про закриття провадження у справі
07 квітня 2026 рокуЛуцькСправа № 640/10486/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., одержавши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій щодо направлення 07.10.2020 винесених відносно неї постанов про накладення адміністративного стягнення серії: 1АВ №00165375 від 13.06.2020, 1АВ №00057059 від 08.06.2020, 1АВ 00193134 від 14.06.2020 та 1АВ № 001366931 від 12.06.2020, як виконавчих документів до примусового виконання; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення у період з 13.07.2020 до 22.10.2020 інформації про оскарження постанов до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду справу №640/10486/21, вирішено, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
На підставі пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) та Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України; за його результатами справа № 640/10486/21 передана на розгляд та вирішення Волинському окружному адміністративному суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 цю справу передано для розгляду судді Костюкевичу С.Ф.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 адміністративну справу №640/10486/21 прийнято до провадження; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.07.2020 позивач звернулася до Департаменту патрульної поліції із чотирма заявами, у яких повідомила про оскарження до Шевченківського районного суду м. Києва постанов про накладення адміністративних стягнень (серії 1АВ №00165375 від 13.06.2020, №00057059 від 08.06.2020, №00193134 від 14.06.2020 та №00136931 від 12.06.2020), а також просила утриматися від направлення цих постанов на примусове виконання до завершення судового розгляду. Незважаючи на це, як зазначає позивач, у подальшому їй стало відомо, що відповідач скерував вказані постанови на примусове виконання, хоча на той момент вони вже були предметом судового оскарження та перебували на розгляді в Шевченківському районному суді міста Києва.
З огляду на викладене позивач просить позовні вимоги задовольнити.
В поданому до суду відзиві відповідач вказав, що викладенні у позові міркування, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 08.07.2020 ОСОБА_1 направлено засобами поштового зв?язку на адресу Департаменту патрульної поліції чотири заяви, в яких та повідомляє Департамент патрульної поліції про оскарження нею до Шевченківського районного суду м. Києва постанов Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення серії 1AB №00165375 від 13.06.2020, серії 1АВ №00057059 від 08.06.2020, серії 1АВ №00193134 від 14.06.2020 та серії 1АВ №00136931 від 12.06.2020. Також цими заявами позивач просила до завершення судового розгляду не направляти вказані постанови на примусове виконання до органів державної виконавчої служби.
Заявою №2710/8 від 27.10.2020 ОСОБА_1 повторно просила відкликати з Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчі документи - постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України 1АВ №00165375 від 13.06.2020, 1АВ №00057059 від 08.06.2020, 1AB №00193134 від 14.06.2020 та 1АВ №00136931 від 12.06.2020».
Листом від 22.10.2020 ДПП повідомив, що інформація про оскарження зазначених постанов у Шевченківському районному суді м. Києва внесена до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з врахуванням наступного.
Відповідно до ст. 291 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Тобто визначено особливий порядок набрання законної сили даної постанови, який не передбачає відтермінування набрання чинності постановою у разі її оскарження.
Відповідно до статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
При винесені постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху накладається штраф, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 статті 299 постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, зокрема, за винятком накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відтак, відповідно до ч. 1 статті 299 КУПА постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху підлягає виконанню з моменту її винесення.
Зокрема , згідно з статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крі. випадків, передбачених статтею 300' цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищезазначене, орган, який наклав адміністративне стягнення здійснює звернення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху до виконання у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307, крім випадків, передбачених статтею 300', а саме тридцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Статтями 300 та 300' КУпАП вказується порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, в яких зазначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом (в даному випадку саме виконавчою службою). Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови тільки про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.
Відтак, ДПП не є уповноваженим органом, який забезпечує виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.
Отже , системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що постанова про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху набирає чинності одразу після її вручення, а її оскарження не призупиняє набрання чинності.
Постанова 1АВ 00057059 від 08.06.2020 отримана позивачем 18.06.2020, а відтак набрала чинності саме з 18.06.2020.
Постанова 1АВ 00136931 від 12.06.2020 отримана позивачем 18.06.2020, а відтак набрала чинності саме з 18.06.2020.
Постанова 1АВ 00165375 від 13.06.2020 отримана позивачем 18.06.2020, а відтак набрала чинності саме з 18.06.2020.
Постанова 1АВ 00193134 від 14.06.2020 отримана позивачем 18.06.2020, а відтак набрала чинності саме з 18.06.2020.
Оскільки у встановлений законом строк в добровільному порядку штраф сплачено не було, ДПП правомірно направив Постанови на примусове виконання. В свою чергу Дарницький ВДВС не мав законних підстав відмовити у відкритті виконавчого провадження та правомірно виніс постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, доводи Позивача про те, що на момент прийняття Дарницьким ВДВС постанов про відкриття провадження з виконання постанов ДПП, останні вже були предметом оскарження у Шевченківському районному суді м. Києва є безпідставними, оскільки зазначені обставини є підставою для зупинення примусового виконання, а не відмови у відкритті виконавчого провадження чи не направлення до виконання.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/19391/20 від 10.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - поліцейський Департаменту патрульної поліції Засуха Юрій Олексійович, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, від 08.06.2020 серії 1АВ №00057059 залишено без задоволення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2021 у цій же справі рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/19379/20 від 10.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа- поліцейський Департаменту патрульної поліції Маярчук Сергій Сергійович, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі від 13.06.2020 серії 1АВ №00165375 залишено без задоволення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 зазначене рішення скасовано та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено повністю.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/19377/20 від 26.10.2020 адміністративний позов ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції, третя особа- поліцейський Департаменту патрульної поліції Топор Євгенія Сергіївна, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, від 14.06.2020 р. серії 1АВ №00193134 залишено без задоволення. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/19385/20 від 01.06.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено частково, скасовано постанову від 12.06.2020 серії 1АВ № 00136931 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021 у відкритті апеляційного провадження відмовлено.
Щодо Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху: Відповідно до «Положення про Реєстр адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожного руху затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 10 травня 2019 року №359, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 липня 2019 р. за №766/33737 (далі - Реєстр), володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Головний сервісний центр МВС. Власник Реєстру - держава в особі Міністерства внутрішніх справ України, що здійснює організаційне, методологічне та нормативно-правове забезпечення функціонування Реєстру, контроль за дотриманням вимог ведення Реєстру.
Користувачі Реєстру - уповноважені посадові особи відповідного суб'єкта ЄІС МВС (У тому числі реєстратори системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматизованому режимі), яким у встановленому порядку надано відповідні права доступу до інформації в Реєстрі.
Завданням Реєстру є автоматизація службових процесів відповідних суб?єктів ЄІС МВС до рівня стандартів операційних процедур та автоматизованого робочого місця користувача, забезпечення формування, зберігання, спільного використання і верифікації інформаційних ресурсів ЄІС МВС.
ДПП є лише користувачем Реєстру, функціональні можливості користувача не дозоляють відслідковувати дату внесення до Реєстру інформації про оскарження постанов.
Відповідно до наданої відповіді від 22.10.2020 П-10441,П-10442,П-10443,П-10444/41/27/04/2020, інформацію про оскарження зазначених Постанов у Шевченківському районному суді міста Києва внесено до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожного руху.
Згідно р. ІІ, п. 5, п.п. 13 Положення про Реєстр адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, передбачено, що відповідальна особа ДПП до картки обліку адміністративного правопорушення вносяться відомості про примусове виконання до органу ДВС із зазначенням ідентифікаційних даних і дане Положення будь-яких граф про відображення інформації у випадку оскарження таких постанов, не містить.
Отже, системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що постанова про притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху набирає чинності одразу після її вручення, а її оскарження не призупиняє набрання чинності.
За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У свою чергу, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо оскарження дій відповідача про направлення постанов про накладення адміністративного стягнення в порядку КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності, винесених в порядку КУпАП та невнесення інформації про їх оскарження до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху не впливають на права та обов'язки сторін і не можуть розглядатися як рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України. Тому вони не можуть бути предметом публічно-правового спору та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16 та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховується судом при вирішення даного спору.
Суд зазначає, що спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які підлягають судовому розгляду за нормами іншими, ніж визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на викладене, суд роз'яснює позивачу, що розгляд вищевикладених позовних вимог віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення, а питання обгрунтованості виконання постанов може бути вирішено шляхом подання позову про оскарження рішень, дій, бездіяльності ДВС в порядку КАС України.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, тому сплачену позивачем суму судового збору згідно з платіжним дорученням від 15.04.2021 №62 в розмірі 1816,00 грн, який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що стверджується відповідною випискою, слід повернути позивачу.
Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та визнання протиправними дій закрити.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).
Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич