Єдиний унікальний номер: 379/387/26
Провадження № 2/379/479/26
06 квітня 2026 року м. Тараща
Таращанський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Разгуляєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, просить суд стягнути із відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» у розмірі 13746,96 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати на судовий збір у розмірі 2662,40 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 08.10.2023 року укладено кредитний договір (оферти) № 08.10.2023-100000442. Відповідно до умов кредитного договору № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 року позичальнику надається кредит на наступних умовах:дата надання/видачі кредиту - 08/10/2023; сума кредиту: 11000 грн. 00 коп. строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. дата повернення (виплати) кредиту - 24.02.2024; період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"). Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1650 грн. 00 коп. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 110 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/ неналежно виконаного зобов'язання. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5167-80ХХ- ХХХХ-4816. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 04.03.2026, утворилася заборгованість у розмірі 13746,96 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8134,28 грн, по процентам в розмірі 5612,68 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Звертають увагу суду на тому, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 2369.38 грн. від 21.10.2023 року, на суму 2369.38 грн. від 03.11.2023 року, на суму 2369.38 грн. від 17.11.2023 року, на суму 2369.38 грн. від 02.12.2023 року, на суму 2461.51 грн. від 17.12.2023 року. При цьому, під час розрахунку заборгованості та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 року головуючим суддею визначено Разгуляєву О.В.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
26.03.2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від відповідачки ОСОБА_1 , зі змісту якого вбачається, що відповідачка заявлені позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає про те, що вона не погоджуюсь із сумою боргу, а позивачем до матеріалів справи не доєднано розрахунку про фактичні нарахування та погашення за кредитом. Відповідачем надано власний розрахунок нарахування відсотків з урахуванням проведеної часткової сплатою по вищезазначеному кредитному договору на суму 2369.38 грн. від 21.10.2023 року, на суму 2369.38 грн., 03.11.2023 року,на суму 2369.38 грн. від 17.11.2023 року, на суму 2369.38 грн. від 02.12.2023 року, на суму 2461.51 грн. від 17.12.2023 року. Залишок тіла кредиту згідно розрахунку відповідача станом на 17.12.23 становить 5435,12 грн, а в позові тіло кредиту - 8134.28 грн. та процентів - 5 612.68 грн. Щодо вимог про стягнення комісії зазначає, що після набуття чинності ЗУ «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування». Крім того, вважає, що у представника позивача відсутні повноваження на ведення справи та подання позову.
26.03.2026 року через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якому представник позивача зазначає, що відповідачем були здійснені заходи на визнання боргу, а саме проведена часткова оплата по кредитному договору. При цьому, під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості. Повідомляє, що відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Вказує на те, що оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі. Щодо комісії зазначають, що своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов'язується їх виконувати. За відсутності доказів оскарження відповідачем умови договору щодо встановлення комісії, відсутні підстави для відмови у стягненні вказаного платежу з відповідача. Крім того, на підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань. Просить позовні вимоги задовольнити. Розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.
Відповідачем 30.03.2026 було подано заперечення (відповідь на відзив) зокрема в якому було зазначено, що розмір заборгованості та суми позовної вимоги не підтверджено розрахунками та доказами у справі. Також відповідач заперечує проти нарахування комісії та неустойки. Просила залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на те, що позов подано особою, що не має процесуальної дієздатності. Просила розглядати справу за її відсутності.
01.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Бітнер Н.С., враховуючи позицію відповідача, було заявлено клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 06.04.2026 було прийнято клопотання представника позивача про долучення доказів, а саме: детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У запереченнях від 30.03.2026 просила розглядати справу за її відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08 жовтня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) № 08.10.2023-100000442, яку підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Н569.
В пункті 1.1 Пропозиції визначено, що дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією кредитодавця ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором у розумінні ст. 633 ЦК України.
В розділі 3 Предмет договору зазначено, що умовами надання кредиту є: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом, графік платежів, що встановлюється в заявці, яка є невід'ємною частиною оферти.
Згідно п. 4.1 пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача НОМЕР_1 .
Днем надання кредиту вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу (п. 4.3 Пропозиції).
Згідно заявки на отримання кредиту передбачено, що позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 08 жовтня 2023 року; сума кредиту 11000,00 грн; строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 24 лютого 2024 року. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня настання кредиту. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит.
Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту у відповідному періоді. Та зі сплатою комісії, пов'язаної із наданням кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, яка дорівнює 1650,00 грн та розраховується шляхом множення суми кредиту. Та зі сплатою неустойки у розмірі 110,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
До заявки на отримання кредиту позичальником підписано відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) згідно якої ОСОБА_1 підтверджено, що вона розуміє, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором Н569 (код з смс-повідомлення), яке було відправлене на її фінансовий номер 0976837400.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало та надало відповідачці ОСОБА_1 , згідно якої на картку НОМЕР_2 *16, зазначену відповідачкою під час укладення кредитного договору, здійснено переказ в розмірі 11000,00 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 08.10.2023-100000442. Позичальник ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Згідно довідки-розрахунку заборгованості про стан заборгованості за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 року, яку позивач додав до позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 складає 13746,96 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 8134,28 грн, заборгованість за процентами за період з 08 жовтня 2023 року по 24 лютого 2024 року 5612,68 грн.
Крім того, відповідачем була проведена часткова сплата за кредитним договором на суму 2369.38 грн. від 21.10.2023 року, на суму 2369.38 грн. від 03.11.2023 року, на суму 2369.38 грн. від 17.11.2023 року, на суму 2369.38 грн. від 02.12.2023 року, на суму 2461.51 грн. від 17.12.2023 року, що свідчить про визнання боргу.
Позивачем під час розрахунку заборгованості та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості, що вбачається із детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 долученого ухвалою суду від 06.04.2026
Відтак, ТОВ «Споживчий Центр» виконав свої зобов'язання, надавши відповідачеві кошти за договором про кредиту встановленому розмірі та на узгоджених між ними умовах, однак останній в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань у наведеній частині, у зв'язку з чим допустив спірну заборгованість.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються, Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частина 12 ст. 11 вказаного Закону передбачає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.
Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався, а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору, ознайомилася з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника. Вказані анкетні дані щодо відповідача-позичальника відповідають дійсності, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Таким чином вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Зі змісту квитанції від 08.10.2023 вбачається, що видача коштів за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 здійснювалася за допомогою системи LiqPay. ID операції - 2375831630; дата 08.10.2023 09:14; № платіжної карти 516780*16; сума - 11000,00 грн.
Факт укладання кредитного договору №08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 та отримання кредитних коштів у сумі 11000,00 грн. стороною відповідача не заперечується.
У відповідності до частини першої статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто і в такому разі відповідач має прийняти виконання зобов'язання за кредитним договором, запропоноване за позивача третьою особою.
Тобто, позивач (через систему LiqPay) видав відповідачці кредитні кошти у розмірі 11000,00 гривень на картковий рахунок вказаний відповідачкою в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
До суду було надано електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору № 08.10.2023-100000442, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору 08.10.2023-100000442 ), підписані одноразовим ідентифікатором «Н569».
Таким чином, TOB «Споживчий центр» виконало свої зобов'язання за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору перерахувавши кошти на електронний платіжний засіб номер якого, відповідач зазначав самостійно в системі.
До матеріалів справи долучено довідку розрахунок про стан заборгованості відповідача за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 в сумі 13746,96 грн, з яких:
- 8134,28 грн сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 5612,68 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом;
При цьому, як вбачається із долученої представником позивача детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги було враховано факт оплати відповідачем та змінено суму заборгованості.
Відтак, посилання відповідача на те, що позивачем не доведено своєї вимоги, суд вважає безпідставними.
Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості нарахована заборгованість по комісії та неустойці за договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023, відсутня, а позовна заява не містить вимог щодо стягнення з відповідачки комісії.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Крім того, відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, враховуючи те, що фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» не повернуті, що свідчить про порушення його прав, тому товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги не встановлено, як видно із змісту позову відповідач не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором. Заборгованість, яка виникла, добровільно в повному обсязі не погашена.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню.
Судом не приймаються до уваги, посилання відповідачки на відсутність повноважень у представника позивача, яка звернулася до суду з позовом, оскільки у долученій посадовій інструкції відсутній підпис представника позивача про ознайомлення.
Так, повноваження представника позивача Бітнер Н.С. підтверджуються: довіреністю № 2402/26-02 від 24.02.2026, наказом про призначення на роботу №54\к від 13.02.2026, посадовою інструкцією юристконсульта, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.10.2023, що відповідає вимогам ст. 58, 60, 62 ЦПК України та сталій практиці Верховного Суду (ухвала від 07.02.2020 у справі № 17/495-08, ухвала від 08.06.2022 справа № 303/4297/20). Тому, підстав для залишення позову без розгляду, з зазначених відповідчем підстав, судом не встановлено.
Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджено документально.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 549, 553, 610, 612, 626, 628, 629, 639, 634, 1054 ЦК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 08.10.2023-100000442 від 08.10.2023 року в розмірі 13746,96 грн з яких:
- 8134,28 грн сума заборгованості за основним зобов'язанням;
- 5612,68 грн сума заборгованості за процентами за користування кредитом;
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 06.04.2026.
Головуючий: О.В. Разгуляєва