Справа № 511/431/26
Провадження № 2/517/174/2026
08 квітня 2026 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Меєчка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
установив:
До Захарівського районного суду Одеської області з Роздільнянського районного суду Одеської області для розгляду за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві позивач посилається на те, що 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. Того ж дня відповідач власноручно підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови кредиту. Відповідно до умов кредиту відповідачу була встановлена відновлювальна кредитна лінія у сумі до 50000 грн, визначений строк кредитування та відсотки за користування коштами.
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 10/24, тип - Карта «Універсальна».
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу право користуватися кредитними коштами.
Відповідачем зобов'язання щодо повернення суми кредиту порушені.
Станом на 20 січня 2026 року заборгованість відповідача становить у розмірі 50319 грн 13 коп, з яких 39124 грн 56 коп - заборгованість за тілом кредиту, 11194 грн 57 коп - заборгованість за простроченими відсотками.
Оскільки, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, тому з урахуванням викладеного позивач простить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 листопада 2020 року у розмірі 50319 гривень 13 копійок.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 16 лютого 2026 року цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за територіальною підсудністю до Захарівського районного суду Одеської області. Дана ухвала набрала законної сили 05 березня 2026 року (а.с. 14-15).
Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 13 березня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 59).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 63). Водночас в прохальній частині позовної заяви просив суд розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував (а.с. 3).
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 65). Водночас звернувся до суду із заявою, у якій він позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить суд розглянути справу за його відсутності (а.с. 66).
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно із частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом установлено, що 18 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг і Паспорт споживчого кредиту, які разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг складають Договір банківського рахунку (а.с. 42-49, 50-51).
Відповідно до зазначеного договору сторонами визначено та погоджено істотні умови Договору «Кредитні картки», а саме:
- згідно із пунктом 1.2 договору - тип кредиту та розмір кредитного ліміту, відновлювальна кредитна лінія, сума/ліміт кредиту до 50000 грн, тип кредитної карти: Карта «Універсальна», строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією;
- відповідно до пункту 1.3 процентна ставка 42,0 % річних для картки «Універсальна»;
- згідно із пунктом 1.4 повернення кредиту здійснюється шляхом договірного списання з рахунку клієнта и у т.ч. за рахунок кредитного ліміту у розмірі процентів, що підлягають сплаті за Договором до 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу становить 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості; - у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від простроченої заборгованості.
- відповідно до пункту 1.5 процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних 84,0% для карт «Універсальна», проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін, у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60,00 % для карт «Універсальна».
Отже, відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4 Договору установлено, що кредит надається як відновлювальна кредитна лінія із розміром кредитного ліміту, зокрема для картки «Універсальна» до 50000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредитні кошти та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитну картку.
Сторони узгодили, що у разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180 днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за договором в повному обсязі (пункт 2.1.1.3.5. Договору).
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії - 10/24, тип - карта «Універсальна, надалі кредитну картку № НОМЕР_2 , строк дії - 09/27, тип - карта «Універсальна (зв.а.с. 41).
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача убачається, що з 18 листопада 2020 року по кредитній картці був встановлений кредитний ліміт в сумі 500 гривень, який періодично збільшувався та останній раз 19 серпня 2025 року був установлений у розмірі 43135 гривень 41 копійка (а.с. 41).
Користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою про рух коштів, з якої убачається, що відповідач здійснював переказ коштів через додаток, розраховувався кредитною карткою за покупки та послуги, поповнював карту та знімав кошти через термінали самообслуговування, що підтверджує отримання відповідачем картки, оскільки проведення зазначених вище операцій є неможливим без наявності картки (а.с. 38-40).
Відповідно до пункту 2.1.1.5.1 Договору - позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту в строки та в розмірах, визначених цим Договором.
Відповідач свої зобов'язання за умовами кредитного договору не виконує.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, кредит та відсотки за користування не повертаються.
Згідно статей 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Сплата прострочених відсотків обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Станом на 20 січня 2026 року заборгованість відповідача становить у розмірі 50319 грн 13 коп, з яких 39124 грн 56 коп - заборгованість за тілом кредиту, 11194 грн 57 коп - заборгованість за простроченими відсотками
Розрахунок загальної суми заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору № б/н від 18 листопада 2020 року станом на 20 січня 2026 року наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 30-37).
Отже, на підставі викладеного вище позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд ураховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2662 гривень 40 копійок (із застосування понижуючого коефіцієнта 0,8, оскільки позов поданий в електронній формі), що підтверджується платіжною інструкцією № ZZ429В2Н4N від 29 січня 2026 року (а.с. 55).
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, частиною 1 статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні за змістом положення містить частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, а також приймаючи до уваги, що позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп, тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету сума судового збору в розмірі 1331 гривня 20 копійок.
У відповідності до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 50 відсотків сплачених судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1331 гривня 20 копійок.
На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 18 листопада 2020 року в сумі 50319 (п'ятдесят тисяч триста дев'ятнадцять) гривень 13 копійок, яка складається з наступного: 39124 (тридцять дев'ять тисяч сто двадцять чотири) гривні 56 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 11194 (одинадцять тисяч сто дев'яносто чотири) гривні 57 копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Повернути Акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» з державного бюджету 1331 гривень (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору за подання позову, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № ZZ429В2Н4N від 29 січня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривню 20 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 08 квітня 2026 року.
Відомості про сторони у справі:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, яке розташоване за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Станом на 08 квітня 2026 року рішення законної сили не набрало
Суддя О.М. Меєчко
Дата виготовлення 08 квітня 2026 року