cправа №947/41850/25
провадження №1-кп/947/631/26
08 квітня 2026 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024162480001092 від 22.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 ,
1. Зміст клопотання.
12.02.2026 року захисником ОСОБА_8 було ознайомлено із обвинувальним актом, який зазначає вину останнього у порушенні Правил дорожнього руху України, що призвело до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого другим водієм отримано тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вказувала, що ОСОБА_3 не згоден з таким висновком, вважає, що обвинувальний акт суперечить матеріалам кримінального провадження, виходячи з наступного: 26.11.2024 року постановою старшого слідчого СВВП № 2 ОРУП № 1 ГУПН в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_9 призначено комп'ютерно-технічну та авто-технічну експертизи за обставинами дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно висновку експертів №24-6474 від 04.02.2025 року по результатам досліджень виконаних в рамках експертних спеціальностей: 10.9 «Дослідження комп'ютерної техніки та програмних продуктів» 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» зазначено наступне: «…. Відстані переміщення на ділянці утворення сліду гальмування та ковзання на боку мотоцикла марки «BMW K 1300 R», р.н.з. НОМЕР_1 , відповідає швидкість руху близьком51/56 км/год. … Фактична швидкість руху була більше розрахункового значення. Згідно наданого на дослідження відеофайлу « 20240921151304 (1).mp4» швидкість руху мотоцикла марки «BMW K 1300 R», р.н.з. НОМЕР_1 перед зіткненням приблизно становить величину 74 км/год. В даній обстановці та при заданих вихідних даних, водію мотоциклу марка «BMW K 1300 R», р.н.з. НОМЕР_1 , на ранньому етапі розвитку події, при русі в населеному пункті для забезпечення безпеки руху по відношенню до інших учасників руху необхідно було здійснювати рух зі швидкістю, яка не перевищує дозволену 50 км/год, а в'їхавши на ділянку дороги, де встановлено дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», знизити швидкість свого руху та не перевищувати дозволену 30 км/год, що регламентовано вимогами п.п. 12.4.; 12.9б) та дорожнього знаку 3.29 ПДР України. Вибрані водієм мотоцикла марки «BMW K 1300 R», р.н.з. НОМЕР_1 швидкісні параметри руху в населеному пункті, які перевищували дозволену швидкість руху, не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9б), та дорожньому знаку 3.29 ПДР України, та створювали небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Так, з моменту виникнення небезпеки для руху, обраний водієм мотоцикла швидкісний режим руху був перевищений, то вирішення питання щодо наявності у цього водія технічної можливості запобігти зіткненню, з технічної точки зору, повинно виконуватися з урахуванням припустимої швидкості. Так, мотоцикл марки «BMW K 1300 R», р.н.з. НОМЕР_1 у момент реагування його водія на небезпеку (початок руху автомобіля) був віддалений від місця їх зіткнення на відстань 29/30,2 м. Розрахункова швидкість руху мотоцикла згідно наданого відеозапису складає приблизно 74 км/год., тобто віддалення мотоцикла було ще більшим. В умовах даної пригоди водій мотоцикла марки «BMW K 1300 R», р.н.з. НОМЕР_1 при умові руху з припустимою швидкістю згідно вимог дорожнього знаку 3.29 ПДР України 30 км/год, тобто виконуючи вимоги п.п.12.4, 12.9б), та дорожнього знаку 3.29 ПДР України, мав технічну можливість зупинитись до місця зіткнення шляхом вжиття для зменшення швидкості руху аж до зупинки, що передбачено вимогою п. 12.3 ПДР України…..».
Натомість, маючи повний висновок щодо дій кожного водія пригоди, інший слідчий СВВП № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 09.09.2025 призначає судову інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та вказує у вихідних даних п.4 «… дозволена швидкість руху в населеному пункті 50 км на годину», що фактично не узгоджується із вихідними даними згаданої вище постанови від 26.11.2024 року, та як наслідок фактично виключає вину водія мотоцикла у настанні ДТП.
Так, відповідно до п.п. 3, 4 Висновку від 13.10.2025 року № СЕ-19/116-25/22105- ІТ зазначено, що Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій мотоцикла марки «BMW K 1300 R», р.н.з. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.4 та 12.3 ПДР України. Зазначений водій діючи відповідно до вимог п.п. 12.4, 12.3 ПДР України, не мав технічної можливості запобігти зіткнення із автомобілем Mitsubishi Space, р.н.з. НОМЕР_2 .
Вважала, що слідчий ОСОБА_10 ставлячи вказані вище питання фактично увів експерта від дійсних обставин події, що призвело до складання невідповідного висновку.
Незважаючи на зазначене вище, за результатами досудового розгляду кримінального провадження складено обвинувальний акт тільки на одно водія ОСОБА_3 . Не притягнення до кримінальної відповідальності другого водія ДТП, із посиланням на висновки експертів від 04.02.2025 року, в подальшому призведе до відповідальності ОСОБА_3 щодо відшкодування шкоди, завданої ДТП, враховуючи що, наявна солідарна відповідальність обох водіїв у настанні ДТП.
Виснувала, що матеріали кримінального провадження містять невідповідності дійсним обставинам події, що унеможливлює подальший розгляд у судовому порядку.
Стверджувала, що недотримання п.5 ч.2 ст.291 КПК України, коли в обвинувальному акті не повністю викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними, а також відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення. Замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру, що є недопустимим. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак. В обвинувальному акті вбачаються неточності, розбіжності щодо обставин події, що дає підстави для повернення обвинувального акту прокурору (слідчому). Відсутність вказаних обставин, позбавляє обвинуваченого, реалізувати своє право на захист, тобто надати показання та докази, з урахуванням конкретно пред'явленого обвинувачення.
Наголошувала, що висунуте особі обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду. В даному випадку є висновок експертів, який зазначає вину обох водії у ДТП, що фактично не відповідає обставинам, зазначених у обвинувальному акті.
Посилаючись на викладене, керуючись, зокрема ст.ст.291, 314 КПК України, просила суд: обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12024162480001092від 22.09.2024 року справа №947/41850/25 за обвинуваченням ОСОБА_3 , в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - повернути прокурору (слідчому), який склав обвинувальний акт.
2. Позиції учасників судового провадження.
Під час обговорення в судовому засіданні, захисник та обвинувачена підтримали подане клопотання та просили його задовольнити. При цьому захисник уточнила, що повернення обвинувального акту обумовлено тим, що у ньому не зазначено всіх винних у події ДТП. ОСОБА_3 не погоджується з тим, що тільки він є обвинуваченим.
Прокурор, під час обговорення в судовому засіданні, проти клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту заперечував, оскільки той відповідає вимогам закону. У задоволенні клопотанні просив відмовити.
Потерпілий та представник потерпілого, в судовому засіданні, проти клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору також заперечував, у його задоволенні просив відмовити, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК Україи.
3. Передумови та висновки суду.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором, а ч.2 цієї статті передбачає, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
На думку суду, поданий обвинувальний акт вищевказаним вимогам повністю відповідає, та містить всі відомості, передбачені ч.2 ст.291 КПК України.
При цьому, суд вважає, що клопотання захисника є необґрунтованими виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування або закрити провадження або повернути обвинувальний акт або направити його до відповідного суду для визначення підсудності або призначити судовий розгляд, а також вирішити питання щодо доручення представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Згідно зі ст.315 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду, а також може вирішити питання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження та у передбачених законом випадках щодо розгляду питання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, а також вирішує питання про призначення судового розгляду.
Після призначення судового розгляду, відповідно до положень статей 342 - 368 КПК України, суд відкриває та починає судове засідання, в ході якого оголошується суть обвинувачення, встановлюється особа обвинуваченого, визначається обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження та переходить до безпосереднього їх дослідження.
Відповідно до ст.368 КПК України, за результатом судового розгляду, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, зокрема, питання, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Окрім цього, положення ст.374 КПК України передбачають, що у мотивувальній частині вироку зазначаються, зокрема, у разі визнання особи виправданою - формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; у разі визнання особи винуватою - формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Тож, на думку суду, системний аналіз вказаних норм кримінального процесуального закону свідчить про те, що суд встановлює обставини, які викладені в обвинувальному акті та винуватість особи у вказаних діях тільки після дослідження та оцінки доказів під час судового розгляду, а встановлення обставин справи під час підготовчого судового засідання не відповідає меті вказаній стадії судового процесу.
Більш того, за змістом п.16 ч.1 ст.7, ст.23, ст.91, ст.94 КПК України суд надає оцінку доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності щодо достатності лише на підставі їх безпосереднього дослідження та під час судового розгляду.
В той же час, викладені у клопотанні захисника доводи, а саме: щодо наявності вини двох учасників ДТП та наявності в обвинувальному акті формулювань, які на думку сторони захисту, суперечать матеріалам кримінального провадження, суд вважає такими, які відповідно до ст.91 КПК України, стосуються обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та не можуть бути встановлені в підготовчому судовому засіданні без оголошення обвинувального акта та без безпосереднього дослідження та оцінки всіх доказів по справі.
Таким чином, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору є безпідставним та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 314 - 316, 369 КПК України, суд
1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12024162480001092 від 22.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - відмовити.
2. Ця ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1