Справа № 293/1376/25
Провадження № 2/293/95/2026
26 березня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на домоволодіння
І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
12.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Черняхівської селищної ради, за змістом якого просить визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що з 16.06.2022 вона зареєстрована та фактично проживає разом з дітьми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в житловому будинку АДРЕСА_1 . Згідно записів по господарських книг за 2013-2025 даний будинок рахується за нею. Загальна площа будинку 48,4 кв.м. Будинок введений в експлуатацію у 1973.
19.09.2025 позивач звернулась із заявою до державного реєстратора для проведення відповідної реєстрації майна, а саме: права власності на цей житловий будинок. Однак, її заява залишена без руху у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №439604014 від 14.08.2025 право власності на цей житловий будинок не зареєстровано.
Посилаючись на вимоги ст.392 ЦК України, позивач просить визнати за нею право власності на вище зазначений будинок.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою від 17.11.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу 10 денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали (а.с.27).
25.11.2025 позивач подала до суду заяву про усунення недоліків разом з додатками (а.с.29-42).
28.11.2025 суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 11:30 год. 22.12.2025 (а.с.43).
22.12.2025 за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 11 год. 30 хв. 20.01.2026 (а.с.59).
20.01.2026 сторони в судове засідання не з'явились. 19.01.2026 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача Новицького А.Д. про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує повністю (а.с.68).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 25.12.2025 Черняхівська селищна рада подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача. Щодо рішення покладається на розсуд суду (а.с.63-64).
20.01.2026 суд постановив ухвалу якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12:20 год. 24.02.2026 (а.с.70).
24.02.2026 судове засідання по справі не проводилось у зв'язку з відсутністю електропостачання (а.с.86).
26.03.2026 сторони в судове засідання не з'явились. Представник позивача - Новицький А.Д. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.91).
Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області подала до суду заяву від 05.03.2026 про розгляд справи без участі представника Черняхівської селищної ради. Щодо рішення покладається на розсуд суду. Відзив на позов не подала (а.с.89).
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В силу ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що 07.08.2025 за замовленням ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_4 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3-13).
Згідно витягів з реєстру Черняхівської територіальної громади №2024/00842684 від 16.07.2024, №2024/005954341 від 22.05.2024 та №2024/008426542 від 16.07.2024 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14,15,16).
Відповідно до державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №439604014 від 14.08.2025 право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а.с.17).
Акт про встановлення факту проживання №56 від 22.07.2025 складений комісією в складі старости Селецького старостинського округу Опанасюк А.В. та діловода Селецького старостинського округу Мосійчук О.М. в присутності свідків про те, що ОСОБА_1 та її діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 16.06.2022 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Даний акт складено для підтвердження фактичного місця проживання ОСОБА_1 та її синів (а.с.19).
Відповідно до довідки про оцінку вартості об'єкта нерухомого майна від 20.08.2025, вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 1247014,81 грн.(а.с.20-21).
Державний реєстратор прав на нерухоме майно Назімова К.С. Черняхівської селищної ради Житомирської області рішенням від 19.09.2025 залишив без руху заяву ОСОБА_1 від 17.09.2025 у зв'язку з неподанням правовстановлюючих документів (а.с.22).
Повідомлення Черняхівської селищної ради на запити адвоката Новицького А.Д. підтверджують факт проживання ОСОБА_1 в житловому будинку АДРЕСА_1 без реєстрації. Технічна документація на даний житловий будинок відсутня. Користувачем даного будинку до 2013 року була ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.74, 76, 78).
Відповідно до рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 04.11.2025 № 81668416 у заяві ОСОБА_1 про проведення реєстраційних дій щодо нерухомого майна відмовлено, так як подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нрухоме майно та їх обтяження, а саме відсутні правовстановлюючі документи (а.с.33).
ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності, не встановлена судом.
Згідно ст.329 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.
Суб'єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи. Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів, як зазначено в постанові ВП ВС від 14.12.2021, справа № 344/16879/15-ц.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його. Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. (Постанова КГС ВС від 22.05.2018 у справі № 923/1283/16 (1)).
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, у позовній заяві позивач зазначає, що згідно по господарських книг 2013-2025 років Черняхівської селищної ради житловий будинок рахується за нею, також вказує, що рік введення в експлуатацію будівлі - 1973, однак, матеріали справи вказаних доказів не містять.
Відповідно до Порядку та умов прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року №449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" встановлено, що до 05.08.1992 закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
З аналізу норм вказаного порядку, діючого з 05.08.1992 вбачається, що якщо будинок збудовано до 05 серпня 1992 року, то він не потребував процедури прийняття в експлуатацію для оформлення права власності.
При цьому, посилаючись у позові на володіння нерухомим майном тривалий час, позивачка ОСОБА_1 вказує, що будинок зданий в експлуатацію ще у 1973 році, хоча не надає будь-яких доказів того хто був його користувачем до того часу, як вона стала в ньому проживати.
Разом з тим, сам по собі факт проживання в житловому будинку без реєстрації не є підставою для виникнення у позивача права власності на нього.
З вказаного слідує, що до 2013 року у домоволодінні АДРЕСА_1 проживали інші особи, про яких позивач не зазначає та не надає відповідних доказів, в той час як передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.
Окрім того, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем не додано відомості про речові права на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, щодо якого заявлено позовну вимогу про визначення права власності.
Отже, позивач не довела свої позовні вимоги належними та допустимими доказами.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ПРО СУДОВІ ВИТРАТИ
Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові сплачений судовий збір покладається на позивачку.
Керуючись ст.ст. 4,13, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
В позові ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на домоволодіння відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників у справі:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
адреса проживання: АДРЕСА_1
Відповідач:
Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ:04344156, адреса місця знаходження: вул.Майдан Рад,1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область.
Повний текст рішення складений та підписаний 06.04.2026.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО