнення права на заробітну плату відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 27 відсотків суми посадового окладу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 ОСОБА_1 поновлено пропущений строк на звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії в порядку загального позовного провадження.
Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є, в тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. В свою чергу, положеннями Закону України «Про запобігання корупції», прокурор входить до переліку службових осіб, які займають відповідальне становище, а тому дана справа не може вважатися справою незначної складності.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
За приписами частин першої - третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Предметом цієї справи є спір щодо скасування наказів керівника Волинської обласної прокуратури від 19.11.2025 за №1542к «Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання якості роботи прокурорів окружних прокуратур Волинської області» в частині затвердження задовільного результату оцінювання якості роботи прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури Янковського С.О., наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 09.12.2025 за №1680к «Про преміювання прокурорів Волинської обласної прокуратури та окружних прокуратур Волинської області», наказ керівника Волинської обласної прокуратури від 22.12.2025 за № 1743к «Про внесення змін до наказу Волинської обласної прокуратури від 09.12.2024 №1680к «Про преміювання прокурорів Волинської обласної прокуратури та окружних прокуратур Волинської області», в частині не виплати щорічної премії прокурору Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_1 , роботу якого оцінено задовільно, у розмірі 27 відсотків суми його посадового окладу
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище віднесено, зокрема і прокурорів.
Відповідно до частини другої статті 12 та частини другої статті 257 КАС України крім малозначних справ у порядку спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, за винятком справ, які обов'язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.
Перелік справ, що не можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, визначено у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України.
Ця справа не підпадає під цей перелік та заборони для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відсутні (вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №580/4149/20, від 28.02.2023 у справі №480/7097/20 та ін.).
Частиною третьою статті 257 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а саме справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, які обов'язково мають бути розглянуті в порядку загального позовного провадження.
Слід зазначити, що справи, пов'язані з проходженням публічної служби службовими особами, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне або особливо відповідальне становище, до вказаного переліку не відносяться, а тому суд, беручи до уваги передбачені частиною третьою статті 257 КАС України чинники, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.
В ухвалі Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у даній справі суддя зазначив, що відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України, та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
У клопотанні відповідач не навів обґрунтованих підстав для розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у судовому засіданні, підстави для задоволення вказаного клопотання відповідача відсутні.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 262 КАС України, суд
В задоволенні клопотання Волинської обласної прокуратури про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Н. В. Стецик