Справа № 344/4195/26
Провадження № 3/348/230/26
08 квітня 2026 року м. Надвірна
Cуддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ДПС України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичної особи підприємця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що місцем вчинення порушення є: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд вирішує, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Розгляд справ за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП відповідно до ст. 276 КУпАП не передбачає альтернативної підсудності.
Положення ч. 2 ст. 7 КУпАП вказують на те, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
19 липня 2020 року набрала чинності Постанова Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ, якою зокрема, у Івано-Франківській області утворено Надвірнянський район (з адміністративним центром у місті Надвірна) у складі територій Ворохтянської селищної, Делятинської селищної, Ланчинської селищної, Надвірнянської міської, Пасічнянської сільської, Переріслянської сільської, Поляницької сільської, Яремчанської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Тобто, з 19 липня 2020 року с. Поляниця Надвірнянського району Івано-Франківської області знаходиться на території новоутвореного Надвірнянського району.
Проте, зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно із статтею 125 Конституції України та статтею 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Відповідно до пункту 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Отже, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Таким чином, зважаючи на те, що с. Поляниця раніше належало до Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, на території якого розгляд справ здійснюється Яремчанським міським судом Івано-Франківської області, то справа належить до територіальної юрисдикції вказаного суду.
З урахуванням викладеного, для забезпечення своєчасного, всебічного та повного з'ясування обставин справи, та з метою недопущення порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що матеріали справи слід повернути до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ДПС України, для направлення за підсудністю до компетентного суду за місцем вчинення правопорушення.
Керуючись ст. ст. 276, 278 КУпАП України, суд, -
постановив:
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП повернути до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ДПС України - для направлення за підсудністю до компетентного суду за місцем вчинення правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А.Бурдун