Справа № 357/1736/26
Провадження № 2-а/357/280/26
07 квітня 2026 року місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
06.03.2026 представник позивача, адвокат Козак Юлія Григорівна, звернулася до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, що зареєстрований судом 17.03.2026, у якому просила скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №БЦ-702 від 25.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 с. 210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 25500,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, судові витрати стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 1331,20 грн та витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 .
Також, представник позивача просила поновити позивачу строк звернення з даним позовом про оскарження постанови №БЦ-702 від 25.04.2025.
20.03.2026 судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно було надати докази поважності причин пропуску строку, передбаченого ст. 286 КАС України, звернення до адміністративного суду на підставі ч. 1, 2 ст. 123, ч. 4 ст. 161 КАС України, та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 665,60 грн.
30.03.2026 представник позивача - адвокат Козак Юлія Григорівна, подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, шляхом направлення засобами поштового зв'язку, що зареєстрована судом 02.04.2026, разом з квитанцією про сплату судового збору у розмірі 665,60 грн.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Ч. 1, ч.2 2 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Учасники справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
За правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі №990/139/23 аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Отже, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім цього, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судом пропущеного строку.
Представник позивача, адвокат Козак Юлія Григорівна, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, зазначила, що згідно постанови № БЦ-702 від 25.04.2025, причиною її винесення ІНФОРМАЦІЯ_3 та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, стала його неявка за повісткою № 2927119 від 19.03.2025, за якою останній засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення був оповіщений органом ТЦК та СП, проте, ОСОБА_1 повістку № 2927119 від 19.03.2025 не отримував ні особисто, ні засобами поштового зв'язку, як і не отримував від ТЦК та СП постанову № БЦ-702 від 25.04.2025. Про факт винесення постанови № БЦ-702 від 25.04.2025, ОСОБА_1 стало відомо в результаті відкриття виконавчого провадження №78284636 та за результатом звернення з адвокатським запитом до Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМР МЮ (м. Київ) представнику позивача 21.10.2025 було надано копію постанови № БЦ-702 від 25.04.2025. Також, зазначила, що 29.10.2025 було подано адвокатський запит до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням надати копію постанови №БЦ-702 від 25.04.2025, копії документів щодо доказів вручення та/або направлення засобами поштового зв'язку вказаної постанови, копії документів і матеріалів адміністративної справи, що стали підставою для винесення постанови № БЦ-702 від 25.04.2025, та 19.11.2025 було повторно подано до ІНФОРМАЦІЯ_2 на офіційну електронну адресу прохання надати ті ж документи та інформацію, що і в попередньому адвокатському запиті, з наданням додатково до запиту заяви ОСОБА_1 про надання згоди на поширення персональних даних, оскільки вказані письмові докази, які витребовувались, є необхідними з метою належного захисту порушених прав ОСОБА_1 , та для звернення до суду з позовною заявою з метою скасування постанови №БЦ-702 від 25.04.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Встановлено, що копією постанови №БЦ-702 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 25.04.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , представник позивача, адвокат Козак Юлія Григорівна отримала - 21.10.2025 разом із відповідлю Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ), 29.10.2025 та 19.11.2025 - зверталася із запитами до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою витребування матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 03.02.2026 - подала заяву про забезпечення доказів до подачі позовної заяви, а з позовною заявою звернулася лише 06.03.2026, шляхом направлення засобами поштового зв'язку.
Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов'язками (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №804/6158/17).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У даному випадку, позивач (чи його представник) не вчинив усі необхідні дії, які свідчать про добросовісне бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту, оскільки оскаржувану постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №БЦ-702 від 25.04.2025 було отримано ще 21.10.2025, а представник позивача звернулася з вказаним позовом до суду 06.03.2026, тобто понад чотири місяці від дати отримання оскаржуваної постанови, при встановленому законом строку оскарження у десять днів, а тому, визнати це звернення таким, що відбулося у розумний строк для реалізації права позивача на подання позовної заяви неможливо.
Крім того, у клопотанні не зазначено об'єктивних обставин, що слугували пропуску строку звернення до суду, як і не долучено доказів поважності причин його пропуску.
Практика ЄСПЛ свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії» , справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).
Таким чином, враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом відсутні, адже позивач у встановлений строк не усунув у повному обсязі недоліки позовної заяви, не надавши доказів поважності причин пропуску строку, а викладені представником позивача причини пропуску строку не є поважними, тому позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, підлягає поверненню.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Керуючись ст. 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, повернути.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала складена 07.04.2026.
Суддя:О. В. Бондаренко