майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
07 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1499/25
Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А., за участю секретаря судового засідання Підгаєцької М.Ю., розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи,
за участю представників:
- від боржника: Мельникова А.В. - керуючий реструктуризацією, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2126 від 30.04.2024 (у режимі відеоконференції);
- від кредитора: Дударенко А. М. - представник ТОВ "Гелексі Фінанс", ордер серії АІ №2110073 від 24.02.2026, довіреність №б/н від 21.10.2022 (дійсна до моменту її скасування) у режимі відеоконференції);
У судовому засіданні 02.04.2026 було оголошено перерву до 09:30 год 07.04.2026 у відповідності до ст. 216 ГПК України;
14.11.2025 на електронну пошту Господарського суду Житомирської області, через систему "Електронний суд", надійшла заява від ОСОБА_1 від 13.11.2025 про неплатоспроможність з додатками.
Ухвалою суду від 19.11.2025 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Прийнято клопотання фізичної особи ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Мельникову Антоніну Валеріївну керуючим реструктуризацією у справі та призначено його до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Прийнято заяву № 16 від 17.07.2025 арбітражного керуючого Мельникової Антоніни Валеріївни про участь у справі та призначено її до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 29.01.2026, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; призначено керуючого реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Мельникову Антоніну Валеріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 2126 від 30.04.2024; адреса: 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Прорізна, буд. 22-А, офіс 1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).
03.02.2026 було оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
24.02.2026 в системі "Електронний суд" до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" від 24.02.2026 з вимогами до боржника на суму 233 474 грн.
Ухвалою суду від 27.02.2026 судом прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" від 24.02.2026 з вимогами до боржника на суму 233 474 грн та призначено її до розгляду у попередньому засіданні суду.
13.03.2026 до суду від керуючого реструктуризацією Мельникової Антоніни Валеріївни надійшло письмове повідомлення про результати розгляду заяви кредитора з вимогами до суду від 24.02.2026, у якому керуючий реструктуризацією грошові вимоги визнає частково на суму 73 324,80 грн.
18.03.2026 до суду від ТОВ "Гелексі Фінанс" надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат ТОВ "Гелексі Фінанс" у зв'язку з розглядом справи.
23.03.2026 від ТОВ "Гелексі Фінанс" надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат ТОВ "Гелексі Фінанс" у зв'язку з розглядом справи.
02.04.2026 від ТОВ "Гелексі Фінанс" надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження витрат ТОВ "Гелексі Фінанс" у зв'язку з розглядом справи.
07.04.2026 від керуючого реструктуризацією Мельникової Антоніни Валеріївни надійшло письмове уточнення до повідомлення про результати розгляду заяви кредитора з вимогами, у якому керуючий реструктуризацією зазначає, що наданими до справи доказами підтверджуються понесені кредитором витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. Однак, при цьому з посиланням на ст. 126, 129 ГПК України та ч.2 ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства, повідомляє про необхідність врахувати часткове визнання арбітражним керуючим заявлених грошових вимог кредитора, обґрунтованість та пропорційність таких витрат до предмету спору, обсягом наданих послуг тощо.
У судовому засіданні представник кредитора підтримала заяву про грошові вимоги до боржника у повному обсязі із врахуванням поданих до суду доказів про понесені кредитором витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. Зазначила , що додатково надано докази на підтвердження витрат ТОВ "Гелексі Фінанс" на 4 000 грн у зв'язку з підготовкою та участю в даному судовому засіданні представника кредитора у справі.
Керуючий реструктуризацією майна Мельникова А.В. у судовому засіданні визнала частково грошові вимоги до боржника на суму 5 0000 грн по тілу кредиту, 18 000 грн заборгованості за процентами за користуванням кредитом, 5324,80 грн судового збору. Стосовно понесених кредитором витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн з посиланням на ст. 126, 129 ГПК України та ч.2 ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства клопотала про необхідність врахувати суду про часткове визнання арбітражним керуючим заявлених грошових вимог кредитора, обґрунтованість та пропорційність таких витрат до предмету спору, обсягом наданих послуг, що розцінюється судом як заява про зменшення суми витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
Розглянувши заяву про заявлені грошові вимоги ТОВ "Гелексі Фінанс", заслухавши пояснення учасників провадження у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
У відповідності до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою четвертою даного кодексу.
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (стаття 122 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Судом встановлено, що вимоги кредитора до боржника виникли на підставі наступного.
11.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» (надалі - «Кредитодавець», «Кредитор») з однієї сторони, та ОСОБА_1 (надалі - «Позичальник», «Боржник») укладено Договір №11-04 2025-02 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (а.с. 198-204, т.3).
За умовами Договору №11-04-2025-02 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти Позичальникові у сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 72 відсотків річних та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) на умовах та в строки, встановлені цим Договором. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно умов договору, Кредитодавець зобов'язаний видати кредит Позичальнику протягом 1 (одного) робочого дня з дня підписання цього Договору, але не раніше дня оформлення правочину, необхідного для забезпечення виконання зобов'язання за цим Договором та виконання й оплати обов'язкових послуг визначених в п.1.8 Договору. В якості забезпечення своїх зобов'язань за цим Договором Позичальник передає в заставу рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки AUDI, моделі А6 QUATTRO, рік випуску 2011, колір - БІЛИЙ номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ СЕДАН, дата першої реєстрації - 10.10.2020 року, дата реєстрації - 05.05.2024 року, зареєстрований ТСЦ 3245, що належить Позичальнику на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , видано ТСЦ 3245, 05.05.2024 року.
Відповідно до п. 1.5. Договору №11-04-2025-02 кредит надається строком на шість місяців від дати отримання Позичальником кредиту, тобто з «11» квітня 2025 року по «11» жовтня 2025 року. Договір набуває чинності з моменту його укладання (підписання сторонами). У разі невиконання / неналежного виконання Позичальником зобов'язань з повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, сплати пені, штрафів та інших нарахувань передбачених договором, дія даного Договору продовжується до повного виконання Позичальником зобов'язань, включаючи день фактичного та повного розрахунку. Після закінчення строку, на який надано кредит, відсотки за користування кредитом нараховуються у розмірі визначеному в п. 7.3 Договору, пеня за неналежне виконання Позичальником зобов'язань нараховуються в розмірі визначеному п.8.3 Договору до повного розрахунку за Договором.
Відповідно до наданих доказів ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» 11 квітня 2025 року перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 48 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 19875 від 11.04.2025 року та перерахувало ФОП Науменко Д.В. 2 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №19876 від 11.04.2025 року (а.с. 218-219, т. 3).
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за Договором №11-04-2025-02, станом на 29 січня 2026 року утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 50 000,00 грн та нараховані проценти за користування кредитом у розмірі 18 000,00 грн.
Згідно п. 8.16. Договору № 11-04-2025-02 надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 11 квітня 2025 року: у випадку невиконання обов'язків, визначених ч. 10 п.2.2.2 цього Договору Позичальник сплачує Кредитодавцю штраф у розмірі 50% (п'ятдесят відсотків) від суми кредиту.
Станом на 11.10.2025 року залишок тіла кредиту становить 50 000,00 грн.
З огляду на таке, кредитор просить визнати штраф у розмірі 50 % від суми кредиту, який становить 25 000,00 грн.
Також, кредитор зазначає, що Боржник порушив і умови Договору застави транспортного засобу від 11 квітня 2025 року, а саме: пункти 3.3.1 та 3.3.5.
При цьому зафіксовано наступні порушення:
- Боржник негайно не передав предмет застави на зберігання Кредитору після порушення умов Договору позики, що мало місце 12.05.2025 року шляхом доставки предмету застави у місце, визначене Кредитором.
- Боржник не виконував свій обов'язок, щодо доставки для огляду позивачем щомісяця предмета застави за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, що підтверджується відсутністю актів проведення огляду предмета застави, що складений, підписаний сторонами та скріплений мокрою печаткою Заставодержателя. Відповідно до пункту 3.3.5 Договору відсутність у Заставодавця відповідних актів огляду є достатньою підставою для визнання порушення ним умов даного пункту Договору.
Надано обрахунок заявленого до стягнення штрафу у розмірі 30% від вартості предмета застави в зв'язку з порушенням умов Договору застави транспортного засобу від 11 квітня 2025 року.
Так, згідно п. 2.2. Договору застави транспортного засобу від 11 квітня 2025 року за взаємною згодою Сторони оцінюють предмет застави в сумі 350 499 (триста п'ятдесят тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 00 копійок.
Розмір 30% штрафу, який кредитор просить визнати становить 105 149,70 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання він повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню).
Водночас, в п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи те, що кредитні правовідносини між сторонами виникли 11.04.2025, на них поширюються положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
В п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування" передбачено звільнення споживача від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором, якщо він укладений до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". В листі Національного банку України від 19.02.2024 № 14-0004/12907, на який посилається Кредитор, вказано, що цей закон є спеціальним, який регулює відносини за договором про надання споживчого кредиту.
Проте вказана норма ЗУ "Про споживче кредитування" суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки обмежує її застосування до кредитних договорів, укладених після 23.01.2024.
За приписами ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
В ч. 7 ст. 11 ГПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
В Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 вказано на те, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Викладене свідчить про те, що спеціальний закон має перевагу над загальним у випадку існування суперечливих норми одного ієрархічного рівня.
В даному випадку ЦК України є правовим актом вищої юридичної сили, і саме його норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Отже, в частинах нарахованих сум штрафу у розмірі 130 149,70 грн (25000+105149,70) слід відмовити.
Як передбачено в ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Суд встановив, що боржник зобов'язання за Кредитними договорами 1, 2 належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитними коштами в установлені строки не сплатив.
За приписами ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Судом встановлено, що заявник при зверненні із заявою про визнання його кредитором Боржника сплатив судовий збір в розмірі 5324,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 261410 від 24.02.2026 (в матеріалах справи) відповідно до п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Тому належить визнати 5324,80 грн сплаченого кредитором судового збору.
Крім того, кредитором заявлено витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до наданих доказів становлять 13 000 грн.
Як було зазначено вище стосовно понесених кредитором витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн з посиланням на ст. 126, 129 ГПК України та ч.2 ст.133 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією клопотала про необхідність врахувати суду про часткове визнання арбітражним керуючим заявлених грошових вимог кредитора, обґрунтованість та пропорційність таких витрат до предмету спору, обсягом наданих послуг, що розцінюється судом як заява про зменшення суми витрат на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження зазначених витрат представник кредитора надав суду: договір про надання правової допомоги №13 від 23.02.2026, укладений між адвокатом Дударенко А.М. та ТОВ "Гелексі Фінанс", акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) №1 від 24.02.2026, №2 від 19.03.2026 та №3 від 02.04.2026, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 24.02.2026.
Згідно п.1.1 договору про надання правової допомоги Адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів Клієнта у справі №906/1499/25, а Клієнт, зокрема, оплатити послуги Адвоката (гонорар) та прийняти результати робіт (надання послуг), який оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг).
Згідно наданих актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) №1 від 24.02.2026, №2 від 19.03.2026 та №3 від 02.04.2026 вбачається, що Адвокатом надано наступні послуги: ознайомлення із матеріалами наданими ТОВ "Гелексі Фінанс", розробка та подання заяв по суті справи - 2500 грн/година - сторонами погоджено вартість наданих послуг на суму 5000 грн; представництво інтересів ТОВ "Гелексі Фінанс" у суді - від 4000 грн/засідання.
Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Згідно ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.133 КУзПБ передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність.
За загальним правилом розподілу судових витрат, що визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд враховує, що заявлені вимоги кредитора задоволені частково. При цьому основну роботу - ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції з клієнтом, підготовка заяви про грошові вимоги кредитора, направлення заяви кредитора боржнику, арбітражному керуючому, суду представником заявника було оцінено у 5000 грн та виконано представником до судового засідання 19.03.2026. 19.03.2026 та 02.04.2026 здійснювалось представництво інтересів заявника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке в сукупності оцінено у 8000 (4000 + 4000)грн (т.5 а.с. 32 - 40).
З огляду на вищезазначене, з урахуванням, що заявлені вимоги кредитора задоволені частково, суд дійшов висновку, що співмірною, обґрунтованою та такою, що підлягає відшкодуванню кредитору за рахунок боржника є сума 9000 грн витрат на професійну правничу допомогу .
Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на вищевикладене, суд задовольняє частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, офіс 401, код ЄДРПОУ: 42305986) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на суму 68 000 грн основного боргу, з яких 50 000 грн - тіло кредиту та 18 000 грн - відсотки за кредитом (друга черга); 5 324,80 грн судового збору (до задоволення вимог кредиторів) та 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, ч.4 ст.9, ст.ст. 45, 47, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 74, 123, 126, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Господарський суд Житомирської області
1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, офіс 401, код ЄДРПОУ: 42305986) з грошовими вимогами до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на суму 68 000 грн основного боргу, з яких 50 000 грн - тіло кредиту та 18 000 грн - відсотки за кредитом (друга черга); 5 324,80 грн судового збору (до задоволення вимог кредиторів) та 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (до задоволення вимог кредиторів).
2. В решті заявлених вимог відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили 07.04.2026.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Житомирської області в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.
Дата підписання ухвали: 08.04.2026
Суддя Макаревич В.А.