вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" березня 2026 р. Справа№ 28/29-б-43/212-2012
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Шапрана В.В.
Станіка С.Р.
Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.
За участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Соломко О.В. - за ордером серії АІ №2061237 від 26.11.25;
від ОСОБА_2 : Войціховський А.В. - за ордером серії АС №1153460 від 01.09.25;
від ОСОБА_3 : Шупеня В.М. - за ордером серії СЕ №1122653 від 02.10.25;
від ліквідатора ТОВ «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича : Леонов К.Ю. за ордером серії АІ №2061345 від 26.11.25.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 (суддя Яковенко А.В., повний текст рішення складено та підписано - 11.08.2025)
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_4
4) ОСОБА_3
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
в межах справи № 28/29-б-43/212-2012
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»
про банкрутство
Короткий зміст заяви
В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 28/29-б-43/212-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (далі - ТОВ »Тридента Агро», Товариство, боржник).
Від ліквідатора банкрута до суду надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Тридента Агро» у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівника та засновників боржника посилаючись на те, що маючи заборгованість перед кредиторами, зокрема перед ініціюючим кредитором у справі - ТОВ «НВ «Долина», керівництвом ТОВ «Тридента Агро» вживались умисні дії щодо виведення коштів з рахунків Товариства за фіктивними операціями, наслідком чого стало доведення його до банкрутства.
При цьому, зазначене твердження базується на проведеному аналізі руху коштів по рахунках ТОВ «Тридента-Агро» у поєднанні із матеріалами проведеної інвентаризації активів боржника в межах справи про банкрутство та встановлення здійснення сумнівних операцій між пов'язаними особами щодо боржника. Також, ліквідатор банкрута посилається на кримінальне провадження №12018100100000999, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023, зокрема, у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «Тридента Агро» у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського від 05.09.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 залишено без змін.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 24.01.2024 задоволено касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара І.О. Скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.02.2023 за результатами розгляду заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності у справі № 28/29-б-43/212-2012. Справу № 28/29-б-43/212-2012 у скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 (суддя Яковенко А.В., повний текст рішення складено та підписано - 11.08.2025), зокрема, задоволено заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» грошові кошти у розмірі 708 016 090,73 грн.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 скасувати повністю; ухвалити нове судове рішення, який у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича у справі № 28/29-б-43/212-2012 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівників та засновників відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме ст. ст. 4, 61 КУзПБ, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
При цьому, скаржник посилається на те, що він був учасником товариства боржника, а не є його керівником, тому на його думку ним не здійснювалась фінансово-господарська діяльність підприємства, і як він вважає покладання на нього субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника є неправомірним, а також недоведеним належними доказами.
Також, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_3 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 ; ухвалити в цій частині нове судове рішення, який у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича у справі № 28/29-б-43/212-2012 про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 відмовити повністю.
В своїй апеляційній скарзі, скаржник зазначає про те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, не враховано те, що ліквідатор звертаючись до суду з даною заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівників та засновників пропустив позовну давність, на що суд уваги не звернув, також скаржник вказує на те, що судом не наведено жодного доказу та обґрунтування для застосування солідарної відповідальності, при цьому як вважає скаржник судом неправомірно використано матеріали досудового розслідування як доказу.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_2 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 скасувати повністю; ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича у справі № 28/29-б-43/212-2012 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівників та засновників відмовити повністю.
……………………………………………………………
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
14.11.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича надійшов відзив на апеляційні скарги, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 року у справі 28/29-б-43/212-2012.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 апеляційну скаргу у справі № 28/29-б-43/212-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.09.2025 апеляційну скаргу у справі № 28/29-б-43/212-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.
У відповідності до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.10.2025 апеляційну скаргу у справі № 28/29-б-43/212-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 28/29-б-43/212-2012 за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в межах справи № 28/29-б-43/212-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 28/29-б-43/212-2012 за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_4 , 4) ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в межах справи № 28/29-б-43/212-2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.
30.09.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012.
16.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 28/29-б-43/212-2012.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012, серед іншого, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012, серед іншого, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 залишено без руху.
23.10.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Слід зазначити, що суддя Станік С.Р. перебував у відпустці з 22.10.2025 до 01.11.2025.
28.10.2025 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання вимог ухвали суду. Суд приймає дану заяву, яка заяву про усунення недоліків.
31.10.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшла заява про долучення до апеляційної скарги квитанції про сплату судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 відкрито апеляційне провадження у справі № 28/29-б-43/212-2012 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 призначено на 26.11.2025.
Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 задоволено клопотання ОСОБА_1 , та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012; відкрито апеляційне провадження у справі № 28/29-б-43/212-2012; об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 здійснено разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 та призначено на 26.11.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 задоволено клопотання ОСОБА_3 , та поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012; відкрито апеляційне провадження у справі № 28/29-б-43/212-2012; об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 здійснено разом з апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 та призначено на 26.11.2025.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2545/25 від 24.11.2025 у зв'язку із перебуванням судді Козир Т.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 28/29-б-43/212-2012.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 апеляційні скарги у справі № 28/29-б-43/212-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Станік С.Р.
26.11.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про витребування ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» належним чином засвідчених копій документів, зазначених в клопотанні.
09.12.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
10.12.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Лісовенко надійшло клопотання про часткову відмову від апеляційної скарги.
Також, 10.12.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Цимбала надійшло клопотання про витребування документів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкладено до 28.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі № 28/29-б-43/212-2012 задоволено заяву ОСОБА_2 про часткову відмову від апеляційної скарги у справі № 28/29-б-43/212-2012; прийнято часткову відмову ОСОБА_2 від апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №28/29-б-43/212-2012 - в частині вимог про скасування рішення щодо відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ; закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі №28/29-б-43/212-2012 - в частині вимог про скасування рішення щодо відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі № 28/29-б-43/212-2012, серед іншого, запропоновано учасникам справи надати свої міркування або пояснення щодо заявлених ОСОБА_3 клопотань про витребування ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» належним чином засвідчених копій документів та про долучення доказів до матеріалів справи; оголошено перерву у справі № 28/29-б-43/212-2012 до 11.02.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/446/26 від 09.02.2026 у зв'язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 28/29-б-43/212-2012.
Згідно з витягом до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 апеляційні скарги у справі № 28/29-б-43/212-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Козир Т.П., Станік С.Р.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/460/26 від 10.02.2026 у зв'язку із перебуванням судді Козир Т.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 28/29-б-43/212-2012.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 апеляційні скарги у справі № 28/29-б-43/212-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Шапран В.В., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 28/29-б-43/212-2012 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Шапран В.В., Станік С.Р.
11.02.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 28/29-б-43/212-2012.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у справі № 28/29-б-43/212-2012 запропоновано учасникам справи надати свої пояснення щодо питань : 1) яким чином арбітражний керуючий проводив аналіз фінансового стану боржника? 2) чим підтверджується безтоварність операцій боржника? 3) на якій стадії перебуває виконавче провадження з виконання рішення №34/47320? 4) в заставі банку окрім нерухомості було 22 автомобіля, яка їх правова доля на даний час? 5) яка загалом заставна вартість майна?; задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича про відкладення розгляду справи № 28/29-б-43/212-2012; розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 відкладено на 11.03.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі № 28/29-б-43/212-2012 оголошено перерву у справі № 28/29-б-43/212-2012 до 25.03.2026
Явка представників учасників справи
25.03.2026 у судове засідання з'явилися представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ліквідатора ТОВ «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
Заяви/клопотання подані учасниками справи
09.12.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, зокрема, Адвокатський запит адвоката Шупені В.М. від 21.11.2025 року; Відповідь арбітражного керуючого Гусара І.О. від 28.11.2025; статут ТОВ «Тридента Агро» (затверджений протоколом №15 від 04.05.2007); свідоцтво про державну реєстрацію Серія А01 № 216025; довідка з ЄДРПОУ № 420 (станом на 16.01.2004); довідка з ЄДРПОУ № 791 (станом на 06.06.2007); свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100046096; ліцензія Серія АВ № 230765 (оптова торгівля пестицидами);ліцензія Серія АВ № 332481 (оптова торгівля насінням); повідомлення про 27 структурних підрозділів за підписом Ген. директора Якименка В.В.; інші реєстраційні документи згідно з додатками до відповіді ліквідатора (повідомлення фондів, довідки про взяття на облік); витяг з Сервісу МВС України «Транспортні засоби у розшуку» .
06.03.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме лист Головного сервісного центру МВС № 31/4298АЗ-32101-2025 від 25.12.2025; роздруківки додатків до листа МВС з інформацією з ЄДРТЗ (файли «ТОВ ТРИДЕНТА АГРО...; Пошук ТЗ остання операція» та «Пошук ТЗ»).
У судове засідання 25.03.2026 представник ліквідатора ТОВ «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича просив не задовольняти клопотання про долучення доказів, а представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили задовольнити зазначені клопотання про долучення доказів.
Відповідно до частин 1, 2 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.91 ГПК).
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.80 ГПК).
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.80 ГПК).
Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч.2 ст.207 ГПК).
Відповідно до частин 2, 3 ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Враховуючи сталу практику Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14 (врахована судом апеляційної інстанції), від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18 та інші).
За змістом ч.1 ст.43 ГПК передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Колегія суддів зазначає, що документи, які просить витребувати заявник в клопотаннях не впливають на вирішення даного спору, а тому дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення таких клопотань.
Позиції учасників справи
25.03.2026 у судовому засіданні представники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили задовольнити апеляційні скарги в повному обсязі.
Представник ліквідатора ТОВ «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 у справі № 28/29-б/43-212-2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Тридента Агро" арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В. та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гусара І.О.
Під час виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" арбітражним керуючим Гусаром І.О. було встановлено існування обставин для звернення до господарського суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та колишніх керівників та учасників боржника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Так, ліквідатором у поданій заяві вказано, що на підставі виписок з поточних рахунків банкрута відкритих у банківських установах ліквідатором виявлено операції банкрута з ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес", ОСОБА_5 , ТОВ "Технік Енерджі", ТОВ "Ріверс ЛТД", ОСОБА_6 , ТОВ "УПЗ" , при цьому зазначає, що кошти по операціях були виведені з рахунку банкрута без жодної майнової дії зі сторони контрагентів.
Разом з тим, ліквідатор зазначає, що вказані особи є пов'язаними, засновниками та керівництвом банкрута виводилися кошти з рахунків товариства з метою уникнення виконання зобов'язань перед кредиторами.
Крім того, ліквідатор банкрута посилається на кримінальне провадження № 12018100100000999, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, досудовим розслідуванням встановлено, що 21.04.2008 між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Тридента Агро" укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії N 100.2.3-01/100к-08 на суму 55 000 000,00 грн. до 20.09.2009. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором N 100.2.3-01/100к-08 від 21.04.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес" укладено іпотечний договір N 2426 від 21.04.2008.
Відповідно до умов зазначеного іпотечного договору Банку в іпотеку передано нерухоме майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 868 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Носівський район, м. Носівка, вул. Привокзальна, 24-б та складається зі: складу, літера А, площею 774,4 кв. м; котельні, літ. а, площею 61,7 кв. м; вагові, літ. А1, площею 14,6 кв. м; вагової, літ. Б, площею 17,3 кв. м 01 серпня 2008 року між ТОВ "Тридента Агро" та ВАТ "ВТБ Банк" було укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії N 100.2.3- 01/217К-08.
Згідно з умовами Договору кредиту ПАТ "ВТБ банк" надав ТОВ "Тридента Агро" кредит із максимальним лімітом заборгованості 537606,00 дол. США, із зменшенням максимального ліміту заборгованості, згідно з графіком передбаченим Кредитним договором та кінцевим терміном повернення кредиту до 30 липня 2010 року та зі сплатою процентів, в розмірі 14,0 % відсотків річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань по зазначеному кредитному договору між банком 01.08.2008 укладено договір застави N 100.2.301/218з-08 та 18.08.2008 укладено договір застави N 100.2.301/238з-08.
Відповідно до умов договору застави в забезпечення ПАТ "ВТБ Банк" передано 22 автомобіля. 13 червня 2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Тридента Агро" укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії N 100.2.3- 01/175к-08.
Відповідно до умов кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в сумі 5 000 000 дол. США., з кінцевим строком погашення 11 грудня 2009. Для забезпечення виконання умов кредитного договору N 100.2.3-01/175к-08 від 13.06.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес" укладено договір іпотеки.
Згідно з умовами зазначеного договору іпотеки, в іпотеку Банку передано наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 445,9 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; нежитлове приміщення загальною площею 1030 кв. м. яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення загально площею 167,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; нежитлове приміщення загальною площею 44,2 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4. В результаті неправомірних дій, засновників та службових осіб ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес" ПАТ "ВТБ Банк" завдано збитки в особливо великих розмірах - 102 568 998,50 грн. та 9 933 180, 09 дол. США. Крім того встановлено, що службові особи ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес", зловживаючи повноваженнями, діючи умисно, з метою унеможливити виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 34/47320 від 20.12.2010, після накладення Державною виконавчою службою арешту на іпотечне майно за адресою: АДРЕСА_5, розібрали іпотечне майно на будівельні матеріали.
Враховуючи вище наведене, ліквідатор вважає про наявність існування причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю колишніх керівників та засновників боржника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" до банкрутства, тому звернувся з відповідною заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
За наслідками розгляду вищевказаної заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишенню без задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
За змістом ч. 1 ст. 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Враховуючи положення абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом (абзаци другий, третій частини другої статті 61 КУзПБ).
Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини зазначених осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності.
Метою субсидіарної відповідальності як інституту є створення для кредиторів в межах справи про банкрутство додаткових гарантій захисту їх прав та законних інтересів та недопущення використання юридичної особи як інструменту безпідставного збагачення за чужий рахунок, відтак забезпечення стабільності функціонування ринку та фінансової дисципліни.
Визначене ч. 2 ст. 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони).
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника; об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів; суб'єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ; суб'єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб'єкта правопорушення).
Тлумачення положень частини другої статті 61 КУзПБ із застосуванням філологічного, системного та телеологічного (цільового) способів її інтерпретації свідчить, що у ній закріплено припис згідно з яким суб'єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.
До третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням його до банкрутства ч. 2 ст. 61 КУзПБ відносяться будь-які особи, наслідком дій або бездіяльності яких стало банкрутство юридичної особи (див. висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).
Для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов'язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.
Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов'язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв'язку також належить до об'єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).
Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.
Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).
Як зазначалось вище, у даній справі провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 28/29-б-43/212-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро».
Так, засновниками банкрута- Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» : є ОСОБА_1 (частки в статутному капіталі якого становить 67 %), ОСОБА_2 (частки в статутному капіталі якої становить 33%), а керівниками були ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що згідно з долученими до поданої заяви банківськими виписками з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у 2010, 2011 та 2012 роках було виведено грошових коштів на суму більше 100 мільйонів гривень на користь ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес", ОСОБА_5 , ТОВ "Технік Енерджі", ТОВ "Ріверс ЛТД", ОСОБА_6 , ТОВ "УПЗ" за безтоварними операціями/без майнових дій збоку контрагентів, що підтверджується результатами проведеної ліквідатором інвентаризацій майна боржника, згідно з якими у ТОВ "Тридента Агро" відсутнє будь-яке майно та активи.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
- засновником ТОВ "Технік Енерджі" є ОСОБА_6 ;
- засновником ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес" є ОСОБА_6 , керівником товариства є ОСОБА_4 (до 11.04.2013 керівником був ОСОБА_1 );
- засновником ТОВ "УПЗ" (остання назва "Укрлізинг" до 01.11.2010 було ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес", з 01.11.2010 - ОСОБА_6 .
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, з чим погоджується і апеляційний господарський суд, що у вказаний період грошові кошти з банківських рахунків товариства- банкрута переводилися, зокрема і на рахунки контрагентів боржника, які були пов'язаними із Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" особами.
Разом з тим, суд правильно зазначає, що зазначеними особами - ОСОБА_1 (частки в статутному капіталі якого становить 67 %), ОСОБА_3 (керівник банкрута у період з 05.10.2005 по 28.10.2011) та ОСОБА_4 (керівник банкрута з 28.10.2011) не надано суду жодних пояснень та/або доказів, а саме: не надано суду обґрунтування економічної доцільності/прибутковості здійснення ряду операцій із контрагентами, не надано суду пояснень щодо обставин відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" будь-якого майна/активів за результатами вчинення відповідних правочинів, не спростовано доводів ліквідатора щодо перерахування товариством грошових коштів на користь контрагентів, які є пов'язаними особами щодо боржника.
Також, суд вірно виходив з того, що зазначеними відповідачами не надано суду пояснень щодо обставин, встановлених досудовим розслідуванням в межах кримінального провадження № 12018100100000999, не надано суду доказів вжиття заходів для покращення фінансово-господарського стану товариства (укладення економічно-вигідних правочинів, тощо).
За змістом ст. ст. 73,74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Враховуючи наведене, місцевий господарський суд, з яким в цій частині погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку, що ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" було доведено належними та допустимими доказами те, що учасником - ОСОБА_1 та керівниками боржника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були вчинені дії спрямовані на виведення активів боржника, зокрема на користь пов'язаних із товариством -боржника особами, було погіршено фінансове становище боржника, при цьому зворотного ними не доведено.
Відтак, з огляду на встановлене, суд першої інстанції належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, правомірно задовольнив заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що в діях та бездіяльності керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" ОСОБА_3 (керівник банкрута у період з 05.10.2005 по 28.10.2011) і ОСОБА_4 (керівник банкрута з 28.10.2011), а також учасника банкрута ОСОБА_1 наявний повний склад господарського правопорушення.
За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано Поклав на ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", стягнувши солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" грошові кошти у розмірі 708 016 090,73 грн, в цій частині судове рішення є правильним і підстав для скасування апеляційний господарський суд не вбачає.
Але суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_2 , з огляду на таке.
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є одним з учасників ТОВ «Тридента Агро» розмір частки в статутному капіталі якої становить 33%.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства;8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства;9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності;10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника;11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період;12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів;13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;14) прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток;15) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.
За змістом ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Рішення з питань, передбачених пунктами 2, З, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників, товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4,5,9,10,14 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Враховуючи наведені норми, важливі рішення в діяльності юридичної особи приймаються або одностайно або учасниками, що володіють понад трьома четвертями голосів. Решта питань які вирішуються учасниками товариства вирішуються більшістю голосів усіх учасників товариства тобто учасниками, що володіють понад 50 % голосів, тобто частка в статутному капіталі яких становить понад 50 %.
Із матеріалів справи вбачається та як і було встановлено судом, ОСОБА_2 володіє часткою в статутному капіталі товариства-банкрута, що становить 33%, а отже вона має 33% голосів, зазначене підтверджує той факт, що ОСОБА_2 не вправі одноосібно прийняти жодного рішення в діяльності ТОВ «Тридента Агро» ні позитивного ні негативного, зокрема і щодо фінансового становища товариства.
При цьому, матеріали справи не містять належних доказів, які підтверджували здійснення ОСОБА_2 фінансових операцій із контрагентами, які б негативно впливали на господарську діяльність товариства банкрута, виведення активів товариства та перерахування нею грошових коштів товариства банкрута на користь контрагентів, які є пов'язаними особами щодо боржника.
Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_2 є засновником банкрута- Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» її частка в статутному капіталі становить 33%, при цьому остання ніколи не була керівником товариства та не вчиняла будь-яких правочинів від його імені, зокрема і фінансово не вигідних.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, щодо перерахування товариством грошових коштів на користь контрагентів які є пов'язаними особами з ОСОБА_2 , при цьому остання не могла укладати від імені товариства- боржника угоди, що б покращували його фінансове становище, як і не могла одноосібно щодо діяльності товариства враховуючи її частку в сутутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро».
Відтак, враховуючи вище наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено того, що ОСОБА_2 було доведено до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», оскільки відсутні докази заволодіння нею майном та коштами боржника, прийняття рішень, спрямованих на таке зменшення активів боржника, що призвели до банкрутства товариства, а також відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями/ бездіяльністю ОСОБА_2 та негативними наслідками, які настали для товариства боржника у ході здійснення поточної господарської діяльності, і зворотного належним чином не доведено.
Таким чином, ліквідатором не надано належних доказів в розумінні ст. ст. 76,77 ГПК України в обґрунтування своєї позиції, зокрема, щодо вчинення або не вчинення ОСОБА_2 дій спрямованих на доведення товариства боржника до банкрутства.
Відтак, таке звернення ліквідатора боржника має бути аргументованим, містити виклад обставин з наданням підтверджуючих доказів, які свідчать про наявність стверджуваного правопорушення зі сторони особи (осіб) винних за твердженням ліквідатора у доведенні боржника до банкрутства. Доведення до банкрутства для покладення субсидіарної відповідальності має відбуватись на підставі документів та фактичних даних, здобутих у процедурах банкрутства. Саме на ліквідатора як заявника відповідно до приписів частини другої статті 61 КУзПБ, статей 74, 76, 77 ГПК України покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між винними діями чи бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для наслідків боржника у вигляді неплатоспроможності, відсутності у нього активів для задоволення вимог визнаних судом кредиторів.
Формальне виконання ліквідатором визначеного КУзПБ обов'язку зі звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності - створення легітимного вигляду дотримання/виконання вимог закону (вчинення дій «про людське око») за своєю суттю не свідчить про наявність підстав для притягнення визначених ним в заяві осіб до субсидіарної відповідальності, адже ініціювання притягнення осіб до субсидіарної відповідальності насамперед передбачає доведення причинно-наслідкового зв'язку між їх діями чи бездіяльністю таких осіб та неплатоспроможністю боржника, доведенням його до банкрутства.
Такий правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 910/3438/13.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором не надано належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 76,77 ГПК України, які би достеменно підтверджували вину ОСОБА_2 у доведенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» до неплатоспроможності, а тому апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» в сумі 708 016 090,73 грн на ОСОБА_2 .
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_2 на користь боржника грошових коштів у розмірі 708 016 090,73 грн, за недоведеності заявлених вимог.
В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, наявні правові підстави для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 в частині задоволення заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, ідентифікаційний номер 25591321) грошові кошти у розмірі 708 016 090 (сімсот вісім мільйонів шістнадцять тисяч дев'яносто) грн. 73 коп - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_2 - відмовити.
4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 у справі № 28/29-б-43/212-2012 залишити без змін.
5. Справу № 28/29-б-43/212-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 08.04.2026.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді В.В. Шапран
С.Р. Станік