про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 квітня 2026 р. Справа № 120/4473/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комар Павло Анатолійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Ч. 1 ст. 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
П. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, суб'єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб'єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
Як відповідачів позивач визначає ВЧ НОМЕР_1 , ВЧ НОМЕР_2 та ВЧ НОМЕР_3 .
В той же час, з прохальної частини позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено наступні позовні вимоги, зокрема:
5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з червня 2023 року по 28.02.2026 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових його видів, нарахованих і виплачених за час проходження військової служби) за період з червня 2023 року по 28.02.2026, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
7. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення (матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні), нарахованих за період проходження служби з червня 2023 року по 28.02.2026, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених у порядку, встановленому пунктом 6 цих вимог, з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
8. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 28.02.2026 із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - березня 2018 року.
9. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 та військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 28.02.2026 із застосуванням базового місяця - березня 2018 року, а також здійснити відповідний перерахунок усіх належних до виплати сум грошового забезпечення за зазначений період, у тому числі при звільненні.
З наведеного слідує, що позивач адресує одну й ту саму позовну вимогу (зобов'язального характеру) різним відповідачам, що, в свою чергу що не узгоджується зі змістом положень ст. 5, 245 КАС України.
Суд наголошує, що позивач у позовній заяві має чітко викладати свої вимоги щодо предмета спору та обґрунтовувати їх. У випадку подання позову до кількох відповідачів необхідно визначити зміст позовних вимог щодо кожного з них окремо. З цього випливає, що одна й та сама вимога не може бути одночасно адресована різним відповідачам, оскільки кожен із них несе відповідальність у межах своїх повноважень.
Суд вказує, що визначатися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.
Відтак, позивачеві необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням вищевикладеного та/або уточнити суб'єктний склад учасників справи.
Ч. 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду докази на підтвердження тих обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
У порушення наведених норм позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, зокрема щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за спірний період.
Крім того, суд звертає увагу представниці позивача, що поняття "підсудність" розкривається законодавцем у параграфі 3 глави 2 розділу І КАС України та визначається останнім як територіальна юрисдикція, питання якої врегульовані приписами ст. 25-30 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Ч. 2 ст. 26 КАС України визначено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Відтак, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Тобто, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Отже, ст. 25 КАС України пов'язує підсудність справи за вибором позивача з зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Звернення позивача з позовною заявою до ВЧ НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 саме до Вінницького окружного адміністративного суду свідчить про те, що воно обумовлене місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Однак, всупереч існуючому правовому порядку, позивач до позовної заяви не надала суду відомостей, що підтверджують факт декларування/реєстрації місця її проживання (перебування) у Вінницькій області, водночас лише зазначила АДРЕСА_1 ) як адресу для листування.
За таких обставин, позивачеві слід надати до суду докази реєстрації місця проживання (перебування) в установленому законом порядку на території, на яку поширюється юрисдикція Вінницького окружного адміністративного суду.
Згідно із ч. 1 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 160 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, які вказані у мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович