про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
08 квітня 2026 р. Справа № 120/4490/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
В межах цієї позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо призначення позивачеві пенсії з дати набрання законної сили судовим рішенням ВОАС у справі № 120/3069/22, а саме з 23.06.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплатити позивачеві пенсію з 08.04.2021 - з дати досягнення пенсійного віку.
Судом встановлено, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №120/3069/22.
Рішенням суду від 23.05.2022 в зазначеній справі визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.07.2021 за № 023830014339 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в ЗАТ “Руіз Даймонд» та ТОВ “Руіз Даймондс» та ТОВ "С.Д. Даймонд", за виключенням періодів перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати та періоду з 01.01.2010 по 31.12.2011; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до спеціального (пільгового) стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи: - на посаді "ливарник виробів із пластмас" в Вінницькому ВО “Термішал» з 07.01.1989 по 06.03.1995; - на посаді "огранувальник алмазів у діаманти" в ДП “Вінницький завод “Кристал» з 09.03.1995 по 04.09.1995, з 18.09.2000 по 01.10.2003, в ТОВ «Елдіам» з 18.09.1995 по 14.08.2000, а також в ЗАТ «Руіз Даймондс'з 01.01.2004 по 31.12.2007, в ТОВ «Руіз Даймондс» з 01.01.2008 по 15.10.2012, в ТОВ «С.Д. Даймонд» з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016, за виключенням періодів перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати та періоду з 01.01.2010 по 31.12.2011; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання судового рішення від 23.05.2022 у справі № 120/3069/22 відповідача зарахував до загального страхового стажу позивача періоди роботи в ЗАТ «Руіз Даймонд», ТОВ «Руіз Даймондс», ТОВ «С.Д. Даймонд» за виключенням періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 01.01.2010 по 31.12.2011, та до спеціального (пільгового) стажу періоди роботи в Вінницькому ВО «Термінал» з 07.01.1989 по 06.03.1995, в ДП «Вінницький завод «Кристал» з 09.03.1995 по 04.09.1995, з 18.09.2000 по 01.10.2003, в ТОВ «Елдіам» з 18.09.1995 по 14.08.2000, ЗАТ «Руіз Даймондс» з 01.01.2004 по 31.12.2007, в ТОВ «Руіз Даймондс» з 01.01.2008 по 15.10.2012, в ТОВ «С.Д. Даймонд» з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016, за виключенням періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 01.01.2010 по 31.12.2011.
Також ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 06.07.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та призначено таку пенсію з дати набрання вищезазначеним судовим рішенням законної сили, тобто з 23.06.2022.
Надалі, 08.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у неврахуванні доходів, отриманих ОСОБА_1 за час роботи на підприємствах, що знаходяться на території російської федерації, а саме ЗАТ «Руїз Даймондс», ТОВ «Руїз Даймондс» та ТОВ «С.Д.Даймонд» за періоди: з 01.01.2004 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 15.10.2012, з 08.11.2012 по 11.10.2013, з 04.04.2014 по 25.12.2014, з 02.03.2015 по 08.02.2016, з 10.02.2016 по 21.12.2016, - при призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 06.07.2021, починаючи з 08.04.2021 з урахуванням довідки ТОВ «Руіз Даймондс» № 36 від 21.12.2016, про суму заробітної плати і винагород за два календарні роки до припинення роботи за періоди з 02.03.2015 по 08.02.2016 та з 10.02.2016 по 21.12.2016; довідок ТОВ «Руіз Даймондс» № 125, № 126, №127 № 154, № 155 від 21.12.2016 про доходи фізичної особи за період з 2012 по 2016 рік; довідки правонаступника ЗАТ «РУЇЗ ДАЙМОНДС» ВАТ «Московський ювелірний завод» № 65-к від 14.03.2016 про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії за період з 2004 по 2007 рік включно; довідки ТОВ «Руїз Даймондс» № 153 від 11.03.2016 про заробітну плату для призначення ( перерахунку) пенсії за період з січня 2008 по вересень 2012 включно.
Рішенням суду від 06.12.2023 у справі №120/13909/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 22.01.2026, позов задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що полягають у неврахуванні при призначенні пенсії за віком доходів, отриманих ОСОБА_1 на підставі довідок ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 за № 36; ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 № 125, № 126, № 127 № 154, № 155; довідки правонаступника ЗАТ "Руїз Даймондс" ВАТ "Московський ювелірний завод" від 14.03.2016 № 65-к; довідки ТОВ "Руїз Даймондс" від 11.03.2016 № 153; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 23.06.2022 з урахуванням довідки ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 № 36; довідок ТОВ "С.Д. Даймонд" від 21.12.2016 № 125, № 126, № 127 № 154, № 155; довідки правонаступника ЗАТ "Руїз Даймондс" ВАТ "Московський ювелірний завод" від 14.03.2016 № 65-к; довідки ТОВ "Руїз Даймондс" від 11.03.2016 № 153.
По тексту рішення судом вказано: "Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначена ОСОБА_1 з 23.06.2022.
В межах цього спору позивач просить суд зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області перерахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 06.07.2021, починаючи з 08.04.2021 з урахуванням відповідних довідок.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог у спосіб визначений позивачем, а саме щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 08.04.2021 (дати досягнення пенсійного віку), адже власне пенсія останньому призначена з 23.06.2022.
При цьому питання щодо дати призначення пенсії не є спірним у межах справи №120/13909/23 та виходить за межі розгляду цього спору, так як позивач не оскаржує дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо дати призначення пенсії."
Отже, з наведеного слідує, що про порушення свого права позивач дізнався ще у 2022 році, після виконання пенсійним органом рішення суду у справі №120/3069/22.
До суду позивач звернувся 03.04.2026, тобто зі значним пропуском шестимісячного строку такого звернення, який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення свого права.
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказує, що такий пропуск зумовлений тривалим судовим оскарженням дій Пенсійного фонду в межах інших справ (№ 120/3069/22 та № 120/13909/23). До моменту винесення постанови апеляційного суду від 22.01.2026 позивач вважав, що питання дати призначення пенсії (з 08.04.2021) уже є предметом судового розгляду. Лише після роз'яснення судом апеляційної інстанції про необхідність заявлення окремих позовних вимог щодо дати призначення, у позивача виникли правові підстави для подання цього позову. Крім того, з 2025 року позивач проходить військову службу, що об'єктивно ускладнило можливість вчасного звернення до суду за захистом своїх прав.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення, суд вважає наведені в ньому аргументи безпідставними та такими, що не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для своєчасного захисту прав, з огляду на наступне.
Твердження позивача про те, що призначення пенсії з 23.06.2022 було для нього «неочікуваним», не є правовою підставою для поновлення строку. Суд зазначає, що суб'єктивне тлумачення стороною мотивувальної частини судового рішення або сподівання на певний результат розгляду заяви органом ПФУ не звільняють особу від обов'язку оперативно реагувати на фактичне порушення права. Про дату, з якої була призначена пенсія, позивач дізнався ще у 2022 році, що ним не заперечується, а отже, саме з того часу розпочався перебіг шестимісячного строку на оскарження цієї дати.
Аргумент позивача про те, що він не міг звернутися з новим позовом до завершення апеляційного розгляду попередньої справи, є юридично неспроможним.
По-перше, як вказав суд першої та апеляційної інстанції у рішенні від 06.12.2023 та постанові від 22.01.2026, питання дати призначення пенсії не було предметом розгляду у справі № 120/13909/23. Відтак, не існувало жодних процесуальних перешкод (як-от ризику паралельного розгляду тотожних вимог) для подання окремого позову щодо оскарження дати призначення пенсії ще у 2023 році.
По-друге, обрання позивачем помилкового чи неефективного способу захисту (заявлення вимоги про «перерахунок» замість «оскарження дати призначення») є процесуальним ризиком самої сторони. Правова помилка позивача при формулюванні вимог у попередній справі не може вважатися об'єктивною обставиною, яка перешкоджала йому заявити правильні вимоги вчасно.
Позивач стверджує, що правові підстави для позову виникли лише після постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, однак суд наголошує, що судове рішення не створює право на позов, а лише констатує обставини справи. Постанова суду, яка вказала позивачу на його ж процесуальну помилку, не є «новою обставиною» чи моментом, з якого обчислюється строк. Позивач дізнався про порушення свого права (призначення пенсії з 23.06.2022) ще в момент вчинення цієї дії органом ПФУ у 2022 році.
Посилання на військову службу з 2025 року як на причину пропуску строку суд вважає нерелевантним, оскільки встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду сплив ще у 2023 році (через шість місяців після того, як позивачу стало відомо про дату призначення пенсії у 2022 році). Військова служба, що розпочалася пізніше, не може виправдати пропуск строку, який стався задовго до її початку.
З наведеного суд констатує, що позивач виявив пасивну поведінку, тривалий час не оскаржуючи конкретні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо дати призначення пенсії, а тому підстави для визнання причин пропуску строку поважними - відсутні.
В силу ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161б цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення, з наданням доказів поважності причин такого пропуску.
Керуючись ст. 121, 122, 123,.169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна