Справа № 309/688/26
Провадження № 2/309/343/26
08 квітня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Свистак К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом:
товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС»
до
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором -,
Товариство з обмеженою відповідальністю " ЦИКЛ ФІНАНС ", представником якого є Жабченко Т.М., звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.05.2019 року між АТ «КРЕДИТ БАНК ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 22034000128643. Банк свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав належним чином. 15.12.2021 між АТ «КРЕДИТ БАНК ДНІПРО» та позивачем укладено договір факторингу №15/12/21, у результаті якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №22034000128643 від 28.05.2019. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 7988,74 грн, з яких: 3792,93 грн заборгованість по тілу, 3009,01 грн заборгованість по відсотках, 1486,8 грн. заборгованість по комісії.Товариство з обмеженою відповідальністю " ЦИКЛ ФІНАНС ", представником якого є Жабченко Т.М., звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.05.2019 року між АТ «КРЕДИТ БАНК ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 22034000128643. Банк свої зобов'язання за даним кредитним договором виконав належним чином. 15.12.2021 між АТ «КРЕДИТ БАНК ДНІПРО» та позивачем укладено договір факторингу №15/12/21, у результаті якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №22034000128643 від 28.05.2019. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 7988,74 грн, з яких: 3792,93 грн заборгованість по тілу, 3009,01 грн заборгованість по відсотках, 1486,8 грн. заборгованість по комісії.
Посилаючись на викладене просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 7988,74 грн та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, позовна заява містить клопотання про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи. До суду від відповідачки не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому її неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин. Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачкою подано не було. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 28.05.2019 року між АТ «КРЕДИТ БАНК ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 22034000128643 відповідно до якого відповідачці було надано кредит у загальному розмірі 4720 грн, розмір процентної ставки 0,01 % річних, з датою остаточного повернення кредиту 28.05.2020 року. (а. с 111-121).
У відповідності до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно зі статтею 1056-1 процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Матеріалами справи підтверджується виконання АТ «КРЕДИТ БАНК ДНІПРО» своїх зобов'язань за кредитним договором щодо надання коштів відповідачу у кредит.
Також судом встановлено, що 15.12.2021 між ТОВ «Цикл Фінанс», як фактором, та АТ «КРЕДИТ БАНК ДНІПРО», як клієнтом, укладено договір факторингу №15/12/21, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
15.12.2021 сторони договору факторингу підписали акт приймання-передачі реєстру боржників №1 по договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021.
Як вбачається з витягу реєстру боржників, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором №22034000128643 від 28.05.2019 у розмірі 3792,93 грн заборгованість по тілу, 3009,01 грн заборгованість по відсотках, 1486,8 грн. заборгованість по комісії.
У відповідності до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з частиною першою статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 7988,74 грн, з яких: 3792,93 грн заборгованість по тілу, 3009,01 грн заборгованість по відсотках, 1486,8 грн. заборгованість по комісії.
Відповідачем не спростовано наявності заборгованості перед позивачем за кредитним договором.
Таким чином, враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що відповідач належним чином не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, суд вважає позов обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення позову у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №22034000128643 від 28.05.2019 у розмірі 7988,74 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 2662,40 грн сплаченого судового збору.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг на виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: І) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Верховний Суд в постанові від 10 червня 2021 року у справі №820/479/18 зазначив, що як вказано в Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права. При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано суду договір №43453613/1 про надання правової допомоги від 25.08.2025, додаткову угоду №22034000128643 від 25.08.2025 до договору про надання правової допомоги, акт 22034000128643 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) на суму 3500,00 грн з детальним описом про склад, обсяг та види виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом.
Отже, враховуючи особливості предмета спору, складність справи, виходячи з критеріїв виправданості витрат, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, відсутність заперечень відповідача щодо розміру правничої допомоги, заявленої позивачем до стягнення, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 629, 631, 639, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 137, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за кредитним договором № 22034000128643 від 28.05.2019 року у розмірі 7988 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім ) гривень 74 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 43453613) судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3500 (три тисячі п'ятсот ) гривень витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.