Cправа №539/2061/25
Провадження№2/549/7/26
Іменем України
25 березня 2026 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.
за участю: секретаря судового засідання - Кривчун Я.А.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача -
адвоката Струць Т.І.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання батьківства,
установив:
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Струць Т.І. звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом про визнання батьківства.
Позов обґрунтовано тим, що він перебуває у фактичних шлюбних відносинах та спільно проживає однією родиною з відповідачем ОСОБА_4 ..
Остання 12 листопада 2012 року уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 , однак протягом тривалого часу вони разом не проживають, не ведуть спільного господарства та побуту. На момент подання позовної заяви розглядається справа щодо розірвання їхнього шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього та ОСОБА_4 народився син ОСОБА_5 . Водночас батьком дитини записано відповідача ОСОБА_3 , оскільки дитина народилась, коли попередній шлюб ОСОБА_4 не було розірвано.
З моменту народження дитина проживала разом із позивачем, перебувала на його повному утриманні, піклуванні та вихованні, він вважає себе батьком дитини, що підтверджено висновком генетичного дослідження.
З огляду на викладене просив:
-визнати батьківство ОСОБА_1 щодо сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-зобов'язати Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) виключити відомості про ОСОБА_3 як батька ОСОБА_6 з актового запису про народження №651, складеного 10.07.2024 Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та внести відповідні зміни, а саме зазначити батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, змінити дитині прізвище з « ОСОБА_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 », по батькові з « ОСОБА_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та видати нове свідоцтво про народження.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.05.2025 цивільну справу передано на розгляд до Чорнухинського районного суду Полтавської області.
05 червня 2025 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області у справі відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки для подачі відзиву на позов, пояснень.
Ухвалою суду від 03.07.2025 за клопотанням представника позивача призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено.
03 вересня 2025 року ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області провадження у справі за вказаним позовом поновлено.
Ухвалою Чорнухинського районного суду від 11.09.2025 у зв'язку з вирішенням клопотання судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України про необхідність явки ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до експертної установи провадження у справі зупинено.
21 січня 2026 року ухвалою Чорнухинського районного суду провадження у справі поновлено після надходження повідомлення про неможливість проведення судової експертизи у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та дитини ОСОБА_6 до експертної установи.
Ухвалою Чорнухинського районного суду від 11.02.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з викладених у ньому підстав.
Крім того, позивач пояснив, щовін з відповідачем ОСОБА_4 уклав шлюб 01.10.2025. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
Для вирішення питання щодо визнання його батьківства щодо дитини вони звернулись до адвоката. Їм пояснили необхідність проведення генетичного дослідження. Для цього вони звернулись до ТОВ "МАМА ПАПА", де таке дослідження було проведено. Біологічні зразки відбирались у позивача та дитини безпосередньо в лабораторії ТОВ "Мама ПАПА". Тижня через два вони забрали результати проведеного дослідження.
Щодо його неприбуття для відбору зразків до експертної установи пояснив, що вони з дружиною та дитиною прибули за адресою, яка була зазначена в ухвалі суду, постановленої за результатами вирішення клопотання експерта. Через тривалий час, з'ясовувавши питання щодо місця відібрання зразків, їм повідомили, що для відбору таких зразків їм необхідно їхати на іншу адресу. У зв'язку з цим, наявними заторами на дорозі, вони не встигли з'явитися до 12 години 25 вересня 2025 року, про що повідомили адвоката.
Судові витрати прохав покласти на нього.
Представник позивача також додатково пояснила, що у експертній установі їй повідомили про те, що судовим експертом буде надіслано клопотання про нові дати явки для відбору зразків. Водночас експертиза в подальшому була повернута без виконання.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнала повністю.
Пояснила, що між нею та позивачем наявні сімейні відносини, вони проживають однією сім'єю, разом виховують дитину ОСОБА_6 , біологічним батьком якого є позивач.
На підтвердження біологічного батьківства позивача було проведено генетичне дослідження (ДНК-тест), який підтверджує, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини. Біологічні зразки відбирались у позивача та дитини безпосередньо в лабораторії ТОВ "Мама ПАПА".
У реєстрації позивача батьком їх дитини було відмовлено у зв'язку з тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_12 .. Вона з останнім не проживала і думала, що він вирішить питання щодо розірвання шлюбу самостійно.
01 жовтня 2025 року нею було укладено шлюб з позивачем, вона змінила прізвище з " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_2 ".
Позовні вимоги відповідають інтересам дитини, наслідки визнання позову розуміє.
Для відбору зразків вона з дитиною та позивачем з'явилась до експертної установи за адресою, яка була зазначена в ухвалі суду, постановленої за результатами вирішення клопотання експерта. Там довго з'ясовували питання щодо місця відібрання зразків і повідомили, що їм необхідно їхати на іншу адресу. До 12 години 25 вересня 2025 року вони з'явитися не встигли.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, в силу п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином про дату, день, час та місце судового засідання (а.с.70-71,80,104,120,139,184).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її присутності (а.с.57,130,154).
Суд, заслухавши позивача та його представника, відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 18 грудня 2012 року відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_5 , про що 10.07.2024 складено відповідний актовий запис №651 Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Батьком дитини записаний відповідач ОСОБА_3 , матір'ю - відповідач ОСОБА_4 (а.с.10).
Листом Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 18.03.2025 №474/33.5-80 щодо надання інформації ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для вирішення питання щодо визнання ним батьківства (а.с.11).
01 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 уклали шлюб. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на " ІНФОРМАЦІЯ_5 " (а.с.144).
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ст.264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
На виконання цих обов'язків суд має з'ясувати у позивача предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав).
У відповідача суд з'ясовує суть та характер заперечення проти позову й на підставі з'ясованого визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору (предмет доказування).
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказамиє будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у справах про визнання батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
Згідно із ч.ч.1,4 ст.12, ч.ч.1,6 статті 81 ЦПК України кожнасторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК Україниправа та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122та 125цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.122 СК Українидитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до ч.2, абз.2 ч.3 ст.128 СК Українипозов про визнання батьківства може бути пред'явлено особою, яка вважає себе батьком дитини.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Правовідносини про встановлення батьківства щодо дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, регулюються положеннями статті 129 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.129 СК Україниособа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
До позовної вимоги про визнання батьківства згідно з частиною першою статті 129 СК Українизастосовується позовна давність в один рік, який починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Предметом доказування в цьому разі є відсутність кровної спорідненості між дитиною і чоловіком, записаним як батько в актовому записі про народження дитини, та наявність такої спорідненості між дитиною й особою, яка вважає себе її батьком.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц).
Слід зазначити, що висновок експертизи з питання походження дитини є одним із основних доказів, який має бути оцінений судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №444/526/18, від 08 березня 2023 року у справі №205/5698/21.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18).
Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства і заінтересовані особи у підтвердження своєї позиції мають право заявити клопотання про призначення відповідної судової експертизи.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним ніж протилежний.
Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду №47369 від 04.04.2025 стосовно дитини ОСОБА_6 , зробленого у медико-генетичному центрі "МАМА ПАПА" за замовленням позивача, ймовірність батьківства позивача ОСОБА_1 становить 99,999999% (а.с.12-19).
Зазначений висновок виготовлений спеціалістом Товариства з обмеженою відповідальністю «Папа Мама», яке має відповідну ліцензію МОЗ України, який попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за ст.ст.384, 385 КК України.
Матеріали висновку містять фото конвертів з підписами учасників, відповідального за забір біоматеріалу та акт відбирання зразків букального епітелію для проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження), в якому зазначено, що після відібрання зразки букального епітелію упаковані та опечатані. Упаковки завірені підписами громадян та особою, що проводила ідентифікацію та відбір зразків. Забір біологічного матеріалу зробила співробітник медичного центру.
З огляду на викладене, досліджені судом докази в їх сукупності підтверджують біологічне батьківство позивача стосовно дитини ОСОБА_6 .
Негативних наслідків визнання позивача батьком інтересам дитини, яка проживає разом з ним та матір'ю дитини, з якою він перебуває у шлюбі, судом не встановлено.
Крім того необхідно зазначити, що відповідно до частини першої статті 109 ЦПК Україниу разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Водночас наведені позивачем, його представником та відповідачем ОСОБА_2 , причини неявки для відбору зразків для проведення молекулярно-генетичної експертизи, враховуючи те, що в ухвалі Чорнухинського районного суду Полтавської області від 11.09.2025, постановленої за наслідками клопотання експерта, було зазначено про необхідність явки позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 разом з дитиною до експертного центру за адресою АДРЕСА_1 , а не АДРЕСА_2 , як зазначалось у клопотанні експерта, суд вважає поважними, і не розцінює як ухилення від участі в проведенні експертних дій.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про визнання батьківства є доведеними, підстав для відмови у їх задоволенні не вбачається.
Водночас заявлені позовні вимоги про зобов'язання третьої особи - Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) нести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 є передчасними і задоволенню не підлягають.
За положеннями ст. 134 СК Українина підставі заяви осіб, зазначених у ст.ст. 126та 127 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Таким чином судове рішення визнання батьківства є правовою підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану до актових записів цивільного стану, а тому ставити у суді питання про зобов'язання внести зміни можливо за відмови органу уповноваженого на здійснення таких дій.
Керуючись ст.ст.246, 263-268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
1.Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_3 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), третя особа: Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (місцезнаходження: проспект Оболонський,28-в, м.Київ, 04025, код ЄДРПОУ - 26086032), про визнання батьківства задовольнити частково.
2.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3.Внести зміни до актового запису №651 про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 10.07.2024 Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), вказавши у графі «батько» - « ОСОБА_1 , громадянин України», змінити прізвище дитини з " ОСОБА_6 " на " ІНФОРМАЦІЯ_5 ", по-батькові з « ОСОБА_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », виключити запис про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини.
4. У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Оболонського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_6 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення - 06.04.2026.
Суддя С.І.Крєпкий