Справа № 932/9686/24
Провадження № 1-кп/201/624/2026
02 квітня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні № 12024041030001168 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачена ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
До Соборного районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041030001168 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3 , заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України.
В обґрунтування заявленого клопотання сторона захисту зазначила, що обвинувальний акт, затверджений прокурором 15.10.2024 у кримінальному провадженні № 12024041030001168 від 04.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, складено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Зокрема, як зазначає сторона захисту, обвинувальний акт не містить чіткого, конкретного та зрозумілого формулювання обвинувачення, оскільки наведене у ньому формулювання фактично дублює виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. На переконання захисту, такий спосіб викладення обвинувачення позбавляє його юридичної визначеності та не дає можливості належним чином ідентифікувати інкриміноване діяння.
Крім того, за доводами сторони захисту, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення є нечіткими та незрозумілими, що унеможливлює встановлення конкретних обставин, які підлягають доказуванню під час судового розгляду, а також визначення меж судового розгляду і обсягу дослідження доказів у даному кримінальному провадженні.
Захисник також вказав, що відсутність належного формулювання обвинувачення істотно обмежує право обвинуваченої ОСОБА_3 на захист, оскільки позбавляє її можливості чітко розуміти зміст пред'явленого обвинувачення та належним чином реалізувати свої процесуальні права, гарантовані кримінальним процесуальним законодавством.
Окрім цього, сторона захисту звернула увагу суду на інші порушення вимог КПК України, допущені при складанні обвинувального акта. Зокрема, як зазначено у клопотанні, обвинувальний акт не містить анкетних даних стосовно ОСОБА_6 , не визначено його процесуального статусу, а також відсутнє формулювання обвинувачення щодо останнього, попри те, що він фігурує у викладених обставинах кримінального провадження.
За твердженням сторони захисту, аналізуючи зміст обвинувального акта, встановлено, що ОСОБА_6 зазначається серед осіб, щодо яких викладено фактичні обставини, наводяться відомості про обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також містяться вимоги сторони обвинувачення про стягнення з останнього процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням експертиз, однак формулювання обвинувачення щодо нього відсутнє, що, на думку сторони захисту, є істотним порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
З урахуванням викладеного сторона захисту вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду, у зв'язку з чим підлягає поверненню прокурору.
Прокурор у судовому засіданні заперечував, щодо задоволення клопотання сторони захисту, обґрунтовуючи свою позицію відсутністю належних обґрунтувань. Просив призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту.
Суд, дослідивши зміст обвинувального акту та вислухавши думку учасників, приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно з цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Міжнародні стандарти у галузі судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 КПК України суд вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, за результатами підготовчого судового провадження суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Суд, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041030001168 від 04.04.2024 року, оцінивши його зміст у сукупності з вимогами КПК України, дійшов наступних висновків.
Як убачається зі змісту обвинувального акта, останній не відповідає вимогам, встановленим кримінальним процесуальним законодавством, зокрема положенням п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Судом встановлено, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов до суду відносно обвинуваченої ОСОБА_3 за ознаками ч. 3 ст. 301 КК України, однак аналіз його змісту свідчить про те, що у викладених фактичних обставинах кримінального правопорушення системно зазначається також ОСОБА_6 як особа, дії якої, на думку сторони обвинувачення, можуть містити ознаки кримінального правопорушення. Водночас обвинувальний акт не містить визначення його процесуального статусу у кримінальному провадженні.
За таких обставин прийняття зазначеного обвинувального акта до судового розгляду фактично зумовило б необхідність надання судом оцінки діям ОСОБА_6 поза межами пред'явленого обвинувачення, що є неприпустимим та суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства.
Такий підхід не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, порушує принципи верховенства права та презумпції невинуватості, закріплені у ст. 62 Конституції України та ст. ст. 8, 17 КПК України, а також право особи на захист від пред'явленого саме їй обвинувачення, свідчить про істотні порушення кримінального процесуального законодавства, які унеможливлюють призначення судового розгляду та є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024041030001168 від 04 квітня 2024 року прокурору для належного оформлення у розумний строк відповідно до вимог КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 8, 9, 17, 55, 291, 314, 372, 376 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024041030001168 відносно ОСОБА_3 обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України повернути прокурору Центральної окружної прокуратури міста Дніпра для усунення недоліків викладених в ухвалі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошено 07.04.2025 о 16:00 годині.
Суддя: ОСОБА_1