Справа № 202/14597/23
Провадження № 1-кс/202/1930/2026
31 березня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши скаргу потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на рішення слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області від 18 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42013040660000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпра звернулись потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зі скаргою на рішення слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області від 18 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42013040660000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування скарги потерпілі зазначили, що слідчий приймаючи рішення про закриття провадження, зробив висновки щодо обставин, що обумовлюють закриття провадження у справі, передчасно, без перевірки всіх доказів, усупереч покладеним на слідчого обов'язків щодо доведення обставин, що є підставою для закриття кримінального провадження. Слідчим належним чином не проведено досудове розслідування, що дає підстави зробити висновок про неповноту та однобічність перевірки заяви про злочин.
Слідчим не в повній мірі проведено всі необхідні слідчі та розшукові заходи, в даному кримінальному провадженні. За наявності протиріч між висновками судово-медичних експертиз, не встановлено час настання смерті ОСОБА_8 , а також механізму заподіяння йому тілесного ушкодження; не проведено за участю ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 слідчого експерименту; не усунені протиріччя між показаннями свідка ОСОБА_10 та висновками судово-медичних експертиз, щодо часу настання смерті ОСОБА_8 ; не встановлені та не допитані, як свідки особи, які бачилися з потерпілим напередодні смерті; не витребувана копія картки виклику бригади N? 237 Індустріальної підстанції швидкої медичної допомоги, за фактом смерті ОСОБА_8 ; не встановлено та не допитано знайомих, друзів та колег ОСОБА_8 ; не усунені протиріччя між судово-медичними експертизами, які були виконані в різних експертних установах та мають значущі розбіжності у можливому часі настання смерті та механізмі її заподіяння; не встановлені та не допитані працівники ломбарду, з якого ОСОБА_8 викуповував закладені золоті вироби; не встановлений біологічний батько дитини ОСОБА_9 та не перевірень на причетність до вбивства ОСОБА_8 ; не опитані сусіди по під'їзду, які могли чути, що відбувалося у квартирі 19.05. 2012 , або бачити, хто входив і виходив з адреси в ніч з 19.05. 2012 на 20.05.2012р.; не перевірено можливість причетності до вбивства ОСОБА_8 родичів ОСОБА_9 - її брат - ОСОБА_11 та батько- ОСОБА_12 ; не проведені судово-криміналістична та фізико-технічна експертизи для отримання кваліфікованого висновку експертів-криміналістів; слідчими не було встановлено принципової можливості самоповішення за умови, що мотузка, за допомогою якої було скоєне повішення ОСОБА_8 , складалася з двох частин від різних за своєю структурою мотузок, які між собою пов'язані вузлом, про що свідчить у своїх показах співмешканка ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; слідчими не встановлено чи відповідає довжина самої мотузки довжині необхідної для повішення в тому приміщенні і в тій позі, в якій було знайдено тіло ОСОБА_8 .
Слідчий СВ ДРУП N?2 ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_4 не виконав вказівку прокуратури Дніпропетровської області про обов'язковість проведення слідчого експерименту.
Слідчим не взято до уваги той факт, що згідно з висновком експерта N? 242 від 02.12.2014р., складеним комісією судно-медичних експертів «Дніпропетровського бюро СМЕ «ДОР», алкоголю у крові ОСОБА_8 не виявлено, що суперечити показам його співмешканки, яка є свідком та можливим співучасником убивства ОСОБА_9 , яка стверджує, що він знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Згідно з висновком експертів смерть настала між 00.00 годинами 20.05.2012р. і раніше, адже ОСОБА_9 стверджує, що смерть ОСОБА_8 , настала не раніше ніж 03.00. годин 20.05.2012 р.
Покази співмешканки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не відповідають судово-медичним фактам, також щодо знаходження тіла ОСОБА_8 . Вимагає з'ясування питання можливості затягування на шиї ОСОБА_8 , який знаходився у сидячому положенні петлі, щоб вона викликала виникнення странгуляційної борозни з такими ж характеристиками, що були зафіксовані під час огляду його трупа.
Комісія експертів КП «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради, комісія фахівців у галузі судової медицини Центру судно-медичних послуг «МіБі-Лекс» (м. Київ), комісія експертів ДУ «Головне Бюро судно-медичної експертизи № 524/17 від 02.12.2019 р. не виключають можливості повішення ОСОБА_8 , третіми особами. Натомість слідчими СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, які проводили досудове розслідування цього кримінального провадження, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_4 не проведено жодних слідчих дій, направлених на з'ясування кола осіб та обставин, що призвели до вбивства ОСОБА_8 .
Слідчий ОСОБА_14 на заявлені потерпілою ОСОБА_5 клопотання про проведення окремих слідчих дій винесла постанови щодо їх задоволення: - про допит ОСОБА_11 від 24.04.2017р.; - про допит ОСОБА_18 від 24.04.2017р.; - про проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 від 24.04.2017р.; - про допит ОСОБА_19 від 24.04.2017р. Але слідчі дії, які були задоволені відповідно до постанов не виконані до теперішнього часу.
Слідчий ОСОБА_20 на клопотання про проведення окремих слідчих дій потерпілим за цим кримінальним провадженням ОСОБА_6 , надала відповіді про їх задоволення та доручення у порядку ст. 40 КПК України до СКП Індустріального ВП ГУНП Дніпропетровської області: - про допит ОСОБА_11 та ОСОБА_9 від 10.10.2017р.; - про допит у присутності ОСОБА_6 судово-медичного експерта ОСОБА_21 від 10.10.2017р. але жодних слідчих дій задоволених слідчим за заявленим клопотанням не проведено до теперішньої часу.
Слідчим ОСОБА_16 також були задоволені клопотання потерпілих на проведення слідчих дій за їх участю, але клопотання виконані не були.
26.01.2017 р. потерпілою ОСОБА_5 була ініційована та проведена почеркознавча експертиза підпису потерпілої (понятої) ОСОБА_7 , яка долучена до матеріалів даного кримінального провадження, в якій визначається, що: «підпис у протоколі огляду місця події від 20.05.2012р., від імені ОСОБА_7 виконано не ОСОБА_7 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_7 », також потерпілою ОСОБА_5 неодноразово заявлялося, що й підпис від її імені, також виконаний іншою особою, навіть без наслідування підпису ОСОБА_5 .
Тому вважають, що протокол огляду місця події від 20.05.2012р., визначається, як неприпустиме доказ, та всі висновки судово-медичних експертиз, які було проведено в даному кримінальному провадженні є недопустимими доказами, тому спиратися на них при проведенні досудового слідства та робити висновки про причину смерті ОСОБА_8 не має законних та правових підстав. Тому слідчі, які проводять досудове розслідування даного кримінального провадження мають враховувати інші судово-медичні експертизи, які не засновані в цілому на вищезазначеному документі та наполягають на тому, що ОСОБА_8 не здійснював самоповішення, на якому наполягає слідство, а саме був вбитий іншими особами.
Просили визнати рішення слідчого від 18 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження кримінального провадження № 42013040660000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України незаконним, скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 18 грудня 2025 року та направити матеріали кримінального провадження для проведення досудового розслідування.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 просили розглядати скаргу без їх участі.
Слідчий СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 та прокурор Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 в судове засідання з'явились, просили відмовити у задоволенні скарги. Зазначали, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження, відповідає вимогам ст. 110 КПК України. Доводи потерпілих, спростовуються останнім висновком комісійної судово-медичної експертизи. Вважають, що проведені всі слідчі-розшукові дії, направлені на з'ясування обставин у кримінальному провадженні, та під час досудового розслідування не встановлено події кримінального правопорушення.
Дослідивши матеріали скарги, зокрема копію оскаржуваної постанови, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Враховуючи доводи потерпілих щодо обґрунтування підстав пропуску строку, а саме отримання постави про закриття кримінального провадження 03 березня 2026 року, слідчий суддя вважає їх поважними, а відтак наявні підстави для поновлення такого строку.
СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42013040660000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Постановою слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області від 18 грудня 2025 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 42013040660000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.
Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Ч. 3 ст. 110 КПК України передбачено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови.
Відповідно постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5, 7 ст. 110 КПК України).
Як неодноразово вказував ЄСПЛ «розслідування повинно бути ефективним». Так, у справі «Аднаралов проти України» (Заява № 10493/12) ЄСПЛ зазначив, що розслідування має бути ретельним. Це означає, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. вищезазначене рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.). Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (див. рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року). Будь - який недолік розслідування, що стає на заваді встановленню причин та винних осіб, є загрозою недотримання цього стандарту.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК).
Так, статтею 2 КПК України визначено, що одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У ч. 2 ст. 9 КПК України закріплено обов'язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з положеннями ст. 25 КПК України прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що однією з підстав для закриття кримінального провадження є встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
За змістом ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 94 КПК України передбачено, що, зокрема, слідчий, прокурор, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Отже, вищенаведені положення кримінального процесуального законодавства передбачають, що рішення про закриття кримінального провадження може бути прийнято лише у результаті проведення ефективного, повного та всебічного досудового розслідування. Досудове розслідування може вважатись всебічним та повним лише, якщо під час його проведення слідством було об'єктивно встановлено всі обставини справи, проведено всі слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення таких обставин, надану належну правову оцінку встановленим фактам та на підставі положень закону і фактичних даних прийнято процесуальне рішення.
З досліджених слідчим суддею матеріалів кримінального провадження № 42013040660000092 встановлено, що воно було розпочате за заявою ОСОБА_5 , та відомості були внесені 05 червня 2013 року за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме за фактом того, що 20.05.2012 у квартирі АДРЕСА_1 був виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без тілесних ушкоджень, з ознаками самогубства через повішання.
Слідчий суддя зазначає, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, слідчий мав вжити можливих заходів у передбаченому КПК порядку для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а також всебічно, повно та об'єктивного дослідити та оцінити зібрані докази, які стосуються цього провадження в сукупності, після чого викласти у постанові зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Досліджуючи зміст постанови, слідчий суддя вважає, що постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України та не містить належного обґрунтування мотивів прийняття постанови.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження переважно містить лише опис доказів, які були зібрані під час досудового розслідування, без їх оцінки. Водночас, стаття 94 КПК України, зобов'язує слідчого оцінювати кожний доказ з точки зору належності та достовірності.
Усупереч положенням ст. ст. 94, 110 КПК України, слідчий не надає оцінки показам свідка ОСОБА_9 , які не узгоджуються з висновком експерта щодо часу настання смерті ОСОБА_8 , стану наявності або відсутності сп'яніння.
У постанові слідчий посилається на протокол огляду від 20.05.2012 року, відповідно до якого обстановка в кімнатах за адресою: АДРЕСА_2 не порушена, слідів боротьби не виявлено. Водночас матеріали кримінального провадження місять висновок почеркознавчого дослідження № 14477 від 26 січня 2017 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_7 справа від запису цифри «2» нижче основного тексту на зворотній стороні протоколу огляду місця події від 20.05.2012 р. виконано не ОСОБА_7 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_7 . Вказаному висновку слідчим не була надана оцінка у постанові.
У постанові про закриття кримінального провадження зазначено, що проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_22 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 з метою їх уточнення показань є неможливим, через те, що власницею квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_23 подано заяву, в якій вона відмовляється надавати дозвіл на проведення у вказаній квартирі слідчого експерименту. Зазначене не відповідає матеріалам кримінального провадження. Так, ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 24 червня 2024 року надано дозвіл старшому слідчому СВ ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_24 на проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_22 , у квартирі АДРЕСА_1 з метою перевірки і уточнення відомостей отриманих під час допиту потерпілої ОСОБА_5 , які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин подій, які передували смерті ОСОБА_8 . Слідчий експеримент був проведений 14 липня 2024 року за участю свідка ОСОБА_22 .
Отже, у постанові зміст обставин не відповідає матеріалам кримінального провадження.
Окрім зазначеного, слідчим при закритті провадження не вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Також слідчий суддя зазначає, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2024 року скасовано постанову слідчого СВ ВП № 2 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 26 липня 2023 року про закриття кримінального провадження № 42013040660000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до тексту ухвали, матеріали кримінального провадження містять вказівки заступника начальника управління - начальника відділу розслідування злочинів, пов'язаних проти життя та здоров'я СУ ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до яких необхідно встановити місцезнаходження та додатково допитати свідка ОСОБА_18 ; провести слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_22 , в разі повторної відмови звернутись до суду; провести одночасний допит між свідками ОСОБА_22 та свідками ОСОБА_11 , при необхідності розглянути питання щодо призначення додаткової судово-медичної експертизи тощо, та які не були в повному обсязі виконані під час проведення досудового розслідування.
Після скасування постанови, зазначені вказівки так і не були виконані в повному обсязі, зокрема не був допитаний як свідок ОСОБА_25 свідка у відрядженні в м. Тернопіль, як зазначено у рапорті від 08.12.2025, не є перешкодою для виконання наданого доручення.
Також знайшли своє підтвердження доводи потерпілих про наявність в матеріалах кримінального провадження клопотань потерпілої ОСОБА_5 про проведення слідчих дій, які були задоволені слідчим, однак слідчі дії за клопотанням потерпілої, не були проведені, в обсязі зазначеному у клопотаннях.
У матеріалах кримінального провадження міститься постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 12 серпня 2025 року, однак відомості на підставі чого було продовжено досудове розслідування після 12 серпня 2025 року матеріали кримінального провадження не містять, що унеможливлює з'ясувати підстави для скасування зазначеної постанови, та перевіряти повноту здійснення досудового розслідування після скасування рішення про закриття кримінального провадження.
Отже, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що слідчим не були виконані всі слідчі та процесуальні дії у даному кримінальному провадженні, оскаржувана постанова слідчого не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, не містить належного обґрунтування прийнятого рішення.
За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на рішення слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області від 18 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42013040660000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Постанову слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області від 18 грудня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42013040660000092, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.06.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1