29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"07" квітня 2026 р. Справа № 924/364/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали заяви від 06.04.2026р. про забезпечення позову у справі №924/364/26
за позовом ОСОБА_1 , м. Дунаївці
до фермерського господарства "Ілона", с. Миньківці, Кам'янець-Подільський район
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників фермерського господарства "Ілона"; визнання недійсним статуту в новій редакції, скасування реєстраційного запису
06.04.2026р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фермерського господарства "Ілона" про:
- визнання недійсним рішення загальних зборів фермерського господарства "Ілона", оформленого протоколом №5 від 08.03.2025р. загальних зборів учасників фермерського господарства "Ілона";
- визнання недійсним рішення загальних зборів фермерського господарства "Ілона", оформленого протоколом №6 від 10.03.2025р. загальних зборів учасників фермерського господарства "Ілона";
- визнання недійсним статуту фермерського господарства "Ілона" в новій редакції, затвердженої рішенням загальних зборів членів фермерського господарства "Ілона" від 10.03.2025р.;
- скасування реєстраційного запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведену щодо фермерського господарства "Ілона" 12.03.2025р. за номером 1006571070019000216.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді ОСОБА_2 .
Одночасно з позовною заявою, 06.04.2026р. ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову (вх.. №05-08/1180/26), у якій заявник просить суд заборонити державним реєстраторам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записи, що стосуються зміни розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміну складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміна структури власності та зміну установчих документів фермерського господарства "Ілона".
В обгрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що від фермерського господарства "Ілона" ним отримано лист, в якому повідомляється про проведення загальних зборів фермерського господарства "Ілона", які призначені на 21.04.2026р., та ксерокопію статуту у новій редакції.
Зазначає, що з документами ознайомитися неможливо, оскільки текст статуту надто дрібний, літери погано видно та в загальному є нечитабельним. Стверджує, що звернувшись до фермерського господарства "Ілона" з необхідністю виготовлення тексту запропонованого статуту у відповідності до норм ДСТУ та роз'яснення необхідності затвердження нового статуту, відповіді не отримав.
На думку заявника, невжиття заходів щодо заборони державним реєстраторам, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити до Єдиного державного реєстру записів, що стосуються зміни розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи, зміну складу засновників (учасників) або зміну відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміна структури власності та зміну установчих документів, може призвести до негативних наслідків.
На переконання заявника, наслідком затвердження та реєстрації нового статуту фермерського господарства "Ілона" можливе виникнення інших корпоративних прав та можливе затягування судового розгляду вже поданої позовної заяви про визнання недійсним протоколу загальних зборів та нової редакції статуту фермерського господарства, а також ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018р. у справі № 910/1040/18).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення загальних зборів фермерського господарства "Ілона", оформлених протоколом №5 від 08.03.2025р. та протоколом №6 від 10.03.2025р., якими, серед іншого, вирішено збільшити статутний капітал фермерського господарства "Ілона", розміри суми внесення кожного учасника, його розподіл та визначення частки членів у грошовому та відсотковому еквіваленті та затверджено нову редакцію статуту фермерського господарства "Ілона". Також, просить визнати недійсним статут фермерського господарства "Ілона" в новій редакції.
Отже, предметом позову у справі №924/364/26 є рішення загальних зборів фермерського господарства "Ілона", та вже затверджена нова редакція статуту фермерського господарства "Ілона", з якими не погоджується позивач.
Натомість, в обгрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на обставини проведення загальних зборів фермерського господарства "Ілона", які призначені на 21.04.2026р., та ксерокопію статуту у новій редакції.
У даному випадку, судом відмічається, що прийняття відповідачем нових рішень та відповідно внесення нових змін до відомостей до Єдиного державного реєстру, що може призвести до виникнення інших корпоративних прав та затягування судового розгляду вже поданої позовної заяви, а також ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, являється лише припущенням заявника.
Згідно п. 1, 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
При вирішенні питання встановлення відповідної заборони в силу приписів ч. 4, п. 4 ч. 5, ч.ч. 9, 10 ст. 137 ГПК України слід встановлювати, які саме реєстраційні дії в рамках спірних правовідносин допустимо заборонити проводити суб'єктам державної реєстрації, адже необґрунтована заборона органам реєстрації проводити будь-які реєстраційні дії може зумовити порушення встановлених наведеними нормами обмежень, а також може призвести до зупинки господарської діяльності фермерського господарства "Ілона", з огляду на відсутність, в тому числі конкретизування в заяві про забезпечення позову, рішень загальних зборів, згідно з якими державним реєстраторам не потрібно вчиняти дії та вносити реєстраційні записи.
Схожої правової позиції дотримується Північний апеляційний господарський суд у постанові від 14.06.2021р. по справі № 910/18567/20.
Суд зазначає, що позов, у даному випадку, пред'явлений щодо визнання недійсними рішень, оформлених протоколами №5 від 08.03.2025р. та №6 від 10.03.2025р., а відтак заходи забезпечення позову мають застосовуватися щодо цих рішень, а не до будь-яких рішень.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.02.2021р. у справі №916/3155/20.
При цьому, суд зауважує, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті лише в межах предмета позову. Однак, заходи забезпечення позову, викладені в заяві про забезпечення позову, не стосуються предмета спору у позовній заяві. Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України у своїй постанові від 18.02.2022р. у справі №910/12404/21.
З огляду на наведене, суд вважає, що заявником не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, або може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №05-08/1180/26 від 06.04.2026р.).
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх. №05-08/1180/26 від 06.04.2026р.) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В.В. Димбовський