вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"07" квітня 2026 р. Справа №920/1017/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Демидової А.М.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня №5" Сумської міської ради
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради
на рішення Господарського суду Сумської області від 14.10.2025 (повний текст складено 30.10.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2025
у справі №920/1017/25 (суддя Вдовенко Д.В.)
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради
до Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня №5" Сумської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Державний реєстратор Виконавчого комітету Сумської міської ради Гримайло Валерія Валеріївна
2) Сумська міська військова адміністрація Сумського району Сумської області
3) Сумська міська рада
про скасування реєстраційної дії
Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради (далі - КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня №5" Сумської міської ради (далі - КНП "Клінічна лікарня №5") про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради Гримайло Валерії Валеріївни, що здійснений 07.12.2023 у відомостях ЄДРПОУ щодо юридичної особи КНП "Клінічна лікарня №5" за номером реєстраційної дії №1006321320009016864, назва реєстраційної дії: Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу або державного органу про відміну рішення щодо припинення юридичної особи на підставі рішення учасників юридичної особи або відповідного органу юридичної особи про відміну рішення про припинення юридичної особи від 05.12.2023 №64-СМР.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.10.2025 у справі №920/1017/25 у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 10.11.2025 у справі №920/1017/25 стягнуто з КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" на користь КНП "Клінічна лікарня №5" 17 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 14.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2025 у справі №920/1017/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 апеляційну скаргу КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" на рішення Господарського суду Сумської області від 14.10.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2025 у справі №920/1017/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.10.2025 та додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 10.11.2025 у справі №920/1017/25 залишено без змін.
23.03.2026, через систему "Електронний суд", КНП "Клінічна лікарня №5" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просить стягнути з КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.03.2026 заяву КНП "Клінічна лікарня №5" у справі №920/1017/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Демидова А.М., Шапран В.В.
31.03.2026, через систему "Електронний суд", КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 розгляд заяви КНП "Клінічна лікарня №5" про ухвалення додаткового рішення у справі №920/1017/25 призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заперечення позивача на заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №920/1017/25 в загальній сумі 24 000,00 грн підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги від 03.12.2025 №506, актами надання послуг від 19.12.2025 №19/12/2025, від 16.02.2026 №16/02/2026, від 20.03.2026 №20/03/2026, платіжними інструкціями від 19.12.2025 №7512, від 20.02.2026 №8004.
Колегією суддів встановлено, що 03.12.2025 між КНП "Клінічна лікарня №5" (замовник) та Адвокатським бюро "Касьяненко Денис і Партнери" (виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №506, відповідно до якого виконавець приймає доручення замовника про надання правової допомоги, згідно з чинним законодавством України про види адвокатської діяльності, а саме представництво інтересів замовника як відповідача у справі №920/1017/25 у суді апеляційної інстанції, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги в порядку та строки обумовлені сторонами.
Згідно з пунктом 2.1 договору для визначення вартості послуг (ціни) за договором застосовується погодинна оплата послуг виконавця з розрахунку - вартість однієї години складає 3 000,00 грн. Розрахунок за надані послуги здійснюється шляхом множення кількості годин, витрачених на надання правової допомоги, на вартість однієї години відповідно до умов договору. Під час розрахунку кількості витраченого часу виконавцем при представництві інтересів замовника у судовому засіданні сторони враховують, що кожна розпочата година судового засідання розраховується як одна година. Фактичну вартість наданих послуг за договором сторони визначають у актах наданих послуг.
За результатами надання послуг виконавцем, на підтвердження їх виконання, сторони підписують акт надання послуг (пункт 2.4 договору).
Відповідно до актів надання послуг: 1) від 19.12.2025 №19/12/2025 виконавець надав послуги: аналіз апеляційної скарги і матеріалів доданих до неї - 2 год, підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу - 3 год, участь у судовому засіданні 16.12.2025 - 1 год (кількість годин - 6, загальна вартість наданих послуг - 18 000,00 грн); 2) від 16.02.2026 №16/02/2026 - участь у судовому засіданні 12.02.2026 - 1 год (кількість годин - 1, загальна вартість наданих послуг - 3 000,00 грн); 3) від 20.03.2026 №20/03/2026 - участь у судовому засіданні 18.03.2026 - 1 год, (кількість годин - 1, загальна вартість наданих послуг - 3 000,00 грн).
Згідно з вимогами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових втрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК України, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №910/13034/20).
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Як зазначалось вище, КНП "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останнє зазначає, що вартість виконаних представником відповідача робіт є завищеною, необґрунтованою, такою, що не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності у розумінні приписів ГПК України є неспівмірною зі складністю справи і документально не підтверджена.
Здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Як вбачається з акта надання послуг від 19.12.2025 №19/12/2025, виконавцем надано послугу з аналізу апеляційної скарги і матеріалів доданих до неї (2 год).
Суд апеляційної інстанції вважає, що сама по собі послуга "підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу" охоплює вчинення наведеної вище дії, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цієї послуги.
У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, наведені у додатковій постанові від 08.04.2021 у справі №922/2321/20.
Також, колегія суддів зазначає, що участь у судовому засіданні є правом сторони, явку представника відповідача у судові засідання суд обов'язковою не визнавав. У справі відбулось три судові засідання 16.12.2025, 12.02.2026, 18.03.2026, представник відповідача приймав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Суд вважає, що у спірних правовідносинах обґрунтованим та пропорційним є розмір витрат відповідача на оплату послуг адвоката за участь у судових засіданнях в сумі 1 000,00 грн за годину з урахуванням умов пункту 2.1 договору.
Таким чином, судова колегія вважає необґрунтовано завищеною вартість наданих послуг та дійшла висновку про часткове задоволення в сумі 12 000,00 грн.
За приписами частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.01.2021 у справі №925/1137/19.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За результатами розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.
Отже, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат шляхом стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у загальному розмірі 12 000,00 грн.
Враховуючи те, що судовий збір за ухвалення додаткового рішення (постанови) не здійснюється, то відповідно судовий збір, згідно з приписами статті 129 ГПК України розподілу не підлягає.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Заяву Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня №5" Сумської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі №920/1017/25 задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня Святого Пантелеймона" Сумської міської ради (40007, місто Суми, вулиця Марко Вовчок, будинок 2; ідентифікаційний код 01981498) на користь Комунального некомерційного підприємства "Клінічна лікарня №5" Сумської міської ради (40007, місто Суми, вулиця М. Вовчок, будинок 2; ідентифікаційний код 02000317) 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду Сумської області.
4. Справу №920/1017/25 передати до Господарського суду Сумської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді А.М. Демидова
В.В. Шапран