Справа № 569/28630/25
07 квітня 2026 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Білецькій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення судових витрат,-
В Рівненський міський суд Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення судових витрат.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги, викладені у позовній заяві повністю підтримала. Суду пояснила, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 жовтня 2010 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом останніх місяців, що передували зверненню до суду, між ними дуже погіршилися відносини. Відповідач постійно вдавався до психологічного та економічного насилля над позивачкою та їх спільними дітьми. Постійно ображав їх, вживав нецензурну лайку, обмежував у купівлі навіть товарів першої необхідності, інтенсивно моніторив всі витрати, відмовляв в доступі до спільних коштів. Одночасно постійно стверджував, що не збирається жити з нею та дітьми у її будинку, проте буде жити, поки йому так зручно. Коли ситуація стала нестерпною, вона 27 грудня 2025 року звернулась по допомогу до поліції, а в подальшому на відповідача було складено протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Вважає, що збереження шлюбу між нею та відповідачем не можливе, оскільки подальше спільне життя в якості подружжя буде суперечити її інтересам та інтересам їхніх дітей. Примирення між ними неможливе. Спору щодо місця проживання дітей між сторонами немає - діти проживають разом з нею і залишаються так само після розірвання шлюбу.
Тому позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, судові витрати розділити між сторонами.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками рекомендованими листами за місцем реєстрації. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав.
Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 жовтня 2010 року.
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про шлюб (повторне) серії НОМЕР_1 виданим 08 листопада 2024 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 22 жовтня 2010 року, про що складено відповідний актовий запис №1620. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_6 , дружини ОСОБА_6 .
Від даного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства та бюджету, шлюб носить формальний характер, позивачка вважає недоцільним надання терміну для примирення; подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення; відповідач в судове засідання повторно не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки при подачі позову позивачкою було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., рішення прийнято на її користь, тому даний судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,
280,282-289,354 ЦПК України, ст.ст.110-112 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення судових витрат - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 22 жовтня 2010 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1620 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов