про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 квітня 2026 р. Справа № 640/8042/21
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/8042/21.
23.03.2026 року представником відповідача до суду подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
У клопотанні зазначено, що позивач проходила публічну службу, а отже, заявлені позовні вимоги безпосередньо пов'язані з її звільненням з публічної служби. Крім того, позивач у позовній заяві вказує, що 30.12.2020 року Апарат Верховної Ради України виконав судове рішення у справі № 640/23921/19 та здійснив виплату грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 80 471,46 грн.
З огляду на викладене, на думку відповідача, перебіг строку звернення до суду з даним адміністративним позовом закінчився 23.01.2021 року. Водночас позивач звернулася до суду лише 24.03.2021 року, що, на переконання відповідача, свідчить про пропуск встановленого законом строку звернення до суду.
З підстав зазначеного відповідач просить залишити без розгляду позовну заяву у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.
Таким чином, ознайомившись з матеріалами адміністративного позову, після відкриття провадження, судом з'ясовано, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20 дійшов висновку про неможливість застосування до вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні загального строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України. Зазначив про обмеження права особи на звернення до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні місячним строком з дня проведення з нею остаточного розрахунку.
Законодавець пов'язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб'єктивно з'ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об'єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
В поданому адміністративному позові позивач оскаржує ненарахування та невиплату їйу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Як встановлено зі змісту долучених доказів, остаточний розрахунок з позивачем проведено 30.12.2020 року.
Однак, до суду з даним позовом позивач звернулась лише 24.03.2021 року. Тобто, позивачем пропущений місячний строк звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з системного аналізу положень статті 123 КАС України вбачається, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком залишення адміністративного позову без розгляду.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду.
Окремо суд зазначає, що клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду буде розглянуто після подання позивачем вмотивованого клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна