ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" березня 2026 р. Справа№ 910/4748/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
від ТОВ "Поляк Груп": Поляк М.В. згідно ордера (у приміщенні суду)
від КП "Чернівецьке тролейбусне управління": Руккас Д.М. (в режимі ВКЗ)
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" та Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року
у справі №910/4748/25 (суддя Івченко А.М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айк'ю Тікет"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 визнано кредиторами боржника:
- ТОВ "Поляк Груп" на суму 1 920 444,92 грн., з яких: 108 336,00 грн. - перша черга; 1 603 317,61 грн. - четверта черга; 208 791,31 грн. - шоста черга;
- АО "Поляк і партнери" на суму 548 901,12 грн., з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 542 845,12 грн. - четверта черга;
- КП "Чернівецьке тролейбусне управління" на суму 4 335 731,19 грн., з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 4 329 675,19 грн. - четверта черга;
- ТОВ "Айкю Директ Електронікс" на суму 1 376 646,17 грн., з яких: 4844,80 грн. - перша черга; 1 353 294,79 грн. - четверта черга; 18 506,58 грн. - шоста черга;
- ОСОБА_1 на суму: 97 752,59 грн. - перша черга;
- ОСОБА_2 на суму: 49 444,09 грн. - перша черга;
- ОСОБА_3 на суму: 202 920,92 грн. - перша черга;
- ОСОБА_4 на суму: 209 262,59 грн. - перша черга;
- ОСОБА_5 на суму: 52 512,00 грн. - перша черга;
- ОСОБА_6 на суму: 78 606,50 грн. - перша черга;
- ОСОБА_7 на суму: 138 632,80 грн. - перша черга;
- ОСОБА_8 на суму: 6 930,17 грн. - перша черга;
- ОСОБА_9 на суму: 59 877,13 грн. - перша черга;
- ОСОБА_10 на суму: 86495,55 грн. - перша черга;
- ОСОБА_11 на суму: 113 549,09 грн. - перша черга;
- ОСОБА_12 на суму: 139 763,89 грн. - перша черга;
- ОСОБА_13 на суму: 173 049,07 грн. - перша черга;
- ОСОБА_14 на суму: 25 911,07 грн. - перша черга;
- ОСОБА_15 на суму: 101 867,82 грн. - перша черга;
- ОСОБА_16 на суму: 94 036,71 грн. - перша черга.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Поляк Груп" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 в частині визнання кредитором боржника КП "Чернівецьке тролейбусне управління" та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити КП "Чернівецьке тролейбусне управління" у визнанні кредитором боржника.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Козир Т.П., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 28.01.2026 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Поляк Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/4748/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4748/25.
Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, КП "Чернівецьке тролейбусне управління" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Поляк Груп на суму 1323333,43 грн. (четверта черга), пені на суму 208791,31 грн. (шоста черга) та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у визнанні вказаних вимог.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 03.02.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Козир Т.П., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 09.02.2026 відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою КП "Чернівецьке тролейбусне управління" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
11.02.2026 року через систему "Електронний суд" від ТОВ "Поляк Груп" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому останнє просить суд відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою КП "Чернівецьке тролейбусне управління" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25.
12.02.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/4748/25851/26 від 09.02.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Козир Т.П. на лікарняному витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 для розгляду справи №910/4748/25, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.
Ухвалою суду від 02.03.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Поляк Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 26.03.2026 року за участю засіданні повноважних представників учасників провадження у справі.
Іншою ухвалою суду від 02.03.2026 року поновлено КП "Чернівецьке тролейбусне управління" строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Чернівецьке тролейбусне управління" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25, об'єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду вказану апеляційну скаргу з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою ТОВ "Поляк Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 26.03.2026 року за участю засіданні повноважних представників учасників провадження у справі.
03.03.2026 року через систему "Електронний суд" від ТОВ "Поляк Груп" до суду надійшли додаткові пояснення.
КП "Чернівецьке тролейбусне управління" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Поляк Груп" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині визнання КП "Чернівецьке тролейбусне управління" кредитором боржника - без змін.
ТОВ "Поляк Груп" у відзиві на апеляційну скаргу КП "Чернівецьке тролейбусне управління" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в частині визнання ТОВ "Поляк Груп" кредитором боржника - без змін.
10.03.2026 року через систему "Електронний суд" від представника КП "Чернівецьке тролейбусне управління" Руккаса Д.М. надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 26.03.2026 року, та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 17.03.2026 року було відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви.
20.03.2026 року через систему "Електронний суд" від представника КП "Чернівецьке тролейбусне управління" Руккаса Д.М. надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 26.03.2026 року, та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 24.03.2026 року вищенаведену заяву було задоволено.
25.03.2026 року через систему "Електронний суд" від розпорядника майна ТОВ "Айк'ю Тікет" арбітражного керуючого Андрощук О.П. надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 26.03.2026 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 25.03.2026 року у задоволенні такої заяви було відмовлено.
До дати судового засідання від розпорядника майна ТОВ "Айк'ю Тікет" арбітражного керуючого Андрощук О.П. надійшли пояснення по справі.
В судове засідання 26.03.2026 з'явились представники ТОВ "Поляк Груп" то КП "Чернівецьке тролейбусне управління" та надали свої пояснення по суті спору та вимог апеляційних скарг.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляли.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
26.03.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги КП "Чернівецьке тролейбусне управління" слід відмовити, а апеляційна скарга ТОВ "Поляк Груп" підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 45 наведеного кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Згідно ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;
- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/4748/25 про банкрутство ТОВ "Айк'ю Тікет", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 21.05.2025 року за заявою ТОВ "Поляк Груп", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Андрощук О.П.
Відповідне оголошення про відкриття відносно ТОВ "Айк'ю Тікет" провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 29.05.2025 року за №76223.
Після публікації вказаного оголошення до суду надійшли, в тому числі, заяви ТОВ "Поляк Груп" та КП "Чернівецьке тролейбусне управління" з грошовими вимогами до боржника.
За наслідками розгляду поданих суду заяв ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 визнано кредиторами боржника, в тому числі ТОВ "Поляк Груп" на суму 1 920 444,92 грн., з яких: 108336,00 грн. - перша черга; 1603317,61 грн. - четверта черга; 208 791,31 грн. - шоста черга; КП "Чернівецьке тролейбусне управління" на суму 4 335 731,19 грн., з яких: 6 056,00 грн. - перша черга; 4 329 675,19 грн. - четверта черга;
ТОВ "Поляк Груп" та КП "Чернівецьке тролейбусне управління" з даною ухвалою попереднього засідання не погоджуються та в поданих апеляційних скаргах посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
ТОВ "Поляк Груп", оскаржуючи вимоги КП "Чернівецьке тролейбусне управління", зазначає, що кредитором не доведено належними та допустимими доказами наявність у боржника заборгованості за Договором №2 від 01.02.2024 про передачу активного балансу та за Договором №01/24 01.02.2024 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади, а вимоги зі сплати судового збору за подання позовів про стягнення заборгованості у розмірі 66 566,40 грн. не підлягають визнанню з огляду на їх безпідставність.
КП "Чернівецьке тролейбусне управління", в свою чергу, оскаржуючи вимоги ТОВ "Поляк Груп", стверджує, що укладений між ФОП Маник А.С. та ТОВ "Поляк Груп" Договір №0415-2025 року від 15.04.2025 про відступлення права вимоги (цесії), на підставі якого кредитором заявлені додаткові грошові вимоги, має ознаки факторингу, а оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності у ТОВ "Поляк Груп" ліцензії, що надає право надавати фінансові послуги, то такий договір та передача за ним права вимоги є незаконним.
Оскільки доводи та вимоги скаржників фактично зводяться до незгоди з ухвалою суду в частині наслідків розгляду заяв ТОВ "Поляк Груп" та КП "Чернівецьке тролейбусне управління" з грошовими вимогами до боржника, то у відповідності до ст.269 ГПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції переглядається лише в зазначених частинах. В іншій частині ухвала попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 судом не переглядається.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаної ухвали в оскаржуваних частинах, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Заява КП "Чернівецьке тролейбусне управління" (далі - КП "ЧТУ") з грошовими вимогами до ТОВ "Айк'ю Тікет" надійшла до суду 27.06.2025 року, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.
У поданій заяві кредитор просить визнати вимоги до боржника у розмірі 4 335 731,19 грн., які ґрунтуються на договорі купівлі-продажу №01/02 від 31.01.2024 року, агентському договорі №02/02 від 01.02.2024 року, договорі про передачу активного балансу транспортних карток №2 від 01.02.2024 року та договорі про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади №01/24 від 01.02.2024 року. Також кредитором заявлено до визнання судовий збір, сплачений за подання позовних заяв про стягнення заборгованості за вказаними вище договорами на суму 66 566,40 грн.
На підтвердження вимог до заяви додано копії відповідних договорів, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів фіксації розміру активного балансу, платіжних інструкцій, банківських виписок, претензій, таблиці розрахунку заборгованості.
Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу в частині визнання вимог КП "Чернівецьке тролейбусне управління", дійшов висновку про їх доведеність належними та допустимими доказами по справі.
Досліджуючи заяву КП "Чернівецьке тролейбусне управління" та додані до неї докази, судом встановлено наступне.
Щодо вимог за договором купівлі-продажу №01/02 від 31.01.2024, то відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов'язується передати у власність Покупцю товар - Магнітні картки, вид, кількість, та технічні вимоги до яких зазначені у Специфікації, що є Додатком 1 до даного Договору, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити вказаний Товар.
Згідно пункту 2.2. Договору Вартість однієї одиниці товару становить 19 (дев'ятнадцять) гривень 50 копійок без ПДВ.
Вартість Товару, погоджена й затверджена Сторонами у Додатку №1 (Специфікації) до Договору, є фіксованою й незмінною протягом усього строку його дії.
У відповідності до пункту 2.6 Оплата Покупцем за товар здійснюється по мірі реалізації Товару третім особам, але в будь-якому випадку не рідше ніж 1 (один) раз в календарний місяць до повного виконання даного Договору, відповідно до здійснених замовлень Покупцем згідно Додатку 2.
Так, на виконання Договору Сторони підписали та узгодили три замовлення на суму 171 288,00 грн. При цьому картки були передані Покупцю згідно видаткових накладних у кількості 8784 одиниці. Пізніше Сторони погодили та підписали Додаткову угоду про зміну загальної суми Договору без зміни ціни за одиницю товару, яка є невід'ємною частиною Договору № 01/02. Однак Продавець не отримав оплату за фактично поставлений Товар.
Відповідно Покупець не виконав свої зобов'язання згідно Договору, щодо оплати отриманого товару. Так, згідно пункту 4.3.2 Покупець, зобов'язаний був оплатити товар, поставлений Продавцем.
З метою досудового врегулювання спору, 28.11.2024 КП "Чернівецьке тролейбусне управління" було направлено на електронну адресу боржника лист-вимогу з проханням виконати зобов'язання за договором шляхом оплати суми заборгованості у повному обсязі. Однак зобов'язання з оплати поставленого товару не виконані боржником.
Таким чином, боржником в період дії Договору №01/02 від 31.01.2024 порушено умови договору щодо оплати, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 171 288,00 грн.
Пізніше кредитор звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Станом на дату подання відповідної заяви розгляд справи №926/3088/24 не завершено. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 року вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ.
Отже, заборгованість Покупця, яка складається із вартості отриманих ним карток згідно видаткових накладних, складає 171 288,00 грн. та підтверджується серед іншого, підписаним між сторонами Актом звіряння взаємних розрахунків.
Щодо вимог за агентським договором №02/02 від 01.02.2024 року, то відповідно до п. 1.1. предметом даного Договору є: "Комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобов'язується надавати Принципалу послуги із сприяння в укладенні наступних правочинів: продаж транспортних карток "смарт-картка MF Ultralight EV1 неперсоналізована "Громадська" та "Студентська", третім особам для використання їх за призначенням".
У відповідності до пункту 1.6. Сторони погодили, що під час продажу транспортних карток (карток багаторазового використання) пасажир сплачує Комерційному агенту за таку картку з активним балансом 200 грн., з яких 30 грн. - вартість картки, 170 грн. - активний баланс для здійснення проїзду в міському електричному та автомобільному транспорті.
При цьому, згідно Договору послуги з продажу транспортних карток надавались Комерційним агентом по 31.10.2024 року, та відповідно кошти, а саме винагорода, за кожну реалізовану транспортну картку на умовах даного Договору, складають дебіторську заборгованість Принципала та мала бути перерахована Комерційному агенту згідно умов Договору у повному обсязі у строк, передбачений умовами Договору.
Отже, заборгованість Принципала, яка складається з винагороди за фактичну реалізацію транспортних карток, повинна бути переказана у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Комерційного агента. Таким чином, залишаються невиконаними зобов'язання, що виникли в результаті виконання Агентського договору №02/02 від 01.02.2024 року. Загальна сума заборгованості згідно підтверджуючих документів складає 33 190,00 грн.
Так, у відповідності до п. 2.2. розділу 2 Договору Принципал зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання рахунку та акту наданих послуг виплатити Комерційному агенту винагороду в розмірі 5 грн. (п'ять гривень 00 коп.) за кожну реалізовану транспортну картку на умовах даного Договору.
Тобто, зобов'язання щодо виплати винагороди виникають у Принципала не пізніше 5 днів з дня отримання рахунку та акту наданих послуг.
На підтвердження заборгованості кредитором надано підписані сторонами Акти наданих послуг за період з 01.02.2024 по 31.10.204, які формують суму заборгованості, а також розрахунок заборгованості, що складає 33 190,00 грн.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) визначену чинним в Україні законодавством. За порушення зобов'язань винна Сторона несе відповідальність, що визначена умовами цього Договору та законодавством України. Згідно пункту 7.2. Договору у випадку, якщо Стороні завдано шкоди в результаті невиконання чи неналежного виконання умов даного Договору іншою Стороною, винна Сторона несе відповідальність у розмірі дійсної та документально підтвердженої шкоди.
З метою досудового врегулювання спору, 28.11.2024 кредитором було направлено на електронну адресу боржника лист-претензією з проханням виконати зобов'язання за договором шляхом оплати суми заборгованості у повному обсязі.
Пізніше кредитор звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2025 року вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Отже, заборгованість боржника, яка складається з винагороди за фактичну реалізацію транспортних карток за агентським договором складає 33 190,00 грн.
Щодо вимог за Договором про передачу активного балансу транспортних карток №2 від 01.02.2024 року, то відповідно до п. 1.2. Договору отримувач приймає активний баланс транспортних карток з усіма правами та обов'язками, пов'язаними з його використанням, та покриває Передавачу понесені витрати за поповнення балансу через платіжні системи за період здійснення повної передачі.
Згідно пункту 3.3 Договору отримувач на підставі Акту відшкодування комісійних витрат за поповнення активного балансу (додаток 3) та підтверджуючих документів оплачує Передавачу витрати, пов'язані з поповненням активного балансу транспортних карт платіжними системами за період повної передачі.
На виконання умов Договору № 2 відповідачу щомісяця передавались на підпис Акти відшкодування та підтверджуючі документи (Акти наданих послуг між фінансовими установами та КП "Чернівецьке тролейбусне управління").
Окрім цього відповідачу було надано доступ в електронному вигляді до Актів відшкодування з метою їх підписання та підтвердження.
З метою досудового врегулювання спору, КП "Чернівецьке тролейбусне управління" було направлено на адресу боржника лист-претензією з проханням виконати зобов'язання за договором шляхом підписання Актів та відшкодування комісійних витрат.
Разом з тим, боржник частково повернув підписані Акти, зокрема за лютий-травень 2024 року, підтверджуючи таким чином заборгованість перед позивачем.
Пізніше кредитор звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Станом на дату подання відповідної заяви розгляд справи №926/2776/24 не завершено. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 року вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ.
Отже, прострочена заборгованість Покупця за Договором про передачу активного балансу №02 від 01.02.2024, яка складається із сум витрат комісії за поповнення транспортних карт громадянами, яка сплачувалась фінансовим установам та мала бути відшкодована боржником на підставі Договору та актів про відшкодування комісійних витрат складає 242 976,75 грн.
Щодо вимог за Договором №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 року, то слід зазначити, що вказаний договір укладено між КП "Чернівецьке тролейбусне управління" та боржником на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №6/1 від 09.01.2024 року "Про визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги - оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду у міському пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади".
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, Договору предметом Договору є надання послуг з забезпечення функціонування автоматизованої системи оплати обліку проїзду (надалі -АСООП), організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду (далі - БЗОП) на території Чернівецької міської територіальної громади. Код послуги - ДК 021:2015:72250000-2 (Послуги, пов'язані із системами та підтримкою) (далі - Послуги).
До обов'язків Оператора входить збір, обробка, та зберігання даних про виконану транспортну роботу в системі АСООП, надання доступу до інформації щодо кількості зареєстрованих поїздок через Електронний кабінет Перевізника в системі АСООП, проведення своєчасних розрахунків з Перевізником відповідно до умов цього Договору.
При цьому згідно до п. 2.4 Договору Перевізник має право отримувати від Оператора кошти за оплату проїзду пасажирами (користувачами).
У відповідності до п. 4.7. кошти, отримані Оператором від поповнення електронних квитків, акумулюються на розрахунковому рахунку, відкритому в фінансовій установі України на ім'я Оператора, та не являються його доходом від господарської діяльності.
При цьому п.4.8 Договору передбачено, що при розрахунку Пасажиром транспортними картами "Громадська", "Студентська", "Учнівська", "Пільгова" Оператор на наступний робочий день від дня реєстрації оплати проїзду, але не пізніше 3 трьох днів, здійснює перерахунок вартості проїзду на розрахунковий рахунок Перевізника з утриманням своєї винагороди.
В той же час пунктом 4.10 унормовано, що при розрахунку пасажиром QR-кодом, банківською карткою /пристроєм з NFС-оплатою оплата за проїзд здійснюється на розрахунковий рахунок Перевізника.
Таким чином, з наведених положень вбачається, що разові квитки поступали на рахунок Перевізника, а поповнення електронних квитків, а саме транспортних карт, які є носіями електронних квитків, надходили до Оператора у період з 01.02.2024 по 10.09.2024 року. В той же час КП також отримував частину поповнень транспортних карток на свій рахунок, що підтверджується згідно банківської виписки з рахунків КП.
Починаючи з 10.09.2024 року у відповідності до Рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 10.09.24 року № 630/1 "Про внесення змін до Умов проведення конкурсу на визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги - оператора автоматизованої системи обліку оплати проїзду у міському пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади" КП "Чернівецькому тролейбусному управлінню" передано функції Оператора.
При цьому, згідно Договору 01/24 послуги з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду надавались відповідачем по 31.10.2024 року. Боржник підтверджував кількість зареєстрованих поїздок та їх вартість, яка підлягала перерахуванню Перевізнику, звітами по реєстрації оплати проїзду за період з 09.09.2024 року по 31.10.2024 року.
Станом на 10.09.2024 року при передачі функцій Оператора до КП кошти від поповнень, які були акумульовані на рахунку Оператора, згідно умов Договору не були передані Перевізнику, однак, оскільки і надалі до 31.10.2024 року боржником здійснювалась реєстрація проїзду пасажирів, то дані кошти списувались з транспортних карток системою по мірі їх використання пасажирами, як оплата за проїзд, яка і мала бути перерахована Перевізнику.
Кредитор зазначає, що поповнення які надходили на рахунок Оператора, при реєстрації проїзду залишались на рахунку Оператора, проте при використанні пасажирами, обліковуються вже як зареєстровані та оплачені поїздки, вартість яких підлягає перерахуванню Перевізнику.
Оскільки з 10.09.2024 року поповнення припинили надходити на рахунок боржника, хоча в той же час оплата пасажирів продовжувала реєструватись та обліковуватись у боржника, то виникла заборгованість щодо вартості оплачених поїздок за період з 10.09.25 по 31.10.24 року, яку після припинення договору боржник не перерахував перевізнику.
На цій підставі прострочена заборгованість, яка складає вартість зареєстрованих та оплачених поїздок, що підтверджується звітами про зареєстровані поїздки, складає 3 791 050,08 грн.
Кредитор зазначає, що загальна вартість оплачених поїздок з 01.02.2024 по 31.10.2024 складає 21 100 448,00 грн. Це транспортна робота перевізника, його дохід, кошти, які були використані пасажирами (оплата за проїзд) з транспортних карток та залишились частково на рахунку боржника. Дана сума є загальною для повернення Перевізнику та підтверджується актами фіксації розміру активного балансу до Договору №2 про передачу активного балансу, який був укладений у зв'язку із передачею функцій Оператора на боржником 01.02.2024 року. Сторони підписували акти фіксації за період з 01 лютого по 09.09.2024 року. В графі "зареєстровано платних поїздок пасажирами на суму" міститься інформація щомісячних сум оплачених поїздок.
Надана суду банківська виписка з рахунків кредитора, на які приходили поповнення ТК пасажирами через платіжні системи та оборотно-сальдова відомість з Бухгалтерської програми ВАS підтверджує суму поповнень ТК, які приходили на перевізника у період з 01.02.2024 по 31.10.2024 року, придбані через платіжні системи разові квитки та складають 11 905 836,77 грн.
Крім того, у період з лютого по жовтень 2024 року включно відбулось зменшення даної суми: боржник частково перерахував на користь кредитора транспортну роботу, а саме оплачені поїздки за червень, липень 2024 року на суму 2 502 097,37 грн., що підтверджується платіжними інструкціями.
Також при виконанні рішення суду №926/2076/24 на користь кредитора було стягнуто кошти у розмірі 2 876 859,90 грн. (згідно договору №2 про передачу активного балансу), що підтверджується наявною у справі платіжною інструкцією №15121 від 12.12.2024 року.
Отже, загальна сума коштів, яку боржник сплатив кредитору, складає 5378957,27 грн., як наслідок станом на дату подання даної заяви заборгованості складає 3 815 654,04 грн.
З метою досудового врегулювання спору, кредитором було направлено на електронну адресу боржника лист-претензією з проханням виконати зобов'язання за договором шляхом оплати суми заборгованості у повному обсязі.
Пізніше кредитор звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення простроченої заборгованості. Станом на дату подання відповідної заяви розгляд справи №926/2842/24 не завершено. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 року вказану позовну заяву залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 7 КУзПБ.
За таких обставин, правомірним в даному випадку є визнання грошових вимог КП "Чернівецьке тролейбусне управління" до ТОВ "Айк'ю Тікет" на загальну суму 4 269 164,79 грн., які виникли на підставі договору купівлі-продажу №01/02 від 31.01.2024, агентського договору №02/02 від 01.02.2024, договору про передачу активного балансу транспортних карток №2 від 01.02.2024 та договору про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади №01/24 від 01.02.2024.
Заперечення ТОВ "Поляк Груп" на вказані кредиторські вимоги є безпідставними та судом відхиляються, з огляду на таке.
Предметом Договору №01/24 є надання послуг з забезпечення функціонування автоматизованої системи оплати обліку проїзду (надалі -АСООП), організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду (далі - БЗОП) на території Чернівецької міської територіальної громади. Код послуги - ДК 021:2015:72250000-2 (Послуги, пов'язані із системами та підтримкою) (далі - Послуги).
Натомість прямий обов'язок щодо перерахунку оплачених поїздок закріплений в обов'язках Оператора (розділ 2 права обов'язки сторін), а саме обов'язок своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки з Перевізниками відповідно до умов цього Договору (абз. 19-ий пункту 2.1.). При цьому у відповідності до пункту 2.4 Договору Перевізник має право отримувати від Оператора кошти за оплату проїзду пасажирами (користувачами), (абз. 7 п. 2.4.)
Також у відповідності до пункту 4.7. кошти, отримані Оператором від поповнення електронних квитків, акумулюються на розрахунковому рахунку, відкритому в фінансовій установі України на ім'я Оператора, та не являються його доходом від господарської діяльності.
У зв'язку із зазначеним, Договором №01/24 були передбачені прямі обов'язки Оператора контролювати кількість зареєстрованих та оплачених поїздок (транспортна робота Перевізника), а також надавати доступ до даної інформації.
Так, у відповідності до абзацу 6 пункту 2.1 Оператор зобов'язаний забезпечити збір, обробку, та зберігання даних про виконану транспортну роботу в системі АС ООП (транспортна робота і є вартістю оплачених поїздок).
У відповідності до абзацу 12, 16, 17 пункту 2.1 Оператор зобов'язаний забезпечити " - надання персоніфікованого доступу до електронного кабінету Перевізника в системі АС ООП", а також можливість " - цілодобового доступу до електронного кабінету Перевізника в системі АСООП та - доступ до інформації щодо кількості зареєстрованих поїздок через електронний кабінет Перевізника в системі АСООП".
Крім того, згідно з абз. 18 пункту 2.1 Оператор зобов'язаний забезпечити " - щомісяця, в термін до 3-го числа місяця, наступного за звітнім формування звіту про фактичну кількість перевезених пасажирів Перевізником, у тому числі по пільговому перевезенню окремих категорій осіб.".
Вказані обов'язки передбачають пряме зобов'язання Оператора формувати звіти про оплачені поїздки та надавати доступ до них Перевізнику. На виконання даних умов кожний період боржник формував та надавав зазначені звіти за підписом посадових осіб Оператора, які і підтверджують суму заборгованості.
Із вказаними обов'язками кореспондуються права Перевізника, закріплені пунктом 2.4.
У додатках до Договору міститься форма звіту, яка в процесі Виконання Договору видозмінювалась сторонами (Додаток 2).
Зі змісту додатку вбачається, що він містить інформацію про кількість зареєстрованих поїздок та їх вартість.
Невідповідність номерів додатків не спростовує те, що сторони підписували та фіксували суму заборгованості боржника, яка підлягає оплаті Перевізнику.
Згідно пункту 1.1 Договору №2 предметом Договору є передача активного балансу транспортних карток від Передавача (КП "ЧТУ") Отримувачу (ТОВ "Айк'ю Тікет") шляхом щомісячного списання вартості наданих послуг з перевезення пасажирів на користь Передавачі згідно Договору № 01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01 лютого 2024 року.
Суд зазначає, що Договір №2 та Договір №01/24 тісно пов'язані між собою та повинні оцінюватись судом у сукупності, тобто сторони погодили передачу активного балансу на момент передачі боржнику функцій Оператора та зафіксували розмір балансу, з дотриманням умов Договору №01/24, який, в свою чергу, регулює відносини з приводу повернення Перевізнику (КП ЧТУ) вартості поїздок при використанні їх пасажирами (списання з активного балансу транспортних карт при реєстрації поїздки).
При цьому, в актах фіксації вказано, що суми зареєстрованих оплачених пасажирами поїздок вказуються згідно Договору №01/24, тобто фіксують загальну вартість оплачених поїздок за період з 01.02.2024 по 09.09.24. Надалі, оскільки функції Оператора були передані КП, а баланс, який склався на день передачі, не був зафіксований сторонами для передачі КП "ЧТУ", суми оплачених поїздок фіксуються в звітах, оскільки були використані пасажирами.
Таким чином, акти фіксації свідчать про загальну вартість зареєстрованих оплачених поїздок, яка підлягала поверненню кредитору, тому напряму мають відношення до суми заборгованості у сукупності з іншими поданими доказами. Оскільки сума заборгованості - це вартість зареєстрованих оплачених поїздок, яка за договором №01/24 підлягала поверненню перевізнику в 3-денний термін з моменту реєстрацій поїздок.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у боржника заборгованості за Договором про передачу активного балансу транспортних карток №2 від 01.02.2024 є необґрунтованими, оскільки апелянт неправильно тлумачить зміст умов цього договору та вибірково оцінює подані докази.
Відповідно до пункту 1.2 Договору №2 отримувач приймає активний баланс транспортних карток з усіма правами та обов'язками, пов'язаними з його використанням, та покриває передавачу понесені витрати за поповнення балансу через платіжні системи за період здійснення повної передачі. Згідно з пунктом 3.3 Договору №2 отримувач на підставі акта відшкодування комісійних витрат за поповнення активного балансу та підтверджуючих документів оплачує передавачу витрати, пов'язані з поповненням активного балансу транспортних карт платіжними системами
Актами відшкодування комісійних витрат до Договору № 2, які підписані обома сторонами підтверджується те, що станом на 31.05.2024 активний баланс став від'ємним та відбулась його повна передача - шляхом списання вартості оплачених поїздок на суму, яку сторони зафіксували в першому акті від 01.02.2024 року.
Отже, юридично значущими обставинами є: факт понесення КП "ЧТУ" витрат за поповнення активного балансу; факт документального оформлення таких витрат; зв'язок цих витрат із функціонуванням активного балансу транспортних карт у період його передачі.
Дані обставини підтверджені поданими до суду доказами, а саме: Договором №2, актами відшкодування комісійних витрат, актами наданих послуг фінансових установ, договорами з фінансовими установами та платіжними документами.
При цьому апелянт помилково зводить усю правову оцінку до власного припущення про те, що після складання акта станом на 31.05.2024 у боржника автоматично припинився будь-який обов'язок з відшкодування комісійних витрат.
Такий висновок не випливає безпосередньо з умов Договору №2, оскільки сам по собі показник розміру активного балансу на певну дату не спростовує факту понесення передавачем витрат, документально підтверджених у межах реалізації механізму передачі балансу.
За висновками апеляційного господарського суду, суд першої інстанції при розгляді кредиторських вимог КП "ЧТУ" дослідив та надав оцінку обґрунтованості заяви КП "ЧТУ" та правомірно спростував заперечення ТОВ "Поляк Груп" щодо даних кредиторських вимог.
Крім цього, суд першої інстанції дослідив оборотно-сальдову відомість з Бухгалтерської програми ВАS та банківську виписку, відповідно до яких суд вирахував загальну заборгованість боржника та з врахуванням часткового погашення боржником даної заборгованості правомірно визначив остаточну суму кредиторських вимог КП "ЧТУ" по даному договору.
Тому доводи ТОВ "Поляк Груп" щодо не доведення даної суми кредиторських вимог та відсутністю підтверджуючих документів є необґрунтованими, а вимога апеляційної скарги в цій частині - безпідставними.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог КП "Чернівецьке тролейбусне управління" зі сплати судового збору у розмірі 66 566,40 грн. за подання позовів про стягнення заборгованості.
Так, на підтвердження вказаної заборгованості кредитором надано суду відповідні платіжні доручення про сплату судового збору за подання до Господарського суду Чернівецької області позовів про стягнення з ТОВ "Айк'ю Тікет" заборгованості, а саме: №4114 від 31.10.2024 на суму 3 644,65 грн., №4251 від 08.11.2024 на суму 56 865,75 грн., №4710 від 28.11.2024 на суму 3 028,00 грн. та №4711 від 28.11.2024 на суму 3 028,00 грн.
З цього приводу судова колегія зазначає, що згідно ст. 1 КУзПБ грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
При цьому, за ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Стаття 129 ГПК України регулює питання розподілу судових витрат, частиною першою якої передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір підлягає розподілу між сторонами за наслідками вирішення спору по суті заявлених позовних вимог з прийняттям відповідного рішення суду.
Водночас, як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду: позовну заяву КП "ЧТУ" до боржника про стягнення заборгованості за Агентським договором №02/02 від 01.02.2024 у розмірі 33190,00 грн. залишено без розгляду ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 14.03.2025 у справі №926/3089/24;
- позовну заяву КП "ЧТУ" до боржника про стягнення заборгованості за Договором №01/24 від 01.02.2024 року у розмірі 3 815 654,04 грн. залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 року у справі №910/4748/25(926/2842/24);
- позовну заяву КП "ЧТУ" до боржника про стягнення заборгованості за Договором №2 про передачу активного балансу від 01.02.2024 року у розмірі 242 976,75 грн. залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2025 року у справі №910/4748/25(926/2776/24);
- позовну заяву КП "ЧТУ" до боржника про стягнення заборгованості за Договором договору купівлі-продажу №01/02 від 31.01.2024 року у розмірі 171288,00 грн. залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 року у справі №910/4748/25(926/3088/24).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
За вказаних вище обставин, сплачений КП "Чернівецьке тролейбусне управління" судовий збір за подання позовних заяв, розгляд яких не було завершено з прийняттям рішення суду по суті спору, не є в даному випадку грошовим зобов'язанням ТОВ "Айк'ю Тікет", оскільки такі витрати не було покладено на відповідача (боржника), а враховуючи залишення таких позовів без розгляду, платник судового збору не позбавлений права та можливості звернутись до суду першої інстанції з відповідними клопотаннями про повернення з державного бюджету сплаченої суми судового збору.
Господарський суд міста Києва наведених вище фактичних обставин справи, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм матеріального права, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового рішення про визнання вимог КП "Чернівецьке тролейбусне управління" до боржника на суму 66 566,40 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
В силу положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, переглянувши в апеляційному порядку законність ухвали суду першої інстанції в частині визнання грошових вимог КП "Чернівецьке тролейбусне управління", дослідивши заяву кредитора на підставі наданих останнім та наявних у справі доказів, судова колегія вважає частково обґрунтованими доводи скаржника - ТОВ "Поляк Груп", а тому дана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 в частині визнання кредиторських вимог КП "ЧТУ" до боржника на суму 66 566,40 грн. скасуванню з прийняттям в скасованій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.
Заява ТОВ "Поляк Груп" з додатковими грошовими вимогами до ТОВ "Айк'ю Тікет" надійшла до суду засобами поштового зв'язку 23.06.2025, тобто в межах тридцятиденного терміну, передбаченого ст. 45 КУзПБ.
У поданій заяві кредитор просить визнати додаткові вимоги до боржника у розмірі 1 532 124,74 грн., які ґрунтуються договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг та договорі про відступлення права вимоги (цесії).
На підтвердження вимог до заяви додано копії відповідних договорів, актів наданих послуг, акту звірки взаємних розрахунків, платіжної інструкції, повідомлення про відступлення права вимоги.
Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу в частині визнання додаткових вимог ТОВ "Поляк Груп", дійшов висновку про їх доведеність належними та допустимими доказами по справі.
Досліджуючи заяву ТОВ "Поляк Груп" та додані до неї докази, судом встановлено наступне.
Між ФОП Маник А.С. (Виконавець) та ТОВ "Айк'ю Директ Україна" (у подальшу найменування змінено на ТОВ "Айк'ю Тікет") (Замовник) було укладено договір №1-2024 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.02.2024 року (далі - Договір №1-2024), за умовами якого Виконавець зобов'язувався надати послуги Замовнику, а Замовник зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги на умовах, визначених цим Договором та Замовленнями до нього.
Видами послуг, які надаються за цим Договором, є надання інформаційно-консультаційних послуг. Обсяг, характеристики, вартість послуг та порядок розрахунків визначаються в Замовленнях, що є його невід'ємними частинами, та вважаються узгодженими Сторонами з моменту їх підписання (п.1.2 Договору №1- 2024).
У період дії договору Сторони укладали Замовлення, факт виконання яких Сторони підтверджували Актами наданих послуг.
Згідно з актами наданих послуг №31/07 від 31.07.2024 року, №31/08 від 31.08.2024 року, №30/09 від 30.09.2024 року, №31/10 від 31.10.2024 року, №15/11 від 15.11.2024 року Виконавцем були виконані інформаційно-консультаційні послуги на загальну суму 1 470 000 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч) грн. 00 коп.
В силу п.5.4 Договору №1-2024 винагорода за послуги, що надається Виконавцю, надається в термін до 3 днів після виставлення рахунків та/або Актів наданих послуг.
У серпні 2024 року ТОВ "Айк'ю Тікет" припинило сплачувати ФОП Маник А.С. грошові кошти за надані послуги.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період 01.02.2024 - 18.11.2024 між ТОВ "Айк'ю Тікет" і ФОП Маник А.С. за Договором №1-2024, за даними ТОВ "Айк'ю Тікет" станом на 18.11.2024 заборгованість ТОВ "Айк'ю Тікет" на користь ФОП Маник А.С. складає 1 174 000 (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. Підпис та печатка ТОВ "Айк'ю Тікет" свідчить про визнання останнім розміру заборгованості за Договором №1-2024.
15.04.2025 року між ФОП Маник А.С. (Первісний кредитор) та ТОВ "Поляк Груп" (Новий кредитор) було укладено Договір №0415-2025 про відступлення права вимоги (цесії) (далі - Договір цесії), за умовами якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор набув (прийняв) від Первісного кредитора належні йому права грошової вимоги за договором №1-2024 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.02.2024 року, який було укладено між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айк'ю Тікет" (ТОВ "Айк'ю Директ Україна"), та передав у розпорядження Первісного кредитора грошову суму, вказану в цьому договорі (п.1.1 Договору цесії).
Під відступленими правами розуміється право грошової вимоги на отримання всіх грошових коштів (заборгованості) за договором №1-2024 про надання інформаційно-консультаційних послуг (п.1.2 Договору цесії).
Пунктом 2.1 Договору цесії передбачено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день підписання Акту прийому-передачі (додаток №3 до даного Договору).
15.04.2025 року Сторони склали Акт приймання-передачі прав вимоги (додаток №2 до договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.04.2025 р.), та відповідно у цей день ТОВ "Поляк Груп" набуло права вимоги до ТОВ "Айк'ю Тікет" за Договором №1-2024 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.02.2024 року
На виконання умов Договору цесії 30.04.2025 року ТОВ "Поляк Груп" перерахувало ФОП Маник А.С. грошові кошти у розмірі 118 000 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №1243 від 30.04.2025 року.
З доданих до заяви з грошовими вимогами до боржника документів вбачається, що ТОВ "Айк'ю Тікет" не оплатило надані послуги за Договором №1-2024 на загальну суму 1 174 000,00 грн.
16.04.2025 року ТОВ "Поляк Груп" письмово повідомило ТОВ "Айк'ю Тікет" про перехід до нового кредитора прав за Договором №1-2024 та, відповідно, про обов'язок ТОВ "Айк'ю Тікет" виконати свій обов'язок щодо сплати заборгованості новому кредитору у розмірі 1 174 000,00 грн.
Станом на день подання даної заяви ТОВ "Айк'ю Тікет" свого обов'язку перед ТОВ "Поляк Груп" за Договором №1-2024 не виконало, заборгованість за надані послуги у вищевказаному розмірі не погасило.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (статтею 530 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання вимог ТОВ "Поляк Груп" до ТОВ "Айк'ю Тікет" на суму 1 174 000,00 грн. основного боргу.
За частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, п. 8.5 Договору №1-2024 встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання Замовником зобов'язань при оплаті за надані послуги за Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБХ що діяла у період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується до моменту виконання Замовником зобов'язань за цим Договором на підставі окремо виставленого рахунку.
З наданого заявником розрахунку вбачається, що за невиконання умов договору кредиторам нараховано 3% річних на суму 25 013,11 грн, інфляційні втрати на суму 124 320,32 грн. та пеню на суму 208 791,31 грн.
Перевіривши надані розрахунки заборгованості за договором, з урахуванням нарахованих в порядку ст. 625 ГПК України інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає їх обґрунтованими і арифметично правильними, а тому такі вимоги кредитора є доведеними та підлягають визнанню в повному обсязі.
За таких обставин, правомірним в даному випадку є визнання додаткових грошових вимог ТОВ "Поляк Груп на загальну суму 1 532 124,74 грн., з яких: 1323333,43 грн. (четверта черга) та пеня на суму 208 791,31 грн. (шоста черга).
Доводи апеляційної скарги КП "Чернівецьке тролейбусне управління" щодо правової природи укладеного між ФОП Маник А.С. та ТОВ "Поляк Груп" Договору №0415-2025 про відступлення права вимоги (цесії) як договору факторингу є безпідставними та судом відхиляються з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 1.1 Договору цесії у порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор набуває (приймає) від Первісного кредитора належні йому права грошової вимоги за договором №1-2024 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 лютого 2024 року, який було укладено між Первісним кредитором та ТОВ "Айк'ю Тікет" (ТОВ "Айк'ю Директ Україна"), код ЄДРПОУ 43161409, в подальшому - Боржник, та передає в розпорядження Первісного кредитора грошову суму, вказану в цьому договорі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.
Вирішуючи виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.03.2021 року у справі №906/1174/18 дійшла висновку, що слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.
Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з'ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі №638/22396/14-ц).
Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права.
Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.
При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).
Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається (п.59-64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16).
Згідно зі статтею 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Відповідно до частини першої статті 178 ЦК України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
В силу статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Право вимоги у зобов'язанні є майновим правом, яке має цивільну оборотоздатність та може вільно відчужуватись з урахуванням обмежень, встановлених нормами глави 47 ЦК України.
Отже, відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.
Зміст зобов'язання, у якому відступається право вимоги (оплата за поставлений товар, надану послугу, повернення наданих коштів тощо), не впливає на оборотоздатність цього майнового права, тому не має вирішального значення для відмежування договору відступлення права вимоги від договору факторингу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18).
Таким чином, безпідставними є твердження КП "Чернівецьке тролейбусне управління" про те, що різниця між реальною ціною вимоги та ціною, яку ТОВ "Поляк Груп" сплачено за цю вимогу, є платою по договору факторингу, позаяк відступлення права вимоги не за "номінальною вартістю" вимоги не свідчить про те, що таке відступлення відбулось на підставі договору факторингу.
Суд наголошує, що купівля права вимоги за іншою ціною, ніж вартість майна або сума грошових коштів, яку боржник за вимогою має передати кредитору, не свідчить про укладення сторонами договору факторингу. Натомість обов'язковими ознаками договору факторингу є як надання фінансування фактором клієнту, так і повернення фінансування клієнтом фактору, причому з оплатою клієнтом цієї фінансової послуги (близькі за змістом висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, від 08.06.2021 у справі №346/1305/19, від 07.09.2022 у справі №910/16579/20).
За висновками суду, за своєю правовою природою укладений між ФОП Маник А.С. та ТОВ "Поляк Груп" Договір №0415-2025 про відступлення права вимоги (цесії) від 15.04.2025 року є договором купівлі-продажу майнового права та відповідає його визначенню, а тому не може бути віднесений до договорів факторингу.
Доводи апелянта щодо його незаконності є наслідком помилкового тлумачення норм матеріального права та, як наслідок, неправильного розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментальних принципів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (аналогічний висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17).
Водночас, згідно статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Відтак, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину (постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.06.2021 року в справі №761/12692/17).
За таких обставин, враховуючи, що недійсність Договору цесії прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним, оскільки доказів зворотнього матеріали справи не містять, а відтак є правомірним в силу презумпції правомірності правочину, закріпленої у статті 204 ЦК України, безпідставними та необґрунтованими є твердження представника апелянта про незаконність вказаного договору та передачі за ним права вимоги.
Переглянувши в апеляційному порядку законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в частині визнання додаткових вимог ТОВ "Поляк Груп" до боржника, дослідивши матеріали справи та додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо визнання таких вимог.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувану КП "Чернівецьке тролейбусне управління" ухвалу у згаданій частині прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в його апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення і скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поляк Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 задовольнити частково.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 в частині визнання кредиторських вимог Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" до боржника на суму 66 566,40 грн. скасувати.
3.Прийняти в скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовити.
4.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 залишити без задоволення.
5. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 року у справі №910/4748/25 в частині визнання кредиторських вимог ТОВ "Поляк Груп на суму 1 323 333,43 грн. (четверта черга) та пені на суму 208 791,31 грн. (шоста черга) залишити без змін.
6.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
7.Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 06.04.2026 року.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
Б.В. Отрюх