Справа № 357/5067/26
1-в/357/175/26
про залишення клопотання без розгляду
07.04.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1-354/2005 за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,-
30.03.2026 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1-354/2005 за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
До початку судового розгляду представником власника майна ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 подано заяву про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п.14 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Порядок скасування арешту майна визначено ст. 174 КПК України.
Виходячи з аналізу норм КПК України, суд вважає, що чинний КПК України не містить конкретної норми щодо того, яким чином необхідно діяти у разі звернення представника власника майна з клопотанням про залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За таких обставин, з аналізу вищенаведених норм КПК України, виходячи із засад диспозитивності кримінального судочинства, суд дійшов висновку, що звернення з клопотанням про залишення без розгляду клопотання про скасування арешту майна свідчить про небажання підтримувати подане клопотання, самостійно обстоювати свою правову позицію та доводити обставини, викладені у ньому, що, на думку суду, є підставою для залишення без розгляду такого клопотання.
Керуючись ст.ст. 22, 26, 40, 110, 369-372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 1-354/2005 за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1