29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"06" квітня 2026 р. Справа № 924/154/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В. при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Агро Трейд» м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області
до державної установи “Замкова виправна колонія №58» Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області
про розірвання договору поставки №40/Г-462 від 27.11.2025р.
Представники сторін:
від позивача - Плакса В.А. - адвокат згідно ордеру
від відповідача - Рохов О.В. - адвокат згідно ордеру
Желіховська Л.В. - згідно довіреності
Товариство з обмеженою відповідальністю “Гарант Агро Трейд» м. Славута, Шепетівського району, Хмельницької області звернулося з позовною заявою до державної установи “Замкова виправна колонія №58» Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань м. Ізяслав, Шепетівського району, Хмельницької області про розірвання договору поставки №40/Г-462 від 27.11.2025р. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Гарант Агро Терйд» та державною установою “Замкова виправна колонія №58».
За результатами підготовчого засідання 30.03.2026р. постановлено ухвалу про оголошення в підготовчому засіданні перерви до 06.04.2026р.
01.04.2026р. державна установа “Замкова виправна колонія №58» Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань через електронний суд на адресу суду надіслала клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. В обґрунтування клопотання посилається на те, що 20.02.2026 установою було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим відповідач обґрунтовано очікував вирішення зазначеного клопотання судом до подання відзиву на позов. Станом на дату спливу встановленого судом строку для подання відзиву питання щодо зупинення провадження у справі не було вирішено, що ускладнило можливість належного та своєчасного подання відзиву. 16.03.2026 у задоволенні клопотання державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» про зупинення провадження у справі було відмовлено.
06.04.2026р. позивач через електронний суд на адресу суду надіслав заперечення, в яких просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позов, в яких просить врахувати наступне: що ухвалою від 16.02.2026 року судом відкрито провадження у справі № 924/154/26; відзив на позовну заяву надійшов до суду 19.03.2026 року, що перевищує встановлений судом строк (до 03.03.2026 року); відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі № 924/154/26 та строки подання відзиву на позовну заяву, але не вжив заходів для його підготовки вчасно; надані докази до відзиву від 01.04.2026 року (який надійшов до суду в системі «Електронний суд») про причини поважності пропуску строку надання відзиву представником відповідача, а саме: «Відповідачем пропущено встановлений судом строк для подання відзиву з поважних причин, а саме: 20.02.2026 установою було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим відповідач обґрунтовано очікував вирішення зазначеного клопотання судом до подання відзиву на позов» не можуть свідчити про поважність причин пропуску для надання відзиву оскільки навіть гіпотетичне зупинення провадження у справі не звільняє відповідача від можливості надати свої заперечення щодо позову у відзиві на позовну заяву; представник відповідача не довів суду поважності причин пропуску процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву; зазначені у заяві про поновлення строку на подання відзиву та усні пояснення (обґрунтування) представника відповідача містять лише формальні обставини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву; фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (відповідно до п. 5.11. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.19 у справі № 911/4590/13, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 5/452/06)
Розглянувши дані клопотання, судом враховується наступне.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Статтею 77 ГПК України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ч. ч. 3, 4 та 8 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. 2). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Із правового контексту норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню.
Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається у строк встановлений судом, який не може бути меншим 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
За приписами ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив (цитата наводиться без посилань на інші справи): «… що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (…). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (…). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (…)».
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007)».
Суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які діяли добросовісно та пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 5 грудня 2018 року (справа №11-989заі18) згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Суд дійшов висновку, що не прийняття поданого відзиву державної установи “Замкова виправна колонія №58» Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань матиме ознаки надмірного формалізму та позбавить відповідача права на доступ до правосуддя та справедливий судовий захист.
Статтею 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Таким чином, для повного та всебічного розгляду справи, забезпечення принципу змагальності та рівності прав учасників процесу, а також з огляду на викладені заявником обставини, суд вважає за можливе поновити відповідачу строк для подання відзиву на позов.
06.04.2026р. позивач на адресу суду подав клопотання в якому просить поновити строк для подання доказів та приєднати до матеріалів справи копію заяви про вчинення кримінального правопорушення за ст. 383 КК України, копію ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2026 року (справа №686/6313/26), копію заяви про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 367 КК України від 18.03.2026 року, копію опису вкладення у цінний лист, копію накладної №3010000228121, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R301000007234, ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.03.2026 року із підсистеми Електронний суд, копію листа ТУ ДБР, розташоване у м. Хмельницький від 24.03.2026 року, копію витягу з ЄРД та врахувати відповідні докази під час розгляду справи по суті справи.
Розглянувши дане клопотання, судом останнє задовільняється з зазначених вище підстав.
Відповідно до ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи задоволення судом клопотань про поновлення строків на подання відзиву на позов та на долучення додаткових доказів до матеріалів справи, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про відкладення підготовчого засідання та продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.
Керуючись ст. ст. 42, 80, 81, 113, 119, 165, 166, 177, 182, 183, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Поновити ТОВ “Гарант Агро Трейд» строк на подання доказів у справі та приєднати до матеріалів справи докази, а саме: копію заяви про вчинення кримінального правопорушення за ст. 383 КК України, копію ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2026 року (справа №686/6313/26), копію заяви про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 367 КК України від 18.03.2026 року, копію опису вкладення у цінний лист, копію накладної №3010000228121, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R301000007234, ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.03.2026 року із підсистеми Електронний суд, копію листа ТУ ДБР, розташоване у м. Хмельницький від 24.03.2026 року, копію витягу з ЄРД.
Поновити строк на подання відзиву на позовну заяву.
Прийняти відзив на позовну заяву державної установи “Замкова виправна колонія №58» Міністерства юстиції України Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань м. Ізяслав та долучити до матеріалів справи.
Продовжити строк підготовчого провадження у справі №924/154/26 на тридцять днів.
Підготовче засідання у справі №924/154/26 відкласти на 14 год. 10 хв. «29» квітня 2026 року.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1.
Позивачу подати відповідь на відзив до 15.04.2026р.
Відповідачу подати заперечення на відповідь на відзив до 24.04.2026р.
Ухвала набирає чинності 06.04.2026р. та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 08.04.2026р.
Суддя С. В. Гладій
Віддрук: 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (електронний суд)
3 - відповідачу (електронний суд)