Провадження № 2/641/1403/2026 Справа № 641/193/26
07 квітня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Щепелевої Г.М.,
секретар судового засідання - Масалова М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/193/26 за позовною заявою Державного підприємства «Завод імені Малишева» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ДП «Завод імені Малишева» через систему «Електронний суд» звернулося до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово- комунальні послуги з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних у розмірі 11190,65 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (далі також Підприємство, позивач) є балансоутримувачем гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі клопотання керівництва ДП «Харківське конструкторське бюро з двигунобудування» від 13.02.2014 №156/63, на підставі спільного рішення адміністрації та об'єднаного профспілкового комітету ДП «Завод ім. Малишева» №1 від 09.06.2014 відповідачу надано для проживання на період роботи ліжко-місце у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації. З листопада 2023 року відповідач фактично не проживає в гуртожитку, ключі від кімнати не повернув. Документів, що підтверджують поважність його відсутності у житловому приміщенні на період воєнного стану, за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги, не надавав. З метою запобігання проникненню у приміщення сторонніх осіб, для забезпечення збереження особистих речей відповідача, представниками відділу з житлового господарства ДП «ЗІМ» кімнату №52 у гуртожитку було опломбовано, про що свідчать акти обстеження від 14.11.2023, 03.07.2025 та акт про порушення правил проживання в гуртожитку від 23.09.2025. У зв'язку з цим, нарахування комунальної послуги за водопостачання, водовідведення, газу, електроенергії не здійснюється. Разом з тим, відповідно до положень Правил користування гуртожитками, відповідач зобов'язаний сплачувати плату за користування житловим приміщенням (квартплату) та опалення, оскільки приміщення зберігається за ним і підлягає утриманню. Згідно п. п. 6.1, 6.4 Положення про гуртожитки Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», затвердженого наказом підприємства від 28.11.2016 №3132, тарифи на комунальні послуги встановлюються у відповідності із чинним законодавством України. Мешканець вносить щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, оплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та комунальні послуги. Проте, в порушення зазначених норм закону, відповідач зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 9 611,57 грн за період з травня 2023 по вересень 2025. У зв'язку із тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від несвоєчасно сплаченої суми. Відповідно до обґрунтованого розрахунку, загальна заборгованість перед позивачем складає 11 190,65 грн, що включає: 9 611,57 грн основної суми боргу за період з 01.05.2023 по 30.09.2025; 1 209,70 грн інфляційних втрат; 369,38грн 3% річних. Підприємством було направлено відповідачу досудове повідомлення № 139 від 02.06.2025 про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги з вимогою про сплату заборгованості. 25.09.2025 було направлено вимогу про виселення з гуртожитку через месенджер «Viber». Станом на день звернення. Відповідач не здійснив погашення заборгованості, у зв'язку з чим позивач звертається до суду даним позовом.
Ухвалою суду від 15.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
07.04.2026 постановлено ухвали про заочний розгляд справи.
В судове засідання представник позивача не з?явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подавав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи , з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що будівля гуртожитку літ. «А-5», за адресою: АДРЕСА_1 , належить ДП «Завод імені В.О. Малишева» на праві господарського відання, що також підтверджується довідкою про балансову вартість та належність об'єкту та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.12.2018.
Рішенням адміністрації та первинної профспілкової організації ДП «Завод імені В.О. Малишева» від 09.06.2014 №1, яке оформлено протоколом засідання загальнозаводської комісії по житловим питання ДП «Завод імені Малишева» відповідачу на період трудових відносин з підприємством надано ліжко-місце у гуртожитку по АДРЕСА_1 за договором найму.
Наказом від 28.11.2016 №3132 затверджено положення про гуртожитки ДП «Завод імені В.О. Малишева».
Пунктом 3.2 положення передбачено, що за результатами розгляду заяви, генеральний директор ДП «Завод імен ОСОБА_2 » (або виконуючи обов'язки генерального директора (приймає рішення, яке погоджується з профспілковим комітетом, про надання або відмову у наданні житлового приміщення у гуртожитку.
Відповідно до п. 3.3. на підставі відповідного рішення з працівником ДП «Завод імені В.О. Малишева» або іншою особою, яка не перебуває на підприємстві в трудових відносинах, укладуться договір.
Пунктами 3.3, 3.4 передбачено, що на житлову площу у гуртожитках, призначених для проживання сімей, видається спеціальний ордер на житлову прощу у гуртожитках. Призначених для проживання окремих осіб, видається спеціальне направлення на поселення у гуртожитку ДП «Завод імені В.О. Малишева», призначений для проживання окремих осіб.
Згідно з п. 6.1, 6.4 Положення про гуртожитки Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева», затвердженого наказом підприємства від 28.11.2016 №3132, тарифи на комунальні послуги встановлюються у відповідності із чинним законодавством України. Мешканець вносить щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, оплату за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та комунальні послуги.
Пунктами 1.1., 1.2 наказу Підприємства «Про введення в дію тарифів на послуги з утримання будівлі, прибудинкової території та калькуляції проживання на одне ліжко-місце відомчого гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , від 15.12.2016 № 3313 введено в дію з 01.01.2017 у гуртожитку за адресою: тарифи на послуги з утримання будівлі гуртожитку і прибудинкової території в розмірі 10,153 грн (з ПДВ) за 1 кв. м загальної площі житлових кімнат з місцями спільного користування; калькуляцію проживання на одне ліжко-місце в осінньо-зимовий період в розмірі 415,24 грн (з ПДВ); калькуляцію проживання на одне ліжко-місце в літній період в розмірі 192,56 грн (з ПДВ). Проводити нарахування за спожиті комунальні послуги мешканцям гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно рахункам та тарифам, що пред'являються комунальними структурами міста у наступному режимі: опалення, електропостачання з розподілом пропорційно займаної загальної площі житлових кімнат з місцями спільного користування по кожному особовому рахунку; водопостачання, водовідведення, газопостачання рівномірно на кожного мешканця, що фактично проживає у гуртожитку; проводити відповідне корегування калькуляцій вартості проживання на одному ліжко-місці в осінньо-зимовий і літній періоди при зміні тарифів на комунальні послуги згідно чинного законодавства України; щомісячно проводити перерахування вартості комунальних послуг відповідно фактичного споживання.
Відповідні житлово-комунальні послуги замовлені та надані Підприємством як колективним споживачем для утримання гуртожитку, у якому проживає відповідач, що підтверджуються укладеними договорами з відповідними організаціями, зокрема: договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 11.11.2020 №ЖК312/1; договорів постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 01.05.2021 №41GN617-1708-21; договір про постачання теплової енергії від 01.11.2002 №4219; договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщенні якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 28.12.2021 №4116/02-ІО-Н; договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №4-203К від 01.01.2019;договір постачання природнього газу №101/ПГ -5343-Г/385 дп від 14.06.2024 (з додатковою угодою від 12.02.2025).
Згідно з наданим розрахунком заборгованості у ОСОБА_1 виникла заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 9611,57 грн за період з травня 2023 року по вересень 2025 року, що підтверджується роздруківкою з особового рахунку відповідача.
Згідно п. 5 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово- комунальних послуг.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно п. 12 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько- побутових потреб.
У відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: 1) утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Аналогічні обов'язки передбачені п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, згідно яких власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 3 статті 10 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» встановлено, що ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає: 1) витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем; 2) винагороду управителю, яка визначається за згодою сторін.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
На адресу відповідача ДП «Завод ім. Малишева» направлено перетензію щодо досудового врегулювання спору, щодо оплати заборгованості.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 основну суму боргу за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2023 по 30.09.2025 у сумі 9611,57 грн.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина перша статті 625 ЦК України).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Крім того, відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано суму інфляційних витрат в сумі 1209,70 грн та 3% річних в сумі 369,38 грн.
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 77 Цивільного процесуального кодексу України України).
Частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до відповіді із Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
В обгрунтування позовних вимог, в якості доказу виділення відповідачу ОСОБА_3 ДП «Завод імені В.О. Малишева» ліжка-місця у гуртожитку по АДРЕСА_1 на період роботи за договором найму до суду надане сумісне рішення № 1 адміністрації та об'єднаного профспілкового комітету ДП «Завод імені Малишева» від 09.06.2014.
Однак доказів згідно дотримання передбаченого п.п. 3.2,3.3,3.4, 3.5 порядку надання житлового приміщення відповідно Положення про гуртожитки ДП «Завод імені В.О. Малишева», затвердженого наказом від 28.11.2016 №3132, до суду ДП «завод імені В.О. Малишева» порядку укладання договору найму та факту проживання відповідачем у гуртожитку по АДРЕСА_1 до суду не надано.
Суд, враховуючи вищевикладене, прийшов до висновку, що позивачем ДП «Заводі мені ОСОБА_2 » не надано доказів, що випливають з договору найму житлового приміщення, а тому не є підставою для стягнення з відповідача ОСОБА_3 суми заборгованості за надані житлово- комунальні послуги з урахуванням інфляційних витрат та трьох відсотків річних у розмірі 11190,65 грн.
З огляду на викладене, ДП «Заводі мені Малишева» не доведено і не обґрунтовано заявлені позовні вимоги, оскільки останнім не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовував свої вимоги, що є його процесуальним обов'язком, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог банку.
Отже, оскільки позивач на виконання свого процесуального обов'язку не надав належні та допустимі докази на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження при розгляді справи, суд ухвалює рішення про відмову ДП «Завод імені В.О. Малишева» у задоволенні позовних вимог.
Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.
Керуючись 12,81,89,141, 263, 265, 279, 280-283ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано- після закінчення апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи- в той же строк з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Позивач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева», код ЄДРПОУ 14315629, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Суддя Г.М.Щепелева