ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.04.2026Справа № 910/151/26
Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стрим Техно"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Воркінг Трейд"
про відшкодування збитків у розмірі 437 415,86 грн
Представники сторін: не викликалися
У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стрим Техно" (далі - ТОВ "Стрим Техно") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Воркінг Трейд" (далі - ТОВ "Глобал Воркінг Трейд") 437 415,86 грн збитків, посилаючись на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань в частині реєстрації податкових накладних у зв'язку з чим Позивач втратив право на включення суми податку на додану вартість у розмірі 437 415,86 грн до податкового кредиту та зменшення розміру податкового зобов'язання на вказану суму.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи №910/151/26 був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).
Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Стрим Техно" необґрунтованими.
17.11.2023 між ТОВ "Стрим Техно" (за текстом договору - Покупець) та ТОВ "Глобал Воркінг Трейд" (за текстом договору - Постачальник) було укладено Договір поставки №1/11-17, за змістом якого:
- пункт 1.1.: В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник зобов'язується у встановлені строки поставляти (передавати у власність) Покупця Товар, а Покупець зобов'язується належним чином прийняти його та здійснити відповідні розрахунки за поставлений Товар;
- пункт 1.2.: Характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість Товару, що поставляється по даному Договору, зазначається Сторонами в Специфікації до Договору, що є невід'ємною його частиною;
- пункт 3.1.: Ціна на Товар встановлюється в національній валюті України - гривні;
- пункт 3.2.: Ціна Договору становить сукупну вартість поставленого Товару за усіма партіями в межах строку дії Договору;
- пункт 3.3.: Ціна на Товар включає в себе всі необхідні податки і збори, витрати на транспортування, розвантаження, страхування, сплату митних тарифів та усіх інших витрат (за наявності);
- пункт 4.1.: Розрахунки за поставлений Товар здійснюються в порядку та строки визначені у Специфікації;
- пункт 4.2.: Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Зобов'язання Покупця по оплаті Товару вважається виконаним з моменту списання грошових коштів з його поточного рахунку;
- пункт 4.3.: Покупець здійснює оплату за поставлений Товар на підставі Специфікації, видаткових накладних та рахунків на оплату у разі наявності;
- пункт 5.2.: Датою поставки Товару вважається дата вручення Товару Покупцю, а також документації, що стосується Товару та підлягає передаванню разом із Товаром, та підтверджується підписаною Сторонами видатковою накладною;
- пункт 5.9.: Право власності Покупця на поставлений Товар виникає з моменту приймання Товару, факт якого засвідчується відміткою Покупця на відповідній видатковій накладній. Ризик випадкового знищення або зіпсування Товару до моменту його передачі Покупцю - несе Постачальник.
За умовами Специфікації №1 від 17.11.2023 до Договору ТОВ "Глобал Воркінг Трейд" зобов'язалося поставити ТОВ "Стрим Техно" товар: холдер з фарбуванням чорний мат.
ТОВ "Глобал Воркінг Трейд" було поставлено ТОВ "Стрим Техно" товар загальною вартістю 2 739 875,16 грн, що підтверджується видатковими накладним:
- №В-00000149 від 24.05.2024 на суму 20 229,96 грн (разом із ПДВ - 3 371,66 грн);
- №В-00000178 від 23.06.2024 на суму 200 016,00 грн (разом із ПДВ - 33 336,00 грн);
- №В-00000175 від 28.06.2024 на суму 224 996,40 грн (разом із ПДВ - 37 499,40 грн);
- №В-00000174 від 28.06.2024 на суму 150 000,00 грн (разом із ПДВ - 25 000,00 грн);
- №В-00000192 від 31.07.2024 на суму 200 016,00 грн (разом із ПДВ - 33 336,00 грн);
- №В-00000193 від 14.08.2024 на суму 160 012,80 грн (разом із ПДВ - 26 668,80 грн).
- №В-00000226 від 17.10.2024 на суму 350 028,00 грн (разом із ПДВ - 58 338,00 грн);
- №В-00000246 від 06.11.2024 на суму 868 855,14 грн (разом із ПДВ - 144 809,19 грн);
- №В-00000255 від 22.11.2024 на суму 181 120,86 грн (разом із ПДВ - 30 186,81 грн);
- №В-00000021 від 13.01.2025 на суму 384 600,00 грн (разом із ПДВ - 64 100,00 грн);
Вартість вищенаведеного поставленого товару була повністю сплачена ТОВ "Стрим Техно" у розмірі 2 739 875,16 грн, що підтверджується платіжними інструкціями;
№5692 від 23.05.2024 на суму 20 229,96 грн;
№13826 від 27.11.2024 на суму 269 220,00 грн;
№17245 від 25.11.2024 на суму 115 380,00 грн;
№1071 від 29.05.2024 на суму 150 000,00 грн;
№1561 від 19.06.2024 на суму 224 996,40 грн;
№1633 від 25.06.2024 на суму 200 016,00 грн;
№1843 від 04.07.2024 на суму 200 016,00 грн;
№2163 від 02.08.2024 на суму 160 012,80 грн;
№2454 від 13.09.2024 на суму 175 014,00 грн;
№2457 від 13.09.2024 на суму 524 988,00 грн;
№3129 від 24.10.2024 на суму 175 014,00 грн;
№3650 від 18.11.2024 на суму 343 867,14 грн;
№3854 від 26.11.2024 на суму 181 120,86 грн.
ТОВ "Глобал Воркінг Трейд" було складено та доставлено для реєстрації податкові накладні на суму ПДВ 437 415,86 грн: №8/1 від 13.09.2024 (сума ПДВ - 29 169,00 грн), №11/1 від 23.05.2024 (сума ПДВ - 3 371,66 грн), №15/1 від 29.05.2024 (сума ПДВ - 25 000,00 грн), №1/1 від 04.08.2024 (сума ПДВ - 26 668,80 грн), №19/1 від 19.06.2024 (сума ПДВ - 37499,40 грн), №5/1 від 04.07.2024 (сума ПДВ - 33 336,00 грн), №9/1 від 13.09.2024 (сума ПДВ - 87 498,00 грн), №22/1 від 26.06.2024 (сума ПДВ - 33 336,00 грн), №20/1 від 06.11.2024 (сума ПДВ - 57 311,19 грн), №20/1 від 17.01.2024 (сума ПДВ - 29 169,00 грн), №26/1 від 27.11.2024 (сума ПДВ - 44 870,00 грн), №23/1 від 22.11.2024 (сума ПДВ - 30 186,81 грн).
Однак згідно з квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрація вищезазначених податкових накладних в ЄРПН: від 27.09.2024, 18.09.2024, 29.05.2024, 16.09.2024, 28.11.2024, 29.11.2024, 01.10.2024, 29.11.2024, 07.11.2024, 05.12.2024, 10.12.2024, була зупинена відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України. Податкова накладна відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також запропоновано відповідачу надати пояснення або копії документів для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію /розрахунку коригування в Реєстрі.
У зв'язку з нездійсненням реєстрації вищевказаних податкових накладних, 01.10.2025 ТОВ "Стрим Техно" звернулося до ТОВ "Глобал Воркінг Трейд" з листом №30092025-17 від 30.09.2025, в якому просило повідомити про вжиті заходи для реєстрації податкових накладних.
Однак вказаний лист був залишений без відповіді та задоволення.
Оскільки Відповідач не зареєстрував належним чином податкові накладні на суму ПДВ 437 415,86 грн, Позивач втратив право на зменшення податкового зобов'язання на суму податку на додану вартість у розмірі 437 415,86 грн, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача збитків у вказаному розмірі.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом, спір у даній справі виник внаслідок того, що Відповідач не виконав обов'язку щодо реєстрації податкових накладних по факту здійснення господарської операції з поставки товару за видатковими накладними, що позбавило Позивача можливості отримати податковий кредит та зменшити свої податкові зобов'язання на відповідну суму ПДВ - 437 415,86 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3. статті 198 передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
У відповідності до абзацу 1 пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7. статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
Подібні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2023 у cправі №926/3347/22.
Як було раніше встановлено судом, ТОВ "Глобал Воркінг Трейд" було поставлено ТОВ "Стрим Техно" товар загальною вартістю 2 739 875,16 грн, що підтверджується видатковими накладним, копії яких містяться у матеріалах даної справи.
Вартість вищенаведеного поставленого товару була повністю сплачена ТОВ "Стрим Техно" у розмірі 2 739 875,16 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких також містяться у матеріалах цієї справи.
ТОВ "Глобал Воркінг Трейд" було складено та доставлено для реєстрації податкові накладні на суму ПДВ 437 415,86 грн: №8/1 від 13.09.2024 (сума ПДВ - 29 169,00 грн), №11/1 від 23.05.2024 (сума ПДВ - 3 371,66 грн), №15/1 від 29.05.2024 (сума ПДВ - 25 000,00 грн), №1/1 від 04.08.2024 (сума ПДВ - 26 668,80 грн), №19/1 від 19.06.2024 (сума ПДВ - 37499,40 грн), №5/1 від 04.07.2024 (сума ПДВ - 33 336,00 грн), №9/1 від 13.09.2024 (сума ПДВ - 87 498,00 грн), №22/1 від 26.06.2024 (сума ПДВ - 33 336,00 грн), №20/1 від 06.11.2024 (сума ПДВ - 57 311,19 грн), №20/1 від 17.01.2024 (сума ПДВ - 29 169,00 грн), №26/1 від 27.11.2024 (сума ПДВ - 44 870,00 грн), №23/1 від 22.11.2024 (сума ПДВ - 30 186,81 грн).
Однак згідно з квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрація вищезазначених податкових накладних в ЄРПН була зупинена відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України. Податкова накладна відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також запропоновано відповідачу надати пояснення або копії документів для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/розрахунку коригування в Реєстрі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі - Порядок №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно абзацу першого пункту 6 Порядку №1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів "б" і "в" підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци другий, третій пункту 6 Порядку № 1165).
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (абзаци двадцять перший пункту 6 Порядку № 1165).
У свою чергу, Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 520).
Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної / розрахунку коригування (абзац перший пункту 6 Порядку № 520).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 10 Порядку № 520).
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення (пункт 11 Порядку №520).
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21, збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження Відповідачем рішень податкового органу щодо зупинення реєстрації податкових накладних, а також документи, які свідчать про вчинення відповідачем будь-яких інших дій, направлених на усунення недоліків, вказаних у квитанціях, якими зупинено реєстрацію податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що нереєстрація податкових накладних зумовлена неправомірною бездіяльністю Відповідача.
При цьому, матеріали справи не містять доказів прийняття Комісією регіонального рівня рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних.
Разом із цим, суд зазначає, що 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 30.11.2021 №1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень", яким внесено зміни, зокрема до пункту 198.6 статті 198 ПК України.
Абзацом 4 пункту 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Крім цього, Законом України від 30.11.2021 №1914-ІХ пункту 198.6 статті 198 ПК України доповнено абзацом 7, за змістом якого, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, з 01 січня 2022 року податкове законодавство передбачало можливість реалізації покупцем права на формування податкового кредиту (на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН) протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, а не 1095 календарних днів, як було передбачено в попередній редакції. При цьому, норми Податкового кодексу України з 01 січня 2022 року передбачали переривання перебігу зазначеного строку.
Податкове законодавство не містить визначення та не врегульовує питання переривання строків.
Відповідно до статті 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин аналогію закону - частину 3 статті 264 ЦК України, за якою після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Оскільки реєстрація податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16. статті 201 ПК України, тому перебіг строку для складення спірних податкових накладних було перервано на період зупинення, а з урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів прийняття рішень про відмову у реєстрації таких податкових накладних, суд дійшов до висновку, про те, що Позивач не втратив свого права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 437415,86 грн.
Отже, суд вважає, що Позивачем не доведено наявності збитків як одного з елементів господарського правопорушення.
Як було раніше зазначено, у разі відсутності хоча б одного з елементів складу господарського правопорушення, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Отже, позов ТОВ "Стрим Техно" не підлягає задоволенню.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на Позивача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяСергій МУДРИЙ