Рішення від 31.03.2026 по справі 916/4826/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2026 р. Справа № 916/4826/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» (73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26; код ЄДРПОУ 02766367),

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ» (74710, Херсонська область, Генічеський район, с. Анатолівка, вул. Молодіжна; код ЄДРПОУ 30874977),

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

про солідарне стягнення 214504,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - адвокат Лепська А.В., довіреність №19/4-02/13 від 14.01.2025;

від відповідача-1 - не з'явився;

від відповідача-2 - не з'явився;

від відповідача-3 - не з'явився.

Обставини справи.

Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Херсонського обласного управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення. простроченої заборгованості перед державою за Договором кредитної лінії №119.10-10/424 від 03.08.2021, яка станом на 17.11.2025 становить 214504,00 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору кредитної лінії №119.10-10/424 від 03.08.2021; відповідачем-2 договору поруки № П-957 від 03.08.2021 та відповідачем-3 договору поруки № П-958 від 03.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.12.2025 (суддя Павленко Н.А.) прийнято до розгляду позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання в засіданні суду.

Надалі на підставі розпорядженням розпорядження керівника апарату Господарському суді Одеської області від 17.12.2025 № 355, відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відрахуванням наказом голови суду №28-к від 16.12.2025 судді Павленко Н.А. зі штату суду, на виконання пункту 10.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 № 17-01/2025, з метою дотримання строків визначених ГПК України, призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 916/4826/25, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенка С.В.

Ухвалою суду від 22.12.2025 прийнято справу № 916/4826/25 до провадження судді Нікітенка С.В. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи постановлено почати спочатку та призначено підготовче засідання у справі на 20.01.2026 о 12:30 год. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 20.01.2026 об 12:30 год.

У підготовчому засіданні 20.01.2026 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання у справі на 10:30 год. 03.03.2026.

Ухвалою суду від 20.01.2026 повідомлено ТОВ “АНАТОЛІВСЬКЕ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що наступне підготовче засідання у справі № 916/4826/25 призначено на 03.03.2026 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 03.03.2026 закрито підготовче провадження у справі № 916/4826/25, призначено справу до судового розгляду по суті на 31.03.2026 об 14:10 год. та викликано сторін у справі в судове засідання, призначене на 31.03.2026 о 14:10 год.

Судом встановлено, що адресою місцезнаходження відповідачів є: 74710, Херсонська обл., Генічеський р-н., с. Анатолівка.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Вся територія Генічеського району, код UA 65040000000088940 знаходиться в зоні можливих бойових дій з 24.02.2022 і по теперішній час.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи /абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону/.

Господарським судом Одеської області 23.12.2025, 26.01.2026, 06.03.2026 на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, повідомлено відповідачів про постановлення ухвали від 22.12.2025, 20.01.2026, 03.03.2026 у справі № 916/4826/25 шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади України».

Таким чином, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи № 916/4826/25 з 23.12.2025.

Представники відповідачів у судове засідання 31.03.2026 не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених позовній заяві.

Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідачами не було повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також до Єдиного державного Демографічного реєстру.

Судом також враховано те, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень»).

Ухвали Господарського суду Одеської області по цій справі були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачі були обізнані про розгляд справи № 916/4826/25, могли ознайомитися з текстом ухвал по справі, зокрема, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідачів було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У судовому засіданні 31.03.2026 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про час складення повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 03 серпня 2021 року між Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» (надалі - Банк або позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ» (надалі - Позичальник або відповідач) був укладений Договір кредитної лінії № 119.10-10/424 (надалі - Договір), за програмою фінансової державної підтримки суб'єктів малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва «Доступні кредити 5-7-9%» (надалі - Програма), реалізація якої здійснюється на підставі Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 (надалі Порядок № 28), виконання якого частково забезпечено гарантією держави (надалі Гарантія), на підставі укладеного між Міністерством фінансів України та АТ «Ощадбанк» Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (надалі - Договір про надання гарантії), реалізація якого здійснюється на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151, зі змінами та доповненнями (надалі - Порядок № 1151).

Відповідно до умов п. 2.1. Договору Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього Договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до умов п. 3.2. Договору кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 02 серпня 2024 року.

У відповідності до п. 3.1., п. 3.8. Договору сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 3000000,00 грн. Цільове призначення кредиту поповнення оборотного капіталу.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування, згідно з наступним графіком: до 01 червня 2024 року (включно) - 3000000,00 грн; з 02 червня 2024 року - 01 липня 2024 року (включно) - 2000000,00 грн; з 02 липня 2024 року - 02 серпня 2024 року (включно) - 1000000,00 грн.

Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (п. 3.9. Договору).

Відповідно до умов п. 3.5.1. Договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою, яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням формули:

БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де:

1) БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;

2) Індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;

3) Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7 (сім) процентів.

Відповідно до умов п. 3.5.2. Договору на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1. Договору кредитної лінії, розмір базової процентної ставки становить 13,77% (тринадцять цілих сімдесят сім сотих) процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання Позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої процентної ставки у відповідності до п. 3.5.3. Договору кредитної лінії.

Пунктом 3.5.3. Договору кредитної лінії встановлено, що перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп. 3.5.1. Договору кредитної лінії) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня відповідного року (далі - Дата перегляду процентної ставки). Базова процентна ставка у розмірі, розрахованому за наслідком такого її перегляду Банком (в тому числі у збільшеному або зменшеному її розмірі, якщо така зміна є наслідком відповідного перегляду базової процентної ставки) застосовується для цілей сплати процентів з Дати перегляду процентної ставки включно по останній календарний день останнього місяці календарного кварталу, у якому відбувся такий перегляд Банком розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) станом на Дату перегляду процентної ставки, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей визначення розміру базової процентної ставки на новий період (календарний квартал) застосовується індекс UIRD (3m), який буде можливо визначити на найбільш ранню дату визначеного цим підпунктом періоду перегляду та зміни розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) у відповідності до зазначених вище у цьому підпункті правил, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей сплати процентів у відповідному новому періоді дії договору (календарному кварталі) застосовується розмір базової процентної ставки, який був визначений за правилами, встановленими Договором кредитної лінії та застосовувався у попередньому періоді дії Договору кредитної лінії (календарному кварталі).

Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в п. 3.5.1. Договору кредитної лінії формули розмір базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% (тридцять цілих процентів) річних базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% (тридцять цілих процентів) річних.

Умовами п. 3.6. Договору встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього Договору кредитної лінії (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов Договору кредитної лінії, які виключають можливість застосування такого особливого порядку) протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) в повному обсязі у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у п. 3.19. Договору кредитної лінії.

Відповідно до умов п. 3.16.1. Договору кредитної лінії проценти нараховуються щомісяця методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту (траншу) та перебіг якого припиняється у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.

З урахуванням умов Програма, призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів виконання зобов'язання зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми. Надання компенсації Позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини) або у разі здійснення Банком та Позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості (п. 3.18.1. Договору кредитної лінії).

У разі виявлення фактів або інформації, що Позичальник підпадає під обмеження щодо надання державної підтримки, визначені п. 8 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», які мають тимчасовий характер, надання компенсації Позичальнику призупиняється з дати виявлення таких факторів або інформації. Надання компенсації Позичальнику за цим договором відновлюється з наступного календарного місяця за місяцем, у якому Позичальник перестав підпадати під встановлені обмеження (п. 3.18.2. Договору кредитної лінії).

Відповідно до умов п. 3.17. Договору кредитної лінії втрата права на отримання компенсації Позичальником з урахуванням умов Програми Позичальник втрачає (позбавляється) права на отримання компенсації зокрема, але не виключно у наступних випадках:

- Встановлення фактів надання Позичальником недостовірної/недійсної інформації та/ або ненадання Позичальником інформації, яка є необхідною для отримання державної допомоги відповідно до умов Програми, що призвело до виплати компенсації на користь Позичальника, який не мав права на отримання такої компенсації (п. 3.17.1. Договору);

- Нецільового використання кредиту (п. 3.17.2. Договору);

- Виявлення протягом дії цього договору Банком та/або Фондом факту що того, що Позичальник та інші суб'єкти господарювання, які входять до однієї групи пов'язаних контрагентів, протягом будь-якого трирічного періоду отримали сукупну суму державної допомоги/підтримки за будь-якими її напрямками, протягом періоду дії цього договору, яка дорівнює або перевищує суму 200000 євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв на останній день фінансового року (п. 3.17.3. Договору);

- Втрата Позичальником статусу об'єкта малого, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва, на якого поширюються умови Програми (п. 3.17.4. Договору);

- Зміна основного виду господарської діяльності на такий, який не відповідає умовам Програми (п. 3.17.5. Договору);

- Належності Позичальника до суб'єктів, які визначені ст. 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», які унеможливлюють надання Позичальнику державної допомоги (п. 3.17.6. Договору);

- Визнання уповноваженим органом з питань державної допомоги наданої Позичальнику компенсації, державною допомогою недопустимою для конкуренції. В разі виявлення Банком або Фондом будь-якої із перелічених або інших підстав втрати права на отримання компенсації, визначених умов Програми, Позичальник позбавляється права участі у Програмі та зобов'язаний повернути Фонду незаконно отриману компенсацію (п. 3.17.7. Договору).

За умовами п. 4.3. Договору, Позичальник зобов'язаний:

- належним чином виконувати всі умови Договору кредитної лінії та взяті на себе за Договором кредитної лінії зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком (п. 4.3.1. Договору);

- відповідати вимогам Програми протягом усього строку дії цього договору для подальшої участі у Програмі (п. 4.3.3. Договору);

- регулярно надавати до Банку завірені належним чином визначені цим Договором документи/інформацію, на підставі яких Банк здійснює, зокрема, але не виключно, перевірку на відповідність Позичальника/групи пов'язаних контрагентів умовами Програми, перевірку його фінансового стану тощо (п. 4.3.4. Договору).

Умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки суб'єктам підприємництва шляхом здешевлення вартості кредитів визначено Порядком № 28 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 723 від 14.07.2021).

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку № 28 для цілей цього Порядку суб'єктом малого підприємництва, у тому числі мікропідприємництва, та середнього підприємництва вважається фізична особа-підприємець або юридична особа, річний дохід якого від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10, 2 та 20 млн. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день звітного періоду.

Відповідно до умов п. 4 Порядку № 28 фінансова державна підтримка (надалі - Державна підтримка) надається з метою:

- розвитку підприємництва, зокрема сприяння розвитку суб'єктів підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів до України;

- запобігання виникненню та поширенню, локалізації та ліквідації спалахів епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також для запобігання та подолання їх наслідків, у тому числі від встановленого Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

- рефінансування існуючої заборгованості в банках України за кредитами суб'єктів підприємництва.

Державна підтримка надається в межах отриманих Фондом коштів, передбачених у державному бюджеті, у вигляді часткової компенсації Фондом процентних ставок за кредитами, що надаються суб'єктам підприємництва для реалізації мети, визначеної пунктом 4 цього Порядку (далі - компенсація процентів). Надання державної підтримки суб'єкту підприємництва, передбаченої цим підпунктом, може здійснюватися у поєднанні з наданням державних гарантій на портфельній основі відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2020 № 1151 (п. 7 Порядку № 28).

Відповідно до умов п. 13 Порядку № 28 компенсація процентів надається Фондом суб'єкту підприємництва з метою зниження його фактичних витрат на сплату базової процентної ставки:

- до рівня 5 або 7, або 9 відсотків річних (далі - компенсаційна процентна ставка) - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку;

- до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - на період строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або обмежувальних заходів, пов'язаних з її поширенням, та протягом 90 днів з дня його (їх) відміни, а після їх скасування - до рівня 3 відсотків річних;

- до рівня 0 відсотків річних - для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - до 31 березня 2021 року, а після цієї дати - до рівня 3 відсотків річних.

Таким чином, у зв'язку із невиконанням вимог Програми та умов Договору кредитної лінії, Позичальнику з липня 2022 року було призупинено надання компенсації процентів за користування кредитом, що підтверджується виписками по рахунках.

Відповідно до умов п. 3.3.6. Договору поруки № 1 з метою виконання зобов'язань Поручителем-1 (у тому числі виконання порушеного зобов'язання (його частини) Боржника), сторони домовилися, що цим пунктом договору, Поручитель-1 доручає Кредитору, а Кредитор набуває право (але не зобов'язаний) здійснювати договірне списання коштів Поручителя-1 з поточного(-их) рахунку(-ів) Поручителя-1 (у національній та/або іноземних валютах), як відкритого(-их) на дату укладання цього договору, так і того(ти), що буде(-уть) відкриті протягом строку дії цього договору, у розмірі зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем-1 за цим договором.

Банк скориставшись правом договірного списання, провів списання коштів з рахунків Поручителя-1 в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Таким чином, заборгованість за процентами по Договору кредитної лінії відсутня, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості.

Пунктом 3.11. Договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами Договору кредитної лінії, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за Договором кредитної лінії.

Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3. Договору кредитної лінії (п. 3.11.1. Договору).

Відповідно до умов п. 6.5. Договору у разі прострочення Позичальником повернення основної суми боргу або її частини, в тому числі після спливу строку, встановленого для дострокового погашення в повному обсязі основної суми боргу у випадках відкликання Банком кредиту, передбачених цим договором, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняються нараховуватися проценти за користування кредитом, а згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу в наступному розмірі, що розраховується аналогічно до порядку, вказаного в п. 3.5.1. цього договору у разі прострочення повернення основної суми боргу.

Відповідно до умов п. 3.7. Договору Позичальник сплачує Банку:

- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладання Договору кредитної лінії;

- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,47 (нуль цілих сорок сім сотих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладення Договору кредитної лінії.

В доповнення до інших комісійних винагород, передбачених договором, Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснення Банком операції з управління за кредитом, що пов'язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята) відсотків річних від діючого ліміту кредитування, помноженого на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/останній банківський день користування Позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховується щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 2.7. Додаткового договору до Договору кредитної лінії).

Виконання Позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії забезпечується порукою Поручителя-1.

З метою забезпечення належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ» зобов'язань за Договором кредитної лінії, 03 серпня 2021 року між АТ “Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки № П-957 (надалі - Договір поруки № 1).

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки № 1, Поручитель-1 безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання за Договором кредитної лінії, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Договору кредитної лінії.

Пунктом 2.2. Договору поруки № 1 встановлено, що Поручитель-1 відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному кредитним договором у тому числі, але не виключно у разі: 1) повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/ або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Договором кредитної лінії; 2) не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Договору кредитної лінії.

Відповідно до умов п. 2.4. Договору поруки № 1 обсяг зобов'язань Поручителя-1 за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем-1 (на умовах, визначених Договором поруки № 1) зобов'язання за Договором кредитної лінії, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання.

Поручитель-1 відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суми грошових коштів в порядку, визначеному договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами) (п. 2.5. Договору поруки № 1).

Пунктом 2.6. Договору поруки № 1 унормовано, що Поручитель-1 погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками (спадкоємцями) Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства України.

Згідно з пунктами 3.2.2., 3.2.3. Договору поруки № 1 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Договором кредитної лінії, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя-1 щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель-1 та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Договором кредитної лінії на власний вибір, як від Боржника і Поручителя-1 спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

У випадку направлення Кредитором Поручителю-1 вимоги, Поручитель-1 зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4. Договору поруки № 1, та направив Поручителю-1 вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем-1 зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем-1, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором за Договором кредитної лінії (п. 3.2.7., п. 3.2.8. Договору поруки № 1).

Пунктами 10.3. Договору поруки № 1 врегульовано наступне:

- дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦК України становить 10 (десять) років з моменту підписання цього договору сторонами та його скріплення печатками сторін (за бажанням);

- порука за цим договором припиняється після закінчення строку, вказаного в п. 10.3.1. Договору поруки, або з моменту повного виконання зобов'язання за Договором кредитної лінії;

- не допускається припинення поруки без припинення забезпеченого нею зобов'язання, крім випадків, прямо передбачених законодавством України та/або за цим договором;

- реорганізація Боржника не вважається підставою для припинення поруки.

Також, з метою забезпечення належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ» зобов'язань за Договором кредитної лінії, 03 серпня 2021 року між АТ “Ощадбанк» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № П-958 (надалі - Договір поруки № 2).

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки № 2 Поручитель-2 безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання за Договором кредитної лінії, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Договору кредитної лінії.

Відповідно до умов ст. 553 ЦК України за договором поруки Поручитель-2 поручається перед Кредитором Боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель-2 відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Пунктом 2.2 Договору поруки № 2 встановлено, що Поручитель-2 відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному кредитним договором у тому числі, але не виключно у разі: 1) повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/ або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Договором кредитної лінії; 2) не відшкодування завданих Кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов Договору кредитної лінії.

Відповідно до умов п. 2.4. Договору поруки № 2 обсяг зобов'язань Поручителя-2 за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем-2 (на умовах, визначених Договором поруки № 2) зобов'язання за Договором кредитної лінії, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання.

Поручитель-2 відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суми грошових коштів в порядку, визначеному договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами) (п. 2.5. Договору поруки № 2).

Пунктом 2.6. Договору поруки № 2 унормовано, що Поручитель-2 погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками (спадкоємцями) Боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства України.

Відповідно до умов пунктів 3.2.2., 3.2.3. Договору поруки № 2 у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Договором кредитної лінії, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя-2 щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель-2 та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Договором кредитної лінії на власний вибір, як від Боржника і Поручителя-2 спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.

У випадку направлення Кредитором Поручителю-2 вимоги, Поручитель-2 зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 (десяти) календарних днів з дати направлення вимоги Кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Якщо Кредитор скористався своїм правом, визначеним п. 3.2.4. Договору поруки № 2, та направив Поручителю-2 вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем-2 зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем-2, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором за Договором кредитної лінії (п. 3.2.7, п. 3.2.8 Договору поруки № 2).

Пунктами 10.3. Договору поруки № 2 врегульовано наступне:

- реорганізація Боржника не вважається підставою для припинення поруки.

Крім того, виконання позичальником зобов'язання за Договором кредитної лінії частково забезпечено гарантією держави, зокрема, 03 серпня 2021 року між Банком та Позичальником було укладено Додатковий договір до Договору кредитної лінії, яким сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії, врегулювали умови надання Гарантії та її обсяги відповідно до Порядку № 1151 та Договором про надання гарантії.

Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі, реалізація якої здійснюється на підставі Порядку № 1151 для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва резидентам України є:

- Агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між Гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між Гарантом та банком-кредитором;

- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;

- Гарант - Кабінет Міністрів України, що діє в особі Голови Боргового агентства, а до початку функціонування Боргового агентства - в особі Міністра фінансів;

- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, що отримують кредити від банків-кредиторів, виконання боргових зобов'язань за якими частково забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.

Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку № 1151, між Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року за № 375 та банком-кредитором укладено Договір про надання гарантії.

За умовами п. 2.1. Договору про надання гарантії, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту Гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну Гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до умов пунктів 1.1., 2.3. Договору про надання гарантії, гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладання цього Договору гарантії. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через п'ять років з дати укладення цього договору.

Відповідно до умов п. 2.5., п. 2.6. Договору про надання гарантії ставка індивідуальної Гарантії визначається на власний розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70 відсотків за кожним окремим кредитом. Ставка Гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків.

Пункт 2.7. Договору про надання гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V «Сплата за гарантією» цього Договору про надання гарантії.

Пунктами 3.1. - 3.3. Договору про надання гарантії встановлено, що з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля. Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені Гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.

У п. 5.1. Договору про надання гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Агент перевіряє вимогу (щодо правильності розрахунку сум, що належать до сплати Гарантом банку-кредитору) та за результатами перевірки інформує Гаранта щодо суми сплати за гарантією протягом 10 календарних днів з дати отримання копії вимоги (п. 5.2. Договору про надання гарантії).

Банк-кредитор зобов'язаний протягом двох банківських днів з дати надсилання відповідної вимоги Гаранту письмово повідомити позичальникам за кредитами, включеними до вимоги, про надіслання відповідної вимоги Гаранту (п. 5.3. Договору про надання гарантії).

Не пізніше наступного робочого дня після отримання виплати від Гаранта банк кредитор письмово надає інформацію про це агенту із зазначенням суми та дати виплати з посиланням на відповідну вимогу (п. 5.4. Договору про надання гарантії).

Відповідно до умов п. 5.5. Договору про надання гарантії Гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: Гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього Договору гарантії; на момент отримання вимоги не закінчився строк дії Гарантії; загальна сума всіх виплачених банку кредитору сум сплати за Гарантією, у урахуванням сум сплати за Гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміт Гарантії; Гарант отримав підтвердження від Агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою, що підлягає виплаті за Гарантією згідно умовами цього умовами Договору гарантії; здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам чинного законодавства на момент здійснення такої виплати.

Позивач зауважує, що на момент укладання Договору кредитної лінії Позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до Банку письмової заяви від 23.04.2021 отримання забезпечення кредитної операції у вигляді Гарантії на умовах, визначених Порядком № 1151 та Договором про надання гарантії.

Відповідно до умов п. 6.1. Договору про надання гарантії, у разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за Гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості Позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Відповідно до умов п. 6.2. Договору про надання гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника та виконання ст. 61 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених п. 6.1. та п. 6.3. цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку № 1151 та цього Договору про надання гарантії, зобов'язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань Позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8. цього договору, за таким проблемним кредитом;

- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються Позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника, підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог) в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Робота із стягнення з Позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку № 1151, ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Договору про надання гарантії відповідно до внутрішніх правил та процедур банка-кредитора та чинного законодавства України щодо організації процесу управління проблемними активами України до того моменту, поки банк-кредитор не прийме обґрунтованого рішення про те, що подальше проведення такої роботи є економічно недоцільним. Таке рішення банку-кредитора повинно бути перевірено Агентом та погоджено Гарантом протягом 30 банківських днів з дати отримання Гарантом (з копією Агенту) відповідного клопотання (термін погодження Гарантом такого рішення може бути продовжений на обґрунтовану вимогу Гаранта або Агента) (п. 6.6. Договору про надання гарантії).

Відповідно до умов п. 6.7. Договору про надання гарантії, витрати, пов'язані із стягненням простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема судовий збір, послуги нотаріуса, суб'єкта оціночної діяльності, інші витрати на проведення незалежної оцінки предмета забезпечення, здійснюються за рахунок Позичальника або за рахунок банку-кредитора з подальшим їх стягненням з Позичальника. Такі витрати, що були понесені банком-кредитором, стягуються на їх відшкодування банком кредитором насамперед при отриманні коштів під час застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом до пропорційного розподілу цих коштів між банком-кредитором та Гарантом відповідно до п. 6.3. Договору про надання гарантії.

За таких обставин, кредит Позичальника був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені Гарантією, та з метою виконання вимог розділу VII Договору про надання гарантії, 03.08.2021 Банк уклав з останнім Додатковий договір до Договору кредитної лінії, в якому сторони доповнили такий договір, зокрема, наступними положеннями:

- Позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов'язання перед Банком зі сплати основної суми боргу за кредитом будуть частково забезпечені гарантією у випадку включення кредиту до портфелю (п. 2.2.1.1. Додаткового договору до Договору кредитної лінії);

- Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п. 2.2.1.2. Додаткового договору до Договору кредитної лінії);

- Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та Договором про надання гарантії (п. 2.2.1.3. Додаткового договору до Договору кредитної лінії);

- Позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості Позичальника перед державою нараховується (за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої заборгованості) пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України, діючої на кожен день прострочення (п. 2.2.1.4. Додаткового договору до Договору кредитної лінії);

- Позичальник визначає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку № 1151 та положень Договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену перед державною заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені (п. 2.2.1.5. Додаткового договору до Договору кредитної лінії);

- Позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з Позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум (у співвідношенні, визначеному згідно Порядку № 1151 та Договору про надання гарантії) та нарахованої пені, до моменту повного повернення (відшкодування) сплачених за Гарантією сум та до моменту повної сплати нарахованої пені (п. 2.2.1.6. Додаткового договору до Договору кредитної лінії);

- На момент укладення цього додаткового договору Позичальник повністю відповідає критеріям прийнятності (п. 2.2.1.7. Додаткового договору до Договору кредитної лінії);

- Позичальник запевняє, що кредит буде використано з цільовим призначенням, визначеним Договором кредитної лінії та з дотриманням критерії прийнятності (п. 2.2.1.8. Додаткового договору до Договору кредитної лінії);

- Позичальник підтверджує, що він проінформований про те, що протягом строку дії Договору кредитної лінії Гарант може прийняти рішення виключити з будь-яких причин та на свій власний розсуд кредит з портфелю (зокрема, але не виключно у випадках невиконання зобов'язання чи порушення Позичальником умов або наданих ним гарантій, які визначені цим додатковим договором), що призведе до припинення дії гарантії в частині забезпечення нею виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, про що Позичальник буде невідкладно проінформований Банком (п. 2.2.1.9. Додаткового договору до Договору кредитної лінії).

Пунктом 2.6. Додаткового договору до Договору кредитної лінії сторони визначили, що додатково для забезпечення, передбаченого розділом 4 Договору кредитної лінії, на період (та у випадку) включення кредиту до портфелю виконання Позичальником зобов'язання за Договором кредитної лінії (у тому числі і додатковими договорами до нього) частково, згідно ставки індивідуальної гарантії, забезпечується Гарантією. При цьому Банк самостійно визначає ставку індивідуальної гарантії за кредитом та має право змінювати її розмір в порядку, передбаченому Договором про надання гарантії.

Порядок № 1151, зі змінами та доповненнями, визначає механізм відбору банків кредиторів, умови надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентів України (далі - державні гарантії на портфельній основі), розмір та вид забезпечення, що надається такими суб'єктами господарювання, порядок виконання гарантом гарантійних зобов'язань, а також порядок урегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.

Державні гарантії на портфельній основі надаються відповідно до ст. 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України, яким, зокрема, визначається перелік банків кредиторів та встановлюються для кожного банку-кредитора граничні обсяги державних гарантій на портфельній основі, що не перевищують 50 відсотків загальної суми зобов'язань за основним боргом за портфелем кредитів банку-кредитора та 70 відсотків за кожним окремим кредитом (п. 3 Порядку № 1151).

Якщо стягнення заборгованості проведено банком-кредитором до отримання від Гаранта платежу на виконання гарантійних зобов'язань, перерахування коштів на рахунок Гаранта не здійснюється та всі отримані в результаті такого стягнення кошти спрямовуються на погашення заборгованості позичальника перед банком кредитором (п. 6.5. Договору про надання гарантії).

На виконання умов пунктів 2.1., 3.2., 3.9. Договору кредитної лінії, Банком було перераховано на поточний рахунок Позичальника кредитні кошти в загальній сумі 2433607,30 грн.

Пунктом 3.11. Договору кредитної лінії встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами Договору кредитної лінії, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за Договором кредитної лінії. Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3 Договору кредитної лінії.

Через неналежне виконання Позичальником умов Договору кредитної лінії, щодо погашення основної суми боргу у строк, встановлений п. 3.11. Договору кредитної лінії, щодо погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування та у відповідності до п. 6.5. Договору кредитної лінії у разі прострочення Позичальником повернення основної суми боргу або її частини, на прострочену основну суму боргу або її частину припиняють нараховувати проценти за користування кредитом, а згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь час прострочення нараховуються проценти річних у валюті основної суми боргу.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Гарантійний випадок - Позичальник не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, влюченим до Портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль (п. 1.1. Договору про надання гарантії).

Позивач зазначає, що у зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» у порядку, передбаченому п. 5.1. Договору державної гарантії, направив Гаранту (з копією Агенту) вимогу № 62 від 05.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 239475,76 грн.

За результатами розгляду зазначеної вимоги, 04.01.2024 Гарант перерахував Банку гарантійну суму у розмірі 239475,76 грн для відшкодування за кредитною операцією.

На виконання п. 6.1. Договору про надання гарантії Банк забезпечив вчасне та в повному обсязі зарахування суми сплати за Гарантією, сплаченої у рахунок часткового погашення простроченої заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості ТОВ «АНАТОЛІВСЬКЕ» перед державою в сумі 239475,76 грн.

Відповідно до умов п. 6.3. Договору про надання гарантії кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним активом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за Гарантією, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 Договору про надання гарантії), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку із чим Банк робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість перед державним бюджетом.

Банк скориставшись правом договірного списання, провів списання коштів з рахунків Поручителя-1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом.

20 лютого 2025 року з рахунку Поручителя-1 списано кошти в сумі 30000,00 грн, які у відповідності до п. 6.3. Договору про надання гарантії та п. 3.3.6. Договору поруки-1 були перераховані в рахунок погашення заборгованості перед Банком та Гарантом (3000,00 грн погашення заборгованості перед Гарантом, 27000,00 грн погашення заборгованості перед Банком) та 21 лютого 2025 року було погашення заборгованості перед Банком та Гарантом (21971,76 грн погашення заборгованості перед Гарантом, 22255,01 грн погашення заборгованості перед Банком).

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛІВСЬКЕ» перед державою за Договором кредитної лінії № 119.10-10/424 від 03.08.2021, яка виникла внаслідок сплати Гарантом суми за Гарантією та складає 214504,00 грн.

Станом на 17.11.2025 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛІВСЬКЕ» перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» за Договором кредитної лінії № 119.10-10/424 від 03.08.2021 становить 2156197,34 грн (два мільйона сто п'ятдесят шість тисяч сто дев'яносто сім гривень 34 копійки), з яких: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 2155281,82 грн; комісія - 915,52 грн

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛІВСЬКЕ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії № 119.10-10/424 від 03.08.2021, яка виникла внаслідок сплати Гарантом суми за Гарантією в розмірі 214504,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою з рахунку обліку заборгованості за Договором кредитної лінії.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що відповідач-1 на виконання умов укладеного з позивачем Договору отримав від позивача кредитні кошти в розмірі 2433607,30 грн, що підтверджується банківською випискою від 17.11.2025 (т.1, а.с. 64-70).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами статті 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що відповідач-1 порушив взяті на себе договірні зобов'язання та не здійснив платежі за основним боргом у строк, передбачений п. 3.11.1 Договору кредитної лінії, та інші платежі у строки та порядку, передбачені Договором кредитної лінії.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, гарантією. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).

Також відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Приписами ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) Кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги Кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з Кредитором, у яких цей боржник не бере участі.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Як вище встановлено судом, відповідач-2 та відповідач-3 поручились перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за Договором, про що між ними укладено відповідні Договори поруки.

Невиконання відповідачем-1 своїх договірних зобов'язань, а також з огляду на умови договорів поруки, у позивача наявне право вимоги погашення заборгованості до відповідача-2 та відповідача-3, а у відповідачів виникнення солідарного обов'язку повернути суму заборгованості за Договором кредитної лінії у повному обсязі.

Крім того, правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, бюджетного права.

У п. 15-1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) закріплено визначення поняття «гарантійне зобов'язання», яке становить собою зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання - резидента України перед Кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно з п. 4 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ч. 1 ст. 117 Конституції України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, встановлено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (надалі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 Закону встановлено, що Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 16 Закону, Державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 17 БК України державні гарантії можуть надаватися виключно в межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України. Державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом.

У разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед Кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб'єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку (ч. 8 ст. 17 БК України).

При цьому прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою (ч. 9 ст. 17 БК України).

Статтею 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено аналогічні положення та установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5 млрд грн можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов'язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом.

Таким чином, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» на рівні Агента в особі акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та банків-кредиторів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 23.12.2020 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», АТ «Ощадбанк» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 1 млрд грн.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та пунктів 1, 37, 45 Статуту акціонерного товариства «Державний ощадний банк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261 (зі змінами та доповненнями), АТ «Ощадбанк» є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та АТ «Ощадбанк» оформлений шляхом укладення Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 та визначає обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність Гаранта і Кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань.

Відповідно до умов п. 6.2. Договору про надання гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Позичальника та виконання ст. 61 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених п. 6.1. та 6.3. Договору про надання гарантії, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку № 1151 та цього договору, зобов'язується:

- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань Позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8. Договору про надання гарантії, за таким проблемним кредитом;

Відповідно до умов п. 6.3 Договору про надання гарантії кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним активом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 Договору про надання гарантії), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку із чим Банк робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість перед державним бюджетом.

За таких обставин, повноваження АТ «Ощадбанк» щодо солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за Договором кредитної лінії, відповідають законодавству, актам Кабінету Міністрів України, Договору про надання державної гарантії на портфельній основі та статутній діяльності АТ «Ощадбанк».

З урахуванням викладеного, підлягає солідарному стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» прострочена заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії № 119.10-10/424 від 03.08.2021 у розмірі 214504,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідачі позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30874977, місцезнаходження: Херсонська область, Генічеський район, с. Анатолівка, вул. Молодіжна), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02766367, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26) прострочену заборгованість перед державою за Договором кредитної лінії № 119.10-10/424 від 03.08.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ» та Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» станом на 17.11.2025 у розмірі 214504,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНАТОЛІВСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30874977, місцезнаходження: Херсонська область, Генічеський район, с. Анатолівка, вул. Молодіжна) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02766367, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 858,02 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02766367, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 858,02 грн.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України» в особі філії - Херсонського обласного управління АТ “Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 02766367, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Суворова, 26) суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 858,02 грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 08.04.2026.

Суддя Нікітенко С.В.

Попередній документ

135513931

Наступний документ

135513933

Інформація про рішення:

№ рішення:	135513932
№ справи:	916/4826/25
Дата рішення:	31.03.2026
Дата публікації:	10.04.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (08.04.2026)
Дата надходження:	03.12.2025
Предмет позову:	про стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

29.12.2025 12:20	Господарський суд Одеської області
20.01.2026 12:30	Господарський суд Одеської області
03.03.2026 10:30	Господарський суд Одеської області
31.03.2026 14:10	Господарський суд Одеської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

НІКІТЕНКО С В

ПАВЛЕНКО Н А

відповідач (боржник):

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНАТОЛІВСЬКЕ»

Яворський Олександр Петрович

Яворський Петро Петрович

позивач (заявник):

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк»

представник позивача:

ЛЕПСЬКА АЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА