621/242/26
1-кп/621/181/26
іменем України
08 квітня 2026 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
за відсутності потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025221260000556 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Зміїв Харківської області, є громадянкою України, має середню освіту, не одружена, не працює, зареєстрована в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,
24 жовтня 2025 року близько 22:47 години, в умовах дії воєнного стану на території України, який введено із 05:30 години 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який неодноразово продовжений, у тому числі Указом від 14 липня 2025 року № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 липня 2025 року № 4524-IX, з 05:30 години 07 серпня 2025 року на 90 діб, ОСОБА_4 перебувала на автобусній зупинці, яка розташована поблизу магазину "Посад" на перехресті вулиць Залізничної та Вишневої в м. Змієві Чугуївського району Харківської області, де підтримувала діалог з ОСОБА_6 , який підійшов до неї з метою зарядити мобільний телефон, який тримав в руках.
Того ж дня близько 23:00 години ОСОБА_4 , перебуваючи на вищевказаній автобусній зупинці, виявила під лавкою розряджений мобільний телефон "Iphone 13 Blue 256 GB", після чого у неї виник умисел на таємне викрадення вказаного мобільного телефону.
Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи за вище зазначеною адресою, переконавшись, що її дії ніким помічені не будуть, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, таємно викрала належний ОСОБА_6 мобільний телефон "Iphone 13 Blue 256 GB", IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 , у справному стані, без видимих пошкоджень, вартістю 14 372 грн 67 коп., у чохлі з силікону з закритою камерою, вартістю 182 грн 00 коп., чим спричинила потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 14 554 грн 67 коп.
Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинила в умовах воєнного стану таємне викрадення чужого майна.
Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінальних правопорушень не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
З'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз'яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Обвинувачена ОСОБА_4 під час судового розгляду визнала себе винуватою та показала про зазначені вище обставини таємного викрадення майна ОСОБА_7 . Так, обвинувачена показала, що у жовтні 2025 року перебувала на автобусній зупинці, де спілкувалася зі своїми знайомими. До зупинки підійшов потерпілий, який мав в руках мобільний телефон. Через деякий час вона виявила мобільний телефон, залишений без нагляду, після чого його таємно викрала та пішла додому. Наступного дня до неї підходив товариш потерпілого та питав з приводу належного потерпілому пуховика. Однак вина відповіла, що нічого не брала. При цьому, вона приховала, що забрала належний потерпілому телефон. У вчиненій крадіжці щиро розкаялася, виявила готовність нести передбачену законом відповідальність.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_4 є винуватою у таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, і її дії суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Під час призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином;
- обставини, що пом'якшують покарання, передбачені пунктом 1 частини 1статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення шляхом надання показань про його обставини;
- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України;
- особу обвинуваченої, яка раніше не судима (а. п. 44), під наглядом в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебувала (а. п. 47), не працює, за місцем проживання скарги у відношенні неї не надходили (а. п. 45).
З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, наявності обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк в межах санкції частини 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
Крім того, при призначенні ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк, що не перевищує 5 років, враховуючи, що вчинене нею кримінальне правопорушення є тяжким злочином, однак обвинувачена, щиро розкаялася, сприяла кримінальному провадженню шляхом надання показань про обставини кримінального правопорушення, потерпілий претензій до обвинуваченої не заявив шляхом подання цивільного позову, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання та про наявність підстав для прийняття рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням, відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України, з покладанням на неї обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.
Застосований щодо речового доказу арешт тимчасово вилученого майна на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 12.11.2025 належить скасувати (а. п. 51).
Долю речового доказу належить вирішити у відповідності до вимог пункту 5 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (а. п. 48-50).
На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватою у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 (два) роки.
Відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати застосований на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 12.11.2025 арешт тимчасового вилученого майна.
Речовий доказ - мобільний телефон "Iphone 13 Blue 256 GB", що переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - вважати повернутим власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1