Справа № 909/472/26
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
08.04.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши без виклику сторін заяву Благодійної організації "Благодійний Фонд Мув Юкрейн" (вх. № 3266/26 від 08.04.2026) про забезпечення позову у справі
за позовом: Благодійної організації "Благодійний Фонд Мув Юкрейн"
(вул. Інститутська, буд. 24/7, м. Київ, 01021)
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Рудика Андрія Ігоровича
( АДРЕСА_1 )
про стягнення суми невикористаного авансу в розмірі 670 600, 00 гривень,
без виклику сторін у судове засідання,
до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява Благодійної організації "Благодійний Фонд Мув Юкрейн" до відповідача Фізичної особи - підприємця Рудика Андрія Ігоровича про стягнення суми невикористаного авансу в розмірі 670 600, 00 гривень.
08.04.2026 за вх. № 3266/26 до канцелярії суду від Благодійної організації "Благодійний Фонд Мув Юкрейн" надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 в межах суми стягнення 670 600, 00 гривень, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банках та інших фінансово-кредитних установах.
При обґрунтуванні даної заяви позивач наголосив, що виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог залежатиме від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже застосування обраного заходу забезпечення позову про накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову 670 600, 00 гривень безпосередньо пов'язано із предметом позову.
Відтак, позивач вказує на те, що оскільки позовні вимоги є вимогами майнового характеру, то такий захід забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти є співмірним з предметом спору у цій справі, з метою забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, зважаючи на значний розмір позовних вимог, вжиття заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача є обґрунтованим та адекватним засобом, що дозволить забезпечити виконання судового рішення в разі задоволення позову, тому накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог є розумним, обґрунтованим та адекватним способом забезпечення позову з огляду на предмет позову - стягнення заборгованості за поставлений товар.
Водночас позивач вважає, що у випадку арешту коштів на рахунках відповідача, гроші залишаються у власності відповідача і знерухомлюються з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення у майбутньому, такий захід може бути скасований у випадку ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позову чи з інших передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Отже, забезпечення позову це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість невиконання судового рішення відповідачем без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд вважає, що заявником не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав, саме за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, які будуть предметом спору.
Посилання позивача на відсутність у відповідача нерухомого майна само по собі також не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
До того ж, звернувшись з проханням накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми грошової вимоги в розмірі 670 600, 00 гривень, позивачем не надано інформації про наявність у відповідача банківських рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті.
Разом із цим, частинами 1, 2 статті 144 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
У постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 320/3560/18 зазначено, що відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.
Суд зауважує, що одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 Господарського процесуального кодексу України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що заява про забезпечення позову не містить достатніх доказів наявності обставин для забезпечення позову і в такому разі накладення арешту на обігові кошти відповідача до вирішення спору по суті було би непропорційним втручанням у господарську діяльність відповідача, у т.ч. його здатність виконувати платіжні зобов'язання у межах звичайної господарської діяльності.
З огляду на викладене, Господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Благодійної організації "Благодійний Фонд Мув Юкрейн" про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні заяви Благодійної організації "Благодійний Фонд Мув Юкрейн" (вх. № 3266/26 від 08.04.2026) про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
3. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
4. Ухвала підписана - 08.04.2026.
Суддя В. В. Михайлишин