Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 508/119/26
Номер проведження 2/508/168/26
08 квітня 2026 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Корсаненкової О.О.
за участю секретаря Мазарак Н.А.,
розглянувши в селищі Миколаївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 508/119/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
У лютому 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 13.09.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту «navse.in.ua», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів та які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1447-1279, який разом з Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, відповідно до методики Національного банку України, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким відповідач була попередньо ознайомлена. Згідно із умовами вказано договору остання отримала кредит у розмірі 7 000, 00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання по погашенню заборгованості, внаслідок чого станом на 19.01.2026 року виникла кредитна заборгованість, яка становить 32 802, 00 грн. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь зазначену заборгованість та судові витрати.
Ухвалою суду від 16.02.2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 12.03.2026 року розгляд справи було відкладено через відсутність відомостей про вручення відповідачу поштової кореспонденції
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Про розгляд даної справи відповідач була повідомлена належним чином, про що свідчать поштові конверти, що повернулись на адресу суду із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою» та довідки про доставку електронних листів від 16.02.2026 року, 12.03.2026 року.. У встановлений строк відзив на позов не подала.
Відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.09.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту «navse.in.ua», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів та які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1447-1279, який разом з Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, відповідно до методики Національного банку України, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким відповідач була попередньо ознайомлена. Даний договір містить електронні підписи представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідача.
У якості доказів позивач надав суду правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів продукті «НА ВСЕ»), затверджені наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 83-П від 12.08.2024 року, у яких зазначено, що для перевірки відповідності заявника умовам, які містять у цих правилах та отримання оферти (пропозиції) укласти договір (взяти на себе права та обов'язки, передбачені кредитним договором та правилами) заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, або у мобільному додатку, вказуючи всі дані, визначені у заявці як обов'язкові або передавши такі дані кредитодавцю черес систему BankID НБУ. До укладення договору заявник ознайомлюється та порівнює різні пропозиції кредитодавця вказані у паспорті споживчого кредиту, що розміщений на сайті кредитодавця/у мобільному додатку у вільному доступі в розділі «Умови кредитування», з метою прийняття ним обгрунтованого рішення про укладенння відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Кредитодавець надає інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця безоплатно за спеціальною формою.
Укладаючи договір, кредитодавець та заявник/позичальник визнають усі документи (в тому числі договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявник/позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами договору (умовами цих правил та договором про відкриття кредитної лінії). Відповідно до абз.2 ст.12 ЗУ «Про електиронну комерцію» моментом підписання договору є використання позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У договорі про відкриття кредитної лінії зазначено, що кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Даним договором передбачено, що розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту - 7 000, 00 грн.; тип процентної ставки - фіксована; дата видачі кредиту 13.09.2024 року; базовий період складає 14 календарних днів; стандартна процентна ставка 1, 00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою ставкою); знижена процентна ставка - 0, 90 % за кожен день користування кредитом; реальна річна процентна ставка на дату укладення договору, складає 5 835, 45 %; комісія за видачу кредиту - 20, 00 %; строк кредитування - 300 днів; дата повернення (виплати) кредиту - 09.07.2025 року; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 26 866, 14 грн. та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом; загальні витрати за споживчим кредитом - 19 866, 14 грн.
У разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов?язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1 (один) процент від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. У разі не здійснення сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту у визначені договором терміни, позичальник зобов?язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5000 % (десяти відсотків) від розміру простроченої заборгованості, але не більше суми у розмірі 490, 00 грн. У разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу кредиту.
Разом з тим, відповідачем було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1447-1279 (графік платежів за договором), відповідно методики Національного Банку України, розрахований за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 0, 90% на день, згідно якої кількість днів у розрахунковому періоді 300, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 25 019, 52 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 7 000, 00 грн., проценти за користування кредитом 16 619, 52 грн., комісія за надання кредиту - 1 400, 00 грн.; реальна річна процентна ставка 4 053, 85 %, загальна вартість кредиту 25 019, 52 грн.
Також відповідачем було підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1447-1279 (графік платежів за договором), відповідно методики Національного Банку України, розрахований за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1, 00 % на день, згідно якої кількість днів у розрахунковому періоді 300, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 26 866, 14 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 7 000, 00 грн., проценти за користування кредитом 18 466, 14 грн., комісія за надання кредиту - 1 400, 00 грн.; реальна річна процентна ставка 5 835, 45 %, загальна вартість кредиту 26 866, 14 грн.
Таким чином, відповідач за умовами вищевказаного договору отримала кредит у розмірі 7 000, 00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, що підтверджується квитанцією 2517490363, а також довідкою про перехування суми кредиту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Із розрахунку заборгованості за договором № 1447-1279 від 13.09.2024 року вбачається, що станом на 19.06.2025 року кредитна заборгованість ОСОБА_1 становить 32 802, 00 грн., яка складається з 7 000, 00 грн. - заборгованість за основним боргом, 20 902, 00 грн. - заборгованість за відсотками, 1 400, 00 грн. - заборгованість за комісією, 3 500, 00 грн.- заборгованість за штрафами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За положеннями ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 536 ЦК України)
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із матеріалів справи вбачається, що 13.09.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1447-1279, відповідно до умов якого відповідачу відкрито кредитний ліміт у розмірі 7 000, 00 грн. зі строком кредитування - 300 днів, стандартною процентною ставкою 1, 00 % в день, зниженою процентною ставкою 0, 90 % в день.
Для ознайомлення з умовами кредитування та підписання договору про відкриття кредитної лінії № 1447-1279 позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7504.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1447-1279 містить відомості про те, що останній підписаноно електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7504.
Отже, судом встановлено, що договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорювала кредитний договір в частині або в цілому, кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту.
Підписавши договір про відкриття кредитної лінії № 1447-1279 ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.
Відповідач з власної ініціативи звернулась за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, а саме ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Прийняті на себе зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 1447-1279, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти, відповідно до умов укладеного договору.
Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, оскільки відповідач не виконує в повному обсязі взяті на себе зобов'язання відповідно до кредитного договору, у зв'язку з чим, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитом у розмірі 27 902, 00 грн. підлягає задоволенню.
Вказаний розмір заборгованості відповідачем по справі не спростований, альтернативного розрахунку заборгованості наявні матеріали справи не містять. Окрім того, матеріали справи не містять також й доказів на підтвердження повного/часткового погашення наявної заборгованості позичальником.
Щодо позовних вимог про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 1 400,0 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 4.7 договору про відкриття кредитної лінії № 1447-1279 визначено, що комісія, пов'язана із наданням кредиту - 20 % від суми виданого кредиту.
Натомість, положеннями ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.
Відповідно, банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).
Інакше кажучи, банк неуповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Згідно з пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15 зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі № 640/14229/15, від 21 квітня 2021року у справі № 677/1535/15, від 15 грудня 2021року у справі № 209/789/15.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
За наведених обставин справи в своїй сукупності, заявлені вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 1 400,0 грн задоволенню не підлягають.
Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по штрафах у розмірі 3 500,0 грн, суд заначає наступне.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування неустойки у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
У зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 500, 00 грн. слід відмовити.
За встановлених обставин, позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (85 %).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133 м.Київ бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код за ЄДРПОУ 38548598) заборгованість договором у розмірі 27 902, 00 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дві) гривні.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133 м.Київ бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код за ЄДРПОУ 38548598) судові витрати у розмірі 2263,04 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», 01133 м.Київ бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.О. Корсаненкова