(заочне)
Справа №568/70/26
Провадження №2/568/256/26
02 квітня 2026 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 14 лютого 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №14.02.2023-100001065.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі - 3500 грн, строком на 42 днів, дата повернення (виплати) кредиту - 27 березня 2023 року, процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ».
Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату позовної заяви має заборгованість у розмірі 7420,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 3500,00 грн, заборгованість по процентах - 3920,00 грн.
З урахуванням викладеного, ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою суду від 26 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
29 січня 2026 року позивачем надано докази усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
Ухвалою суду від 30 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав, своєї позиції щодо позову суду не повідомив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу в його відсутність.
Відповідач у судове засідання вдруге не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подала. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.
Відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлена про розгляд справи, але не подала письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
02 квітня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
14 лютого 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 14 лютого 2023 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, додатку до кредитного договору, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С878», укладено кредитний договір №14.02.2023-100001065 від 14 лютого 2023 року. (а.с.12-15)
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (п.3.1 Пропозиції). Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п. 3.3 Пропозиції). Сума кредиту - 3500 грн. Строк на який надається кредит - 42 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 27.03.2023 року (п.п. 2, 3, 4 Заявки).
У заявці зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 5363-54хх-хххх-7685.
В п.5 договору вказано, що первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі "первинний період");
Пунктом 6 визначено, що черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі «черговий період»)
Пунктами 7 - 10 визначено, що процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового Траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.
У п.11 Заявки визначено неустойку: 70,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 730% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку) (п.12 Заявки).
Факт перерахування грошових коштів на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 підтверджується квитанцією про перерахування 14.02.2023 АТ КБ «Приватбанк» через систему LiqPay коштів в сумі 3500,00 грн. (а.с.16).
Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №14.02.2023-100001065 від 14 лютого 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 , складається із основного боргу - 3500,00 грн, процентів 3920,00 грн, а всього 7420,00 грн. (а.с.18-29)
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Суд установив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14 лютого 2023 року був укладений кредитний договір №14.02.2023-100001065 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «С878», надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .
Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредитні кошти, а остання зобов'язувалася повернути такі, сплатити проценти за користування кредитом та неустойку в обумовлених сторонами розмірах.
У підписаному відповідачем кредитному договорі визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, розмір неустойки, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст.526 ЦК України, мають виконуватися належним чином.
Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 , у квитанції LiqPay співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними останньою у договорі №14.02.2023-100001065 від 14 лютого 2023 року.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в обумовлені договором строки та має заборгованість по тілу кредиту в розмірі 3500,00 грн, по процентах в розмірі 3920,00 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України понесені судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог.
Згідно платіжного доручення позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., а отже, відповідно до наведеної вище норми закону на користь позивача з відповідача підлягає стягненню вказана сума судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.02.2023-100001065 від 14 лютого 2023 року в розмірі 7420 (сім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок; заборгованості за відсотками в розмірі 3920 (три тисячі дев'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Радивилівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ,.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 07.04.2026 року.
Суддя В.О. Троцюк