Єдиний унікальний № 371/212/26
Номер провадження № 2/371/914/26
"06" квітня 2026 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Кириленко М.О.
за участю секретаря судового засідання: Петренко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У лютому 2026 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона з відповідачем перебуває з 15 червня 2019 року у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактично сімейні відносини припинено з серпня 2025 року, спільне господарство не ведуть, шлюбних відносин не підтримують. Спільне життя з відповідачем не склалося, через різні погляди на шлюб та шлюбні стосунки, спору про місця проживання дитини не мають. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін. Шлюб існує формально. Просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 02 березня 2026 року розгляд справи відкладено, виклик відповідача здійснено шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Позивачка ОСОБА_1 та її адвокат Невкритий В.М. у судове засідання не з'явилися. Від адвоката Невкритого В.М. надійшла до суду заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, проти винести заочного рішення по справі не заперечують, додаткових пояснень не мають.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений завчасно та належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги визнає, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ст. 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до переконання, про задоволення позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , перебувають у шлюбі зареєстрованому 15 червня 2019 року Канівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про що складено відповідний актовий запис за №80, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 від 15.06.2019 (а.с. 6).
Від шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Згідно вказаного свідоцтва про народження вбачається, що в графі батьки вказано: Батько - ОСОБА_2 , Мати - ОСОБА_1 (а.с. 11).
Причинами розірвання шлюбу є те, що сторони фактично припинили шлюбні стосунки, спільного господарства не ведуть, не мають наміру поновлювати сімейні відносини, спору про місця проживання дитини не мають, подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ч. 3 ст.ст. 51, 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім'ї як добровільного союзу, у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз сім'ю шлюб, не може мати місце.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Матеріалами справи встановлено, що у сторін сім'я розпалася, шлюбні стосунки припинили, позивачка скористалася даним правом та звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, бажання розірвати шлюб відповідає її дійсній волі, відповідач погодився на розірвання шлюбу, про що вказав у письмовій заяві, яку подав до суду, сторони не бажають зберігати шлюб, спільного господарства не ведуть, спору про місця проживання дитини не мають, суд вважає, що збереження шлюбу за таких обставин є недоцільним.
Докази про можливість збереження сім'ї сторін відсутні.
На підставі викладеного, з урахуванням досліджених доказів по справі, суд приходить до висновку, що позов законний, обґрунтований і такий, що підлягає задоволенню.
За ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено 1331 гривень 20 копійок судового збору.
Вказані витрати підтверджені документально та не підлягають стягненню з огляду на позицію позивача, викладену в позовній заяві, в якій зазначила судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 78, 81, 89, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 105, 112, 114-115 СК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15 червня 2019 року Канівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №80 - розірвати.
Копію рішення направити до ДРАЦС для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.О. Кириленко