Єдиний унікальний номер 205/2652/26
Номер провадження 1-в/205/91/26
Новокодацький районний суд міста Дніпра
Провадження № 1-в/205/91/26 Справа № 205/2652/26
06 квітня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, відповідно до ст. 82 Кримінального кодексу України (далі КК) стосовно засудженого ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
представника установи
виконання покарання ОСОБА_5
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_3
До Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшло подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89) ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням засудженому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 82 КК.
В обґрунтування свого подання начальник установи виконання покарань посилається на те, що ОСОБА_3 свою поведінкою та ставленням до праці став на шлях виправлення, відбув необхідну частину призначеного покарання, а тому до нього доцільно застосувати положення ст. 82 КК.
Засуджений ОСОБА_3 підтримав заявлене подання та просив його задовольнити.
Прокурор та представник установи виконання покарань також підтримали подання.
Суд, заслухавши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_3 доходить наступних висновків.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2021 за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, яке почав відбувати з 16 березня 2021 року.
За час відбуття покарання в ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» засуджений ОСОБА_3 характеризується виключно позитивно. Не допускав порушення режиму утримання, у зв'язку з чим дисциплінарні стягнення до нього не застосовувались, працевлаштований, до праці ставиться сумлінню, за що має 9 заохочень.
Відповідно до ст. 6 Кримінального виконавчого кодексу України (далі КВК), виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 КВК, засуджені зобов'язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 82 КК, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна не відбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
У роз'ясненнях, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року зазначено про те, що судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Під сумлінною поведінкою розуміють, що засуджений за період відбування покарання сумлінно виконував вимоги режиму утримання у колонії, не допускав порушень, за час відбування покарання поводив себе як з засудженими, так і при спілкуванні з представниками адміністрації установи відбування покарань ввічливо, тактовно, виконував законні вимоги представників адміністрації, приймав активну участь у виконанні умов розробленої для нього програми диференційовано-виховного впливу. Більше того, вказана поведінка засудженого має бути оцінена за весь час відбування покарання, а не за окрему його частину.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Як видно з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_3 відбуває покарання з початку 2021 року та протягом усього строку відбування покарання не допускав порушення режиму утримання, працевлаштований, за сумлінну поведінку та ставлення до праці за весь строк відбування покарання отримав 9 заохочень, що на переконання суду свідчить про те, що поведінка та психологічне ставлення засудженого ОСОБА_3 щодо дотримання умов відбування покарання та його ставлення до праці є задовільними та свідчать про те, що він став на шлях виправлення, а тому суд доходить висновку про те, що до засудженого ОСОБА_3 може бути застосоване положення ст. 82 КК та замінено невідбуту частину покарання більш м'яким покаранням.
Керуючись ст. 82 КК, ст. 537, 539 КПК, суд,-
Подання начальника ДУ «Дніпровська виправна колонія (№89)» про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, відповідно до ст. 82 КК стосовно засудженого ОСОБА_3 задовольнити.
Відповідно до ст. 82 КК, замінити ОСОБА_3 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначене йому вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01.02.2021 більш м'яким покаранням у виді обмеження волі на невідбутий строк 2 роки 6 місяців 25 днів.
Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК, зарахувати засудженому ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк його слідування до виправного центру а саме з дня набрання чинності цієї ухвали до дня прибуття його до виправного центру, із розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1