Справа № 404/423/26
Номер провадження 1-кп/404/7/26
02 квітня 2026 року Фортечний районний суд м.Кропивницького в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Кропивницькому клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України у кримінальному провадженні №62025150030000379 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бакша Савранського району Одеської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебуваючого на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
До суду надійшло клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у кримінальному провадженні №62025150030000379 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та ухвалою суду призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що під час проведення досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 ОСОБА_3 , приблизно о 19:00 год. 23.07.2024, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 3 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалась у АДРЕСА_3 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту прибуття до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві, за адресою: вул. Княгині Ольги, 2, м. Кропивницький, а саме до 10:45 год. 05.01.2026 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв'язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов'язано з виконанням його обов'язків з військової служби.
Вказані дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України не підтримав та просив матеріали повернути прокурору для продовження досудового розслідування у загальному порядку на підставі ч.4 ст.288 КПК України.
Вказане прокурор обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_3 жодного разу у призначені судові засідання не з'явився, відповідно до наданої довідки військової частини НОМЕР_2 від 26.02.2026 ОСОБА_3 за місцем дислокації військової частини відсутній, місце його знаходження натепер невідоме, а засоби зв'язку відсутні.
Суд, дослідивши матеріали судового провадження, заслухавши думку прокурора, дійшов наступних висновків.
13.01.2026 до суду надійшло клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, обґрунтоване тим, що в ході досудового розслідування ОСОБА_3 добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності з підстав, визначених ч.5 ст.401 КК України та висловив намір повернутися військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби, отримавши письмову згоду командира військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України майора на продовження проходження військовослужбовця ОСОБА_3 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
Водночас судом відповідно до наданої прокурором повідомлення про кримінальне правопорушення від 26.02.2026 №4499 встановлено, що ОСОБА_3 був відряджений для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_2 самовільно залишив місце служби під час санітарної зупинки поблизу м.Олександрія, місце його знаходження натепер невідоме, а засоби зв'язку відсутні. У призначені судові засідання підозрюваний ОСОБА_3 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Відповідно до приписів ч.5 ст.401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.288 КПК України у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби. У разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
На підставі встановлених фактичних обставин суд констатує необґрунтованість клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, оскільки вони вказують на відсутність у підозрюваного наміру повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби, клопотання не підтримується ініціатором, а командир військової частини, до тимчасово прибулого особового складу якої було зараховано військовослужбовця ОСОБА_3 , який надав згоду на продовження проходження військової служби повідомив про відсутність ОСОБА_3 на службі без поважних причин після надання такої письмової згоди, відтак підстави для задоволення клопотання відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади під час кримінального провадження зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до засади диспозитивності, передбаченої ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
При цьому, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ст.22 КПК України).
Враховуючи викладене та позицію прокурора, який не підтримав внесене клопотання, відповідно до засади диспозитивності, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, а внесене клопотання слід повернути прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Керуючись статтями 26, 288, 314-316, 369-372 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62025150030000379 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України та закриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, відмовити.
Клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.5 ст.407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України повернути прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1