про розгляд заяви про відвід судді
Справа № 936/233/26
Провадження № 1-кс/936/65/2026
08.04.2026 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області, у складі судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника ПрАТ "Єврошпон-Смига" ОСОБА_4 розглянувши заяву про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання ПрАТ ""Єврошпон-Смига" від 24.03.2026 про скасування арешту майна,-
26.03.2026 у провадження Воловецького районного суду Закарпатської області надійшла заява представника ПрАТ ""Єврошпон-Смига" ОСОБА_6 про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання ПрАТ ""Єврошпон-Смига" від 24.03.2026 про скасування арешту майна.
Заяву про відвід протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передано до провадження судді ОСОБА_1 .
Свою заяву представник ПрАТ ""Єврошпон-Смига" ОСОБА_6 мотивує тим, що 16.02.2026 о 19 год 10 хв на блок-посту в с. Нижні Ворота Мукачівського району Закарпатської області працівниками поліції затримано, а в подальшому вилучено транспортні засоби перевізника ФОП ОСОБА_7 з вантажем (лісоматеріалами), що належить ПрАТ «Єврошпон-Смига», з оригіналами документів на транспортні засоби та на вантаж. При цьому констатовано факти численних порушень прав та законних інтересів власників службовими особами поліції (вилучення документів та ключів від транспортних засобів, несанкціонований огляд, обшук приватного володіння особи без згоди та за відсутності власника, повноважного представника власника тощо). Попри вчинення діянь щодо майна власника за відсутності власника, не повідомленого належним чином про процесуальні дії та складені документи, слідчою суддею Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_5 19.02.2026 у справі №936/233/26 винесено, при заявленому й не вирішеному відводі, за відсутності власника майна (лісоматеріалів), не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду, ухвалу про накладення арешту на майно (лісоматеріали) ПрАТ «Єврошпон-Симга» у кримінальному провадженні №12026071090000027 від 17.02.2026. Заявник зазначає, що слідчою суддею були порушені засади гласності та відкритості судового провадження, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 . Зокрема, заявник посилається на те, що 17.02.2026 через систему «Електронний суд» адвокатом ОСОБА_8 , що діяла в інтересах ФОП ОСОБА_7 , було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи). Вказану заяву від 17.02.2026 судом не розглянуто, матеріали справи для ознайомлення адвокату ОСОБА_9 не надано з причин, як повідомила працівниця суду телефоном, неналежної роботи Електронного суду. При цьому, звернувшись 18.02.2026 на гарячу лінію служби підтримки Електронного суду, адвокату ОСОБА_9 було повідомлено, що Електронний Суд працює належно, масових збоїв у роботі немає. Надалі, 18.02.2026 о 15 год 15 хв на електронну адресу Воловецького районного суду Закарпатської області адвокатом ОСОБА_10 повторно подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи). Повторно подану на електронну адресу заяву від 17.02.2026 судом не розглянуто, матеріали справи для ознайомлення адвокату ОСОБА_9 не надано.
18.02.2026 через Електронний Суд адвокатом ОСОБА_10 , що діяла в інтересах ФОП ОСОБА_7 , подано заперечення на клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні в справі №936/233/26, в якому, окрім іншого, заявник просив забезпечити можливість участі представника ФОП ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_10 в судовому засіданні в означеній справі в режимі відеконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС, чого судом не було забезпечено. 18.02.2026 о 16 год 44 хв на електронну адресу Воловецького районного суду Закарпатської області повторно подано означені заперечення на клопотання про накладення арешту на майно, які було повністю проігноровано судом та жодним словом не зазначено в ухвалі від 19.02.2026 у справі №936/233/26.
04.03.2026 ПрАТ «Єврошпон-Смига» було подано через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Воловецького районного суду Закарпатської області клопотання про скасування арешту майна (лісоматеріалів та товарно-транспортної накладної), накладеного, винесеною з численними порушеннями принципів справедливого суду, ухвалою слідчої судді ОСОБА_5 від 19.02.2026 у справі №936/233/26.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що відвід головуючої судді ОСОБА_5 є не обґрунтованим.
В судовому засіданні представник ПрАТ "Єврошпон-Смига" ОСОБА_4 заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_5 підтримала.
Суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, однак подала заяву, в якій зазначила, що судовий розгляд здійснювати без її участі заявлений відвід вважає безпідставним та необґрунтованим.
Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави, за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні.
У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, в тому числі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Згідно зі статтею 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим. Таким чином особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
При цьому процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (п. 10 вказаної Постанови).
Суд наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи. Але вмотивованість заяви про відвід судді є процесуальним обов'язком учасника, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити суб'єктивний та об'єктивний критерії. При цьому суб'єктивною складовою, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії», є докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Отже, за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Водночас об'єктивний критерій, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Отже, відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Разом з тим, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У пункті 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно зі ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно до положень ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII , ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права гарантує рівність перед судом та право на справедливий судовий розгляд. Зокрема ч.1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачає, що всі особи є рівними перед судами і трибуналами.
Кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, пред'явленого йому, або при визначенні його права та обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Отже, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід головуючої судді ОСОБА_5 , повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Разом з тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями та рішенням суду, що відповідно до вимог КПК України не є підставою для відводу головуючого судді, а незгода із такими рішеннями реалізується шляхом їх оскарження до вищестоящої судової інстанції. Заявлений відвід не містить жодних даних, які б свідчили про наявність підстав, що передбачені зазначеними нормами кримінального процесуального закону, та обґрунтованих доводів про упередженість судді ОСОБА_5 . Жодні факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді як з точки зору об'єктивного, так і суб'єктивного критерію, заявником не наведено.
Висловлені доводи зводяться лише до нічим не підтверджених сумнівів та припущень, які не можуть бути достатньою підставою для задоволення заяви про відвід в контексті положень ст.75 КПК України. Наведені у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст. 75 КПК України, виключають участь головуючого судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні і не свідчать про те, що нею проявлено несправедливість чи упередженість.
Таким чином, системний аналіз змісту та доводів заяви про відвід не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості головуючої судді при розгляді згаданого кримінального провадження, а зводяться до незгоди з процесуальним рішенням та діями головуючого судді, що не вказує на необ'єктивність чи упередженість головуючої судді при розгляді кримінального провадження.
Інших достовірних та переконливих обставин, які б могли викликати сумніви в неупередженості головуючої судді ОСОБА_5 в заяві не наведено та й у судовому засіданні не встановлено.
Враховуючи викладене, вважаю, що заява про відвід судді ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд,
у задоволенні заявленого представником ПрАТ "Єврошпон-Смига" ОСОБА_6 відводу слідчій судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання ПрАТ ""Єврошпон-Смига" від 24.03.2026 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_11