Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/639/26
Провадження № 3/376/238/2026
31 березня 2026 року Суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ,
за ст.172-20 ч.3 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії КИБ №13 від 27.02.2026, ОСОБА_1 , 26 лютого 2026 року о 22.00 годині, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом ВЧ НОМЕР_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні інкримінуємого адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що алкогольних напоїв 26.02.2026 не вживав, результатам огляду не довіряє, просив закрити провадження по справі.
Дослідивши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про те, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
В ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В матеріалах справи міститься: протокол про військове адміністративне правопорушення серії КИБ № 13 від 27.02.2026, чек «Алконг-М» від 26.02.2026, акт медичного обстеження для встановлення алкогольного сп'яніння № 31 від 26.02.2026, копія військового квитка серії НОМЕР_3 , службова характеристика, витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2025, копія посвідчення учасника бойових дій, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.). Обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
У мотивувальної частини Рішення від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4).
Отже презумпція невинуватості, крім кримінального процесу, підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення та означає, що всі сумніви стосовно події порушення та винуватості особи, яка притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь; недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 266-1 КУпАП унормовано огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема визначено підстави проведення огляду, особа уповноважена проводити огляд та засоби проведення, наслідки незгоди на проведення огляду уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами, порядок складення висновків у закладі охорони здоров'я за результатами огляду, підстави застосування спеціальних технічних засобів відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів, залучення до огляду двох свідків; порядок направлення на огляд; порядок огляд військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов'язки військової служби у складі національного контингенту; підстави, за яких огляд вважається недійсним.
Відповідно до «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» від 12 січня 2024 року огляд військовослужбовців/військовозобов'язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів; огляд проводиться: уповноваженою посадовою особою на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність або лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
З наявного в матеріалах справи Акту медичного обстеження для встановлення алкогольного сп'яніння № 31 від 26 лютого 2026 вбачається, що огляд проводився фельдшером ОСОБА_2 (а.с. 3).
Водночас, в матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення відсутні докази на підтвердження наявності у фельдшера ОСОБА_3 визначених ч. 2 ст. 266-1 КУпАП повноважень для проведення огляду.
В судове засідання для з'ясування вказаних питань ОСОБА_4 не з'явився.
Отже огляд проведений й акт складений неповноважною собою.
Акт медичного обстеження для встановлення алкогольного сп'яніння № 31 від 26.02.2026 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, адже огляд проведено без використання спеціальних технічних засобів та тестів.
За визначеної законодавцем процедури проведення огляду із використанням спеціальних технічних засобів та тестів, покази свідків є неналежним доказом.
Відповідно до ч. 4 ст. 266-1 КУпАП у разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 6 Порядку військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З долученого до матеріалів справи Акту медичного обстеження для встановлення алкогольного сп'яніння вбачається, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 14 Порядку лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок, яких наявний у матеріалах справі протокол не замінює.
Відповідно до п. 11 Порядку у разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду.
Інформація про свідків інкримінованого правопорушення в матеріалах справи відсутня.
Отже, огляд ОСОБА_1 проведений із грубим порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» від 12 січня 2024 року, та відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсним.
За наведених обставин суддя дійшла висновку про відсутність належних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, про що складено протокол про військове адміністративне правопорушення серії КИБ №13 віл 27.02.2026, який не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, з огляду на що, провадження по справі підлягає закриттю з підстав визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 221, 245, 251, п. 1 ст. 247, ст. ст. 256, 278, 283, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 172-20 ч.3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга, до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд Київської області.
Суддя І. Г. Батовріна