про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 квітня 2026 р. Справа № 120/4486/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
про визнання протиправною та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 встановлено в розмірі 3328 грн.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що позивач оскаржує вимогу про сплату податкового боргу №Ф-284-00-У від 05.11.2018 та №Ф-284-00-У від 08.12.2025.
Також позивач просить визнати протиправними дії податкового органу щодо направлення податкової вимоги від 08.12.2025 на примусове виконання до виконавчого органу без її попереднього належного вручення позивачу та зобов'язати податковий орган відкликати вимогу з органу виконавчої служби та повідомити відповідний орган про відсутність правових підстав для подальшого виконання.
Зазначаю, що позивачем заявлено дві окремі позовні вимоги, тому щодо кожної з них підлягає сплата судового збору, що в сумі складає 2662,40грн (1331,20 грн х 2).
Отже, за подання цього позову підлягає доплаті судовий збір у розмірі 1331,20 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Крім того, частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином вимоги позивача щодо визнати протиправними дії податкового органу щодо направлення податкової вимоги від 08.12.2025 на примусове виконання до виконавчого органу без її попереднього належного вручення позивачу та зобов'язати податковий орган відкликати вимогу з органу виконавчої служби та повідомити відповідний орган про відсутність правових підстав для подальшого виконання не узгоджуються із положеннями ст. 5 КАС України та сформовані некоректно.
Оскарження податкових вимог про сплату боргу повинно містити відповідне нормативно правове-обґрунтування із посиланням на відповідно норми Податкового Кодексу України, що також не відображено в позовній заяві. А вимоги щодо оскарження дій податкового органу щодо направлення податкової вимоги від 08.12.2025 на примусове виконання до виконавчого органу без її попереднього належного вручення позивачу та зобов'язати податковий орган відкликати вимогу з органу виконавчої служби та повідомити відповідний орган про відсутність правових підстав для подальшого виконання не є похідними від оскарження податкових вимог, і також в позовній заяві не наведено належного обґрунтування.
Більше того, якщо позивач не погоджується із діями податкового органу щодо вчинення певних дій в межах виконавчого провадження, позивач в праві звернутись із такими вимогами з відповідною позовною заявою.
Отже, позивачу слід надати належне правове обґрунтування щодо заявлених позовних вимог та привести у відповідність положенням ст. 5 КАС України позовні вимоги.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи норми ч. 2 ст. 122 КАС України, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про їх порушення не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, позивач самостійно вказує, шо нею було отримано податкову вимогу про сплату боргу №Ф-284-00-У від 05.11.2018, однак вона з нею не погоджувалась та подавала скаргу до податкового органу, однак доказів надіслання та отримання податковим органом такої скарги у неї немає, у зв'язку із чим просить витребувати у податкового органу такі відомості.
Відповідно до ч. 4 ст. ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Водночас, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. При цьому незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивач самостійно вказала, що податкова вимогу про сплату боргу №Ф-284-00-У від 05.11.2018 нею отримана, отже позивач була обізнана про існування такої вимоги, при цьому звернення із скаргою на таку вимогу та неотримання на неї відповіді не свідчить про об'єктивну неможливість вчасного звернення з цим позовом до суду. Більше того з моменту отримання такої вимоги (2018 рік) пройшло більше ніж 7 років.
Так, позивачем долучено копію скарги від 29.11.2018, в якій вказано, що така направляється начальнику ГУ ДФС у Вінницькій області, де позивач зазначає, шо вимогу про сплату боргу №Ф-284-00-У від 05.11.2018 вона отримала 21.11.2018, позовна заява про оскарження такої вимоги в суд не подавалась.
З огляду на викладене, позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду з вимогою щодо оскарження податкової вимоги №Ф-284-00-У від 05.11.2018, встановлених ст. 122 КАС України із доказами поважності причин цього пропуску.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимог, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.