Справа № 211/3681/26
Провадження № 1-кс/211/463/26
07 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нижньогірський, АРК, громадянство України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , перебуває на посаді водія-електрика відділення радіоелектронної боротьби батальйону територіальної оборони, у військовому званні «солдат», освіта середньо-спеціальна, одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Наявність підстав для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину обґрунтовується наступними зібраними доказами:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що 05.04.2026 він перебував у квартирі свого товариша ОСОБА_9 , вони слухали гучно музику та почули стук в двері. ОСОБА_10 вийшов і ОСОБА_8 почув підвищені тона та також вийшов на площадку, де побачив чоловіка та жінку. Коли ОСОБА_8 пішов за сигаретою, то почув постріл, вийшов і побачив, що ОСОБА_10 тримається за груди, а чоловік, який здійснив постріл, зайшов до квартири і зачинився;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка повідомила, що проживає разом з ОСОБА_5 05.04.2026 року їх сусіди гучно слухали музику та чоловік вийшов зробити їм зауваження, під час чого у них виник конфлікт. Коли ОСОБА_11 намагалася забрати свого чоловіка, сусіди не пускали його додому та тримали двері. В цей момент ОСОБА_5 дістав пістолет та зробив постріл в бік одного із сусідів;
- протоколом огляду місця події під час якого виявлено та вилучено: предмет схожий на пістолет з маркуванням «ФОРТ 9Р 9мм НОМЕР_2 », сліди РБК, змив з предмету схожого на пістолет, 6 предметів схожих на патрони, гільзу Сова 9мм Р.А;
- речовими доказами: предмет схожий на пістолет з маркуванням «ФОРТ 9Р 9мм НОМЕР_2 », сліди РБК, змив з предмету схожого на пістолет, 6 предметів схожих на патрони, гільзу ОСОБА_12 ;
- довідкою від 06.04.2026 року, наданою з КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР;
- іншими матеріалами кримінального провадження, які в своїй сукупності підтверджують причетність саме ОСОБА_5 до вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_9 .
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які мають місце до теперішнього часу. Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК - незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні; п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України а саме «переховуватися від органів досудового розслідування та суду», підтверджується тим, що ОСОБА_5 після вчинення злочину, в якому він підозрюється, у разі визнання ним вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, наявність можливості, в разі перебування на волі, залишити межі України, включаючи виїзд на непідконтрольні та окуповані території, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 зможе переховуватися як від органів досудового розслідування та суду, що у подальшому ускладнить процес встановлення його місцезнаходження та вплине на розумність строків як досудового розслідування так і судового розгляду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні» підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного насильницького тяжкого злочину проти життя та здоров'я людини, є реальні підстави вважати, що останній, залишаючись на свободі, матиме змогу незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки останні проживають в одному будинку та на одному сходовому майданчику, разом і з ними не проведені усі необхідні слідчі (розшукові) дії за їх участю, тобто наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «вчинити інше кримінальне правопорушення» обґрунтовується характером вчиненого та способом вчинення кримінального правопорушень, в якому підозрюється ОСОБА_5 , оскільки потерпілий та підозрюваний проживають поруч, і є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 може продовжувати вчинити інші насильницькі кримінальні правопорушення відносно потерпілого, тобто наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, з метою запобігання вищезазначеним ризикам, розмір застави, на думку слідчого, визначати недоцільно. Просить суд застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого просив суд його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора та пояснила, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є військовослужбовцем, військову службу проходить у військовій частині НОМЕР_1 , за місцем проходження служби характеризується добре, одружений, має на утриманні малолітню дитину, потребує лікування після поранення, намірів переховуватися від слідства та суду, або впливати на потерпілого та свідків не має. Просила суд у задоволенні клопотання слідчого відмовити, застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід вигляді нічного домашнього арешту за місцем його фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення клопотання слідчого та пояснив, що він є військовослужбовцем, військову службу проходить у військовій частині НОМЕР_1 . На цей час він перебуває у відпустці у зв'язку із пораненням та мешкає зі своєю співмешканкою адресою: АДРЕСА_2 . Цю квартиру вони орендують з подальшим її придбанням. Кому саме належить ця квартира, сказати не може. Договору оренди житла з власником квартири він не укладав. Заяви від власника квартири про те, що останній не заперечує проти застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за цією адресою, у нього немає. Сам він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Це село знаходиться на тимчасово окупованій території. Його батько помер давно. Його мати, дружина разом з малолітньою донькою, також мешкають у с. Новоолександрівка. На території Дніпропетровської області нерухомого майна у власності він не має. Близьких родичів у м. Кривому Розі також немає. У зв'язку із пораненням потребує лікування, вину в межах підозри визнає частково, наміру переховуватися від слідства чи суду, впливати на потерпілого чи свідків він не має. Просить суд задовольнити клопотання захисника та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем його фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 .
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання слідчого та матеріали, які додані до нього, дійшов до наступного висновку.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як установлено слідчим суддею, 05 квітня 2026 року о 23 год. 20 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ч. 2 ст. 208 КПК України. Підставою для затримання ОСОБА_5 стало те, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (а.с.9-10).
06 квітня 2026 року стороною обвинувачення ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння (а.с.25-26).
Слідчим суддею установлено, що ОСОБА_5 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні тяжкого умисного злочину проти життя та здоров'я особи. Санкція статті, в якій пред'явлено підозру ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є зібрані під час досудового розслідування докази у їх сукупності, зокрема: протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , протокол огляду місця події, під час якого виявлено та вилучено: предмет схожий на пістолет з маркуванням «ФОРТ 9Р 9мм НОМЕР_2 », сліди РБК, змив з предмету схожого на пістолет, 6 предметів схожих на патрони, гільзу ОСОБА_12 речові доказами, долучені до матеріалів кримінального провадження.
Слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини, викладена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Досліджені безпосередньо у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, надані суду разом з клопотанням слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать, на думку слідчого судді, про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Також, на думку слідчого судді, прокурором у судовому засіданні доведено наявність існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з наступних підстав.
Стосовно ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду», слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, підтриманою прокурором, щодо імовірності його виникнення, з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, тому у разі доведення його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, і тому, усвідомлюючи високий рівень настання кримінально-правових наслідків за вчинення кримінально-протиправних дій та невідворотність покарання, підозрюваний ОСОБА_5 об'єктивно може переховуватися від органу досудового слідства та/або суду з метою уникнення відповідальності.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте, як за національним законодавством (п. 2 ч. 1. ст. 178 КПК України), так і згідно з практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (рішення ЄСПЛ №33977/96 від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії»).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування слід враховувати введення на території України воєнного стану через повномасштабну військову агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях, зокрема обумовлює можливість підозрюваному переховуватися на тимчасово непідконтрольній українській владі території, що може значно ускладнити стороні обвинувачення вживання заходів реагування на таку поведінку підозрюваного та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
В свою чергу втеча підозрюваного зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню та встановленню всіх об'єктивних обставин кримінального провадження та подальшому судовому розгляді у розумні строки, передбачені КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні», підтверджується тим, що, враховуючи тяжкість пред'явленої йому підозри, та стадію досудового розслідування, існує висока вірогідність вчинення з боку підозрюваного ОСОБА_5 впливу на потерпілого та свідків, з метою зміни їх показань, що також дає слідчому судді обґрунтовану підставу вважати, наявність ризику, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на вказаних осіб.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками і потерпілими у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого та дослідження їх у судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження по суті.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме «вчинити інше кримінальне правопорушення» обґрунтовується характером вчиненого та способом вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , оскільки потерпілий та підозрюваний проживають поруч, між ними відбувся конфлікт із застосуванням зброї, тому, на думку слідчого судді, є всі підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи під домашнім арештом, може продовжувати вчинити інші насильницькі кримінальні правопорушення відносно потерпілого.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем та вчиняючи інкриміноване йому кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи із застосуванням травматичної зброї, в умовах воєнного стану, фактично нехтуючи покладеними на ного обов'язками згідно статуту Збройних Сил України тим самим вставши на злочинний шлях, може також вчинити інші злочини, в тому числі військові, зокрема передбачені ст.ст. 407, 402, 408 КК України, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення переведення, з відрядження, відпустки або лікувального закладу, враховуючи те, що підозрюваному загрожує покарання до восьми років позбавлення волі, а тому з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування, існує реальна можливість вчинення останнім іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, слідчий суддя уважає, що воно задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно із ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Незважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_5 одружений, має на утриманні малолітню дитину, але, як було встановлено у судовому засіданні, вже тривалий час мешкає з ними окремо, фактично родинні відносини не підтримує, оскільки його родина залишилась на тимчасово непідконтрольній території України в с. Новоолександрівка Запорізької області, а тому, на переконання слідчого судді, на цей час ОСОБА_5 не має стійких соціальних зав'язків.
Слідчий суддя виснує, що на момент розгляду клопотання слідчого, у підозрюваного ОСОБА_5 відсутні будь-які стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність заявлених ризиків.
Крім того, слідчий суддя враховує особу підозрюваного ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, його вік та стан здоров'я, відсутність інформації, яка б свідчила про те, що стан здоров'я підозрюваного не дозволяє йому перебувати в установі виконання покарань.
Щодо посилання захисника на необхідність проходження лікування підозрюваного ОСОБА_5 після отримання поранення, то слідчий суддя зазначає, що відповідно до положень ст. ст. 11, 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення», особи, які перебувають під вартою, мають право на надання їм медичної допомоги, обов'язок забезпечення якої покладається на адміністрацію установи, де особа утримується під вартою.
Таким чином, слідчим суддею вирішувалося питання про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, однак наявність вказаних ризиків, на думку слідчого судді, виключає застосування такого запобіжного заходу.
Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя уважає, що клопотання захисника є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому клопотання слідчого слід задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
При обранні у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у відповідності вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя уважає можливим не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , вчинене із застосуванням насильства.
На підставі викладеного, суд уважає за необхідне клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто з 05 квітня 2026 року до 03 червня 2026 року включно, без визначення застави.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193 - 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, з моменту його затримання, з 05 квітня 2026 року до 03 червня 2026 року включно, без визначення застави.
Утримувати ОСОБА_5 у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань №3».
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк, з моменту отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали був складений та оголошений 08.04.2026 року о 09 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1