Справа № 352/2593/25
Провадження № 2/352/227/26
08 квітня 2026 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Івасів В.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Колтун Бориса Михайловича, Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор прав на нерухоме майно Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Ільчишин Олег Миколайович, про визнання недійним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на 3/4 частки квартири,-
І. Короткий зміст позовних вимог.
10.11.2025 року позивач звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Колтуна Бориса Михайловича, Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: державний реєстратор прав на нерухоме майно Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Ільчишин Олег Миколайович про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на частки квартири.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Підліською сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області 15 листопада 2000 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , були співвласниками, в рівних долях, однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
В подальшому, 23 жовтня 2007 року, відповідно до договору дарування квартири, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , кожний подарували позивачу по 1/4 частці в належній їм спірній квартирі.
Однак, у зв'язку з втратою оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, право власності на нього не було зареєстровано в Державних реєстрах речових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. У зв'язку з оформленням спадщини, позивач звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Колтун Б.М., який 11 березня 2025 року видав позивачу Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої матері. Крім того, право спадкоємця на 1/4 частку спірної квартири зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.
В подальшому, позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Загвіздянської сільської ради Івано-Франківської області з метою реєстрації за ним права власності на майно, яке виникло у зв'язку з укладенням 23 жовтня 2007 року Договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М.
Однак, державний реєстратор Ільчишин О.М., виніс рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії за №78942407 від 16.05.2025 виходячи з того, що майно, на яке видане свідоцтво про право на спадщину вже належало позивачу на підставі договору дарування квартири АДРЕСА_1 .
За таких обставин позивач на даний час, не може реалізувати своє право як власника однокімнатної квартири. Тому просив визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право на спадщину та визнати за ним право власності на частки квартири.
ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримавли, просили такі задовольнити.
Відповідач приватний нотаріус Колтун Б.М. в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Представник відповідача Загвіздянської сільської ради в судове засідання не з'явились, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд». До суду надіслано заяву, в якій сільський голова просив розгляд справи проводити без участі представника Загвіздянської сільської ради, а також зазначив, що за умови доведення позивачем належними та допустимими доказами своїх доводів сільська рада не заперечує щодо задоволення позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на сайті суду.
Третя особа: державний реєстратор прав на нерухоме майно Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Ільчишин Олег Миколайович в судове засідання не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через підсистему «Електронний суд».
ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 12.11.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 09.12.2025 року постановлено витребувати у приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Угорчак Наталії Михайлівни належним чином засвідчену копію договору дарування квартири від 23.10.2007 року.
Ухвалою суду від 15.01.2026 року залучено до участі у справі за вказаним позовом в якості співвідповідача ОСОБА_3 .
На підставі ухвали суду від 19.02.2026 року призначено справу до судового розгляду.
ІV. Фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло виданого Підліською сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області 15 листопада 2000 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , були співвласниками, в рівних долях, однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.13).
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно Івано-Франківського ОБТІ від 19.10.2007 року №16342586, власниками квартири АДРЕСА_1 в частках по на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.99).
Право власності на квартиру по АДРЕСА_2 в частках по зареєстроване за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.03.2025 року №417295631 (а.с.69).
В погосподарській книзі міститься інформація про домогосподарство за адресою по АДРЕСА_2 , головою якого була ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із неї в даному домогосподарстві проживали син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_6 вибув в с. Старі Богородчани (а.с.146-149).
Відповідно до договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М., ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , подарували ОСОБА_1 , по 1/4 частці квартири АДРЕСА_1 (а.с.15).
Договір дарування квартири було зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за №2438671, про що свідчить витяг з даного реєстру №4827030, виданого 23.10.2007 року (а.с.16).
Батьками ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 були ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.17).
Батьками ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 були ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.102).
Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Підліської сільської ради 28.09.2001 року, ОСОБА_4 зробила заповідальне розпорядження, згідно якого усе своє майно заповіла ОСОБА_9 (а.с.60).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.54).
ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.11).
Із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Колтун Б.М. звернувся ОСОБА_1 . Спадкове майно на яке видається свідоцтво складається з 1/4 (одної четвертої) частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.52).
В заяві приватному нотаріусу Морозюк Руслан Євгенійович повідомив про те, що йому відомо, що на його ім'я посвідчено заповіт Підліською сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області 28.01.2001 року на все майно ОСОБА_4 . Спадщину не прийняв та оформлювати свідоцтва про на спадщину за заповітом та за законом ОСОБА_9 не бажає (а.с.53).
Згідно довідки Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 20.02.2025 року №27, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . На день її смерті були зареєстровані: син - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Від імені померлої, ОСОБА_4 в Підліській сільській раді заповіт посвідчувався 28.09.2001р. No26 і не відмінявся (а.с.61).
Інформаційна довідка зі спадкового реєстру свідчить про заведення спадкової справи після померлої ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с.65).
11 березня 2025 року приватний нотаріус Колтун Б.М. видав позивачу Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.70).
Свідоцтво про право на спадщину зареєстровано в реєстрі за №153, спадкова справа №33/2025. Крім того, право спадкоємця на 1/4 частку спірної квартири зареєстровано в Державному реєстрі речових прав про що свідчить Витяг від 11.03.2025 за №417316469 (а.с.71, 72).
Крім того позивачу видане свідоцтво про право власності за законом на земельну ділянку, розміром 0,2852 га з кадастровим номером 2625884401:02:002:0189, що належала ОСОБА_4 (а.с.82).
В подальшому позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Загвіздянської сільської ради Івано-Франківської області Ільчишина, Олега Миколайовича, про реєстрацію за ним права власності на майно, яке виникло у зв'язку з укладенням 23 жовтня 2007 року договору дарування квартири, посвідченого Угорчак Н.М., приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу.
Однак, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Загвіздянської сільської ради Івано-Франківської області Ільчишин О.М., виніс рішення про відмову у проведенні реєстраційної дії за №78942407 від 16.05.2025 виходячи з того, що спадкодавець, ОСОБА_4 , 23.10.2007 року, та двоє інших фізичних осіб, подарували належні їм по 1/4 частці спірної квартири, а 11.03.2025 ОСОБА_1 прийняв спадщину на цю ж саму 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 . Крім того зазначено про те, що для державної реєстраці прав власності на частки квартири заявник подав договір дарування №Д-1376, посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М. 23.10.2007 року та свідоцтво про право власності на житло, видане Підліською сільською радою 15.11.2000 року (а.с.34).
V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.
Спірні правовідносини, що виникли у даній справі, регулюються нормами Цивільного кодексу України та Цивільно-процесуального кодексу України.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ( ст.1233 ЦК України).
Частиною першою статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, що передбачено частиною першою статті 1296 ЦК України.
Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 1316/2227/11, від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, як спеціального способу захисту спадкових прав, судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 р. (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов'язки, тобто не є правочином. Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Оскільки свідоцтво про право на спадщину не має правочинного характеру, воно не може визнаватися недійсним із посиланням на ст. ст. 203, 215-236 ЦК України. У законі міститься відкритий перелік підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Основною підставою визначено те, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо (п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7). Визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним може лише суд.
Щодо визнання права власності.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини та громадянина захищаються судом.
Відповідно до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього ж Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
VІ. Висновки суду.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М., ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , подарували ОСОБА_1 , по 1/4 частці квартири АДРЕСА_1 .
Отже, позивач хоча і отримав 11.03.2025 року свідоцтво про право на спадщину за законом в частці частини спірної квартири після смерті матері ОСОБА_4 , однак є особою, яка не мала права на спадкування даної частки, так як така була попередньо йому ж і подарована відповідно до договору від 23.10.2007 року.
Відтак, таке свідоцтво про право на спадщину слід визнати недійсним та скасувати.
Однак, що стосується позовних вимог в частині визнання права власності на частки вказаної квартири, суд вважає, що такі до задоволення не підлягають з огляду на таке.
Так, у рішенні державного реєстратора Ільчишина О.М. від 16.05.2025 року єдиною підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій вказано наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, тобто реєстрація права власності на вже зареєстроване право власності. При цьому у рішенні зазначено, що для державної реєстрації прав власності на частки квартири заявник подав договір дарування №Д-1376, посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М. 23.10.2007 року та свідоцтво про право власності на житло, видане Підліською сільською радою 15.11.2000 року.
Тому суд вважає, що у випадку скасування свідоцтва про право на спадщину будуть усунені суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а у позивача будуть відсутні перешкоди для реєстрації за ним права власності на частку нерухомого майна.
З огляду на зазначене, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відтак, позов слід задовольнити частково.
На підставі ст.328, 392, 1272, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Колтун Бориса Михайловича, Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор прав на нерухоме майно Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Ільчишин Олег Миколайович, про визнання недійним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на 3/4 частки квартири,- задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 11.03.2025 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Колтуном Б.М., на 1/4 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстроване в Спадковому реєстрі за №153, спадкова справа №33/2025.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
відповідачі: приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Колтун Борис Михайлович, вул. Галицька, 32, м. Тисмениця, Тисменицька ТГ, Івано-Франківська область, 77401, РНОКПП: НОМЕР_6 ;
Загвіздянська сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вул. Липова-Осада, 22, с. Загвіздя, Загвіздянська ТГ, Івано-Франківська область, 77451, ЄДРПОУ:04356219;
ОСОБА_3 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: державний реєстратор прав на нерухоме майно Загвіздянської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Ільчишин Олег Миколайович, АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_8 .
Рішення складене в повному обсязі 08.04.2026 року.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області Гриньків Д.В.