Іменем України
294/402/26
1-кп/290/249/26
07.04.26
7 квітня 2026 рокуселище Романів
Романівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 із секретарем судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026060630000011 від 16.01.2026 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новонаталівка, Чаплинського району Херсонської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, не працюючої, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5
1. Судом встановлено.
1.1. ОСОБА_3 , в порушення ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до своєї гідності, а також Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно проживає зі своєю матір'ю потерпілою ОСОБА_6 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності, а саме: 14.11.2025 та 29.12.2025 за вчинення домашнього насильства, що передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинила умисний злочин проти особи за таких обставин.
1.2. 14 листопада 2025 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , маючи на меті самоствердитися за рахунок матері ОСОБА_6 , з якою перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, переслідуючи прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами та намаганні затіяти бійку, вчинила психологічне домашнє насильство відносно своєї матері, чим спричинила їй психологічні страждання.
1.3. 29 грудня 2025 року близько 22 години 10 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи за тією ж адресою, продовжила вчиняти психологічне домашнє насильство відносно матері ОСОБА_6 , виражаючись нецензурними словами та виганяючи її з будинку, чим знову спричинила потерпілій психологічні страждання.
1.4. 08 січня 2026 року близько 16 години 50 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в домоволодінні по АДРЕСА_1 , продовжуючи свої протиправні дії, будучи неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному стані, діючи умисно та з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті неприязних відносин, маючи на меті самоствердитися за рахунок матері ОСОБА_6 , з якою спільно проживає та перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, у ході словесної суперечки зі своєю матір'ю, вчинила відносно неї фізичне домашнє насильство, а саме: нанесла їй близько трьох ударів кулаком правої руки в обличчя, чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді садна лівої тім'яної ділянки, садна крила носа ліворуч, синця лівої скроневої ділянки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_6 зазнала фізичних страждань, що призвело до погіршення якості її життя.
2. Кваліфікація дій обвинуваченої за законом України про кримінальну відповідальність.
2.1. Дії обвинуваченої ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, оскільки вона вчинила умисні систематичні дії, які виразились у фізичному та психологічному насильстві щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, що призвело до фізичних та психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи.
2.2. Кваліфікуючи дії обвинуваченої, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові колегії суддів Другої судової палати ККС від 14.06.2022 у справі № 585/3184/20, відповідно до якої систематичність як ознака кримінально-караного діяння означає повторюваність тотожних чи схожих дій, кожна з яких сама по собі може створювати враження незначного, але їх вчинення у сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набуває ознак кримінального правопорушення, призводячи до наслідків, визначених диспозицією ст. 126-1 КК.
2.3. Суд також бере до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.04.2024 у справі № 755/4894/22, згідно з яким до комплексу систематичних дій, що утворюють домашнє насильство, можуть входити один чи кілька епізодів такого насильства, за які особа була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, а поряд із такими епізодами має існувати один чи декілька епізодів насильства, за які особа не притягувалася до адміністративної відповідальності. У цьому провадженні два епізоди психологічного насильства (14.11.2025 та 29.12.2025) були зафіксовані протоколами про адміністративні правопорушення, а третій епізод - фізичне насильство 08.01.2026 - є новим самостійним актом домашнього насильства, за який до адміністративної відповідальності обвинувачена не притягувалась, що в сукупності утворює необхідну ознаку систематичності.
2.4. При цьому суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.02.2023 у справі № 725/4683/20, домашнє насильство може доводитися будь-якими доказами, допустимими у кримінальному провадженні, і закон не містить вимоги доведення його спеціально визначеними засобами доказування. Адміністративні протоколи поліції, висновки судово-медичної експертизи, показання потерпілої та свідків є рівнозначними допустимими доказами, які оцінюються судом у сукупності.
3. Позиція обвинуваченої.
3.1. У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 провину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та пояснила, що дійсно, щодо неї складали протоколи про адміністративне правопорушення за вчинення домашнього насильства відносно матері. У вчиненому щиро розкаялась та просила суд суворо її не карати.
4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення кримінального правопорушення.
4.1. Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не прибула, через хворобу. Просила суд призначити справедливе покарання.
4.2. Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та надала суду пояснення, в яких підтвердила обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаялась, повністю визнає усі обставини злочину.
4.3. За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченій ОСОБА_3 правопорушення, які ніким не оспорюються, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченої та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченою обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність її позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
4.4. Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у судовому засіданні доведена повністю.
5. Обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
5.1. Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченої.
5.2. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , на підставі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
6. Мотиви призначення покарання.
6.1. Обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, скоїла нетяжкий злочин, одружена, не працює, з моменту направлення обвинувального акту до суду аналогічних правопорушень не вчиняла.
6.2. На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченої, її ставлення до скоєного, наявності обставин, що пом'якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги думку потерпілої, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, суд, з урахуванням майнового стану обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів призначити покарання у мінімальному розмірі передбаченому санкцією статті.
6.3. Суд також вважає за необхідне направити обвинувачену для проходження програми для кривдників на підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України. При цьому суд керується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2024 у справі № 185/2010/24, відповідно до якої застосування обмежувального заходу у вигляді направлення для проходження програми для кривдників є важливим інструментом зміни поведінки особи шляхом психологічних методів та захисту інтересів потерпілої.
6.4. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки.
6.5. З урахуванням обставин справи суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої обмежувальний захід передбачений п. 1 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме: заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 .
7. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
7.1. Речові докази по справі відсутні.
7.2. Судові витрати відсутні.
7.3. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний ухвалою слідчого судді Чуднівського районного суду від 24.02.2026, скасувати після набрання вироком законної сили.
7.4. На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 349, 368, 370, 374, 532 КПК України, суд
1.1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин.
1.2. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на три місяці.
1.3. Виконання вироку у частині проходження ОСОБА_3 програми для кривдників покласти на Вільшанську сільську раду Житомирського району, Житомирської області.
1.4. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 91-1 КК України заборонити ОСОБА_3 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , строком на три місяці.
1.5. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання щодо ОСОБА_3 - скасувати.
1.6. Вирок набуває законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
1.7. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.
СуддяОСОБА_7