Справа № 638/7679/23
Провадження № 1-р/638/9/26
Іменем України
07 квітня 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , перевіривши заяву ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 року, -
06.04.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 року.
В обгрунтування своєї заяви потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що ухвала Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 року є не зовсім зрозумілою в частині визначення статусу ОСОБА_2 як учасника судового провадження. Так, 09.12.2022 року ОСОБА_2 по об'єднаному кримінальному провадженню був визнаний потерпілим. Слідчий суддя зобов'язаний зазначати процесуальний статус учасників. Якщо потерпілий був присутній і висловлювався, а слідчий суддя це проігнорував у тексті рішення, це може бути підставою для оскарження, оскільки це порушує принцип змагальності, а він приймав участь в режимі відеоконференції та надавав покази як потерпілий, а не як особа, яка подала скаргу, тим паче йому перед початком судового засідання 03.04.2026 року, судовим розпорядником була видана пам'ятка потерпілого. Таким чином, він відповідно до вимог ст.ст. 3, 55, 56 КПК України має статус потерпілого. Крім цього, ОСОБА_2 просив вказати в рішенні ухвалив, а не постановив.
Ознайомившись з поданою заявою та вирішуючи питання про можливість призначення її до розгляду, слідчий суддя доходить висновку про повернення заяви зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що заяву подано особою, яка має на це право та до належного суду. Однак, поруч із зазначеним слідчим суддею установлено, що підстави для призначення до розгляду вказаної заяви в порядку ст. 380 КПК України відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Дійсно ч. 1 ст. 380 КПК передбачає, що роз'яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо неоднакового тлумачення висновків суду і розуміння, у т. ч. під час виконання. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Тому, у випадку, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Якщо судове рішення, яке є результатом судового провадження та яким вирішено питання, що становило предмет його розгляду, за виключенням рішення слідчого судді апеляційного суду ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст (ч. 1 ст. 380 КПК, постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №367/3068/17).
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова зі скаргою на постанову прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про часткову відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 12022226110000132 від 23.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 367, ст. 356 КК України.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02.04.2026 року призначено судове засідання з розгляду скарги на 03.04.2026 року, під час якого ОСОБА_2 заявлено відвід прокурору.
03.04.2026 року оголошено резолютивну частину ухвали, якою відмовлено у задоволенні заяви про відвід прокурору.
ОСОБА_2 просить роз'яснити вступну та резолютивну частини зазначеної ухвали, вказавши конкретно в ній його як потерпілого, а також замість «ухвалив» - «постановив».
З цього приводу слідчий суддя зазначає наступне.
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання із урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 1-26/04 та від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).
Отже, правовий механізм роз'яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі. У зв'язку із цим суд не роз'яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст, а виходячи із суб'єктів звернення із заявою може роз'яснити лише те рішення, яке підлягає виконанню.
Виходячи з того, що згідно зі ст. ст. 318-380 КПК України судовий розгляд проводиться у межах, визначених у заяві, то заявник зобов'язаний визначитись і вказати, що саме в судовому рішенні є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Так, хоча ОСОБА_2 , який є потерпілим у кримінальному провадженні і звернувся до суду зі скаргою на дії прокурора, розцінює свою подану заяву як заяву про роз'яснення судового рішення з посиланням на ст. 380 КПК і просить роз'яснити ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 року - фактично мотиви та вимоги такої заяви не стосуються незрозумілості ухвали від 03.04.2026 року, а тому не стосуються предмета роз'яснення судового рішення відповідно до ст. 380 КПК.
Заява не містить будь-яких конкретних доводів щодо незрозумілості, неоднозначності, можливості різного сприйняття як учасниками кримінального провадження, так і сторонньою особою ухвали від 03.04.2026 року, а містить лише вказівки щодо оформлення тексту судового рішення з найменуванням правильно, на думку заявника, статусу учасників, а саме його процесуального статусу.
Слідчий суддя звертає увагу, що: (1) правовий механізм роз'яснення судового рішення впроваджений з метою виправлення недоліків судового акту та полягає в усуненні його незрозумілості, викладенні судового рішення у більш зрозумілій формі; (2) суд не роз'яснює мотиви прийняття судового рішення та не змінює його зміст; (3) виходячи з суб'єктів звернення із заявою про роз'яснення судового рішення вбачається, що роз'яснюється судове рішення, яке підлягає виконанню.
Ухвала Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 року, яку заявник просить роз'яснити, не потребує вчинення дій з її виконання, оскільки нею відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , а тому немає потреби у вчиненні будь-яких дій за результатами такого розгляду.
Крім того, із тексту заяви навпаки вбачається, що зміст ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 року чітко зрозумілий заявнику, внаслідок чого в своїй заяві він, у тому числі через використані формулювання запитань на роз'яснення, виражає своє власне бачення та негативне ставлення до ухвали від 03.04.2026 року і фактичну незгоду з таким рішенням і не формулює запитань що ж саме в ухвалі від 03.04.2026 року є незрозумілим.
Водночас, кримінальний процесуальний закон, зокрема, ст. 380 КПК України не передбачає правові наслідки встановлення неприйнятності заяви про роз'яснення судового рішення або спеціальних норм стосовно правового регулювання наслідків подання до суду заяв, звернень учасників кримінального провадження чи інших осіб, які не передбачені цим законом та не підлягають розгляду судом.
У зв'язку із наведеним, виходячи із завдань кримінального провадження, і таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права (ст. 8 КПК України), законність (ч. 6 ст. 9 КПК України), диспозитивність (ст. 26 КПК України), забезпечення права на оскарження процесуальних рішень (ст. 24 КПК України), доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень (ст. 21 КПК України) розгляд по суті заяви ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. 380 КПК, є неможливим.
Право на звернення до суду не є абсолютним, реалізація цього права здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому КПК України, та суд не вирішує питання, які не віднесені до його повноважень КПК України та які не стосуються здійснення правосуддя.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК України).
Будь-яка заява, клопотання, скарга у кримінальному провадженні подається учасником провадження та розглядається судом у відповідності до завдань, визначених ст. 2 КПК України.
Тобто у цій ситуації необхідно ухвалити рішення, яке прямо не передбачене КПК України - повернути потерпілому ОСОБА_2 його заяву, яка в розумінні ст. 380 КПК не є заявою про роз'яснення судового рішення.
На думку слідчого судді, прийняття саме такого рішення відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та практиці їх правозастосування Верховним Судом у подібних ситуаціях.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-
Заяву ОСОБА_2 про роз'яснення ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.04.2026 року - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати особі, яка подала заяву, разом із заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Цю ухвалу разом із доданими матеріалами приєднати до справи № 638/7679/23 (провадження 1-кс/638/840/26).
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1