вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" квітня 2026 р. Справа№ 910/4052/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Горбасенка П.В.
Спаських Н.М.
за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 07.04.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 (повний текст складено 08.12.2025)
про розстрочення виконання рішення
у справі № 910/4052/22 (суддя - Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд»
про стягнення 58 460 727,72 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/4052/22, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва про виправлення описок від 08.12.2025, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» про розстрочення виконання рішення у справі задоволено частково, розстрочено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22 до 10.06.2026 рівними частинами за наступним графіком:
- до 10.12.2025 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.01.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.02.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.03.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.04.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.05.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.06.2026 - 8 601 927,99 грн.
Постановляючи вказану ухвалу суд першої інстанції, прийнявши до уваги майновий стан та баланс інтересів обох сторін, а також врахувавши ту обставину, що одноразове списання з ТОВ «Сільпо-Фуд» значної суми грошових коштів значно погіршить фінансовий стан товариства, яке визнане критично важливим для функціонування економіки під час війни, а покладення на таке товариство додаткового фінансового тягаря може призвести до значного ускладнення діяльності та виконання взятих на себе зобов'язань, дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішень у даній справі, загальна сума стягнення за якими складає 60 213 495,93 грн.
При цьому, вирішуючи питання строку розстрочення суд першої інстанції виснував, що не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення, строк розстрочення в сім місяців, що матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/4052/22 про розстрочення виконання рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що суд першої інстанції:
1) визнав встановленими обставини, які заявник не довів, а саме:
- суд визнав, що сума боргу є значною для заявника та її одноразова виплата може погіршити фінансовий стан заявника, проте заявник не довів існування цих обставин належними доказами;
- заявник не надав жодного доказу, який би описував його фінансовий стан, особливості його операційної діяльності, наявність інших суттєвих зобов'язань, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим Зокрема, боржник не надав належних доказів на підтвердження розміру боргових (кредитних) зобов'язань в розмірі 22 970 076 455,84 грн., так само як не надав і доказів наявності заборгованості за кредитними договорами в розмірі 6 694 937 220,22 грн. та її щомісячне погашення в розмірі 200 млн. грн.;
- належним доказом розміру грошових зобов'язань ТОВ «Сільпо-Фуд» та витрат на їх обслуговування є первинні документи або регістри синтетичного та аналітичного обліку завірені уповноваженою особою. Інформаційна довідка, яка долучена до заяви про розстрочення рішення, до вказаних документів не належить, а тому є неналежним доказом та не може підтверджувати розмір грошових зобов'язань та витрат на їх обслуговування;
- також відповідач не надав жодних доказів на підтвердження втрати продукції через окупацію частини території України російськими військами та належних доказів розміру збитків через атаки території України російськими ракетами та БПЛА;
- в наданих боржником разом із заявою про розстрочення документах відсутні докази, які б підтверджували: кількість супермаркетів та продукції (в кількісному та грошовому еквіваленті), що були втрачені боржником через тимчасову окупацію;
- для обґрунтування розміру збитків внаслідок атаки території України російськими ракетами та БПЛА боржник надав збережену веб-сторінку онлайн-медіа УКРІНФОРМ з новиною про знищення складу замороженої продукції мережі «Сільпо», проте ця новина є передруком інформації з фейсбук сторінки Fozzy Group, до складу якої входить ТОВ «Сільпо-Фуд», про що вказано в наданій боржником статті. В свою чергу жодних розрахунків розміру збитків та підтверджень їх розміру первинними документами чи компетентними органами стаття УКРІНФОРМУ не містить, а тому не може обґрунтовувати доводи боржника;
- боржник лише довів, що згідно наказів Мінекономіки ТОВ «Сільпо-Фуд» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та надав копії відповідних наказів, проте статус критично важливого підприємства для функціонування економіки в особливий період не звільняє боржника будь-яким чином (в тому числі шляхом відстрочення) від обов'язку виконання рішення суду, що набрало законної сили;
2) не з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема обставин фінансового стану заявника, наявних у заявника коштів, майна, строку протягом якого існує борг:
- так, згідно Звіту про фінансові результати (Форма 2) боржника, що міститься у відкритому доступі, боржник здійснює господарську діяльність, що є прибутковою, він має значні суми готівкових і безготівкових коштів. Загалом у боржника станом на 30.09.2025 - 35 986 349 000,00 грн. активів (рядок 1300 Балансу), з них оборотних активів - 11 406 193 000,00 грн. (рядок 1195 Балансу);
- крім того, боржник має речові права на понад 325 об'єктів нерухомого майна та 29 земельних ділянок, 443 транспортних засобів, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Інформацією АСВП № 73218234 та Аналітичною довідка YouControl;
- судом першої інстанції не взято до уваги доводи стягувача, що спірна заборгованість виникла за товар, поставлений ще жовтні 2021 року і який мав бути оплачений в січні 2022 року. Тобто прострочення боргу складає майже 4 роки, що не лише позбавило ТОВ «ТС Трейд» обігових коштів, але й завдало значних втрат внаслідок їх знецінення (індекс споживчих цін за період січень 2022 - 2025 складає 157,4%). Отже, з врахуванням суми боргу за товар в розмірі 53 452 048,34 грн., яка підлягає стягненню згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22, що набрала законної сили, інфляційні втрати стягувача вже склали понад 30 (тридцять) мільйонів гривень, тобто вже більше половини суми боргу;
3) порушив основні засади (принципи) господарського судочинства, а саме: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; обов'язковість судового рішення. Так, своїми діями суддя М.О. Лиськов створив умови для боржника (відповідача), які надали йому перевагу перед стягувачем (позивачем) та унеможливили негайне примусове виконання судового рішення, що набрало законної сили:
- постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 було частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ТС Трейд», видачу наказів на виконання даної постанови доручено Господарському суду міста Києва;
- згідно інформації, що міститься в ЄСІТС, матеріали справи № 910/4052/22 надійшли до суду першої інстанції 03.07.2025 і цього ж дня позивач звернувся із заявою про видачу наказу та його отримання нарочно. Позивач повторно звернувся з цією заявою і 08.07.2025;
- отже строк видачі наказу на примусове виконання постанови від 10.06.2025 закінчився 08.07.2025, проте станом на цю дату суд першої інстанції наказ не видав, що дозволило відповідачу (боржнику) подати заяву боржника про відстрочення виконання судового рішення, яка надійшла до Господарського суду міста Києва 09.07.2025;
- при цьому, незважаючи на те, що заява про відстрочення виконання рішення до моменту її розгляду судом не спричиняє процесуальних наслідків у вигляді зупинення видачі наказу, суд першої інстанції наказ не видав, заяви позивача від 03.07.2025 та від 08.07.2025 про видачу наказів проігнорував;
- ухвалою від 14.07.2025 суд першої інстанції відстрочив виконання рішення до 10.12.2025 і лише 16.07.2025, після складення повного тексту ухвали про відстрочення виконання рішення, суд першої інстанції видав наказ про примусове виконання рішення позивачу;
- крім того, суддя М.О. Лиськов посприяв ТОВ «Сільпо-Фуд» (боржнику) в прискореному розгляді заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/4052/22, зокрема призначив таку заяву до розгляду за відсутності матеріалів справи № 910/4052/22 в Господарському суді міста Києва (вказані матеріали були направлені до Верховного Суду для розгляду касаційної скарги - примітка суду) та прийняв ухвалу за результатами розгляду вказаної заяви 03.12.2025, в той час як повний текст рішення Верховного Суду з'явився в Електронному суді близько 11:00 год. 03.12.2025 - безпосередньо перед початком судового засідання з розгляду заяви про розстрочення. Тобто на момент розгляду заяви суду першої інстанції не відома була позиція Верховного Суду, які висновки він зробив за результатами розгляду справи № 910/4052/22.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 08.12.2025 справа № 910/4052/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Сибіга О.М., Хрипун О.О.
З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 витребувано матеріали справи № 910/4052/22 у Господарського суду міста Києва, а розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали 22.01.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
У період з 19.01.2026 по 06.02.2026 головуючий суддя Яценко О.В. перебувала на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/4052/22, постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/4052/22 призначено до розгляду на 10.03.2026 о 10:30 год.
24.02.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на те, що:
- ним були доведені обставини, на підставі яких суд першої інстанції зробив висновок про необхідність розстрочення виконання судового рішення. Зокрема, до заяви про розстрочення виконання рішення ТОВ «Сільпо-Фуд» було долучено інформаційну довідку, де зазначається, що кредитні зобов'язання вказаного товариства, станом на дату звернення із заявою про розстрочення виконання судового рішення, складають 6 694 937 220,22 грн., а грошові зобов'язання перед контрагентами - 22 970 076 455,84 грн. Вказане свідчить про те, що одноразове списання понад 60 млн грн. може призвести до негативних наслідків у діяльності ТОВ «Сільпо-Фуд». При цьому первинні документи (договори з контрагентами) не могли бути долучені до заяви про розстрочення виконання рішення, оскільки їх зміст становить комерційну таємницю;
- апелянт зазначає, що ТОВ «Сільпо-Фуд» не було доведено втрату продукції в магазинах через окупацію частини території України внаслідок повномасштабного військового вторгнення російської федерації, проте з тексту оскаржуваної ухвали не вбачається, що суд першої інстанції враховував вказану обставину при вирішенні питання про необхідність розстрочення виконання постанови від 10.06.2025;
- зазначаючи в заяві про розстрочення виконання судового рішення про втрату продукції в магазинах на тимчасово окупованій території України, а також про руйнування складу із замороженою продукцією, ТОВ «Сільпо-Фуд» мало на меті не обґрунтувати розмір збитків, а звернути увагу суду першої інстанції на негативні наслідки, яких воно зазнає внаслідок надзвичайної події - збройної агресії російської федерації. На думку ТОВ «Сільпо-Фуд», надане на підтвердження руйнування складу повідомлення в засобах масової інформації є належним доказом для підтвердження негативного впливу надзвичайної події на господарську діяльність товариства;
- в умовах оголошеного воєнного стану стабільна діяльність ТОВ «Сільпо-Фуд» є суспільно важливою та відповідає інтересам держави, а списання значної суми грошових коштів одним платежем спричинить негативні наслідки для діяльності відповідача;
- апелянт не враховує, що в процесі господарської діяльності юридичні особи не лише набувають право власності на активи та отримують прибутки, а й здійснюють видатки (бюджетні платежі, виконання грошових зобов'язань перед контрагентами, виплата заробітної плати та покриття поточних витрат) та набувають грошових зобов'язань стосовно інших юридичних осіб. Хоч апелянт і посилається на стабільну прибутковість ТОВ «Сільпо-Фуд», вказане не може братись до уваги судом, оскільки навіть з врахуванням отриманого прибутку за 2024 рік, сума, що присуджена до стягнення становить 39% від суми прибутку. При цьому, варто врахувати, що для нормального функціонування відповідача такий прибуток має повертатись у обіг фінансових коштів господарюючого суб'єкта з метою забезпечення його стабільної діяльності;
- ані суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, ані ТОВ «Сільпо-Фуд» у відповідній заяві не зазначали про неплатоспроможність останнього і неможливість виконання постанови від 10.06.2025 взагалі, проте, з огляду на наявність обставин, що ускладнюють її одномоментне виконання, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання та вирішив надати ТОВ «Сільпо-Фуд» можливість виконати судове рішення сплачуючи суму заборгованості частинами;
- посилання апелянта на наявність простроченої заборгованості понад 3 роки є безпідставним, оскільки вказана заборгованість не була безспірною, а остаточне судове рішення у справі № 910/1887/25 було ухвалено Верховним Судом 25.11.2025 (тобто, незадовго до дати постановлення ооскаржуваної ухвали);
- відповідач не вбачає своєї вини у виникненні спору з ТОВ «ТС Трейд», що вирішувався судами в межах розгляду справи № 910/4052/22, оскільки кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТС Трейд» (до зміни найменування - ТОВ «Орімі Україна») на момент виникнення спірних правовідносин була ОСОБА_1 , російське громадянство якої не спростовано, а кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТС Трейд» на даний момент (проведення оплати) є Дмітрій Горіловський, російське громадянство якого не спростоване. З огляду на вказані обставини ТОВ «Сільпо-Фуд» неодноразово наголошувало на необхідності встановлення та вирішення питання щодо поширення на апелянта мораторію, в розумінні Постанови «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» №187. Вищевказані обставини ставили ТОВ «Сільпо-Фуд» у невизначене становище, адже в умовах воєнного стану та військової агресії будь-які сумніви щодо порушення положень Постанови № 187, зокрема, щодо заборони на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов'язані з державою-агресором, мають трактуватись на користь утримання від будь-яких дій, які порушують мораторій. Лише 25.11.2025 Верховний Суд своєю постановою, фактично, підтвердив, що сплата грошових коштів на користь ТОВ «ТС Трейд» не порушуватиме мораторій, встановлений Кабінетом Міністрів України в постанові № 187 від 03.03.2022;
- частина з наведених позивачем доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права взагалі не стосуються постановлення оскаржуваної ухвали та відбувались до розгляду судом першої інстанції заяви ТОВ «Сільпо-Фуд» про розстрочення виконання судового рішення;
- положеннями процесуального законодавства визначено строк протягом якого має бути розглянута заява про розстрочення виконання судового рішення. При цьому, в законодавстві відсутні вказівки на те, коли (протягом скількох днів) суддя має право ухвалювати рішення про призначення такої заяви до розгляду. Отже, призначаючи до розгляду заяву ТОВ «Сільпо-Фуд» про розстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції діяв в межах чинного законодавства;
- приписи ч. 1 ст. 331 ГПК України дозволяють суду розглядати заяви про розстрочення виконання рішення за відсутності матеріалів справи якщо: судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, набрало законної сили; виконання судового рішення не зупинене судом касаційної інстанції. ТОВ «Сільпо-Фуд» у своїй заяві просило суд розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 яка є такою, що набрала законної сили. Виконання вказаної постанови було зупинено Верховним Судом до закінчення її перегляду в касаційному порядку. 25.11.2025 Верховний Суд завершив перегляд в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 та залишив її без змін. Отже, у зв'язку із завершення касаційного перегляду, виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 було поновленим до дати розгляду судом першої інстанції заяви про розстрочення судового рішення та постановлення оскаржуваної ухвали;
- суд першої інстанції надав апелянту можливість подати заперечення проти заяви ТОВ «Сільпо-Фуд» про розстрочення виконання судового рішення разом з доказами на підтвердження наведених у цій заяві обставин. Жодних перешкод в реалізації апелянтом своїх процесуальних прав суд першої інстанції не чинив. Безпосередньо під час розгляду заяви про відстрочення суд першої інстанції забезпечив рівне ставлення до учасників та вислухав як аргументи ТОВ «Сільпо-Фуд» щодо необхідності розстрочення виконання судового рішення, так і заперечення апелянта проти розстрочення. Тож, рівність учасників та змагальність сторін судом першої інстанції було забезпечено.
До відзиву на апеляційну скаргу відповідачем додано копії платіжних інструкцій в національній валюті від 08.12.2025 № 10871082, від 06.01.2026 № 10962808, від 06.02.2026 № 11058484 кожна на суму 8 601 927,99 грн. з призначенням платежу: Добровільне виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22 з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 910/4052/22.
Колегія суддів зазначає про те, що вказані платіжні доручення відповідачем надані на доказ виконання ним оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, а відтак такі платіжні доручення н можуть вважатися додатковими доказами, які подаються для встановлення наявності або відсутності підстав для розстрочення виконання судового рішення.
У зв'язку з участю судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у ХХ черговому з'їзді суддів України у період з 10.03.2026 по 12.03.2026, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/4052/22 призначено на 17.03.2026 о 10:00 год.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 № 09.1-08/888/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4052/22 у зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 16.03.2026 по 27.03.2026.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 справа № 910/4052/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 справу № 910/4052/22 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Спаських Н.М.), учасників справи повідомлено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/4052/22 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 17.03.2026 о 10:00 год.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 оголошено перерву у розгляді справи № 910/4052/22 до 10:00 год. 07.04.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 № 09.1-08/1131/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/4052/22 у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 31.03.2026.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 справа № 910/4052/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 справу № 910/4052/22 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.).
Станом на 07.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвалу суду першої інстанції не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.
01.06.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Орімі України», назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд», звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» про стягнення:
- 53 452 048,34 грн. простроченого боргу за поставлений товар у період з 31.01.2018 по 02.02.2022;
- 1 937 633,27 грн. неустойки (пені);
- 264 222,72 грн. 3 % річних;
- 2 806 823,39 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №2829/1528 від 01.04.2009, з урахуванням Договорів про зміну сторони у зобов'язанні від 01.10.2009, від 07.11.2016, від 27.12.2017, Додаткових угод від 02.10.2009, від 01.04.2016, від 09.03.2021, в частині оплати за поставлений товар.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №910/4052/22, позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 53 452 048,34 грн. заборгованості, 1 784 998,44 грн. пені, 2 806 823,39 грн. інфляційних втрат, 264 222,72 грн. 3 % річних та 866 082,83 грн. судового збору, в іншій частині у позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №910/4052/22 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі № 910/4052/22 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/4052/22 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22:
- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/4052/22 задоволено частково;
- рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 у справі №910/4052/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково;
- до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 53 452 048,34 грн. заборгованості, 1 784 998,44 грн. пені, 2 806 823,39 грн. інфляційних втрат, 264 222,72 грн. 3% річних та 866 092,29 грн. судового збору. В решті позову відмолено;
- до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 1 039 310,75 грн.
09.07.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, в якій заявник просив відстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22 на 6 місяців до 10.12.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/4052/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» про відстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22 задоволено, відстрочено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22 на 6 місяців до 10.12.2025.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.11.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22 залишено без змін.
28.11.2025 Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення, в якій заявник просив розстрочити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №910/4052/22 на 18 місяців до 11.06.2027 зі сплатою заборгованості згідно графіку (до 11 числа кожного місяця рівними частинами по 3 169 131,27 грн. щомісяця - примітка суду).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/4052/22, з урахуванням ухвали Господарського суду міста Києва про виправлення описок від 08.12.2025, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» про розстрочення виконання рішення у справі задоволено частково, розстрочено виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22 до 10.06.2026 рівними частинами за наступним графіком:
- до 10.12.2025 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.01.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.02.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.03.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.04.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.05.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.06.2026 - 8 601 927,99 грн.,
що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).
За змістом положень ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Колегія суддів зазначає про те, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розтрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
У поданій заяві про розстрочення відповідач обґрунтовує необхідність надання йому розстрочки наступними обставинами:
- станом на дату звернення з цією заявою грошові зобов'язання відповідача перед контрагентами становлять 22 970 076 455,84 грн. На переконання заявника, одномоментне стягнення з нього грошових коштів в розмірі понад 60 млн. грн. може призвести до недостатності грошових коштів для розрахунків з іншими контрагентами та породити нові судові спори з такими контрагентами;
- в своїй діяльності відповідач користується кредитними коштами, отриманими від банків за кредитними договорами. Для виконання умов кредитних договорів відповідачу необхідно обслуговувати вказані кредити шляхом сплати основної суми заборгованості, відсотків та комісій. Станом на дату звернення з цією заявою кредитні зобов'язання відповідача становлять 6 694 937 220,22 грн. Щомісяця відповідач спрямовує грошові кошти в сумі 210 млн. грн. на погашення боргових (кредитних) зобов'язань, що підтверджується довідкою № 2711/2025 від 27.11.2025.;
- відповідача визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, яке відповідає критеріям, зазначеним у підпунктах 1, 5 пункту 2 Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76, та критерію, зазначеному в підпункті 7 пункту 1 Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки, затверджених наказом Міністерства економіки України від 17.02.2023 № 952, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2023 за № 396/39452 (Накази Мінекономіки № 1394 від 15.03.2023, № 1239 від 15.01.2024, №27889 від 16.12.2024).;
- при цьому одноразове списання з відповідача значної суми грошових коштів в розмірі понад 60 млн. грн. значно погіршить фінансовий стан товариства, що визнане критично важливим для функціонування економіки під час війни;
- у зв'язку з окупацією російською федерацією частини території України відповідачем було втрачено продукцію в супермаркетах в таких містах: Маріуполь; Дружківка; Лисичанськ; Сєвєродрнецьк; Мелітополь; Енергодар; Бердянськ; Дніпрорудне. Загалом 19 супермаркетів
- внаслідок ракетних атак та атак БПЛА російської федерації значних пошкоджень та руйнувань зазнавали та продовжують зазнавати супермаркети та склади, де реалізовується/зберігається продукція відповідача. Зокрема, під час атаки 20.12.2024 було зруйновано склад в Київській області, де зберігалась заморожена продукція на суму понад 400 млн. грн., що висвітлено в засобах масової інформації;
- відповідач не вбачає своєї вини у виникненні спору з ТОВ «ТС Трейд», що вирішувався судами в межах розгляду справи № 910/4052/22, оскільки кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТС Трейд» (до зміни найменування - ТОВ «Орімі Україна») на момент виникнення спірних правовідносин була ОСОБА_1 , російське громадянство якої не спростовано, а кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТС Трейд» на даний момент (проведення оплати) є Дмітрій Горіловський, російське громадянство якого не спростоване. З огляду на вказані обставини ТОВ «Сільпо-Фуд» неодноразово наголошувало на необхідності встановлення та вирішення питання щодо поширення на апелянта мораторію, в розумінні Постанови «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» №187. Вищевказані обставини ставили ТОВ «Сільпо-Фуд» у невизначене становище, адже в умовах воєнного стану та військової агресії будь-які сумніви щодо порушення положень Постанови № 187, зокрема, щодо заборони на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов'язані з державою-агресором, мають трактуватись на користь утримання від будь-яких дій, які порушують мораторій. Лише 25.11.2025 Верховний Суд своєю постановою, фактично, підтвердив, що сплата грошових коштів на користь ТОВ «ТС Трейд» не порушуватиме мораторій, встановлений Кабінетом Міністрів України в постанові № 187 від 03.03.2022.
Позивач проти задоволення заяви заперечив, з підстав, які аналогічні підставам, які викладені ним у апеляційній скарзі та які детально наведені вище.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який, прийнявши до уваги майновий стан та баланс інтересів обох сторін, а також врахувавши ту обставину, що одноразове списання з ТОВ «Сільпо-Фуд» значної суми грошових коштів значно погіршить фінансовий стан товариства, що визнане критично важливим для функціонування економіки під час війни, а покладення на товариство додаткового фінансового тягаря може призвести до значного ускладнення діяльності та виконання взятих на себе зобов'язань, дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішень у даній справі.
При цьому, вирішуючи питання строку розстрочення суд першої інстанції цілком вірно виснував, що розстрочення виконання рішення не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення строк розстрочення в сім місяців, що матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.
Колегія суддів зазначає і про те, що розстрочення виконання судового рішення дасть відповідачу реальну можливість без шкоди для свого фінансового стану акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження, а позивачу - можливість реального отримання грошових коштів.
При цьому колегія суддів приймає до уваги і те, що хоча чинне законодавство не містить визначення «значна сума», водночас, присуджена цій справі до стягнення ця сума вочевидь є значною, а її сплата потребує необхідності для відповідача акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед позивачем без значного одноразового фінансового навантаження.
При цьому, передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
Слід окремо зауважити на тому, що за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
Колегія суддів зазначає, що у цій справі задоволення заяви відповідача та розстрочення виконання постанови по справі до 10.06.2026 не призведе до порушення прав та законних інтересів позивача, не порушить балансу інтересів обох сторін і ніяким чином не призведе до нівелювання гарантій виконання правозахисної функції держави. При цьому розстрочення виконання рішення до 10.06.2026, у тому числі зважаючи на необхідність таких дій задля забезпечення балансу інтересів сторін, жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Слід зауважити на тому, що розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22 до 10.06.2026 відповідає приписам ч. 5 ст. 331 ГПК України, яка встановлює, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Обставини щодо порушення судом першої інстанції строків видачі наказу у цій справі на що, серед іншого, апелянт посилається у апеляційній скарзі, колегією суддів не досліджуються на те встановлюються, оскільки такі порушення (у випадку їх наявності) не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали а відтак їх наявність або відсутність не впливає на вирішення цієї апеляційної скарги.
Також колегія суддів вважає такими, що не знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції порядку розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення, зокрема призначення такої заяви до розгляду за відсутності матеріалів справи № 910/4052/22 в Господарському суді міста Києва (вказані матеріали були направлені до Верховного Суду для розгляду касаційної скарги - примітка суду) та прийняття ухвали за результатами розгляду вказаної заяви 03.12.2025, в той час як повний текст рішення Верховного Суду з'явився в Електронному суді близько 11:00 год. 03.12.2025, що, як зазначає позивач, свідчить про те, що на момент розгляду заяви суду першої інстанції не відома була позиція Верховного Суду, які висновки він зробив за результатами розгляду справи № 910/4052/22.
З вказаного приводу колегія суддів зазначає про таке:
- відповідно положень ч. 1 ст. 331 ГПК України якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження;
- отже, ч. 1 ст. 331 ГПК України встановлює неможливість саме розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення дію якого зупинено у випадку відсутності в суді матеріалів справи, проте не встановлює заборони на призначення судового засідання з розгляду такої заяви;
- слід врахувати і те, що за змістом положень ч. 1 ст. 317 ГПК України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, а відтак постанова Верховного Суду від 27.11.2025 набрала законної сили 27.11.2025, що свідчить про те, що саме з цієї дати були відсутні обмеження для розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення за відсутності матеріалів судової справи, встановлені ч. 1 ст. 331 ГПК України (зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції).
Колегія суддів окремо зауважує на тому, що після прийняття судом рішення про розстрочку або відстрочку виконання рішення грошове зобов'язання боржника не припиняється, тому передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3 % річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання (вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18), а відтак позивач має право нарахувати відповідні суми до дати фактичної оплати відповідачем товару. Вказаним спростовується посилання позивача на те, що надання відповідачу розстрочки завдає позивачу втрат внаслідок знецінення грошових коштів.
З огляду на вказані обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22 та розстрочення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 910/4052/22 до 10.06.2026 рівними частинами за наступним графіком:
- до 10.12.2025 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.01.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.02.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.03.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.04.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.05.2026 - 8 601 927,99 грн.;
- до 10.06.2026 - 8 601 927,99 грн.
Ухвала суду першої інстанції залишається без змін.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване судове рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 про розстрочення виконання рішення у справі № 910/4052/22, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Трейд» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 про розстрочення виконання рішення у справі № 910/4052/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 про розстрочення виконання рішення у справі № 910/4052/22 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено 08.04.2026.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді П.В. Горбасенко
Н.М. Спаських