Справа № 610/5196/25
провадження № 2/610/898/2026
(заочне)
08.04.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Тімонової В.М.,
за участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/55196/25 (провадження № 2/610/898/2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
30.12.2025 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 27.02.2025-100001424 від 01.03.2025 в сумі 25380,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 01.03.2025 між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27.02.2025-100001424. За умовами цього кредитного договору позивач (банк) зобов'язався надати відповідачу (позичальнику) кредит, а відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кредит, сплатити проценти, комісії та інші передбачені договором платежі у сумі, в строки та на умовах, визначених цим правочином. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі - 12 000 грн строком на 168 днів шляхом зарахування коштів у визначеному договором розмірі на платіжний засіб відповідача № 5375- 41ХХ-ХХХХ-7879. Тобто позивач взяті на себе обов'язки за договором виконав у повному обсязі. Натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо повернення грошових коштів за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 25380,00 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7560,00 грн - проценти за користування кредитом; 5820 грн - неустойка. Посилаючись на викладене, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" просить суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором № 27.02.2025-100001424 від 01.03.2025.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 12.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просив розгляд справи проводити за їх відсутності, позов підтримали, не заперечують проти винесення заочного рішення судом.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової кореспонденції за місцем реєстрації, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за її відсутності та згідно з ч. 4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши подані заяви по суті справи, дослідивши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.03.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" кредитний договір № 27.02.2025-100001424 (кредитної лінії) (далі - Кредитний договір), що підтверджується: пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявкою кредитного договору, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, інформаційним повідомленням позичальника, які були підписані відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора Е734, що був відправлений відповідачу на її фінансовий номер телефону 0732029572. Умовами договору визначено тип кредиту - кредитна лінія, обумовлено суму кредиту, яка складає 12 000 грн, строк кредитування - 168 днів з дати надання, дату повернення кредиту - 15.08.2025. Також сторонами було узгоджено сплату процентів за користування кредитом за фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % на день.
З довідки №1-2512 від 25.12.2025, наданої ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" (далі - ТОВ "УПР"), яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, зокрема ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" на підставі договору ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024, убачається, що 01.03.2025 о 10:49:56 год було успішно перераховано кошти на суму 12000 грн на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 667196754, призначення платежу: видача за договором кредиту №27.02.2025-100001424.
За даними довідки-розрахунку, наданої позивачем, про стан заборгованості за кредитним договором № 27.02.2025-100001424 від 01.03.2025 позичальника ОСОБА_1 загальна сума заборгованості становить 25380,00 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7560 грн - проценти за користування кредитом; 5820 грн - неустойка.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону) такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як було встановлено судом, між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі кредитного договору № 27.02.2025-100001424 від 01.03.2025.
Зазначеним Кредитним договором були визначені його предмет, розмір кредитного ліміту, строки та умови повернення кредиту, розміри плати за користування кредитними коштами та інші умови правовідношення.
Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та неустойки.
Відповідачем ОСОБА_1 були порушені зобов'язання стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту, сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище Кредитним договором.
Разом з цим, зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, убачається, що за порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем було нараховано неустойку у розмірі 5820 грн.
При цьому відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком, позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією РФ, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений.
Враховуючи викладене, з огляду на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022, який діє і дотепер, керуючись п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки за прострочення останньою виконання грошового зобов'язання за кредитним договором задоволенню не підлягають.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надав, підстав для звільнення відповідача від обов'язку з повернення використаних ним кредитних коштів та відсотків у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, також належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання та порушив умови договору, укладеного між ним і банком, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором, яка виникла станом на 23.12.2025, в сумі 19560,00 грн, з яких: 12 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7560,00 грн - проценти за користування кредитом. В іншій частині позову слід відмовити.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2 422,40 грн судового збору (а.с. 1).
У зв'язку із частковим задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у сумі 1866,70 грн.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 27.02.2025-100001424 від 01.03.2025 в розмірі 19560,00 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1866,70 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Балаклійським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий: В. М. Тімонова