Провадження № 11-сс/803/666/26 Справа № 211/2578/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 квітня 2026 року Кривий Ріг
01.04.2026р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2026р., якою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12026041720000045 від 13.01.2026р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 10 травня 2026 року, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп
за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6
прокурора (в режимі ВКЗ) ОСОБА_8
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції у кримінальному провадженні № 12026041720000045 від 13.01.2026р. задоволено клопотання слідчого та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, строком на 60 днів по 10.05.2026 року, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн..
Ухвалу суду першої інстанції оскаржено захисником ОСОБА_6 , який в апеляційній скарзі:
- вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню з урахуванням того, що ОСОБА_7 вручена підозра за ст. 263 КК України, при цьому пістолет вилучено ще 12.01.2026р., та з цього часу підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово з'являвся за першою вимогою слідчого, як і 12.03.2026р., коли отримав підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
- наголошує, що за два місяці підозрюваний ОСОБА_7 жодного ризику не реалізував, 12.01.2026р. самостійно прийшов до суду для розгляду клопотання чим неодноразово дієво довів відсутність ризиків та безпідставність тверджень прокурора, будучи допитаний у якості підозрюваного повністю визнав свою провину та сприяє слідству, що також протирічить логіці прокурора про наявність ризиків;
- вказує, що у підозрюваного ОСОБА_7 на 17.03.2026р. призначено весілля та відповідні докази надані суду, що також підтверджує відсутність наміру переховуватися, а тримання під вартою в даному випадку є непропорційним втручанням в приватне життя;
- зазначає, що підозрюваний ОСОБА_7 є діючий військовослужбовцем, але захист держави, на думку суду, не так важливий для України; підозрюваний був поранений та має тяжке захворювання ноги, при тому, що прокурор взагалі не просив заставу та не обґрунтовував жодний розмір, та суд визначив завідомо непомірний розмір застави, який взяв зі стелі при тому, що захист зазначив, що єдиний помірний це 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- прохає оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання відмовити або ж визначити заставу в мінімальному встановленому КПК розмірі.
Про дату, час та місце судового розгляду учасники кримінального провадження повідомлені належним чином, підозрюваний не заявив особистого клопотання про участь у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи захисника ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, позицію прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що підозрюваному ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення при наступних обставинах.
Так підозрюваний ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації в/ч НОМЕР_1 , перебуваючи на посаді гранатометник 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону, у військовому званні «солдат», у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12.01.2026р. знайшов в районі полезахисної лісової смуги предмет, візуально схожий на пістолет. У цей час у підозрюваного ОСОБА_7 раптово виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння предмету схожого на пістолет без передбаченого законом дозволу. Розуміючи та усвідомлюючи неправомірність своїх дій, підозрюваний ОСОБА_7 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, діючи умисно, взяв виявлений в районі полезахисної лісової смуги предмет, схожий на пістолет та добровільно не здав до правоохоронних органів та почав носити при собі без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам, визначеним п. 21 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом МВС України 21 серпня 1998 року № 622 зі змінами та «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2012 № 576, тим самим вчинив злочин за фактом придбання, носіння вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, 12.01.2026р. приблизно о 19:48 годині на блокпосту Д-22, за адресою м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Нікопольське шосе, поблизу будинку № 5Б, працівниками полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, відповідно до п. 3,ч.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліції», було зупинено транспортний засіб BMW 730, з н/з « НОМЕР_2 » під керуванням підозрюваного та відповідно до ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію» працівниками полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП проведено поверхневу перевірку підозрюваного ОСОБА_7 , в ході якої було виявлено предмет, за зовнішніми ознаками схожий на пістолет, який знаходився за поясом підозрюваного ОСОБА_7 . Працівником полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП З метою забезпечення безпеки та недопущення можливого застосування зазначеного предмета, один із працівників полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, діючи в рукавичках, з дозволу ОСОБА_7 , обережно дістав зазначений предмет та поклав його на габіон.
12.01.2026 в період часу з 21:35 год. до 21:42 год. слідчим слідчого відділення ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області проведено огляд місця події - ділянки місцевості на блокпосту Д-22, за адресою Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Нікопольське шосе, поблизу будинку № 5Б, в ході якого виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет із спорядженим магазином з 7 патронами калібру 9mm P.A.K., який згідно з висновком судової експертизи зброї № 19/104/16/3/3/3443 від 23.01.2026, є вогнепальною зброєю, короткоствольним гладкоствольним пістолетом, переробленим саморобним способом з сигнального пістолета моделі «SUR-ТТ33» калібру 9 мм Р.А., серійний номер НОМЕР_3 , виробництва Туреччини, шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу, що перешкоджає проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями), який підозрюваний ОСОБА_7 носив при собі без передбаченого законом дозволу. Пістолет для проведення пострілів придатний. Патрони до боєприпасів не відносяться - є сигнальними (шумовими) пістолетними патронами калібру 9 мм Р.А.К., виготовленими промисловим способом та призначеними для стрільби з сигнальних пістолетів та деяких моделей сигнальних револьверів калібру 9 мм Р.А.К.
12.03.2026 слідчим СВ відділення поліції №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що слідчий суддя в обґрунтування прийнятого рішення про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного послався на те, що ВП №1 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12026041720000045 від 13.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про що до ЄРДР внесено відповідну інформацію.
Про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 свідчать матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, які слідчим суддею під час розгляду клопотання досліджені, а саме:
1.протокол огляду місця події від 12.01.2026 ділянки місцевості, розташованої на блокпосту по вул. Нікопольське шосе в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області;
2.допит свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
3.протокол огляду лазерного диску, отриманого від ППП в м. Кривий Ріг;
4.висновок експерта судової експертизи зброї від 23.01.2026 №СЕ-19/104-26/1714-БЛ;
5. протоколи допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
6.повідомленням про підозру ОСОБА_7 та інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що слідчий суддя, дотримуючись вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, належним дослідив у судовому засіданні сукупність обставин, які стали підставою для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, фактичні обставини, за якими обвинуваченому пред'явлено підозру, та частково погоджується із рішенням слідчого судді за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за фактом придбання, носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, та з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважав, що підозра є обґрунтованою.
Слідчий суддя вважав, що прокурором доведено наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 4 та 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які підтверджуються наступними обставинами: підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання, передбаченого санкцією інкримінованої статі, а саме позбавлення волі на строк від трьох до семи років, і бажаючи його уникнути, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, підозрюваний може вільно переміщатися по території України, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що в свою чергу може унеможливити забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Також слід зазначити, що підозрюваний, офіційно залишається військовослужбовцем та має на руках військовий квиток з зазначенням місцем проходження військової служби та у випадку перевірок на блок-постах або будь-яких інших перевірок має змогу його пред'явити, що дозволяє йому вільно переміщатись по території України. Щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме «перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином» підтверджується тим, що, ОСОБА_7 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та ризик втечі для нього, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності може вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення судового слідства. Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме «вчинити інше кримінальне правопорушення» підтверджується тим, що ОСОБА_7 , з метою уникнення покарання за вчинений ним кримінального правопорушення, може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, що підтверджується тим, що ОСОБА_7 , є особою, раніше неодноразово судимою: 14.06.1996 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підстави ст. 45 КК України вважати засудженим умовно з іспитовим строком 3 роки; 27.11.2000 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 144, ч.3 ст. 141, ч. 2 ст. 215-3, ч.2 ст. 140, ст. 42 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, додаткове покарання конфіскація майна, на підставі ст. 43 частково приєднано 6 місяців за вироком Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14.06.1996 р.н., звільнено 11.12.20024 з Жовтоводської ВК Дніпропетровської області №26, відбуття строку; 18.05.2006 Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 189 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підстави ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 2 роки; 24.11.2008 Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч. 3 ст. 289, ч.3 187, ч.3 ст. 357, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, додаткове покарання конфіскація майна, відомості про звільнення відсутні; 17.11.2009 Саксаганським районним судом м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом поглинання за вироком Ленінського РС м. Кіровограда від 24.11.2008 до відбуття 8 років позбавлення волі, звільнений 26.12.2013 з Бучанської ВК Київської області №85, умовно-достроково, відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від. 26.12.2013, невідбутий строк 1 рік 13 днів, з застосуванням ст. 237 КПК України; 11.08.2016 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 187, ч.2 187, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців, зміна вироку 16.11.2016 відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області строк покарання знизити до 8 років позбавлення волі, включити зарахування з 08.01.2007 до 02.12.2009, в іншому без змін, 24.01.2020 звільнено з Ладижинської виправної колонії Вінницької області №39, відбування строку покарання; 11.08.2016 Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців, на підставі ст. 71 ч.1 КК України частково приєднати 1 рік за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 17.11.2009 року, зміна вироку 16.11.2016 відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпроперовської області строк покарання знизити до 8 років позбавлення волі, включити зарахування з 08.01.2007 до 02.12.2009, в іншому без змін, 24.01.2020 звільнено з Ладижинської виправної колонії Вінницької області №39, відбування строку покарання; 01.05.2024 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, 18.11.2024 звільнено з Петриківської виправної колонії Кіровоградської області № 49 умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 7 років 8 місяців 12 днів, відповідно до ухвали Петриківського районного суду Кіровоградської області від 28.10.2024р, тому клопотання слідчого слід задовольнити та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначених у п. 1-5 частини 1 вказаної статті.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого орган досудового розслідування мотивував тим, що існують обґрунтовані ризики з боку підозрюваного, передбачені ст. 177 КПК України, та надав відповідні докази.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, досліджуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які у своєму клопотанні послався орган досудового розслідування, встановив їх наявність виходячи з наступного.
Підставами застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч . 1 ст. 177 КПК України, хоча зміст поняття «достатні підстави» не має чіткого законодавчого визначення, аналіз кримінального процесуального судочинства свідчить про те, що такими підставами є передбачувана небезпека вчинення обвинуваченим протиправних дій, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, та дозволять суду на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання запобіжного заходу.
У кримінальному судочинстві поняття ризиків передбачає як тактичні ризики, так і конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних та обвинувачених.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою є заходом забезпечення кримінального провадження, тобто заходом кримінального процесуального примусу, оскільки такий захід дає можливість виявляти та зберігати докази, запобігти прогнозованій протиправній поведінці чи унеможливити ухилення від слідства та суду обвинуваченого. Такий превентивний та забезпечувальний захід спрямований на недопущення можливої протидії з боку обвинуваченого провадженню у кримінальній справі, та є ефективним засобом коригування його неправомірної поведінки.
Обмежуючи конституційні права обвинуваченого у вчиненні злочину, запобіжні заходи виконують позитивну роль, реалізуючи у кримінальному процесі матеріальноправовий принцип крайньої необхідності: завдання меншої шкоди, щоб запобігти більшій шкоді.
На думку суду апеляційної інстанції, ризик переховування обвинуваченого від суду, є підтвердженим, оскільки тяжкість імовірного покарання можна вважати істотним фактором на підтвердження цього ризику. Цей ризик приймається до уваги (поряд з іншими обставинами) з урахуванням імовірності суворого покарання. Як наголошено у сталій практиці ЄСПЛ, яка висловлена у численних рішеннях тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя повно та всебічно дослідив існування ризиків за боку підозрюваного у сукупності із фактичними обставинами кримінального провадження, даними про особу підозрюваного, який притягався до кримінальної відповідальності відповідно до вимог кримінального процесуального закону на підставі ст.ст. 177, 178 КПК України із дотриманням вимог ст. 194 КПК України, та правильно встановив неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином доводи апеляційної скарги, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, є неспроможними, оскільки оскаржуваною ухвалою підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою було застосовано з урахуванням вимог КПК України.
Доводи апеляційної скарги захисника, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню з урахуванням того, що ОСОБА_7 вручена підозра за ст. 263 КК України, при цьому пістолет вилучено ще 12.01.2026р., та з цього часу підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово з'являвся за першою вимогою слідчого, як і 12.03.2026р., коли отримав підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є неслушними, оскільки визначаються набутим з вказаного часу ОСОБА_7 статусом підозрюваного та відповідних кримінально процесуальних наслідків для нього.
Доводи апеляційної скарги захисника, що за два місяці підозрюваний ОСОБА_7 жодного ризику не реалізував, 12.01.2026р. самостійно прийшов до суду для розгляду клопотання чим неодноразово дієво довів відсутність ризиків та безпідставність тверджень прокурора, будучи допитаний у якості підозрюваного повністю визнав свою провину та сприяє слідству, що також протирічить логіці прокурора про наявність ризиків, є також неспроможними з підстав викладених вище.
Доводи апеляційної скарги захисника, що у підозрюваного ОСОБА_7 на 17.03.2026р. призначено весілля та відповідні докази надані суду, що також підтверджує відсутність наміру переховуватися, а тримання під вартою в даному випадку є непропорційним втручанням в приватне життя, не приймаються до уваги, оскільки вони не суперечать вимогам КПК України та завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.
Доводи апеляційної скарги захисника, що підозрюваний ОСОБА_7 є діючий військовослужбовцем, але захист держави, на думку суду, не так важливий для України; підозрюваний був поранений та має тяжке захворювання ноги, при тому, що прокурор взагалі не просив заставу та не обґрунтовував жодний розмір, та суд визначив завідомо непомірний розмір застави, який взяв зі стелі, при тому, що захист зазначив, що єдиний помірний це 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є частково слушними та приймаються до уваги в частині зменшення розміру застави з урахуванням статусу підозрюваного та його здобутків перед державою під час збройної агресії росії проти України.
Враховуючи викладене вище, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 в частині визначення виду запобіжного заходу є законним та обґрунтованим, проте підлягає зміні в частині визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2026р., якою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12026041720000045 від 13.01.2026р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 10 травня 2026 року, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.03.2026р., якою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12026041720000045 від 13.01.2026р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 10 травня 2026 року, визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп. скасувати.
Постановити нову постанову, якою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12026041720000045 від 13.01.2026р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_7 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів по 10 травня 2026 року, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді