Справа № 397/470/26
н/п : 2-а/397/8/26
Іменем України
08.04.2026 селище Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Волошаненко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Олександрівка за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов, -
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови про накладання адміністративного стягнення від 04.02.2026 серії ЕНА № 6611731 винесену стосовно нього за ч. 5 ст. 121 КУпАП та від 04.02.2026 серії ЕНА № 6611781 винесену стосовно нього за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справах закрити та стягнути на користь нього понесені ним судові витрати.
В обґрунтування позовної заяви зазначив, що 04.02.2026 стосовно нього інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Олександрівка) ВП № 1 (м. Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Дійнецьким А.О. винесено вищевказані оскаржувані постанови та накладено адміністративні стягнення. Вищевказані постанови він на місці їх винесення не отримував, вони йому не оголошувалися, розгляд справи взагалі не відбувався. Також, його безпідставно було зупинено.
06.04.2026 від представника ГУНП в Кіровоградській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав того, що інспектором поліції правомірно були винесені постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на підставі Закону України «Про Національну поліцію» та у відповідності до вимог КУпАП (а.с. 39-44).
07.04.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній просив задовольнити його вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позові (а.с. 58-62).
Позивач у судове засідання не з?явився, надав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с. 57).
Представник відповідача ГУНП в Кіровоградській області у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без їх участі, у задоволенні позову просила відмовити (а.с. 52-53).
Зважаючи на те, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови серія ЕНА № 6611731 від 04.02.2026 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп. за порушення п. 2.3. (в) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, 04.02.2026 о 10 год. 39 хв. в сел. Олександрівка по вул. Богдана Хмельницького, 88 водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки (а.с. 17).
Згідно постанови серія ЕНА № 6611781 від 04.02.2026 на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. 00 коп. за порушення п. 9.2. (б) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови, 04.02.2026 о 10 год. 39 хв. в сел. Олександрівка по вул. Богдана Хмельницького, 88 водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті (а.с. 18).
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом, про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно частини першої та другої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року, п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 175/1982/16-а (2а/175/10/16) від 30.05.2018.
Верховним Судом у справі № 463/1352/16-а від 08.07.2020 висловлена правова позиція, що процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб'єкта владних повноважень, яка підлягає врахуванню судами згідно приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи по суті.
Відповідно до положень п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 6 ст. 121 КУпАП. Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ цієї Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Відповідно до ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
З відеозапису, наданого представником відповідача та який міститься в матеріалах справи, встановлено, що працівниками поліції був зупинений позивач і йому було повідомлено, що він не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. Отже, у працівника поліції були усі підстави для зупинки транспортного засобу, а його дії щодо незаконної зупинки позивача, останнім у передбаченому законом порядку не оскаржувалися (відповідних доказів суду не надано).У подальшому, у зв'язку з наявністю у позивача ознак алкогольного сп'яніння, останньому було запропоновано пройти відповідний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, на що він відмовився. У подальшому стосовно позивача було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і вручено йому копію даного протоколу та тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, оскільки посвідчення водія було вилучено. Разом з тим, на вказаному відеозаписі не зафіксовано взагалі розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесення відповідних оскаржуваний постанов, ознайомлення з ними позивача, тощо. Лише міститься запис про те, як один інспектор поліції дає вказівку іншому інспектору скласти постанови за ч. 5 ст. 121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 49).
Відтак, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, розгляду справ про адміністративні правопорушення взагалі не відбувся (відповідних доказів суду не надано), що стало наслідком не забезпечення дотримання прав позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідачем правомірність прийняття оскаржуваних постанов не доведена, тому суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративних стягнень у виді штрафів підлягають скасуванню, а справи про адміністративні правопорушення закриттю.
Відповідно до ст. 1 та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд уважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Оскільки, адміністративний позов задоволено, а позивачем здійснена сплата судового збору у розмірі 1331,20 грн., вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.02.2026 серії ЕНА № 6611731 винесену стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 04.02.2026 серії ЕНА № 6611781 винесену стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, адреса: 25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709.
Представник відповідача: Дейкун Ілона Олександрівна, адреса: 25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41, РНОКПП НОМЕР_2 , довіреність у порядку передоручення від 24.04.2025.
Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО