Справа № 390/1231/23
Провадження № 2/390/580/23
"08" квітня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Бойко І.А.,
при секретарі - Погрібній А.Р.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва,
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:0283, шляхом знесення будівель літ. «Ж» - альтанка; літ «З» - сарай; літ. «Л» - сарай, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок відповідача ОСОБА_4 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить 27/100 та 1/500 частина комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких входить: склад №1 літ. «Ггг1», склад № 3 літ. «Е», овочесховище літ. «С, У», АЗС літ. «Ф,Ф1,Ф2», сторожовий пост літ. «Д», трансформатор літ. «Х», огорожа, прохідна літ «А», що розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:0283. На суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:7527, що належить ОСОБА_4 , розташовані комплекс будівель, три з яких побудовані з порушенням будівельних та пожежних норм, а також зі зміщенням на земельну ділянку позивача, а саме: літ. «Ж» - альтанка, літ. «З» - сарай, літ. «Л» - сарай. Зазначені будівлі відповідача побудовані впритул до стіни складу, що належить позивачу, що порушує право останнього на володіння та користування цим майном, оскільки позивач не має змоги обслуговувати цей склад, проводити поточні ремонти, адже доступ до стін складу повністю заблокований.
У відзиві на позов представник відповідача - адвокат Пузир В.О. зазначив, що на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2022 відповідач є власником комплексу будівель, що розташовані за адресою: за АДРЕСА_1 . Відповідно до цього договору комплекс будівель не містить самовільно прибудованих будівель та споруд. Будівлі та споруди містяться на схематичному плані земельної ділянки в технічному паспорті, отже розміщенні з дотриманням законодавства та визнані державою. Порушення будівельних норм при реєстрації будівель відповідача були б виявлені відповідним контролюючим органом у сфері містобудування. Отже, порушення будівельних норм через розташування об'єктів нерухомості відповідача відсутнє і належні йому будівлі не є самочинним будівництвом, тому такі будівлі відповідача не підлягають примусовому знесенню. Крім того, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою серед можливих варіантів поновлення прав і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством заходів щодо реагування та притягнення до відповідальності особи, яка винна у самочинному будівництві. Доказів того, що відповідач відмовляється провести перебудову будівлі, яка нібито порушує права позивача, не надано. Обставини даного позову не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмовою забудовника від перебудови слід уважати як його дії, так і бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення про зобов'язання здійснити перебудову. Рішення про зобов'язання відповідача вчинити перебудову будівлі відсутні. Отже, знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проєкту, допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову. Відсутність порушення прав позивача та неправильний спосіб захисту, а саме вжиття крайніх заходів для їх відновлення, відповідач вважає підставою для відмови у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Любченко В.М. позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Пояснив, що право власності позивача зареєстровано раніше за право власності на спірні будівлі відповідача. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача судові витрати.
Представник відповідача Пузир В.О. позов заперечив та пояснив, що відповідач спірні будівлі не будував. Позовні вимоги щодо знесення будівель можна ставити після неможливості здійснення реконструкції або відмові відповідача її здійснювати. За відсутності підстав для знесення будівель відповідача позов не підлягає задоволенню.
Представник третьої особи - Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, подав клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без його участі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд установив, що на підставі свідоцтва від 12.06.2000, виданого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П., зареєстрованим в реєстрі за № 2174, а також зареєстрованого в БТІ 02.12.2001 ОСОБА_3 належить право власності на майно, яке складається, зі двадцяти семи сотих (27/100) частини комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ,, до складу яких входять: склад № 1 літ. «Ггг1», склад № 3 літ. «Е», овочесховище літ. «С, У», АЗС літ. «Ф,Ф1,Ф2», сторожовий пост літ. «Д», трансформатор літ. «Х», огорожа (т.1 а.с.8).
Відповідно до свідоцтва від 22.08.2000, виданого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О.П., зареєстрованим в реєстрі за № 3122, а також зареєстрованого в БТІ 08.02.2001 ОСОБА_3 належить право власності на майно, яке складається, із однієї сотої (1/100) частини комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких входять: прохідна літ. «А» (т.1 а.с.9).
З письмової заяви від 28.10.2021 вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до сільського голови Первозванівської сільської ради з проханням обстежити суміжну земельну ділянку з кадастровим номером 3522586600:02:000:7527, що належить ОСОБА_4 , у зв'язку із самочинною забудовою нерухомого майна, чим порушуються його права (т.1 а.с.10).
З договору купівлі-продажу від 02.06.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Рижковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 149, ОСОБА_5 продав ОСОБА_4 комплекс будівель, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:7527 за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 2047827635225, та включає в себе: цех літ. ?А?, прибудова літ. ?А1?, прибудова літ. ?А2?, цех утилізації літ. ?А3?, ґанок літ. ?кр?, навіс літ. ?Г?, вигрібна яма літ. ?В?, сарай літ. ?Ф?, сарай літ. ?Д?, навіс літ. ?а?, сходи літ. ?сх?, прохідна літ. ?Е?, ґанок літ. ?кр1?, альтанка літ ?Ж?, сарай літ.?З,Л?, водопровід літ. ?+?, свердловина літ. ?С?, вимощення літ. ?І?, огорожа літ. ?N-N5?. Документи на вищезазначене нерухоме майно не містять відомостей про самовільно прибудовані будівлі та споруди. При цьому право власності продавця підтверджено дублікатом договору купівлі-продажу від 14.03.2013 (т.1 а.с.39-41).
З технічного паспорта на виробний будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, виготовленого 04.02.2020 «АН Експерт» на замовлення ОСОБА_5 , вбачається проведення технічної інвентаризації, за результатом якої складено схематичне зображення комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.42, 129-141).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 324721647 від 03.03.2023 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на комплекс будівель, що включає в себе: цех літ. ?А?, прибудова літ. ?А1?, прибудова літ. ?А2?, цех утилізації літ. ?А3?, ґанок літ. ?кр?, навіс літ. ?Г?, вигрібна яма літ. ?В?, сарай літ. ?Ф?, сарай літ. ?Д?, навіс літ. ?а?, сходи літ. ?сх?, прохідна літ. ?Е?, ґанок літ. ?кр1?, альтанка літ ?Ж?, сарай літ.?З,Л?, водопровід літ. ?+?, свердловина літ. ?С?, вимощення літ. ?І?, огорожа літ. ?N-N5?, та які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.13-14).
Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9926229092023 від 16.08.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 3522586600:02:000:7527 площею 0,3 га зареєстрована 28.02.2012 та відноситься до категорії земель промисловості (т.1 а.с.70-71).
З відповіді Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 06-27/3058 від 07.11.2023 вбачається, що Первозванівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області будь-яких дозволів на будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:7527 не надавалося ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_4 . Земельна ділянка з кадастровим номером 3522586600:02:000:0283 перебуває в комунальній власності Первозванівської сільської ради та на підставі розпорядження голови Кіровоградської РДА № 413р від 11.08.2005 за рахунок земель промисловості відведена під розташування комплексу приміщень (т.1 а.с.61, 64).
Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 26.07.2022, яке провела комісія у складі: головного спеціаліста (юриста) відділу земельних відносин та комунальної власності ОСОБА_6 , спеціалістом (землевпорядником) ОСОБА_7 , в присутності інженера-землевпорядника ОСОБА_8 та землекористувачів земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час встановлення відновлення меж на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:7527 було зафіксовано заступ на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586600:02:000:0283. Також було виявлено будівлю, яка належить ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу, що була побудована на земельній ділянці зі зміщенням на земельну ділянку, якою користується ОСОБА_3 . Цими діями користувач земельної ділянки ОСОБА_4 унеможливлює доступ до приміщень, які належать ОСОБА_3 та проводити ремонтні роботи своїх приміщень. Заступ на земельну ділянку ОСОБА_3 від 2,35 до 3,20 метрів. Забудова, яка належить ОСОБА_4 виступає за межі земельної ділянки, яка була надана йому відповідно до договору оренди та накладається на земельну ділянку власником якої є ОСОБА_3 ОСОБА_4 рекомендовано у двомісячний термін провести інвентаризацію земельної ділянки із зазначенням комплексу будівель і споруд та впорядкуванням їх в межах відведеної земельної ділянки, не порушуючи меж суміжних землекористувачів та власників землі (т.1 а.с.11).
За клопотанням сторони позивача судом було призначено судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, яку виконано експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та надано висновок № 4053/4054/23-27, в п.1 якого зазначено, що за результатами аналізу положень нормативно-правових актів в галузі містобудування та зіставивши їх з конструктивними характеристиками і місцем розташування об'єктів дослідження будівель літ. ?Ж? та літ. ?ЗЛ?, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено порушення п.4.6, п.7.9 ДБН В.2.2-28:2010, п.15.2.2, п.15.2.13 та табл. 15.2 ДБН Б2.2-12:2019, п.4.3, п.5.1.7 ДБН В.2.2-43:2021, п.6.13 ДБН В.1.1-7:2016.
2. Зазначений об'єкт нерухомості не може розглядатися як об'єкт самочинного будівництва в розумінні статті 376 ЦК України.
3. Виявлені порушення нормативно-правових актів в галузі містобудування можливо усунути без знесення будівель літ. ?Ж? та літ. ?Л3? лише за умови приведення конструктивних особливостей, в тому числі і просторової жорсткості будівель літ. ?Ж?, літ. ?ЗЛ?, зокрема:
- Виконавши роботи по зв'язці кладки стін з забезпеченням перетинання з конструкціє стін до котрої вони примикають, для забезпечення виконування нею функцій протипожежної стіни відповідно до вимог п.6.10 ДБН В.1.1-7:2016 і у такому випадку до об'єктів можуть бути застосовані вимоги щодо протипожежних відсіків;
- Змістити торцеві стіни будівлі літ. ?Ж?, що прилягає під кутом ~ 90 до стіни будівлі складського призначення (склад зернових відходів), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на відстань не менше, ніж 4,0 м від ближнього кута складської будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , та виконання відливів та козирків з негорючих матеріалів відповідно до вимог п.6.13 ДБН В.1.1-7:2016;
- Перенести КТП РП від будівлі літ. ?ЗЛ? на відстань, передбачену п.15.2.13 та табл. 15.9 ДБН Б2.2-12:2019, а саме не менше 7 м;
- Збільшити висоту приміщення їдальні до 2,5 м, відповідно до вимог п.4.6 ДБН В.2.2-28:2010;
Перемістити відкриті майданчики складання матеріалів на відстані 18 від будівель літ. ?Ж? та літ. ?ЗЛ? відповідно до вимог п.4.3 ДБН В.2.2-43:2021 та табл. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019;
- Забезпечити світловими прорізами, необхідними для димовидалення всі приміщення будівлі літ. ?ЗЛ? або передбачити систему димовидалення с усіх приміщень, де відсутні світлові прорізи відповідно до вимог ДБН В.2.5-56, для приведення будівлі літ. ?ЗЛ? у відповідність до вимог п.5.1.7 ДБН В.2.2-43:2021.
Виконання даних робіт потребують обов'язкового отримання технічних умов місцевого оператора розподілу (обленерго) на перенесення КТП та РП 0,4 кВ, розробки проекту на перенесення КТП та РП 0,4 кВ, після виконання який необхідне проведення пусконалагоджувальних робіт і оформлення необхідної документації, розробка проектно-кошторисної документації на виконання робіт з реконструкції(усунення порушень ДБН) будівель літ. ?Ж? та літ. ?ЗЛ? та отримання дозвільних документів на виконання будівельних робіт.
Згідно п.4 висновку експерта має місце накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 3522586600:02:000:0283 та 3522586600:02:000:7527 будівля літ. ?Ж? частково знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:0283 площею забудови 2,92 кв. м. Будівля літ. ?Л? (об'єднана з літ. ?З?) частково знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:0283 площею забудови 0,25 кв.м (т.1 а.с.207-250).
Згідно імперативних присів ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст.16 ЦК України одним зі способів захисту є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст.ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Разом з тим, відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства суд зобов'язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Так як спір по справі між сторонами не був врегульований в позасудовому порядку, то на підставі ухвали суду по даній справі призначалася та проводилася судова земельно-технічна експертиза.
Суд вважає висновок експерта № 4053/4054/23-27 від 20.11.2025 року належним та допустимим доказом, оскільки він проведений на підставі ухвали суду уповноваженою особою-експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, містить вичерпні відповіді на питання поставлені судом, є вмотивованим та науково-обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.319, ст.321 ЦК України).
Згідно статті 391 ЦК України порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, у створенні власнику перешкод у здійсненні права користування чи розпорядження своїм майном.
Відповідно до вимог ст.103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Згідно із ст. 152 ЗК України порушення прав землекористувачів (орендарів, постійних користувачів) в Україні захищаються на рівні власників землі, оскільки закон забезпечує рівні умови захисту. Вони мають право вимагати усунення перешкод, відновлення ділянки, визнання угод недійсними та відшкодування збитків.
Суд установив, що будівлі відповідача літ. ?Ж? та літ. ?ЗЛ?, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 побудовані з порушеннями Державних будівельних норм України, перелік порушень наведений у висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.
Приведення розташування будівель відповідача у відповідність до норм ДБН можлива шляхом проведення комплексу робіт з реконструкції та отримання дозвільних документів.
Крім того, будівля літ. ?Ж?, та будівля літ. ?Л? частково знаходиться на земельній ділянці, якою користується позивач, площа накладення забудови літ. ?Ж?, становить 0,25 кв.м, а площа накладення літ. ?ЛЗ? становить 0,25 м. Пляма забудови виникла у зв'язку із накладенням земельних ділянок 3522586600:02:000:0283 та 3522586600:02:000:7527.
У п.2 судовий експерт зазначив, що об'єкти нерухомості: будівлі літ. ?Ж? та літ. ?ЗЛ?, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не може розглядатися як об'єкт самочинного будівництва в розумінні статті 376 ЦК України. Висновок експерта ґрунтується на абз. 2 п.1.2 договору, на підставі якого до відповідача перейшло право власності на вищевказане майно.
В той же час експерт зазначає, що мають місце численні порушення ДБН через накладення будівель відповідача на земельну ділянку, якою користується позивач та накладення земельних ділянок сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З відповіді Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 06-27/3058 від 07.11.2023 вбачається, що Первозванівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області будь-яких дозволів на будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3522586600:02:000:7527 не надавалося ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 24.01.2024 у сторони відповідача витребувалися, зокрема:
- проектна та дозвільна документація на будівництво будівель літ. «Ж» - альтанка, літ. «З» - сарай, літ. «Л» - сарай, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- документ (сертифікат), який підтверджує готовність об'єктів літ. «Ж» - альтанка, літ. «З» - сарай, літ. «Л» - сарай, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до введення в експлуатацію.
Проте зазначені документи сторона відповідача суду не надала, та не спростувала твердження позивача щодо порушення його прав через будівництво з порушенням нормативно-правових актів.
Верховний Суд у справі № 522/3999/23 нагадав висновки ВП ВС, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Земельна ділянка, якою користується позивач сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 28.02.2012, а комплекс будівель, що на ній розташовані, належить позивачу з 2000 року.
Дозвіл ОСОБА_3 на розміщення на переданій йому в користування земельній ділянці будівель відповідача справа не містить.
Отже, правові підстави наявності на земельній ділянці позивача забудов спірних будівель позивача, таких як: літ. «Ж» - альтанка, літ. «З» - сарай, літ. «Л» не підтверджені належними, допустими та достовірними доказами.
Посилання сторони відповідача, щодо законності спірних будівель та визнання їх державною суд відхиляє з наведених вище міркувань, а складання технічного паспорта 04.02.2020 ТОВ «АН Експерт» не може заміняти собою дії щодо належного документального супроводу комплексного інженерно-архітектурного процесу, що охоплює проектування, отримання дозволів, безпосереднього будівництва та введення в експлуатацію.
Розміщення вищевказаних будівель порушують права позивача, який не має змоги обслуговувати належні йому склад, зокрема проводити поточні ремонти, через блокування доступу.
Судовий експерт у своєму висновку № 4053/4054/23-27 від 22.11.2025 вказав, що будівлі відповідача літ. «Ж» - альтанка, літ. «З» - сарай, літ. «Л» зведені з порушенням норм ДБН. Усунення таких порушень можливі шляхом їх часткового перебудування.
На порушення правил розташування будівель відповідача вказала і комісія Первозванівської сільської ради, яка в акті 26.07.2022 зафіксувала заступ будівель відповідача на земельну ділянку позивача, та рекомендувала ОСОБА_4 в двомісячний термін впорядкувати свої будівлі та споруди в межах відведеної йому земельної ділянки.
Акт обстеження від 26.07.2022 складався в присутності сторін, висновок судової будівельно- технічної та земельно-технічної експертизи після надходження до суду доведений до відома сторони відповідача в грудні 2025 року.
Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.
Під час вирішення питання про те, чи є відхилення від проєкту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
Знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
Якщо право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного ст. 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичної долі самочинно побудованого майна й не приведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Тож належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.11.2023 по справі № 916/1174/22 зазначила, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного ст. 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна й не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені ст. 376 ЦК України.
Якщо позивач прагне захистити свої права, порушені внаслідок самочинного будівництва, він має право звернутися до суду з позовною вимогою, сформульованою відповідно до положень частин 4 або 5 ст. 376 ЦК України.
Тобто позивач у може подати позов про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості (ч. 5 ст. 376 ЦК України) або про знесення спірного об'єкта нерухомості (ч. 4 ст. 376 ЦК України).
Сторона відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, зокрема з тих підстав, що знесення будівель, як крайній захід реагування, можливе після неможливості здійснення реконструкції або відмові відповідача її здійснювати.
Проте з часу виявлення порушень прав позивача 26.07.2022 відповідач факту таких порушень не визнає, рекомендації комісії щодо усунення заступу своїх будівель на землю позивача, не виконав. Позиція сторони відповідача не змінилася і після надання експертного висновку щодо розташування його будівель на земельній ділянці позивача.
Зважаючи на тривалість та характер порушення, суд вважає, що таке порушення є істотним, оскільки впродовж тривалого часу відповідач, будучі обізнаним про факт порушення, маючи експертний варіант усунення такого порушення, фактично відмовляється здійснити роботи на приведення стану будівель і споруд у відповідність до вимог ДБН, тим самим відновити порушені права позивача.
Внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей та зазначення у договорі купівлі-продажу про відсутність самовільно прибудованих будівель та споруд, за обставин даної справи не підтверджує законності будівництва таких будівель та споруд. Узаконення будівель, які порушують правила ДБН та права інших осіб суперечить загальним засадам діючого законодавства.
Суд також вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.11.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
У питаннях самочинного будівництва доречним є з'ясування балансу інтересу та захисту прав як окремого індивідуума, так і держави в цілому. Про такий аспект, в тому числі й про «помилки державних органів» йдеться у справах Gashi 40 та Pyrantiene v.Lithuania, § 58. Зокрема, Європейським Судом наголошується, що помилки державних органів повинні служити на користь порушених ними прав приватних осіб, особливо за відсутності конфлікту приватного інтересу. Відтак, ризик будь-якої омани з боку державного органу повинен лягати на державу, а його помилки не повинні виправлятися за рахунок індивідуумів. Необхідність коригування колишньої помилки не повинна диспропорційно втручатися в нове право, отримане індивідуумом, який сумлінно спирався на законність дій органу влади (Rysovskyy 71).
Проте відповідач не надав та суд не встановив, того, що фактичні обставини в частині розміщення спірних будівель, належних відповідачу, виникли з вини органів держави, які помилково надали дозвіл на таке будівництво та помилково прийняли ці будівлі в експлуатацію. Дозвільна та проектно-кошторисна документація на спірні будівлі відсутня, отже порушення правил ДБН виникли не з вини відповідних дозвільних держаних органів у сфері архітектури та містобудування.
У зв'язку із чим втручання в право особи - ОСОБА_4 є законним, оскільки таке втручання передбачено національним законодавством, а саме ст.376 ЦК України, і підстави для їх застосування встановлені судом, а вина інших осіб не встановлена.
Зважаючи на істотність порушення, суд дійшов висновку, що втручання у майнову сферу відповідача у частині спірних будівель є пропорційним, оскільки вага таких порушень є суттєвою, проте відповідач відмовляється відновити права позивача у менш обтяжливий для сторін спосіб, а саме здійснити та оформити їх перебудову, отже поведінка відповідача свідчить про його прагнення до незмінності існуючого стану та ігнорування порушень правил ДБН та прав позивача.
Метою втручання є відновлення прав позивача, як власника нерухомого майна, права якого порушені, і таке відновлення прав з огляду на позицію відповідача є єдиним можливим, оскільки іншою єдиною можливістю відповідач свідомо не скористався.
Сукупність досліджених судом доказів дає суду підстави дійти висновку, що відповідачем порушені права позивача, як землекористувача та власника суміжних будівель, тому вони підлягають захисту.
Обраний позивачем спосіб захисту - пред'явлення негаторного позову, предметом якого є усунення перешкоди у користуванні нерухомим майном, яке належить позивачу, шляхом знесення будівель літ. «Ж» - альтанка, літ. «З» - сарай, літ. «Л», частина яких знаходиться не по юридично встановленій межі, а на території земельної ділянки позивача, суд вважає належним, він передбачений законом та відповідає змісту порушеного права позивача.
Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі. .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з приписів глави 8 ЦПК України, ст.133, ч.6 ст.139, згідно яких судові витрати, складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із залученням спеціалістів, та проведенням експертизи. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати, пов'язані із залученням спеціаліста і проведенням експертизи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Склад та розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, на підставі ст.141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати, у виді судового збору за пред'явлення позову (1073,6 грн) сплачені позивачем підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню витрати позивача, пов'язані із залученням експерта, а саме витрати на проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи в розмірі 19083,60 грн (згідно акта здачі-приймання висновку експерта № 4053/4054/23-27 від 20.11.2025, квитанції № 5065-2423-4143-9202 від 19.01.2024 року), року та квитанції № 0.0.1748148135.1 від 24.06.2020 року).
Загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 20157,20 (двадцять тисяч сто п'ятдесят сім) грн 20 коп.
На підставі ст.ст.16, 316, 331, 376, 391 ЦК України, ст.ст. 103, 152 ЗК України, керуючись ст.ст.4-5, 10, 12-13, 77-81, 95, 133, 139, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва, - задовольнити.
Усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_3 та розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 3522586600:02:000:0283, шляхом знесення будівель літ. «Ж» - альтанка, літ. «З» - сарай, літ. «Л», які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок відповідача ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі у розмірі 20157,20 (двадцять тисяч сто п'ятдесят сім) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя І.А. Бойко