Справа №348/575/25
2-з/348/1/26
07 квітня 2026 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом перенесення вигрібної ями, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмету спору - Надвірнянська міська рада Івано-Франківської області,
В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом перенесення вигрібної ями, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмету спору - Надвірнянська міська рада Івано-Франківської області.
31.10.2025 представник позивача - адвокат Голіней Л.Д. подала до суду заяву про забезпечення позову, яку протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2025 року було передано в провадження судді Бурдун Т.А.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказує, що вигрібна яма, встановлена відповідачем, знаходиться вище по рельєфу від його колодязя та відповідно є підстави вважати, що нечистоти з вигрібної ями попадають безпосередньо до криниці, що створює позивачу, членам його сім'ї, а також іншим жителям вулиці, які беруть воду з даного колодязя, незручності у користуванні майном.
За таких умов, заявник звертається із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме зобов'язати відповідача ОСОБА_2 викачати вигрібну яму (септик), розташовану в АДРЕСА_1 та не здійснювати експлуатацію вигрібної ями (септика), до набрання законної сили рішенням у справі.
Ухвалою суду від 08.07.2025 року у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, провадження у справі на час проведення експертизи зупинене.
Ухвалою від 07.04.2026 провадження у справі було поновлено, та відповідно до ст. 153 ЦПК вирішується питання про розгляд заяви про забезпечення позову.
Вивчивши заяву та матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до положень п. 1 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У пункті 4 Пленуму вказано, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов"язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
На думку суду, заборона експлуатації вигрібної ями (септика) може порушити санітарно-гігієнічні норми та потреби відповідача.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема і 17.06.2022 у постанові № 908/2382/21.
У поданій заяві заявник не зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, та що існує реальна загроза невиконання рішення суду.
Також позивач (заявник) у порядку забезпечення позову просить зобов'язати відповідача викачати вигрібну яму (септик) та не здійснювати експлуатацію вигрібної ями (септика)
Як вбачається з позовної заяви, питання про припинення експлуатації вигрібної ями закладене у позовних вимогах та буде предметом судового розгляду, відтак не може бути вирішене шляхом забезпечення позову.
Отже, звертаючись до суду із вказаною заявою про забезпечення позову, позивач фактично в порядку забезпечення позову просить вирішити спір в частині позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150-153, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом експлуатацію вигрібної ями (септика) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя Т.А.Бурдун