м. Вінниця
07 квітня 2026 р. Справа № 120/12067/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 07.04.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до його страхового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 24.05.1985 по 21.05.1987, з 15.06.1987 по 29.12.1990 та з 02.01.1991 по 19.03.1992 у кратному (пільговому) обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) та зарахування до його страхового стажу періодів роботи з 16.06.1997 по 05.09.1997, з 15.05.1998 по 06.10.1998, з 10.05.1999 по 10.10.1999 та з 01.06.2000 по 05.10.2000 в КСП «Прогрес» с. Іванів, а також щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період його роботи в КСП «Прогрес» с. Іванів, згідно довідки про заробітну плату №/01-17/943 від 19.12.2023 виданої Комунальною установою "Калинівський трудовий архів" Калинівської міської ради Вінницької області.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.08.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату №/01-17/943 від 19.12.2023 виданої Комунальною установою "Калинівський трудовий архів" Калинівської міської ради Вінницької області, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі з 24.05.1985 по 21.05.1987, з 15.06.1987 по 29.12.1990 та з 02.01.1991 по 19.03.1992 у кратному (пільговому) обчисленні (один рік роботи за один рік і шість місяців) та зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 16.06.1997 по 05.09.1997, з 15.05.1998 по 06.10.1998, з 10.05.1999 по 10.10.1999 та з 01.06.2000 по 05.10.2000 в КСП «Прогрес» с. Іванів, та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням уже виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.08.2024 в частині зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 16.07.1982 по 09.11.1982.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2024 в частині зарахування до страхового стажу періоду роботи з 16.07.1982 по 09.11.1982.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
09.03.2026 ОСОБА_1 подав заяву про встановлення способу виконання рішенням, шляхом залишення без виконання рішення суду в частині забов'язання перерахувати пенсію з урахуванням заробітної плати за період його роботи в КСП "Прогрес" с. Іванів, з урахуванням довідки про заробітну плату №/01-17/943 від 19.12.2023 виданої Комунальною установою "Калинівський трудовий архів" Калинівської міської ради Вінницької області.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначив, що після проведення обрахунку на виконання рішення суду, відповідачем встановлено, що виконання рішення суду саме в частині врахування довідки заробітної плати за період його роботи в КСП «Прогрес» с. Іванів, згідно довідки про заробітну плату №/01-17/943 від 19.12.2023 виданої Комунальною установою "Калинівський трудовий архів" Калинівської міської ради Вінницької області зумовлює зменшення пенсії.
Позивач вказав, що згодом подавав додаткову заяву до відповідача, якою просив провести перерахунок пенсії на виконання рішення суду і виключити при цьому заробітну плату згідно вищевказаної довідки, однак, відповідачем у лютому 2026 року відмовлено позивачу у проведенні перерахунку на виконання рішення суду тільки із врахуванням стажу без врахуванням заробітку. Відмова аргументована тим, що відповідач або виконує все що вказано в резолютивній частині рішення суду, або не виконує рішення взагалі. Тому, зважаючи на вищевикладене, з метою отримання належного перерахунку пенсії, забезпечення виконання рішення суду і з метою уникнення повторного звернення до суду, виникла необхідність в поданні даної заяви і визначення способу виконання рішення суду шляхом його виконання лише в частині зарахування стажу і без врахування довідки про зарплату на найвигідніших умовах для позивача як пенсіонера.
Ухвалою суду від 26.03.2026 заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі призначено на 07.04.2026.
07.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли до суду заперечення на заяву, у якій представник просить відмовити у задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025.
Поряд із цим, матеріали справи містять заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про розгляд заяви про зміну способу виконання рішення суду у справі без їх участі.
В судове засідання, призначене на 07.04.2025, ані стягувач, ані боржник не з'явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає судовому розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Зважаючи на приписи частини 2 статті 378 КАС України, а також з огляду на подану боржником заяву, суд дійшов висновку розгляд заяви про зміну способу виконання судового рішення здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про зміну способу виконання судового рішення, суд зважає на таке.
Положеннями статті 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно зі статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, в будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача має бути виконане.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
За змістом частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частини 3 статті 378 КАС України).
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права.
Тобто, суд лише за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Як убачається зі змісту заяви, позивач фактично просить змінити спосіб виконання рішення суду шляхом виключення із його резолютивної частини обов'язку відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату. При цьому мотивом такого звернення є те, що врахування зазначеної довідки призводить до зменшення розміру пенсії.
Разом із тим, суд звертає увагу, що резолютивна частина рішення від 07.04.2025 чітко визначає спосіб захисту порушеного права позивача, а саме - здійснення перерахунку пенсії з урахуванням як відповідних періодів страхового стажу, так і довідки про заробітну плату. Зазначене рішення набрало законної сили та є обов'язковим до виконання в повному обсязі.
Фактично ж заявник просить змінити не спосіб виконання рішення, а його зміст, виключивши один із елементів, який прямо передбачений резолютивною частиною судового рішення. Така зміна призвела б до зміни способу захисту порушеного права, обраного судом при ухваленні рішення, що є неприпустимим у межах розгляду заяви, поданої на підставі статті 378 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що обставини, на які посилається позивач, а саме зменшення розміру пенсії внаслідок виконання рішення суду, не свідчать про неможливість виконання рішення або істотне ускладнення його виконання у розумінні частини третьої статті 378 КАС України. Такі обставини пов'язані виключно з незгодою позивача з результатами виконання рішення, а не з перешкодами для його реалізації.
Таким чином, заявлені вимоги не відповідають правовій природі інституту зміни способу і порядку виконання судового рішення та не містять належних підстав для їх задоволення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, -
Заяву про зміну способу виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 у справі №120/12067/24 залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна